Ухвала суду № 65857936, 23.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 березня 2017 року м. Київ К/800/52650/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

головуючого Донця О.Є.,

суддів: Голяшкіна О.В.,

Мороза В.Ф.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційні скарги Чопської митниці Міндоходів та Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Фрутс» на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Фрутс» до Чопської митниці Міндоходів, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України в Закарпатській області, про визнання протиправними дій та повернення зайво сплачених митних платежів,

в с т а н о в и л а:

У жовтні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Голден Фрутс» звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Чопської митниці Міндоходів, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України в Закарпатській області, якому просило:

- визнати протиправними та скасувати рішення про коригування заявленої митної вартості товарів № 305000003/2013/100005/2 від 11.04.2013 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон України № 30500000/2013/00012 від 11.04.2013 року;

- стягнути з Державного бюджету України на користь позивача суму зайво сплаченого податку на додану вартість у розмірі 28 475,97 грн. та мита у сумі 12 943, 62 грн., а всього разом - 41 419, 58 грн;

- присудити позивачу здійснені ним судові витрати з Державного бюджету України - судовий збір у розмірі 285,00 грн. та 34,41 грн. (за вимоги немайнового характеру).

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 13.02.2014 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Фрутс» було задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано рішення про коригування заявленої митної вартості товарів № 305000003/2013/100005/2 від 11.04.2013 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон України № 30500000/2013/00012 від 11.04.2013 року. Стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача суму зайво сплаченого податку на додану вартість у розмірі 28475,97 грн. та мита у сумі 12943,61грн., а всього разом - 41419,58 грн. та судові витрати у розмірі 285 грн. та 34,41 грн.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2014 року апеляційну скаргу Чопської митниці Міндоходів було задоволено частково. Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду 13.02.2014 року скасовано та прийнято нову постанову, якою адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Фрутс» задоволено частково. Визнано протиправними та скасовано рішення про коригування заявленої митної вартості товарів № 305000003/2013/100005/2 від 11.04.2013 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон України № 30500000/2013/00012 від 11.04.2013 року. В задоволенні решти вимог відмовлено.

У касаційній скарзі Чопська митниця Міндоходів, не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права, просить змінити постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2014 року в частині задоволення позовних вимог.

У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Голден Фрутс», не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, посилаючись на допущені судом порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2014 року та залишити в силі постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 13.02.2014 року.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, колегія суддів вважає, що касаційні скарги Чопської митниці Міндоходів та Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Фрутс» задоволенню не підлягають, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційних скарг є необґрунтованими і не надають підстав, які передбачені статтями 225 - 229 Кодексу адміністративного судочинства України для зміни чи скасування судового рішення.

Судами встановлено, що 02.04.2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Голден Фрутс»та компанією EVA Handels GmbH (Австрія) було укладено контракт № 61 поставку свіжих фруктів на загальну суму 500 000,00 євро/доларів США, а саме: продукти рослинного походження яблука свіжі, врожай 2013 року, вирощені в Австрії, столові, для споживання людиною, не розфасовані для роздрібної торгівлі, без первинної упаковки.

11.04.2013 року з метою митного оформлення наступного товару позивач подав до митного органу митну декларацію за № 305090000/2013/005647. Митна вартість товару визначена за першим методом (за ціною договору).

Після прийняття митної декларації на товар відбулось спрацювання згенерованого автоматичною системою управління ризиками профілю ризику про заниження митної вартості товару, так за наявної у митного органу цінової інформації митне оформлення: товару «яблука свіжі, врожай 2013 року, вирощені в Австрії, столові, для споживання людиною, не розфасовані для роздрібної торгівлі, без первинної упаковки» здійснювалось за рівнем митної вартості 1,32-1,43 дол. США за 1 кг.

11.04.2013 року митним органом прийнято рішення про коригування заявленої митної вартості товарів № 305000003/2013/100005/2 та видано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів через митний кордон України № 30500000/2013/00012.

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 53 Митного кодексу наведено перелік документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.

Надання додаткових документів є необхідним у разі потреби в підтвердженні задекларованої декларантом митної вартості товару за першим методом, викликаної обґрунтованими сумнівами митного органу в достовірності відомостей, які містяться в поданих до митного оформлення товару документах.

Згідно із статтею 55 Митного кодексу, прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, в тому числі, обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування; під час митного оформлення при прийнятті органом доходів і зборів письмового рішення про коригування митної вартості товарів декларант або уповноважена ним особа може здійснити коригування заявленої митної вартості у строк, встановлений частиною другою статті 263 цього Кодексу; декларант може провести консультації з органом доходів і зборів з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в органі доходів і зборів; на вимогу декларанта консультації проводяться у письмовому вигляді.

Згідно із частиною 1 статті 57 Митного кодексу України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції) (частина 2 стаття 57). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу (частина 3 стаття 57). Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина 4 стаття57). У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу (частина 5 стаття 57). При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина 6 стаття 57). Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи (частина 7 стаття 57). У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини 8 статті 59 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.

Разом з тим дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості.

У разі незгоди Митниці із митною вартістю імпортованого товару, вона відповідно до вимог статті 57 Митного кодексу України зобов'язана провести процедуру консультацій, у ході яких мала б дійти висновків щодо застосування того чи іншого методу визначення митної вартості товарів, при цьому кожний наступний метод застосовується у разі неможливості застосування попереднього із наведенням відповідних мотивів, проте ці вимоги закону Митниця не виконала.

Як вбачається з матеріалів справи, єдиною обставиною, яка викликала сумнів у митного органу щодо правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є те, що у відповідача наявна інформація щодо митної вартості схожого товару, яка відрізняється від вказаної позивачем у декларації.

З цього приводу суд касаційної інстанції зазначає, що формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування методу визначення митної вартості товару, обраного декларантом, і не може бути безумовною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за методом визначеним в декларації митної вартості.

Суд касаційної інстанції погоджується з висновками апеляційного суду, що надані для митного оформлення документи не містять розбіжностей, а їхні дані піддаються обчисленню та підтверджують вартість товару.

Аналіз положень Митного кодексу України дає колегії суддів підстави для висновку про те, що питання контролю правильності обчислення декларантом митної вартості в разі виникнення обґрунтованого сумніву, відносяться до виключної компетенції митних органів. Тому суд, встановивши протиправність рішень митного органу про визначення митної вартості товару за тим чи іншим методом, не вправі підміняти митний орган, стягуючи з державного бюджету надмірно сплачену з такої вартості суму ввізного мита, фактично визначаючи при цьому інший метод обчислення митної вартості.

Таким чином, суд апеляційної інстанції у частині вимог щодо стягнення з Державного бюджету України надмірно сплаченої суми ввізного мита та ПДВ дійшов до вірного висновку, відмовивши Товариству з обмеженою відповідальністю «Голден Фрутс»у їх задоволенні.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду апеляційної інстанції, є законним і не підлягає скасуванню, оскільки суд, всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин; в ньому повно відображені обставини, що мають значення для справи, висновки суду щодо встановлених обставин і правові наслідки є правильними, а доводи касаційних скарг їх не спростовують.

Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Керуючись статтями 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Касаційні скарги Чопської митниці Міндоходів та Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Фрутс» - залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.09.2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден Фрутс» до Чопської митниці Міндоходів, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України в Закарпатській області, про визнання протиправними дій та повернення зайво сплачених митних платежів - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, передбаченому статтями 235 - 244 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді: О.Є. Донець

О.В. Голяшкін

В.Ф. Мороз