ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 березня 2017 року м. Київ К/800/17593/16
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Донця О.Є.,
суддів: Мороза В.Ф.,
Шведа Е.Ю.
розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Миколаївської митниці ДФС на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.02.2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2016 року в адміністративній справі за позовом Компанії Донмар Корпорейшн (Donmar Corporation) до Миколаївської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень щодо заборони відходу морського буксиру "Юпітер",
в с т а н о в и л а:
У грудні 2015 року Компанія Донмар Корпорейшн (Donmar Corporation) звернулася до Миколаївського окружного адміністративного суду з позовом Миколаївської митниці ДФС, в якому просила визнати протиправними та скасувати рішення щодо заборони відходу морського буксиру «Юпітер» від 30.06.2015 року та від 06.07.2015 року № 2436/10/14-70-65-38.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.02.2016 року позовні вимоги Компанії Донмар Корпорейшн (Donmar Corporation) було задоволені.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2016 року апеляційну скаргу Миколаївської митниці ДФС було залишено без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.02.2016 року - без змін.
У касаційній скарзі Миколаївська митниця ДФС, не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на допущені судами порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.02.2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2016 року та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Компанією Донмар Корпорейшн (Donmar Corporation) подано заперечення на касаційну скаргу, в яких вона просить залишити касаційну скаргу Миколаївської митниці ДФС без задоволення, а оскаржувані рішення - без змін.
Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційна скарга Миколаївської митниці ДФС задоволенню не підлягає, оскільки рішення судів першої та апеляційної інстанцій постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судових рішень.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.04.2015 року між компанією HENFORD LOGISTICS LIMITED та ДП «Універсальна буксирна компанія» було укладено договір бербоут-чартеру, відповідно до якого HENFORD LOGISTICS LIMITED передало, а ДП «Універсальна буксирна компанія» прийняла у фрахт морський буксир «Юпітер» (прапор Україна).
01.04.2015 року між ДП «Універсальна буксирна компанія» та компанією «Донмар Корпорейшн» було укладено договір бербоут-чартеру, за умовами якого ДП «Універсальна буксирна компанія» передала, а компанія «Донмар Корпорейшн» прийняла у фрахт буксир «Юпітер».
28.04.2015 року компанією HENFORD LOGISTICS LIMITED та ДП «Універсальна буксирна компанія» було укладено договір бербоут-чартеру з тим самим № HR/UT/J /03, відповідно до якого HENFORD LOGISTICS LIMITED передало, а ДП «Універсальна буксирна компанія» прийняла у фрахт морський буксир «Юпітер» (прапор Україна).
25.06.2015 року в зоні митного контролю поста «Миколаїв-Морський» здійснювався митний контроль та митне оформлення прибуття морського буксиру «Юпітер» з нейтральних вод, за наслідками якого був складений акт комісійного контролю судна без зауважень та про виявлення порушень митних правил не зазначено.
27.06.2015 року капітану судна ОСОБА_2 вручений протокол про порушення митних правил № 108/50400/15, передбачених статтею 472 Митного кодексу України за недекларування товару дизельне пальне та поліпропіленовий канат.
30.06.2015 року та 06.07.2015 року № 2436/10/14-70-65-38 відповідач листом звернувся до капітана Миколаївського морського порту, в якому, посилаючись на частину 2 статті 511 Митного кодексу України та статтю 91 Кодексу торговельного мореплавства України, повідомив про необхідність забезпечення заборони на вихід судна, яке знаходиться на причалі СП «Нібулон», за межі акваторії Порту з метою проведення процесуальних дій щодо вилучення предметів правопорушення, згідно протоколу про порушення митних правил № 108/50400/15 від 27.06.2015 року.
06.07.2015 року капітан Миколаївського морського порту звернувся з листом № КП-26/117-15 до морського агента Судна та, з посиланням на листи Миколаївської митниці ДФС від 30.06.2015 року та від 06.07.2015 року, повідомив про заборону відходу судна з 30.06.2015 року від причалу ТОВ СП «Нібулон».
