Ухвала суду № 65857448, 30.03.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

30 березня 2017 року м. Київ К/800/9777/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Швед Е.Ю., перевіривши касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області

на постанову Старобільського районного суду Луганської області від 19 жовтня 2016 року

та постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року

у справі № 431/4280/16-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області

про перерахунок пенсії та виплати недоплаченої пенсії,

в с т а н о в и в:

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області, в якому просив визнати дії неправомірними та зобов'язати провести позивачу перерахунок пенсії з урахуванням коефіцієнту по заробітній платі за кожен рік за період 1989-1993 роки, де заробітну плату (аванс + натуроплата) кожного року розділити на 12 місяців та зобов'язати управління перерахувати та сплатити позивачу пенсію з дня виходу на пенсію

Постановою Старобільського районного суду Луганської області від 19 жовтня 2016 року позов задоволено частково. Визнано дії Управління щодо відмови у перерахунку пенсії позивачу неправомірними. Зобов'язано відповідача провести позивачу перерахунок пенсії з урахуванням коефіцієнту по зарплаті за кожен рік за період 1989-1993 роки, де зарплату (аванс + натуроплата) кожного року розділити на 12 місяців. Зобов'язано управління перерахувати та сплатити ОСОБА_1 пенсію з 12 вересня 2016 року. В іншій частині позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року, постанову суду першої інстанції змінено, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області перерахувати та сплатити ОСОБА_1 пенсію з 01 вересня 2016 року.

Доводи касаційної скарги мотивовані тим, що проведення пропорційного розподілу заробітної плати по місяцям відповідно до архівних довідок не має підстав, оскільки довідки не відповідають вимогам постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2005 року № 306. А саме, дані довідки не містять відомостей про період роботи, за які виплачена заробітна плата за результатами роботи, строк виконання якої перевищував календарний місяць, підстави для виплати заробітної плати за результатами виконаної роботи та підстави видачі такої довідки.

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга відповідача, в якій він, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити.

Як вбачається з доданих до касаційної скарги судових рішень, з 01 червня 1983 року позивач працював трактористом-машиністом в галузі тваринництва, що підтверджується копіями архівних довідок та копією трудової книжки.

24 червня 2016 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області із заявою про призначення пенсії та надав копії обов'язкових документів.

Відповідно до протоколу Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області № 885 від 13 липня 2016 року позивачу призначено пенсія за віком у розмірі 1606,16 грн.

19 серпня 2016 року позивач звернувся до пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії на підставі заробітної плати у 1989-1993 роках відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2005 року № 306, якою затверджено Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії особам, що у період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувались внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, строк виконання якої перевищував календарний місяць.

02 вересня 2016 року Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області відмовило позивачу у перерахунку пенсії, посилаючись на те, що довідки про заробітну плату від 29 лютого 2016 року № 210-214 за період з 01 червня 1983 року по 31 січня 2000 року, виданих Трудовим архівом Старобільської РДА, не відповідають вимогам постанови Кабінету Міністрів України 20 квітня 2005 року № 306, а врахувати суму натуроплати у 1992 році неможливо, оскільки відсутні дані про нарахування та утримання страхових внесків з суми натуроплати у 1992 році.

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції, з рішенням якого частково погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що пенсійний орган неправомірно не зарахував суму натуроплати за 1992 рік на підставі відсутності відомостей щодо утримання з неї страхових внесків, оскільки відсутність цих відомостей не може бути підставою для відмови у здійсненні перерахунку пенсії, оскільки відповідальність за їх несплату несе підприємство-страхувальник, в якому працює застрахована особа, а ведення персоніфікованого обліку сплати страхових внесків лежить на управлінні тільки з 2000 року, відтак, позивач-отримувач пенсії не може нести відповідальність за невиконання роботодавцем та пенсійним органом своїх обов'язків. Окрім того, судами встановлено зараховуючи заробітну плату за 1988-1992 роки, за зазначеними довідками, при призначені позивачу пенсії, відповідач вважав дані в них правомірними та не відмовляв в зарахуванні та призначені пенсії за підставами відсутності даних щодо нарахування та утримання страхових внесків.

Крім того, виплата заробітної плати позивачу підтверджена Архівними довідками Комунальної установи «Трудовий архів».

При цьому судами попередніх інстанцій зазначено, що невідповідність цих довідок, положенням постанови Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2005 року № 306, не може слугувати підставою для незарахування цих сум при перерахунку пенсії, оскільки фактично вони були отримані позивачем під час праці, а відповідальність за недотримання вимог законодавчого акту, насамперед, лежить не на позивачу.

Відповідно до п.п. 8, 9 Порядку визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії особам, що у період до запровадження обмеження максимального розміру заробітної плати (доходу), з якої сплачувались внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, отримували заробітну плату (дохід) за результатами роботи, строк виконання якої перевищував календарний місяць, заробітна плата (дохід), що підлягає зарахуванню до суми заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії, визначається шляхом ділення суми заробітної плати (доходу) виплаченої за результатами роботи, на кількість місяців виконання такої роботи. Перерахунок пенсії у зв'язку із зарахуванням заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії сум заробітної плати (доходу), виплаченої за результатами роботи, здійснюється на підставі заяви та необхідних документів у строк, визначений ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Разом з тим, суд апеляційної інстанції змінюючи рішення суду першої інстанції, зазначив, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини у справі та прийнято правомірне рішення щодо часткового задоволення позовних вимог, однак з порушенням норм ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з огляду на таке.

Відповідно до ч. 4 ст. 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених ч. 1 ст. 35, ч. 2 ст. 38, ч. 3 ст. 42 і ч. 5 ст. 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Як вбачється з заяви позивача про перерахунок пенсії вона подана 19 серпня 2016 року, відтак, враховуючи положення вказаної статті, такий перерахунок має бути здійсненим з 01 вересня 2016 року про, що правильно вказав суд апеляційної інстанції.

За таких обставин, суд першої інстанції, з яким частково погодився суд апеляційної інстанції, дійшов правильного та обгрунтованого висновку про те, що у відповідача були відсутні підстави для відмови у перерахунку пенсії позивачу.

Доводи касаційної скарги вказаних висновків судів не спростовують.

Відповідно до п. 5 ч. 5 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені в ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.

За змістом вказаної норми касаційна скарга повинна містити посилання на помилкове та/або неправильне застосування норм матеріального права при вирішенні справи, порушення судами норм процесуального права (у разі оскарження судового рішення по суті - пояснення щодо того, яким чином такі порушення вплинули на правильність вирішення справи).

Оскільки доводи скаржника не спростовують висновки судів попередніх інстанцій та не викликають необхідності перевірки матеріалів справи у зв'язку з ненаведенням підстав, які б дозволили вважати, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували норми матеріального або процесуального права, ця касаційна скарга є необґрунтованою.

Керуючись статтями 211, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

у х в а л и в:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Старобільському районі Луганської області на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі № 431/4280/16-а .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Е.Ю. Швед