Ухвала суду № 65858003, 30.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2017 року м. Київ К/800/35093/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Мороза В.Ф.,

Шведа Е.Ю.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційні скарги Відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Артемівську та управління Пенсійного фонду України в м. Артемівську та Артемівському районі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20.05.2015 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.07.2015 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Артемівську та Артемівському районі Донецької області до Відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Артемівську про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и л а:

У квітні 2015 року управління Пенсійного фонду України в м. Артемівську та Артемівському районі Донецької області звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Артемівську, в якому просило стягнути з відповідача заборгованість по понесених витратах за період з 01.09.2014 року по 30.11.2014 року в розмірі 31678,11 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20.05.2015 року позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в м. Артемівську та Артемівському районі Донецької області були задоволені частково. Стягнуто з Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в у м. Артемівську Донецької області на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Артемівську та Артемівському районі витрати, пов'язані з виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, за період з 01.09.2014 року по 30.11.2014 року в розмірі 2055,32 грн. - основний розмір пенсії, 5,44 грн. - сума поштового збору). В іншій частині позовних вимог відмовлено

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.07.2015 року апеляційні скарги Відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Артемівську та управління Пенсійного фонду України в м. Артемівську та Артемівському районі Донецької області було залишено без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20.05.2015 року - без змін.

У касаційній скарзі Відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Артемівську, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20.05.2015 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.07.2015 року та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

У касаційній скарзі управління Пенсійного фонду України в м. Артемівську та Артемівському районі Донецької області, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20.05.2015 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.07.2015 року та прийняти нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Відділенням Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Артемівську подано заперечення на касаційну скаргу, в яких воно просить касаційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Артемівську та Артемівському районі Донецької області відхилити.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційні скарги Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Артемівську та управління Пенсійного фонду України в м. Артемівську та Артемівському районі Донецької області задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем нараховано та виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання 267 особам, що підтверджується (в частині пенсіонерів, відшкодування витрат за якими є спірним питанням у даній справі) наданими суду довідками про виплату пенсій по 51 пенсіонеру.

Крім цього, з таблиць розбіжностей вбачається, що двом особам була призначена та виплачена щомісячна цільова допомога на прожиття.

На підтвердження правомірності призначення пенсії по 33-м із зазначених осіб суду надані копії розпоряджень про призначення пенсій, копії заяв цих осіб про призначення їм пенсій, копії пенсійних посвідчень по трьом пенсіонерам та копія довідки МСЕК від 27.04.2015 року по одному з пенсіонерів.

30 вересня 2014 року позивачем відповідачу направлено подання, щодо перерахування з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України коштів на фінансування витрат, пов'язаних із виплатою пенсій за вересень 2014 року, в сумі 25246,40 грн. разом зі списком із 167 осіб, яким призначені відповідні пенсії.

Відповідно до акту щомісячної звірки за вересень 2014 року, листів відповідача від 07.10.2014 року № 2062 та № 2063, таблиці розбіжностей за вересень 2014 року та довідки, щодо витрат на виплату пенсії за вересень 2014 року, підписаної сторонами по справі, відповідачем не прийнято до заліку витрати позивача в розмірі 723,95 грн., де: 173,31 - основний розмір пенсії та витрати на її доставку ОСОБА_2 та ОСОБА_3, 550,64 грн. - основний розмір пенсії та витрати на її доставку ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9

3 листопада 2014 року позивачем відповідачу направлено подання, щодо перерахування з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України коштів на фінансування витрат, пов'язаних із виплатою пенсій за жовтень 2014 року, в сумі 38 901,00 грн разом зі списком із 191 особи, яким призначені відповідні пенсії.

Відповідно до акту щомісячної звірки за жовтень 2014 року, листів відповідача від 07.11.2014 року № 2183 та № 2182, таблиці розбіжностей за жовтень 2014 року, довідки про пред'явлені до відшкодування витрати, підписаної сторонами по справі та довідки щодо витрат на виплату пенсії за жовтень 2014 року відповідачем не прийнято до заліку витрати позивача за жовтень 2014 року в розмірі 1789,99 грн., де: 1037,65 грн. - розмір пенсії, щомісячна цільова грошова допомога та витрати на їх доставку ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, 752,34 грн. - розмір пенсії та витрати на її доставку ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9

1.12.2014 року позивачем відповідачу направлено подання, щодо перерахування з Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України коштів на фінансування витрат, пов'язаних із виплатою пенсій за листопад 2014 року в сумі 83 699,87 грн разом зі списком із 267 осіб, яким призначені відповідні пенсії.

Відповідно до акту щомісячної звірки за листопад 2014 року, листів відповідача від 11.12.2014 року № 2287 та № 2287, таблиці розбіжностей за листопад 2014 року, довідки про пред'явлені до відшкодування витрати за листопад 2014 року, підписаної сторонами по справі та довідки щодо витрат на виплату пенсії за листопад 2014 року, відповідачем не прийнято до заліку витрати позивача за листопад 2014 року в розмірі 29 164,17 грн., де: 151,19 грн. - розмір пенсії та витрати на її доставку ОСОБА_3, 752,34 грн. - розмір пенсії та витрати на її доставку ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, 28 260,64 грн - розмір пенсії, щомісячна цільова допомога на прожиття та витрати на їх доставку 51 пенсіонеру, які у зв'язку із проведенням на території Донецької області виїхали із зони непідконтрольної Україні та тимчасово проживають на території м. Артемівська та Артемівського району.

У листах відповідача зазначено, що витрати по ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_12, ОСОБА_13 не прийняті у зв'язку із тим, що останні на момент нещасного випадку із годувальником мали працездатний стан, вік до 55 років та не мали інвалідності; ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 отримали каліцтво в країнах СНД, а стосовно 51 пенсіонера, які у зв'язку із проведенням на території Донецької області виїхали із зони, непідконтрольній Україні та тимчасово проживають на території м. Артемівська та Артемівського району, у відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Артемівськ та Артемівському районі відсутні будь-які документи, які б підтверджували право зазначених осіб на отримання страхових сум .

Позивачем були понесені витрати за період з 01.09.2014 року по 30.11.2014 року в розмірі 31 678, 11 грн., в тому числі 31 501, 34 грн. витрати з основного розміру пенсії, 9, 01 грн. сума поштового збору, 167, 76 грн. витрати з щомісячної цільової допомоги на прожиття.

Відповідно до статті 1 Закону України «Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», загальнообов'язкове державне соціальне страхування це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами, а також бюджетних та інших джерел, передбачених законом.

Залежно від страхового випадку є такі види загальнообов'язкового державного соціального страхування: пенсійне страхування; страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням; медичне страхування; страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності; страхування на випадок безробіття. Відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до Основ (стаття 4 Основ у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 25 Закону України «Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг і матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Враховуючи те, що пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, є наслідком страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, належним страховиком відповідно до статті 25 Закону України «Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» є Фонд, що також передбачено статтею 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", яка визначає перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом.

Згідно із частиною 4 статті 26 Закону України «Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Відповідно до абзацу 2 пункту 5 частини 1 статті 24 статтею 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Згідно із статтею 21 статтею 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", у разі настання страхового випадку Фонд зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні: допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності; одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого; щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого; пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, тощо. Усі види соціальних послуг та виплат, передбачені цією статтею, надаються застрахованому та особам, які перебувають на його утриманні, незалежно від того, перебуває на обліку підприємство, на якому стався страховий випадок, як платник страхових внесків чи ні.

Статтею 1 Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у сфері пенсійного забезпечення від 13.03.1992 року, пенсійне забезпечення громадян держав-учасниць даної Угоди та членів їх сімей здійснюється за законодавством держави, на території якої вони проживають.

Відповідно до статті 3 зазначеної Угоди, всі витрати, пов'язані зі здійсненням пенсійного забезпечення за даною Угодою, несе держава, яка надає забезпечення. За змістом цієї норми взаємні розрахунки між державами можуть проводитися лише на підставі двосторонніх договорів.

