Ухвала суду № 65857504, 31.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

31 березня 2017 року м. Київ К/800/10089/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Швед Е.Ю., перевіривши касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області

на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року

у справі № 513/445/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області

про визнання дій протиправними

в с т а н о в и в:

Відповідач звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати постанову Саратського районного суду Одеської області від 10 червня 2016 року.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2017 року апеляційну скаргу було залишено без руху для надання апелянту можливості протягом тридцяти днів з моменту отримання копії вищевказаної ухвали, надати докази поважності пропуску строку подання апеляційної скарги.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження з підстав невиконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга відповідача, в якій він, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції скасувати та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Доводи касаційної скарги мотивовані тим, що відповідач є неприбутковою організацією та немає грошових коштів, якими міг би розпоряджатися та витрачати на власний розсуд та на цілі, що не передбачені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". У зв'язку з чим відповідач вважає, що протягом 2016 року не мав можливості сплатити судовий збір з вказаних причин.

Як видно з оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції. Крім того, відповідачем заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому зазначено про те, що протягом 2016 року кошти на сплату судового збору були відсутні, тому відповідачем з поважних причин пропущено строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 27 січня 2017 року вказані відповідачем причини пропуску строку апеляційного оскарження визнані судом неповажними, оскільки відсутність коштів не може бути поважною причиною пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою та на підставі ч. 4 ст. 189 КАС України, залишено апеляційну скаргу без руху. Запропоновано протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, надати суду апеляційної інстанції докази на підтвердження поважності причин пропуску строку апеляційного оскарження.

22 лютого 2017 року, на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, відповідач подав клопотання про поновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги в якому повторно просить поновити йому строк з тих самих підстав, на які посилався в попередньому клопотанні.

Ухвалюючи рішення про залишення апеляційної скарги без руху та в подальшому про відмову у відкритті апеляційного провадження, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідно до ч. 4 ст. 189 КАС України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст.186 КАС України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку апеляційного оскарження будуть визнані неповажними, суддя-доповідач відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про те, що наведені відповідачем підстави пропуску строку звернення до суду не є поважними, оскільки відсутність коштів не може бути поважною причиною пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду апеляційної інстанції не спростовують.

Відповідно до норми п. 5 ч. 5 ст. 214 КАС України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом вказаної норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи, порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Оскільки доводи скаржника не спростовують висновки суду апеляційної інстанції та не викликають необхідності перевірки матеріалів справи у зв'язку із ненаведенням підстав, які б дозволили вважати, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального або процесуального права, ця касаційна скарга є необґрунтованою.

Керуючись статтями 211, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Саратському районі Одеської області на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 28 лютого 2017 року у справі № 513/445/16-а .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Е.Ю. Швед