Ухвала суду № 65858224, 29.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

вул. Московська, 8, корп. 5, місто Київ, 01029

У Х В А Л А

29.03.2017 К/800/9753/17

Суддя-доповідач Вищого адміністративного суду України Бившева Л.І., розглянувши касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Чернігівській області (далі - ДФС)

на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.10.2016

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.12.2016

у справі № 825/1006/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Прилуки-Агропереробка"

до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

ДФС 29.03.2017 (згідно зі штампом реєстрації вхідної кореспонденції Вищого адміністративного суду України) звернулась до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.10.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.12.2016 у справі № 825/1006/16.

За змістом норм частин 2, 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України вирішення питання про відкриття касаційного провадження обумовлено, зокрема, відповідністю касаційної скарги вимогам ст. 213 цього Кодексу та строку її подання.

Касаційна скарга ДФС підлягає залишенню без руху, як така, що подана з пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення, а заявлене клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження судового рішення є необґрунтованим.

На обгрунтування клопотання про поновлення строку на подання касаційної скарги ДФС посилається на те, що первісно подана до Вищого адміністративного суду України касаційна скарга була повернута ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.02.2017 № К/800/1471/17 на підставі п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України через невиконання вимог суду касаційної інстанції про залишення касаційної скарги без руху у зв'язку з несплатою судового збору (ухвала від 13.01.2017). При цьому відповідач зазначає, що відсутність фінансування видатків на сплату судового збору об'єктивно виключило можливість сплатити судовий збір під час подання первісної касаційної скарги, а право на наступне звернення із касаційною скаргою було використано лише після того, як на рахунки ДФС надійшли кошти в достатній кількості для сплати судового збору.

Згідно з ч. 6 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Згідно з ч. 2 ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених ст. 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Фінансування витрат на оплату судового збору для державних органів із державного бюджету передбачено за кодом економічної класифікації 2800 "Інші поточні платежі", розмір яких щорічно затверджується відповідним кошторисом.

Звертаючись 29.03.2017 до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою та заявляючи клопотання про поновлення строку на подання касаційної скарги, відповідач не надає доказів відсутності фінансування видатків з Державного бюджету України (кошторис; довідки територіального органу ДКС України щодо фактичного стану фінансування видатків на сплату судового збору; виписки з казначейського рахунку по коду економічної класифікації 2800 тощо), як об'єктивної перешкоди для повторного звернення із касаційною скаргою протягом строку, встановленого ч. 2 ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 3 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 213 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 108 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 108, 165, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби в Чернігівській області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.10.2016 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.12.2016 у справі № 825/1006/16 залишити без руху та встановити строк для усунення недоліків протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Роз'яснити, що відповідно до ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга буде повернута та вважатись неподаною, якщо особа, що подає касаційну скаргу, не усуне зазначені недоліки касаційної скарги до вказаного строку або не заявить клопотання про його продовження.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку та з підстав, визначених ст.ст. 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.І. Бившева