Рішення № 65859793, 07.04.2017, Лисичанський міський суд Луганської області

Справа № 415/6868/16-ц

Провадження № 2/415/312/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2017 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Калмикової Ю.О.,

при секретарі Нестеренко С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Лисичанську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод користування житловим приміщенням, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Лисичанського міського суду із позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод користування житловим приміщенням.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що він є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі договору дарування від 27.11.1995р. В квартирі зареєстровані його співмешканка ОСОБА_2 та її син ОСОБА_3. У 2010 році відносини між позивачем та ОСОБА_2 погіршились і вони роз'їхались. Тобто ОСОБА_2 разом із своїм сином ОСОБА_3 повернулись до матері в Російську Федерацію, де отримали громадянство. Позивач є пенсіонером та всі кошти, що отримує витрачає на ліки, сплачує за комунальні послуги. Вирішив оформити субсидію. При зверненні до органів УПСЗН, де йому було повідомлено, що для отримання субсидії, йому слід зняти з реєстрації відповідачів. Позивач ніяким чином не перешкоджав відповідачам проживати у цій житловій квартирі, відповідачі з власного бажання перестали мешкати за цією адресою, домовленості між сторонами про збереження за відповідачем житла не має. Внаслідок реєстрації відповідачів в квартирі позивач не може оформити субсидію, сплачує комунальні послуги за зареєстрованих відповідачів. Тому просив суд усунути перешкоди у користуванні належним ОСОБА_1 житловим приміщенням квартирою АДРЕСА_1, шляхом визнання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 такими, що втратили право користування жилим приміщенням.

Позивач ОСОБА_1. в судове засідання не з'явився, надав суду письмову заяву, в якій просив справу розглядати без його участі, позов підтримав, просив задовольнити. Проти заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 в судове засідання не з'явились, надали суду письмові заяви, в яких вони просили позов розглядати без їх участі, позов визнали.

Відповідно до ч. 4 ст. 174 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову, суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.

У зв'язку з наведеним, суд вважає за можливе слухати справу за відсутністю відповідачів, а матеріали, що є у справі, достатніми для цього.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Стаття 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4.11.1950 року, підписаної від імені України 9 листопада 1995 року та ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року закріплює, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності.

Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи здійснюється на підставі: заяви особи або її законного представника; судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою; свідоцтва про смерть; паспорта або паспортного документа, що надійшов з органу державної реєстрації актів цивільного стану, або документа про смерть, виданого компетентним органом іноземної держави, легалізованого в установленому порядку; інших документів, які свідчать про припинення: підстав для перебування на території України іноземців та осіб без громадянства; підстав для проживання або перебування особи у спеціалізованій соціальній установі, закладі соціального обслуговування та соціального захисту; підстав на право користування житловим приміщенням.

З матеріалів справи вбачається, що згідно з договором дарування житла від 27.11.1995 р. посвідченого державним нотаріусом Лисичанської державної нотаріальної контори Дергільовою Н.М. за реєстром №2-4531 ОСОБА_5 подарувала, а ОСОБА_1 прийняв у дар квартиру АДРЕСА_1.

Згідно з відповіддю на запит Лисичанського комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації» №95 від 22.03.2017 р. повдіомлено, що станом на 01.01.2013 р. право внасності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 27.11.1995 р. посвідченого державним нотаріусом, реєстр №2-4532. Інше нерухоме майно за ОСОБА_1 не зареєстровано.

Згідно з довідкою виданою КП ЛЖЕК №8 від 19.12.2016 року №2003, ОСОБА_1 в тому, що ОСОБА_2 і ОСОБА_3 прописані в квартирі за адресою АДРЕСА_1 але з 2010 р. і по теперішній час не проживає.

Згідно з довідкою №8508/10-02 від 15.12.2016р. виданого Відділом адміністратинвих послуг Лисичанської міської ради ОСОБА_1 за адресою АДРЕСА_1 про те,що зареєстровані ОСОБА_1 - власник, ОСОБА_2 - співмешканка, ОСОБА_3 - без род. відносин.

Судом встановлено, що існування реєстрації відповідачів у квартирі позивача обмежує її права, так як він змушений сплачувати комунальні послуги за зареєстрованих відповідачів, які у комунальних витратах участі не приймає. Судом також встановлено, що відповідач не проживає у вказаній квартирі з 2010 року і судом встановлено, що відповідачі мешкають за іншою адресою.

За таких обставин суд вважає, що позов заявлено обґрунтовано, доводи, викладені позивачем на підтвердження своїх вимог, знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 79, 84, 88, 174, 208, 209, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 316, 321, 391, 409 ЦК України, ст. 41 Конституції України, ст.1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про усунення перешкод користування житловим приміщенням, задовольнити.

Усунути перешкоди у користуванні належним ОСОБА_1 житловим приміщенням квартирою АДРЕСА_1, шляхом визнання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 такими, що втратили право користування жилим приміщенням.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному суді Луганської області через Лисичанський міський суд, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

СУДДЯ Ю.О. КАЛМИКОВА