Ухвала суду № 65857764, 03.04.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/3092/16 Головуючий у 1-й інстанції: Арсірій Р.О. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

03 квітня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Безименної Н.В.,

за участі секретаря: Козлової І.І.

розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст. 41 КАС України у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Київської міської митниці ДФС на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.12.2016 у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Індустріальні та дистрибуційні системи» до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,-

В С Т А Н О В И Л А:

ПАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Київської міської митниці ДФС про визнання протиправними дії з коригування митної вартості товару, декларування якого відбувалось до вантажної митної декларації № 100250005/2015/116129 від 11.11.2015; скасування рішення про коригування митної вартості товарів № 100250005/2015/000060/2 від 11.11.2015, прийняте відділом митного оформлення м/п «Західний» Київської митниці ДФС.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.12.2016 вищевказаний адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів № 100250002/2015/000060/2 від 11.11.2015, прийняте відділом митного оформлення м/п «Західний» Київської міської митниці ДФС. Визнано протиправним та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення від 12.11.2015 №100250002/2015/00116, складену відділом митного оформлення м/п «Західний» Київської міської митниці ДФС. 4. В іншій частині адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що подані декларантом позивача документи, в даному випадку, слід вважати належними та достатніми для підтвердження та визначення митної вартості товару, а тому оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення підлягають скасуванню. Вимога позивача про визнання протиправними дії з коригування митної вартості товару, декларування якого відбулось відповідно до Вантажної митної декларації № 100250005/2015/116129 від 11.11.2005 задоволенню не підлягає, оскільки відповідач наділений повноваженнями щодо вчинення вищевказаних дій, при цьому правомірність прийнятого за наслідками їх вчинення рішення і підлягає встановленню.

Колегія суддів переглядає спірну постанову в межах апеляційної скарги Київської міської митниці ДФС.

Так, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Згідно матеріалів справи, що між ТОВ «Аідієс Боржомі Грузія» (Грузія) (Продавець) та ПАТ «ІДС» (Україна) (Покупець) укладено контракт № СТ20-001/1501 від 13.01.2015 року (далі - Контракт) (а.с. 32-39), за умовами якого Продавець продає, а Покупець придбаває окремими партіями товари у такому асортименті: мінеральну воду «Боржомі» у скляних пляшках ємністю 0,33 л; мінеральну воду «Боржомі» у скляних пляшках ємністю 0,5 л; мінеральну воду «Боржомі» в РЕТ-пляшках ємністю 0,5 л; мінеральну воду «Боржомі» в РЕТ-пляшках ємністю 0,75 л.

Пунктом 1.2 Контракту визначено, що кількість товару визначається при кожному замовленні за домовленістю сторін.

Згідно п. 2.1 Контракту ціна на умовах СІР Одеса Західна при перевезенні товарів у звичайних вагонах чи контейнерах складає, зокрема, за одну скляну пляшку мінеральної води «Боржомі» ємністю 0,5 л - 0,51 доларів США.

Відповідно до п. 3.1 Контракту Покупець здійснює повну оплату кожної партії товару протягом 75 днів з моменту митного очищення вантажу в Одесі Україна.

Поставка товару за даним Контрактом здійснюється на умовах СІР Одеса Західна згідно Інкотермс-2010 (п. 5.2 Контракту).

Згідно додаткової угоди № 1 від 02.03.2015 до Контракту (а.с. 21-23) у зв'язку з суттєвою девальвацією гривні з дати останнього перегляду договірних цін, зниженням купівельної спроможності споживачів, а також тим, що у країні Покупця через складну економічну ситуацію, яка склалася, товар втрачає свою конкурентоспроможність, у зв'язку з чим вартість товару на умовах СІР Одеса Західна, зокрема, за одну скляну пляшку мінеральної води «Боржомі» ємністю 0,5 л складає 0,44 доларів США.

Позивачем до Митниці подано вантажну митну декларацію №100250005/2015/116163 від 11.11.2015 (далі - МД) для митного оформлення імпортованого Позивачем за вказаним вище Контрактом товару - вода природна мінеральна лікувально-столова гідрокарбонатна натрієва «Боржомі» сильногазована, розфасована по 12 скляних пляшок по 0,5 л у поліетиленові упаковки - 2166 поліетиленових упаковок: 25992 скляних пляшок (а.с. 11-13).