27.11.2015 року Центральним районним судом м. Миколаєва винесено постанову по справі № 490/8522/15-п, якою провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за статтею 472 Митного кодексу України, що зафіксовано протоколом про порушення митних правил №108/50400/15 від 27.06.2015 року, закрите.
В касаційній скарзі Миколаївська митниця ДФС, посилається на те, що позивач не є суб'єктом, який має право на оскарження рішень щодо заборони відходу морського буксиру «Юпітер» від 30.06.2015 року та від 06.07.2015 року, оскільки морський буксир власником судна компанією HENFORD LOGISTICS LIMITED (Гонг-Конг) передано у фрахт на п'ять років ДП «Універсальна буксирна компанія» і договір бербоут-чартеру від 28.04.2015 року зареєстровано у Державному судновому реєстрі України у часі пізніше, аніж договір бербоут-чартеру від 01.04.2015 року, на який посилається Компанія «Донмар Корпорейшн».
З цього приводу суд касаційної інстанції вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до статті 203 Кодексу торговельного мореплавства України, за договором чартеру (фрахтування) судна на певний час судновласник зобов'язується за обумовлену плату (фрахт) надати судно фрахтувальнику для перевезення пасажирів, вантажів та для інших цілей торговельного мореплавства на певний час.
Згідно із статтею 20 Кодексу торговельного судноплавства України, судновласником визнається юридична або фізична особа, яка експлуатує судно від свого імені, незалежно від того, чи є вона власником судна, чи використовує на інших законних підставах.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, 01.04.2015р. між компанією HENFORD LOGISTICS LIMITED та ДП «Універсальна буксирна компанія» було укладено договір бербоут-чартеру, відповідно до якого HENFORD LOGISTICS LIMITED передало, а ДП «Універсальна буксирна компанія» прийняло у фрахт морський буксир «Юпітер» (прапор Україна).
На підставі вказаного договору, 01.04.2015 року ДП «Універсальна буксирна компанія» та Компанією Донмар Корпорейшн (Donmar Corporation) було укладено договір бербоут-чартеру, за умовами якого ДП «Універсальна буксирна компанія» передало, а Компанія Донмар Корпорейшн (Donmar Corporation) прийняла у фрахт буксир «Юпітер» (прапор Україна).
28.04.2015р. між компанією HENFORD LOGISTICS LIMITED та ДП «Універсальна буксирна компанія» було укладено договір бербоут-чартеру, відповідно до якого HENFORD LOGISTICS LIMITED передало, а ДП «Універсальна буксирна компанія» прийняло у фрахт морський буксир «Юпітер» (прапор Україна).
Судами також встановлено відсутність відомостей щодо того, що договір бербоут-чартеру від 01.04.2015р., укладений між ДП «Універсальна буксирна компанія» та Компанією Донмар Корпорейшн (Donmar Corporation), визнано нечинним чи скасовано сторонами.
Листом ДП «Універсальна буксирна компанія» від 12.05.2016 року, підтверджено, що експлуатація судна «Юпітер» (прапор України, ІМО № 8027157) здійснюється Компанією «Донмар Корпорейшн» (Donmar Corporation) на підставі договору бербоут-чартеру №YR_UTC_DR_2015, строк дії чартеру, у відповідності до умов пункту 20 договору, становить 5 років +/- 6 місяців.
Договір фрахтування від 28.04.2016 року подавався власником Судна для отримання дозволу на право плавання під прапором України.
Також слід зазначити, що при розгляді справи № 490/8522/15-п щодо притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, Компанію «Донмар Корпорейшн» (Donmar Corporation) було залучено до участі у справі саме як судновласника морського буксиру «Юпітер».
