Ухвала суду № 65857996, 27.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

вул. Московська, 8, корп. 5, місто Київ, 01029

У Х В А Л А

27.03.2017 К/800/809/17

Суддя-доповідач Вищого адміністративного суду України Бившева Л.І., розглянувши касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м.Києві (далі - ДПІ)

на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2016

у справі № 826/1204/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖІ АЙ ТІ ДІСТРІБ'ЮШН"

до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м.Києві

про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.01.2017 касаційна скарга ДПІ залишена без руху як така, що подана з пропуском строку на касаційне оскарження судового рішення, а заявлене клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження судових рішень є необґрунтованим. Цією ж ухвалою було зазначено, що звертаючись 04.01.2017 до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою та заявляючи клопотання про поновлення строку на подання касаційної скарги, ДПІ посилається на порушення судом апеляційної інстанції вимог ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України щодо направлення копії повного тексту постанови від 14.06.2016. Зокрема, ДПІ зазначає, що у порушення вимог частин 3, 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України повний текст оскаржуваного судового рішення не було направлено її на адресу, як і не було повідомлено про можливість отримання копії судового рішення безпосередньо в суді, не надаючи доказів на підтвердження цих доводів.

В межах встановленого строку, наданого для виправлення недоліків при поданні касаційної скарги, відповідач надав клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень, обґрунтоване тим, що первісне звернення до суду у серпні 2016 року було обумовлено отриманням копії постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2016 тільки 23.08.2016. Також ДПІ зазначає, що повний текст судового рішення апеляційного адміністративного суду на її адресу не направлявся, як і не було повідомлено про можливість отримання копії судового рішення безпосередньо в суді; заяву ДПІ про видачу копії оскаржуваної постанови від 14.06.2016 Київський апеляційний адміністративний суд не прийняв з посиланням на повернення матеріалів справи до суду першої інстанції, у зв'язку з чим 01.08.2016 відповідач звернувся до суду першої інстанції із заявою про видачу копії оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції, яку отримав 23.08.2016 під письмову розписку у суді першої інстанції. При цьому приєднані до касаційної скарги матеріали на підтвердження цих доводів та матеріали справи підтверджують, що: постанова суду апеляційної інстанції від 14.06.2016 складена у повному обсязі 21.06.2016; вступна та резолютивна частини постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2016 були проголошені у присутності сторін; на звернення ДПІ із заявою про видачу копії постанови від 14.06.2016 Київський апеляційний адміністративний суд листом від04.08.2016 № 025-09/826/1204/16/4279/2016 повідомив про те, що справа розглянута у відкритому судового засіданні за участю представника позивача, заява про видачу копії судового рішення представником позивача не подавалась, у зв'язку з чим копія оскаржуваної постанови на адресу позивача не надсилалась, а матеріали справи направлені до суду першої інстанції, де ДПІ може отримати копію судового рішення; водночас листом від 22.06.2016 Київський апеляційний адміністративний суд на адресу позивача направив копію судового рішення апеляційної інстанції від 14.06.2016; постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2016 була отримана ДПІ в Окружному адміністративному суді міста Києва 23.08.2016 під розписку.

З метою дослідження доводів ДПІ, наведених у наданому клопотанні про поновлення процесуального строку на виконання вимог ухвали Вищого адміністративного суду України від 11.01.2017, ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.02.2017 витребувано з Окружного адміністративного суду міста Києва справу № 826/1204/16.

Дослідивши матеріали справи суддя дійшов висновку про необхідність повторного залишення касаційної скарги без руху, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга на судові рішення подається протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.

Звертаючись 04.01.2017, відповідач не наводить обставин та не надає доказів, які були об'єктивною перешкодою для звернення із касаційною скаргою протягом двадцяти днів з моменту отримання повного тексту постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2016.

Відповідно до ч. 3 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст. 213 цього Кодексу, застосовуються правила ст. 108 цього Кодексу.

Керуючись ст.ст. 108, 165, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Державої податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління ДФС у м.Києві на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2016 у справі № 826/1204/16 залишити без руху та встановити строк для усунення недоліків протягом тридцяти днів з моменту отримання даної ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

Роз'яснити, що відповідно до ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга буде повернута та вважатись неподаною, якщо особа, що подає касаційну скаргу, не усуне зазначені недоліки касаційної скарги до вказаного строку або не заявить клопотання про його продовження.

Ухвала може бути переглянута Верховним Судом України в порядку та з підстав, визначених ст.ст. 237-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Л.І. Бившева