Митна вартість товару Позивачем визначена за ціною Контракту в сумі 11436,48 доларів США. На підтвердження заявлених відомостей ПАТ «ІДС» подані, зокрема, наступні документи, зокрема, міжнародну товарно-транспортну накладну серії А № 0807934 від 05.11.2015 (а.с. 18), рахунок-фактуру № GE20150341 від 27.10.2015 (а.с. 19), пакувальний лист (а.с. 20), Контракт та додатки до нього (а.с. 21-39), договір доручення № Т822/15 від 25.06.2015 з додатками (а.с. 40-43), інформацію про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару № 2730 від 05.11.2015, сертифікат погодження товару форми СТ-1 №GEO 2015 01/003721 від 27.10.2015 (а.с. 44), митну декларацію країни відправлення (а.с. 45-48).

Однак, Відповідачем запропоновано декларанту подати додаткові документи, а саме: страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування, виписку з бухгалтерської документації, що підтверджує заявлену вартість товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, каталоги, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару.

На запит митного органу декларантом позивача додатково для вирішення питання щодо митного оформлення товару на підставі вказаної ВМД разом із супровідним листом № 04-011 від 11.11.2015 була надана інформація, що стосується відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України з копіями підтверджуючих документів. Стосовно надання довідкової інформації по вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам, то позивачем повідомлено митний орган, що ним скеровано запит щодо отримання такого документу, а також вказано про неможливість надання такої інформації протягом 10 календарних днів у зв'язку з тим, що зазначені документи можуть бути надані виключно організаціями, які мають повноваження на здійснення оціночної діяльності в країні-експортері (Грузія). Крім того були додатково подані документи, які стосуються розрахунку ціни.

Київською міською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 100250005/2015/000060/2 від 11.11.2015, відповідно до якого митну вартість товару було визначено у сумі 13255,92 дол. США та складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100250005/2015/00116 від 12.11.2015.

В графі 33 оскаржуваного рішення відповідач вказує, що митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються у зв'язку з неподанням основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Митного кодексу України); невідповідністю обраного декларантом методу визначення митної вартості та інших умов, що могли вплинути на ціну товарів, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості. Також відповідач вказує, що в наданому додатково експертному висновку № ОЭ-8/427 від 06.11.2015, виданому Іллічівським підприємством Одеської регіональної торгово-промислової палати, експерт посилається на довідку видану Айдіес Боржомі Грузія № LT32-303/1410 від 15.10.2014, яка підтверджує, що позивач є ексклюзивним дистриб'ютором мінеральної води Боржомі на території України, також наданий прайс-лист виданий на умовах поставки СІР Одеса Західна, як зазначено в контракті, що на думку відповідача вказує про суб'єктивну спрямованість та свідчить про надання спеціальних цін ПАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» (суперечить ст. 7 ГАТТ), що підтверджується пунктом 1 додаткової угоди до контракту, прайс-лист не містить умов продажу щодо мінімальної партії товару, умов сплати та термінів відвантаження. Декларант не надав всіх основних та додаткових документів для підтвердження митної вартості, про що зазначив у листі.

В зв'язку з викладеним, митну вартість товарів визначено із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 Митного кодексу України з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка на переконання митного органу щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних відомостях по товарам.

В подальшому товари були випущенні за ВМД № 100250002/2015/116163 у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною Декларантом та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною м/п «Західний» Київської міської митниці ДФС, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х Митного кодексу України.

25.01.2016 позивач, в порядку п. 8 ст. 55 Митного кодексу України надіслав на адресу Київської міської митниці ДФС додаткові документи (копії платіжного доручення №49 від 18.11.2015 щодо оплати товару, виписки з бухгалтерської документації (відомість розрахунків між ПАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» та IDS BORJOMI GEORGIA LLC (Georgia), митної декларації країни відправлення, розрахунок ціни та угоди до відкритого страхового полісу № 1CG/AG 15/026+1 від 04.03.2015.