Враховуючи вищенаведене колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що безпідставними є твердження відповідача щодо того, що Компанія «Донмар Корпорейшн» (Donmar Corporation) не є суб'єктом, який має право на оскарження рішень щодо заборони відходу морського буксиру «Юпітер» від 30.06.2015 року та від 06.07.2015року, оскільки прийняття у фрахт буксиру «Юпітер» Компанією «Донмар Корпорейшн» (Donmar Corporation), підтвердженого договором бербоут-чартеру від 01.04.2015 року, укладеним з ДП «Універсальна буксирна компанія», визнання нечинним чи скасування вказаного договору відповідачем, на якого частиною 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, покладено тягар доказування в адміністративному суді, не доведено, а також з врахуванням того, що встановлення легітимності договору від 01.04.2015р. виходить за межі предмету спору.
Щодо посилань касатора про те, що ним складено новий протокол від 27.11.2015 року про порушення митних правил відносно ОСОБА_3, якого постановою Центрального районного суду м.Миколаєва від 22.12.2015 року визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого статтею 472 Митного кодексу України, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Прийняття оскаржуваних рішень щодо заборони на відхід судна пов'язано безпосередньо з наявністю протоколу про порушення митних правил №108/50400/15 від 27.06.2015 року, про що безпосередньо зазначено в рішеннях відповідача від 30.06.2015 року та від 06.07.2015 року, у зв'язку з чим оформлення протоколу від 27.11.2015 року відносно ОСОБА_3 незаконною підставою для заборони відправлення за межі акваторії порту ТОВ СП «Нібулон» судна «Юпітер», так як обставини щодо порушення митних правил, передбачених статті 472 Митного кодексу України, та зафіксованих протоколом №108/50400/15 від 27.06.2015р., не підтвердились.
При цьому, судами попередніх інстанцій встановлено, що листів про заборону на відхід судна від 30.06.2015 року та від 06.07.2015 року відповідачем не відкликано, а нових листів на підставі протоколу від 27.11.2015 року відносно ОСОБА_3 капітану морського порту не направлялись.
Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністативного судочинства України до адміністративного суду можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно із пунктом «г» абзацу 2 статті 91 Кодексу торговельного мореплавства України, капітан морського порту повинен відмовити у видачі дозволу на вихід з порту у разі рішення уповноважених законодавством державних органів (органів доходів і зборів, санітарно-карантинної служби, органів рибоохорони, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, та прикордонної служби).
Таким чином, заборона на вихід судна може бути прийнята тільки на підставі рішень, а не будь-яких інших листів чи документів.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що в адресованих Миколаївською митницею ДФС капітану Миколаївського морського порту ДП «Адміністрація морських портів України» в листах від 30.06.2015 року та від 06.07.2015 року зазначено, що це є «Рішення щодо заборони на відхід судна».
Як вірно зазначено судами попередніх інстанцій, листом від 06.07.2015 року вих. № КП26/117-15 капітан Миколаївського морського порту ДП «Адміністрація морських портів України» на підставі статті 91 Кодексу торговельного мореплавства України заборонив з 30.06.2015 року вихід судна «Юпітер» від причалу ТОВ СП «Нібулон», саме на підставі рішень Миколаївської митниці ДФС від 30.06.2015 року та від 06.07.2015 року .
Колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що листи Миколаївської митниці ДФС від 30.06.2015 року та від 06.07.2015 року є рішеннями в розумінні частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, які можуть бути оскаржені в судовому порядку.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій є законними і не підлягають скасуванню, оскільки суди, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в них повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки судів щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу Миколаївської митниці ДФС - залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 12.02.2016 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 01.06.2016 року в адміністративній справі за позовом Компанії Донмар Корпорейшн (Donmar Corporation) до Миколаївської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішень щодо заборони відходу морського буксиру "Юпітер" - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому статтями 235 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України.
Судді: О.Є. Донець
В.Ф. Мороз
Е.Ю.Швед
Судове рішення № 65857966, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 30.03.2017. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 814/4365/15. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: