Ухвала суду № 65857513, 03.04.2017, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2017 р.Справа № 816/52/17Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Донець Л.О. , Мельнікової Л.В.

за участю секретаря судового засідання Дорошенко Д.О.

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - Гриценка Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м.Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 31.01.2017р. по справі №816/52/17

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_3, звернулась до суду із адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 07.12.2016 року № 000014/16-03-40/2163719348/1895.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що рішення про застосування фінансових санкцій є неправомірним та підлягає скасуванню, оскільки прийняте відповідачем поза межами повноважень, без врахування всіх обставин у справі та всупереч чинним нормативно - правовим актам, оскільки постанова Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року № 426 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №957", на підставі якої відповідачем встановлено інкриміноване позивачу правопорушення визнана постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.12.2015 року у справі №826/17459/15 незаконною та нечинною.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 31.01.2017 року адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Кременчуцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області від 07.12.2016 року № 000014/16-03-40/2163719348/1895 про застосування до ФОП ОСОБА_3 фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 10 000 грн.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Кременчуцької ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 551,21 грн.

Відповідач, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 31.01.2017 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Вказує, що під час проведення 17.11.2016 року фактичної перевірки позивача за місцем провадження господарської діяльності встановлено порушення підприємцем вимог Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 року № 957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв". Факт реалізації алкогольних напоїв за ціною, нижчою за встановлені мінімально оптово-відпускні або роздрібні ціна на такі напої підтверджується чеками №4446 від 26.01.2016 року та №4472 від 28.01.2016 року. Оскільки факт реалізації позивачем алкогольних напоїв за цінами нижчими за мінімально встановлені роздрібні ціни на такі напої мав місце до втрати чинності Постановою КМУ від 17.06.2015 року №462 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 №957", остання повинна застосовуватись до спірних правовідносин. Врахування судом першої інстанції під час винесення рішення тверджень позивача щодо невикористання брендом «Козацька рада» для горілки «Козацька рада «Класична» пляшок об'ємом 0,75 л є помилковими та такими, що спростовуються наданими відповідачем витягами з інтернет сайтів маркетів.

Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об'єктивність рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представники сторін про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

У судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Представник позивача у судовому засіданні суду апеляційної інстанції заперечував проти апеляційної скарги та просив відмовити в її задоволенні.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та не заперечувалось під час апеляційного розгляду справи представником відповідача, що позивач зареєстрована у встановленому законом порядку як фізична особа - підприємець та перебуває на обліку платників податків в Кременчуцькій ОДПІ ГУ ДФС у Полтавській області, на час спірних правовідносин мала право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями на підставі відповідної Ліцензії серії АЖ № 002428, яка видана ГУ ДФС у Полтавській області.

17.11.2016 року співробітниками ГУ ДФС у Полтавській області відповідно до наказу Головного управління ДФС у Полтавській області від 14.11.2016 року № 1534 та направлень на перевірку від 16.11.2016 року № 2536, 2537 проведено фактичну перевірку ФОП ОСОБА_3 за місцем фактичного провадження діяльності, а саме: магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1", що розташований за адресою: проспект Полтавський, 179А, м. Кременчук, Полтавська область, з метою контролю за обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, наявності ліцензій, свідоцтв, за наслідками якої складено Акт №114/16/31/40/НОМЕР_1 від 17.11.2016 року.

Під час перевірки встановлено факт реалізації двох пляшок горілки "Козацька рада "Класична", місткістю 0,75 л, міцністю 40 %, по ціні 78,80 грн, тобто на думку перевіряючого органу за цінами, нижчими за встановленими постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 року № 957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв" в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року № 426 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 № 957".

Представник позивача під час судового розгляду справи зазначив, що позивачем було реалізовано горілку "Козацька рада "Класична" місткістю 0,7 л, а не 0,75 л як встановлено у акті перевірки, відповідно розрахунок перевіряючих помилковий, а ціна 78,80 грн., за яку було реалізовано 2 пляшок горілки "Козацька рада "Класична" місткістю 0,7 л насправді є вищою від мінімально встановленої ціни. Вказує, що єдиним постачальником горілки "Козацька рада "Класична" є ТОВ "БАЯДЕРА ЛОГІСТИК", пляшки ємністю 0,75 л цим брендом "Козацька рада" для горілки "Козацька рада "Класична" не використовуються. Згідно акту інвентаризації станом на 28.12.2016 року, видаткових накладних від 17.12.2015 року № 38804/36657, від 30.12.2015 року №41281/38803, від 26.01.2016 року № 2151/1991 від 28.01.2016 року № 2408/2457, товарно-транспортних накладних на переміщення алкогольних напоїв із відомостями про вантаж від 17.12.2015 року №38804, від 30.12.2015 року № 41281, від 26.01.2016 року № 2151, від 28.01.2017 року № 2408 у суб'єкта господарювання ФОП ОСОБА_3 в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1" була в наявності горілка "Козацька рада "Класична" в пляшці місткості 0,7 л, міцності 40 %. Згідно пояснень продавця ОСОБА_5, вона помилково здійснила зазначене програмування, оскільки в лінійці товарів "Козацька рада "Класична" взагалі відсутні пляшки із місткістю 0,75 л.