У відповідь на вказаний лист позивача відповідачем скеровано ПАТ «Індустріальні та дистрибуційні системи» лист №780/10/26-70-25-02 від 03.02.2016, в якому зазначено про пов'язаність осіб, а саме продавця та покупця, які належать до компаній, що входять до міжнародної групи компаній «IDS Borjomi International», про заявлення декларантом недостовірних відомостей, які стосуються митної вартості товарів, а також вказано, що на копії угоди до відкритого страхового полісу від 04.03.2015 № 1CG/AG 15/026+1 від 04.03.2015 відсутні печатка та підпис страхувальника, не наданий відкритий страховий поліс № 00873, надані позивачем накладні щодо відчуження оцінюваного товару на території України стосуються періоду березень-червень 2015, що раніше ніж період отримання оцінюваного товару. З урахуванням наведених висновків відповідач відмовив позивачу у визнанні заявленої митної вартості та скасування оскаржуваного рішення.

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Приписи частини першої ст. 52 МК України визначають, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Згідно частини другої ст. 52 Митного кодексу декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Приписи частини першої ст. 53 МК України визначають, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

При цьому документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій та шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга ст. 53 МК України).

Водночас, відповідно до частини третьої ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний, зокрема, здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а також у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідно до частини шостої ст. 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що митний орган при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у статті 58 МК України.

Згідно з частиною третьою ст. 54 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Стосовно висновку митниці щодо ненадання ПрАТ «ІДС» до митного оформлення розрахунку ціни (калькуляції) виробника товар матеріали справи свідчать, що такий розрахунок у вигляді інформаційного листа ТОВ «АйДіЕс Боржомі Тбілісі» № LT32-589/1503 від 26.03.2015 (а.с. 142), де наведена собівартість мінеральної води «Боржомі», був поданий декларантом до митного органу. За даними вказаного розрахунку виробника товару собівартість (цін реалізації) мінеральної води «Боржомі», зокрема, однієї пляшки ємністю 0,5 л, розрахованої на умовах «СІР Одесса Западная Украина» (як визначено умовами п. 1.1 Контракту), становить 0,44 доларів США, та включає в себе логістичні витрати (завантаження, розвантаження, експертне оформлення, страхування) і транспортні витрати, а також витрати на придбання товару.

Умови поставки CIP «Carriage and Insurance Paid to ...» (Фрахт/Перевезення та страхування оплачені до (... назва місця призначення) означають, що продавець має доставити товар названому ним перевізнику. Крім того, продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого місця призначення. Згідно з умовами CIP на продавця також покладається обов'язок із забезпечення страхування від ризиків втрати та пошкодження товару під час перевезення на користь покупця. Відповідно, продавець укладає договір страхування та сплачує страхові внески.

Таким чином, в разі поставки товару на умовах CIP витрати по страхуванню товару здійснюються продавцем і, відповідно, закладаються ним у контрактну ціну товару.

Страхування товару на умовах поставки CIP не є обов'язком покупця.

Тобто, дана калькуляція містить всі цінові показники необхідні для визначення собівартості продукції на умовах СІР.

Крім того, при митному оформленні товару ПАТ «ІДС» було надано відкритий поліс страхування вантажу № 00837, який, містить повну інформацію щодо страхової суми, розміру страхової премії та порядку її розрахунку. Також, в матеріалах справи міститься угода № IGG/AG15/026+1 стосовно внесення змін до Відкритого полісу № 00837 зі страхування вантажу, виданого на підставі Договору між сторонами № IGG/AG15/026 від 28.01.2015 стосовно співробітництва у сфері страхування (а.с. 57).

Як вже було встановлено раніше, згідно п. 5.2. Контракту що поставка товару здійснюється на умовах CIP Одеса Західна, згідно Інкотермс - 2010.

Відповідно до п. 6 статті А.3 Інкотермс продавець зобов'язаний за власний рахунок застрахувати вантаж у відповідності з договором купівлі-продажу, на умовах надання права покупцю або іншій особі, що володіє страховим інтересом відносно товару, заявляти вимоги безпосередньо до страховика, а також надати покупцю страховий поліс або інший доказ страхового покриття.

Договір страхування має бути укладений із страховиками або страховою компанією, що користуються доброю репутацією, та, за відсутності прямої домовленості сторін про інше, на умовах мінімального страхового покриття відповідно до Умов страхування вантажів Інституту Лондонських Страховиків або будь-якого подібного зводу правил. Тривалість періоду страхового покриття обумовлюється статтями Б.4 і Б.5.