Отже, витрати, понесені органами ПФУ у зв'язку із виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (у тому числі й пенсії особам, які стали інвалідами від нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР, або пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві на території колишніх республік СРСР), підлягають відшкодуванню за рахунок Фонду як належного страховика від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

Аналогічна правова правової позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20.05.2014 року у справі № 21-136а14.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що відповідно до постанови Донецького окружного адміністративного суду від 19.01.2012 року по справі № 2а/0570/23419/2011, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 7.03.2012 року; постанови Донецького окружного адміністративного суду від 14.01.2013 року по справі № 2а/0570/17599/2012, яка залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.02.2013 року; постанови Донецького окружного адміністративного суду від 5.12.2013 року по справі № 805/15268/13-а, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22.01.2014 року; постанови Донецького окружного адміністративного суду від 16.04.2014 року по справі № 805/3722/14, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.05.2014 року, встановлені наступні обставини, а саме: ОСОБА_8 постраждав наслідок нещасного випадку на виробництві, який стався на території Курської області РФРСР в 1973 році; ОСОБА_9 постраждав внаслідок нещасного випадку на виробництві, який стався на території м. Норильська РФРСР в 1974 році; ОСОБА_7 постраждав внаслідок нещасного випадку на виробництві, який стався на території м. Нижневартовська РФРСР в 1984 році; ОСОБА_6 постраждав внаслідок нещасного випадку на виробництві, який стався на території м. Омська РФРСР в 1984 році; ОСОБА_20 п постраждав внаслідок нещасного випадку на виробництві, який стався на території м. Стрежеве РФРСР в 1989 році.

Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені обставини.

Враховуючи те, що судовими рішеннями, які набрали законної сили встановлено, що громадяни ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_7, ОСОБА_6, ОСОБА_20 постраждали внаслідок нещасного випадку на виробництві, який стався на території держав СНД, тому страхувальником, який має відшкодувати витрати управління Пенсійного фонду України на виплату зазначеним особам пенсії по інвалідності є відділення Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві.

Отже вірними є висновки судів попередніх інстанцій, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат на виплату та доставку пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, виплачених вищевказаним особам за період з 1 вересня по 30 листопада 2014 року в сумі 2 055,32 грн (2 049,88 - основний розмір пенсії, 5,44 - поштовий збір) є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Судами попередніх інстанцій також встановлено, що постановами Донецького окружного адміністративного суду від 19.01.2012 року по справі № 2а/0570/23419/2011, від 14.01.2013 року по справі № 2а/0570/17599/2012, від 5.12.2013 року по справі № 805/15268/13-а, від 16.04.2014 року по справі № 805/3722/14, встановлено, що ОСОБА_3 на момент смерті годувальника ОСОБА_22 (чоловіка) не досягла 55 років та була працездатною особою.

Відповідно до пункту «д» частини 1 статті 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування у встановленому законом порядку зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні, зокрема, пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Згідно із частиною 1 статті 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсія у зв'язку з втратою годувальника призначається непрацездатним членам сім'ї померлого годувальника, які були на його утриманні.

З аналізу вищенаведених норм законодавства вбачається, що на день смерті потерпілого, що спричинена нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, особа повинна мати статус непрацездатної особи, визначеної частиною 2 статті 33 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", та перебувати на утриманні померлого потерпілого або мати право на одержання від нього утримання.

Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача заборгованості з витрат на сплачену ОСОБА_3 пенсію у зв'язку із втратою годувальника за період з 1 вересня по 30 листопада 2014 року не підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_3 на момент смерті годувальника ОСОБА_22 (чоловіка) була працездатною особою.

Відповідно до частини 2 статті 7 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку. Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Порядок передачі документів, що підтверджують право на отримання пенсії встановлений Інструкцією про порядок передачі Виконавчій дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві і професійних захворюваннях України документів, що підтверджують право застрахованого чи членів його сім'ї на страхову виплату, затверджений постановою Правління Фонду ССНВВ України від 20 квітня 2001 року № 10 (згідно діючого законодавства не підлягає реєстрації в органах юстиції). Серед інших документів, зазначених у даній інструкції, обов'язковими є заява потерпілого власнику підприємства, акт про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1 (якщо мав місце нещасний випадок) або нотаріально завірена копія, акт про розслідування нещасного випадку на виробництві за формою Н-5 (якщо мав місце нещасний випадок) або нотаріально завірена копія, акт розслідування професійного захворювання (якщо таке встановлено) або нотаріально завірена копія, рішення суду про встановлення факту нещасного випадку на виробництві або нотаріально завірена копія, висновки МСЕК про ступень втрати професійної працездатності або нотаріально завірена копія, довідка про розмір втраченого заробітку, витрат на медичну допомогу та інші (п.п. 4.1 - 5.18).

Відповідно до пункту 7 Інструкції, якщо в особовій справі потерпілого або особи, яка одержує відшкодування шкоди у зв'язку зі смертю годувальника, відсутні деякі документи, передбачені п.п. 4-5 цієї Інструкції, то така справа ВВД Фонду від страхувальника не приймається до повного укомплектування.