За змістом пояснень представника відповідача, співробітниками ГУ ДФС у Полтавській області під час проведеної перевірки не здійснювалась закупка вказаної алкогольної продукції, а також не проводилась інвентаризація залишків продукції з метою встановлення її наявності та кількості. Перевіряючими при проведенні фактичної перевірки використано лише інформація власної бази із власної системи обліку даних РРО, утвореної відповідно до Порядку передачі електронних копій розрахункових документів і фіскальних звітних чеків реєстраторів розрахункових операцій дротовими або бездротовими каналами зв'язку до органів державної податкової служби, який затверджений наказом Міністерства фінансів України №1057 від 08.10.2012 року, зокрема, фіскальних чеків від 26.01.2016, № 4446, від 28.01.2016 № 4472, згідно яких позивачем здійснено продаж 2 пляшок горілки "Козацька рада "Класична", місткістю 0,75 л, міцністю 40 % по ціні 78,80 грн.

Листом від 17.11.2016 року № 69/7/16-3140-01-33 ГУ ДФС у Полтавській області направлено до Кременчуцької ОДПІ ГУ ДФС матеріали фактичної перевірки ФОП ОСОБА_3 (акт від 17.11.2016 року №114/16/31/40/НОМЕР_1) для розгляду та прийняття рішення.

На підставі вищевказаного акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ 07.12.2016 року винесено рішення № 000014/16-03-40/2163719348/1895 про застосування штрафних санкцій, яким до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу згідно із абз. 13 ч. 2 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" в сумі 10 000 грн.

Позивач не погодився з зазначеним рішенням у зв'язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що застосування до позивача фінансових санкції на підставі оскаржуваного рішення є безпідставним, оскільки під час перевірки інспекторами не перевірялися первинні документи на партію товару, тобто не були досліджені фактичні обставини. Крім того, оскільки перевірка позивача контролюючим органом відбулась після набрання законної сили судовим рішенням, яким визнано нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №426 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 № 957", розрахунок штрафної санкції за рішенням від 07.12.2016 № 000014/16-03-40/2163719348/1895 здійснений на підставі нормативного акту, незаконність та нечинність якого встановлена судовим рішенням, яке набрало законної сили. На підставі викладеного, суд дійшов висновку про протиправність оскаржуваного рішення про застосування фінансових санкцій, що має наслідком його скасування.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, враховуючи наступне.

Відповідно до положень п.п. 19-1.1.16 п. 19.1 ст. 19 Податкового кодексу України, контролюючі органи виконують такі функції, зокрема, здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Згідно ч.1 ст.16 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

Відповідно до ч.12 ст.15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

Частиною 1 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" закріплено, що за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Згідно з абз. 13 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10 000 гривень.

Частиною 10 статті 18 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" надано Кабінету Міністрів України право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 року № 957 встановлено розмір мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв згідно з додатком.

У свою чергу, додатком до даної постанови передбачено, що мінімальна роздрібна ціна на горілку та лікеро-горілчані вироби, інші, код згідно з УКТЗЕД 2208 60, 2208 70, 2208 90, за 1 літр 100-відсоткового спирту, з 01.09.2015 року складає 274,50 грн.

При цьому, зазначена мінімальна роздрібна ціна застосовується згідно додатку до Постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 року № 957 у редакції, викладеній з урахуванням змін, внесених Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року №462 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 року №957", яка набрала чинності 17.06.2015 року.

Разом з тим, на момент проведення перевірки та прийняття оскаржуваного рішення про застосування фінансових санкцій постаново Окружного адміністративного суду м.Києва від 15.12.2015 року у справі №826/17459/15, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.02.2016 року, визнано незаконною та не чинною постанову Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 року №426 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 року №957".

