Постанова № 65859244, 05.04.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2017 р.м.ОдесаСправа № 523/10408/16-а

Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Гудіна Н.І. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Вербицької Н.В.,

суддів - Джабурії О.В.,

Крусяна А.В.,

при секретарі судового засідання - Макогон С.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Суворовського районного суду м.Одеси від 14 вересня 2016 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И Л А :

22 липня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними дії Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі при розрахунку його пенсії, щодо застосування заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні з якої сплачено страхові внески за 2007 рік; зобов'язати Суворовське об'єднане УПФУ в м.Одесі здійснити розрахунок його пенсії з 11 грудня 2015 року із застосуванням заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за 2015 рік, тобто за рік, що передує року звернення із заявою про призначення позивачу пенсії за віком.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач відмовив ОСОБА_2 у перерахунку пенсії. Разом з тим позивач стверджує, що фактично звертався до відповідача з заявою про призначення пенсії за іншим законом, а саме згідно Закону України "Про загальнообов'язкове пенсійне страхування", а не з заявою щодо переведення з одного виду пенсії на інший.

Відповідач заперечував проти позову, зазначаючи, що перерахунок пенсії в зв'язку із переведенням з одного виду пенсії на інший, здійснювався відповідно до вимог чинного пенсійного законодавства.

Постановою Суворовського районного суду м.Одеси від 14 вересня 2016 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати постанову та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги.

Заслухавши доповідача, пояснення сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається наступне.

Позивач отримував пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

11.12.2015 року, у зв'язку із досягненням пенсійного віку, відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ОСОБА_2 подано заяву до управління ПФУ про призначення пенсії за віком.

З 11.12.2015 року, відповідно до розпорядження управління ПФУ від 21.12.2015 № 10835, позивачу призначено пенсію за віком у розмірі 2628,97 грн (а.с.8).

Позивач 30.03.2016 року звернувся до управління ПФУ із заявою про перерахунок йому пенсії із застосуванням заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за 2014 рік, тобто за рік, що передує року звернення з заявою про призначення йому пенсії за віком.

Відповідач листом від 05.04.2016 року № 104/С-5 повідомив, що підстав для перерахунку пенсії немає.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з правомірності розрахунку пенсії ОСОБА_2 із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2007рік.

Судова колегія не погоджується з висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992р. № 2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV від 09.07.2003 року та інших нормативно-правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.

Згідно зі ст. 7 Закону № 2262-ХІІ військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей, які одночасно мають право на різні державні пенсії, призначається одна пенсія за їх вибором.

У частині першій статті 9 Закону № 1058-IV передбачено, що за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.

Частиною 3 ст. 45 Закону № 1058-IV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами ПФУ. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Аналіз наведеного дає підстав для висновку, що ч.3 ст.45 Закону №1058-IV регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Тому показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-IV.

Однак у випадку з позивачем мало місце призначення іншої пенсії за іншим законом.

Так, позивачу вперше призначено пенсію відповідно до Закону № 2262-XII, котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а за призначенням пенсії відповідно до Закону № 1058-IV він звернувся вперше 11.12.2015р.

Відповідачем були ототожнені поняття: "перехід/переведення" та "призначення", вид пенсії по Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та різні види пенсії за іншими законами, що підтверджується новою редакцією ч. 3 ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в якій мова йде про розрахунок пенсії при переведенні з одного виду пенсії на інший по матеріалах пенсійної справи.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом України при розгляді справи № 21-612а14 у постанові від 31.03.2015р. та справи № 2-а/199/138/14 у постанові від 22.12.2015 року, які відповідно до ч.1 ст.244-2 КАС України є обов'язковими для врахування в судовій практиці.

Відповідно до ч. 2 ст. 40 Закону № 1058-IV заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск:К), де: Зп- заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики.

Враховуючи викладене, судова колегія приходить до висновку, що пенсія позивачу повинна бути розрахована із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії.

Суд першої інстанції не врахував наведені норми права, надав невірну правову оцінку обставинам справи, в зв'язку з чим прийшов до помилкового висновку про необґрунтованість позовних вимог.

Відповідно до п.3 та п.4 ч.1 ст.202 КАС України постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню, з прийняттям нової про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 195,197,198,200,205,207,254 КАС України, судова колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Постанову Суворовського районного суду м.Одеси від 14 вересня 2016 року - скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою частково задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2.

Визнати протиправними дії Суворовського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м.Одесі при розрахунку його пенсії щодо застосування заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні з якої сплачено страхові внески за 2007 рік.

Зобов'язати Суворовське об'єднане УПФУ в м.Одесі здійснити розрахунок пенсії ОСОБА_2 з 11 грудня 2015 року із застосуванням заробітної плати в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за 2012-2014 роки, тобто за три роки, що передують року звернення із заявою про призначення позивачу пенсії за віком.

В решті позову відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням апеляційної інстанції.

Головуючий: Н.В.Вербицька

Суддя: О.В.Джабурія

Суддя: А.В.Крусян