Поряд з цим, статтею Б4 Інкотермс встановлено обов'язок покупця прийняти поставку товару, як тільки її здійснено у відповідності з статтею А.4, та одержати товар від перевізника в названому місці.

Покупець зобов'язаний нести всі ризики втрати чи пошкодження товару з моменту здійснення його поставки у відповідності зі статтею А.4. У випадку невиконання свого зобов'язання дати повідомлення у відповідності з статтею Б.7, покупець повинен нести всі ризики втрати чи пошкодження товару від настання погодженої сторонами дати чи від дати закінчення періоду, встановленого для поставки, але за умови, що товар був належним чином індивідуалізований за договором, тобто явно відокремлений або іншим чином визначений як товар, що є предметом цього договору.

Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії відкритого полісу страхування вантажу, страховий період становить 28.01.2015 року - 04.03.2015. При цьому, 04.03.2015 між ТОВ «АйДіЕс Боржомі Тбілісі» (Продавець) укладено угоду № ICG/AG 15/026+1 зі страхувальником (ТОВ «Страхувальна компанія Ай Сі Груп»), якою внесено зміни до відкритого полісу № 00837 зі страхування вантажу, яким продовжено строк дії договору страхування № ICG/AG 15/026 від 28.01.2015 року та виданого на основі вищевказаного полісу до 04.03.2016 року (а.с. 57). При цьому підстав відхилення наведених документів відповідачем суду не надано.

З наведеного вбачається, що витрати по страхуванню оцінюваної партії товару, що вже були включені до ціни товару за умовами Контракту, піддаються числовому визначенню та підтвердженні декларантом наданими до митного органу страховим полісом та угодою.

Таким чином, що позивачем виконані вимоги митного органу щодо необхідності подання додаткових документів на підтвердження митної вартості товару, у зв'язку з цим суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відповідність поданих документів вимогам МК України. При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що з урахуванням документів і пояснень, наданих позивачем в порядку частини восьмої ст. 55 МК України, відповідачем не доведено саме обґрунтованість прийнятого оскаржуваного рішення в частині наявності підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, відсутність її документального вирахування і підтвердження, або наявність обставин пов'язаності осіб, які вплинули на визначення митної вартості.

Згідно правової позиції Верховного Суду України вказаної в постановах від 29.05.2012 у справі № 21-91а12, від 11.09.2012 у справі № 21-262а12, від 30.06.2015 у справі № 814/283/14 за умови ненаведення митним органом доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування цим органом переліку документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити свідчить про протиправність рішення цього органу щодо застосування іншого, ніж основний метод визначення митної вартості. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012, що визначає обставини прийняття рішення та джерела інформації, що використовуються митним органом при визначенні митної вартості товарів, у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі: неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу); невірно проведений розрахунок митної вартості; невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Також зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.

Відповідно до частини першої ст. 452 МК України інформація щодо обсягів експорту та імпорту конкретних видів товарів надається центральним органом виконавчої влади за їх вмотивованим запитом (одноразово) або на підставі міжвідомчих угод про інформаційний обмін (регулярно).

Зазначена позиція узгоджується з позицією Верховного суду України та Вищого адміністративного суду України, викладену в постанові від 22.10.2013 року № 21-326а13.

Отже, ненадання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Приписи частини другої ст. 58 МК України визначають, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.

Згідно частини третьої ст. 57 Митного кодексу України кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Згідно ст. ст. 59, 60 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами або подібними (аналогічними), що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

З урахуванням встановлених вище обставин колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість використання митницею резервного методу визначення митної вартості товару, оскільки, як у Відповідача були наявні всі правові підстави для визначення митної вартості імпортованого ПрАТ «ІДС» за контрактом товару за першим методом - за ціною договору.

З урахуванням вище викладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Київської міської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 26.12.2016 - без змін.

Стягнути з Київської міської митниці ДФС в дохід спеціального фонду Державного бюджету України (р/р 31215206781007, отримувач - ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача - ГУДКСУ у м. Києві, код ЄДРПОУ 37993783, МФО 820019, код бюджетної класифікації 22030106) судовий збір у розмірі 4 547,4 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено: 07.04.2017.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

Н.В. Безименна

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Аліменко В.О.

Безименна Н.В.