Відповідно до положень ч. 3 ст. 254 КАС України, постанова Окружного адміністративного суду м.Києва набрала законної сили 11.02.2016 року, тобто з моменту проголошення судом апеляційної інстанції своєї ухвали, а не з 30.06.2016 року, як зазначає апелянт.

Згідно ч.1 ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Згідно ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Таким чином, висновки перевіряючих про порушення позивачем вимог нормативно-правового акту, який станом на час проведеної перевірки був скасований у судовому порядку, є помилковими.

Частиною 4 статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" визначено компетенцію органів, уповноважених застосовувати штрафні санкції за порушення норм цього Закону.

Проте, приписи статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" не встановлюють форми та вимог до рішень про застосування санкцій за порушення законодавства, яке регулює обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Механізм застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" визначений Порядком застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 року № 790 (далі - Порядок № 790).

Згідно п. 5 Порядку № 790 (в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин), підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є, серед іншого, акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства.

Фінансові санкції застосовуються за порушення, передбачені статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (п. 2 Порядку №790).

Відповідно п. 6 Порядку № 790 (в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин), рішення про застосування фінансових санкцій, передбачених пунктом 2 цього Порядку, приймаються керівником, а у разі його відсутності - заступником керівника органу, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами (Департамент контролю за виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів ДПС, його регіональні управління та їх територіальні підрозділи, Мінекономрозвитку), чи керівником (його заступником) органів МВС, МОЗ, ДПС, Держстату, Держспоживінспекції відповідно до їх компетенції, визначеної законодавством.

Як встановлено під час розгляду справи та підтвердив під час апеляційного розгляду справи представник відповідача, орган який видав позивачу відповідну ліцензію є ГУ ДФС у Полтавській області. Крім того, саме ГУ ДФС у Полтавській області проводило перевірку позивача та виявило порушення ним вимог законодавства.

При цьому, жодним законодавчим актом, який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, не надавалась Кременчуцькій ОДПІ компетенція щодо застосування штрафної санкції, передбаченої ч. 2 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".

Представник відповідача не надав під час судового розгляду справи у суді апеляційної інстанції належних обґрунтувань наявності саме у Кременчуцької ОДПІ права на прийняття оскаржуваного рішення про застосування до позивача фінансових санкцій.

Пунктом 9 Порядку № 790 (в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин) передбачено, що рішення про застосування фінансових санкцій складається в трьох примірниках, один з яких залишається в органі, посадова особа якого прийняла це рішення; другий - у 3-денний строк після його прийняття надсилається суб'єкту підприємницької діяльності або видається його уповноваженому представникові під розписку; третій - надсилається до органу державної податкової служби за місцем реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності як платника податків для контролю за надходженням до державного бюджету суми сплаченого штрафу.

Таким чином, доводи заявника апеляційної скарги з приводу того, що оскаржуване рішення приймалось Кременчуцькою ОДПІ, як органом за місцем реєстрації якого перебуває позивач, колегія суддів вважає такими, що суперечать вимогам п. 9 Порядку № 790 (в редакції, яка діяла на час спірних правовідносин), згідно якої, до органу державної податкової служби за місцем реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності як платника податків для контролю за надходженням до державного бюджету суми сплаченого штрафу надсилається лише третій примірник рішення про застосування фінансових санкцій з метою контролю за надходженням до державного бюджету суми сплаченого штрафу.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідач діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, чим порушено законні інтереси платника податків.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Оцінюючи дії відповідача на відповідність критеріям зазначеним в ч. 3 ст. 2 КАС України, колегія суддів прийшла до висновку, що приймаючи оскаржуване рішення податковий орган діяв всупереч встановленому законом порядку, необґрунтовано, без з'ясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення, а тому воно є незаконним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

Колегія суддів зазначає, що позивач, надавши письмові докази, що були предметом дослідження при розгляді справи судом першої інстанції, виконав вимоги ч.1 ст. 71 КАС України.

Натомість, відповідач, заперечуючи проти позову, в порушення вимог ч.2 ст. 71 КАС України, не надав жодних належних і допустимих доказів на підтвердження законності та обґрунтованості прийнятого рішення про застосування фінансових санкцій, що є предметом оскарження позивачем.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.

Колегія суддів вважає, що постанова Полтавського окружного адміністративного суду від 31.01.2017 року по справі №816/52/17 відповідає вимогам ст. 159 КАС України, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 31.01.2017р. по справі №816/52/17 за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Бенедик А.П.Судді(підпис) (підпис) Донець Л.О. Мельнікова Л.В.

Повний текст ухвали виготовлений 07.04.2017 р.