Крім цього, обов'язкова наявність для оформлення та здійснення відшкодування будь-яких виплат Віділенням фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України зазначених вище документів витікає і зі змісту статтей 35, 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Відповідно до частини 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.

Згідно із частиною 7 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування», страхові виплати залежать, зокрема, від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності; відповідно до частини 1 статті 38 зазначеного Закону ступінь втрати працездатності потерпілим установлюється МСЕК за участю Фонду і визначається у відсотках професійної працездатності, яку мав потерпілий до ушкодження здоров'я.

Таким чином, для здійснення відділенням ФСС відшкодування управлінню ПФУ витрат на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій по втраті годувальника, територіальним органам фонду мають бути надані докази на підтвердження правомірності сплати цих виплат (акт про нещасний випадок на виробництві, відповідне рішення суду, довідка МСЕК та інші).

Статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Судами встановлено, що відсутні докази на підтвердження отримання відповідачем вказаних документів щодо 48 пенсіонерів, зазначених у відповідних списках (у списку осіб, якій міститься у листі відповідача від 11.12.2014 року, за листопад 2014 року зазначено 51 особа, щодо яких не має підтверджуючих документів, але при цьому по трьом із зазначених у списку осіб, а саме ОСОБА_2, ОСОБА_12, ОСОБА_13, відповідно до листів відповідача від 07.10.2014 року та від 7.11.2014 року не прийняті до заліку та відшкодування пенсії по втраті годувальника, сплачені цим особам, не у зв'язку із відсутністю необхідних документів, а у зв'язку із тим, що дані особи не мали право на одержання відповідної пенсії, так як на момент смерті годувальника мали працездатний вік та не були інвалідами.

Також не надані документи, які б підтверджували правомірність призначення пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, по всім 51 пенсіонерам, зазначеним у листі відповідача від 11 грудня 2014 року, які виїхали із зони проведення АТО та були взяті на облік позивачем у вересні - листопаді 2014 року.

Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України № 595 «Деякі питання фінансування бюджетних установ, здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей», міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, місцевим державним адміністраціям слід забезпечити до 1 грудня 2014 року переміщення бюджетних установ, підприємств та організацій, що належать до сфери їх управління, з населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження (далі - тимчасово неконтрольована територія), в населені пункти, на території яких органи державної влади здійснюють свої повноваження в повному обсязі. Переміщення здійснюється лише тих бюджетних установ, підприємств та організацій, що у разі зміни місцезнаходження зможуть забезпечити провадження своєї діяльності;

Як вірно зізначено судами попередніх інстанцій, відділення Фонду у м. Артемівську є неналежним відповідачем у частині позову, що стосується виплати пенсій особам, переміщеним з тимчасово окупованих територій, оскільки у даному випадку позивач має звернутись з позовом до відділень Фонду, у яких знаходяться справи вищезазначених осіб та в яких вони перебували на обліку, та які мали здійснити переміщення на територію підконтрольну органам влади України згідно постанови Кабінету Міністрів України № 595.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», виконавча дирекція Фонду соціального страхування від нещасних випадків є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду, проводить свою діяльність від імені Фонду у межах та в порядку, що визначаються його статутом і Положенням про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків, організовує та забезпечує виконання рішень правління Фонду, робочими органами виконавчої дирекції Фонду є, зокрема, її відділення в районах і містах обласного значення. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що вимоги управління Пенсійного фонду України про відшкодування відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України витрат, пов'язаних з виплатою пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, відповідають змісту його прав як робочого органу Пенсійного фонду України щодо відшкодування понесених ним витрат та узгоджуються із компетенцією та основними завданнями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, визначеними розділами 2, 3 Положення про виконавчу дирекцію Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженого постановою правління Фонду від 20 квітня 2001 року № 15.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Касаційні скарги Відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Артемівську та управління Пенсійного фонду України в м. Артемівську та Артемівському районі Донецької області - залишити без задоволення, а постанову Донецького окружного адміністративного суду від 20.05.2015 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.07.2015 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Артемівську та Артемівському районі Донецької області до Відділення Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Артемівську про стягнення заборгованості - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому статтями 235 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: О.Є. Донець

В.Ф. Мороз

Е.Ю.Швед