Постанова № 65857, 20.07.2006, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" липня 2006 р. 16-00 Справа № АС-13/236-06

вх. № 6316/1-13

Суддя господарського суду Харківської області Водолажська Н.С.

за участю секретаря судового засідання Зіміна К.В.

представників сторін позивача - Котляр А. О., дов. б/н від 23.02.06 р.,

відповідача - Барабицька Я. М., дов. № 2697/9/10-025 від 17.10.05 р.

по справі за позовом ДП "Харківський завод транспортного устаткування" м. Х-в

до ДПІ у Червонозаводському районі м. Харків

про скасування повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Державне підприємство „Харківський завод транспортного устаткування”, просить скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ Червонозаводського району м. Харкова № 12/15-206 від 30.01.06 р. як неправомірне, посилаючись на положення законів України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

Відповідач позовні вимоги не визнає, посилаючись на узгоджений характер зобов’язань, результати перевірки.

Справа розглядається в порядку КАС України.

Надані документи свідчать, що підставою для прийняття оскарженого податкового повідомлення-рішення є акт від 20.01.06 р. невиїзної документальної перевірки підприємства позивача з питань несвоєчасності сплати узгодженого податкового зобов’язання по збору за забруднення навколишнього природного середовища за лютий 2003 р. – травень 2005 р. За результатами перевірки перевіряючими були виявлені факти несвоєчасної сплати збору по зобов’язанням, самостійно визначеними платником в розрахунках (перелік поданих до ДПВ розрахунків збору та дані про сплату зобов’язань наведені в додатку до акту перевірки, який залучений до матеріалів справи). У зв’язку з виявленими порушеннями відповідачем було прийняте оскаржене в даному провадженні податкове повідомлення-рішення, яким за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання по збору за забруднення навколишнього природного середовища на 88-776 календарних днів (20% та 50%) були застосовані штрафні санкції в розмірі 4976,44 грн. в порядку, передбаченому п. 17.1.7 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Суд вважає необхідним відмітити, що норма, в порядку якої відповідачем були застосовані фінансові санкції (п. 17.1.7 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”), встановлює, що у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов’язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів - у розмірі п’ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

При цьому Законом передбачено (п. 5.1 ст. 5), що податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Слід відзначити, що збір за забруднення навколишнього природного середовища визначений ст. 44 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, в якій визначено, що він встановлюється на основі фактичних обсягів викидів, лімітів скидів забруднюючих речовин в навколишнє природне середовище і розміщення відходів. Дана норма передбачає, що порядок встановлення нормативів збору і стягнення зборів за забруднення навколишнього природного середовища визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ № 303 від 01.03.99 р. затверджений Порядок встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору. В п. 9 Порядку передбачено, що розрахунки збору, базовий податковий (звітний) період для якого дорівнює календарному кварталу, подаються платниками органам ДПС протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу, за місцем податкової реєстрації. Остаточний річний розрахунок збору подається платниками до органів ДПС за місцем податкової реєстрації платника протягом 40 календарних днів, наступних за

останнім календарним днем звітного року.

В п. 10 Порядку також визначено, що збір сплачується платниками протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного терміну подання розрахунку збору, за місцем податкової реєстрації.

З аналізу наведених норм випливає, що граничні строки сплати збору встановлені саме Порядком, а не Законом України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” як це передбачено п. 17.1.7 ст. 17 Закону. За таких обставин у відповідача не було законного права застосовувати цю норму щодо збору за забруднення навколишнього природного середовища.

Таким чином, застосування фінансових санкцій в порядку п. 17.1.7 ст. 17 Закону України „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” зроблене всупереч положенням цього Закону, а тому є неправомірним.

Також позивачем до позову надані документи, які свідчать про те, що ухвалою Господарського суду Харківської області від 23.12.02 р. по справі № Б-19/226-02 було порушене провадження по справі про визнання Державного комунального підприємства „Харківський завод транспортного устаткування” та введений мораторій на задоволення вимог кредиторів. Ухвалою від 19.05.03 р. по даній справі були задоволені клопотання про проведення процедури санації. Дана ухвала не містила приписів щодо скасування мораторію. Ухвалою суду від 09.12.04 р. була затверджена мирова угода і провадження по справі припинено.

Таким чином, дія мораторію продовжувалася з 23.12.02 р. по 09.12.04 р.

Зважаючи на те, що згідно зі ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” термін „мораторій на задоволення вимог кредиторів” вживається в цьому Закону у тому значенні, що це зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі, про що зазначається в ухвалі Господарського суду про порушення провадження у справі про банкрутство. Відповідно абз. 2 ч. 4 ст. 12 Закону протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).

Вказана норма визначає конкретний проміжок часу, протягом якого не нараховуються штраф і пеня, і цей проміжок часу лише відповідає строку дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, але ніяк не пов’язаний з його суттю. Тобто, за змістом цієї норми боржник повинен виконувати зобов’язання, що виникли після введення мораторію, але пеня та штраф за їх невиконання або неналежне виконання не нараховуються. (Постанова Верховного Суду України від 28.09.04 р. по справі № 24/127).

Таким чином оскаржене податкове повідомлення-рішення прийняті в супереч приписам чинного законодавства, з перевищенням повноважень та здійснений розрахунок фінансових санкцій не відповідає фактичним обставинам, а тому не є законними. За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 4, 8, 9, 71, 86, 160- 163 Кодексу адміністративного судочинства України , суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити. Скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ Червонозаводського району м. Харкова № 12/15-206 від 30.01.06 р.

Стягнути з державного бюджету України на користь Державного підприємства "Харківський завод транспортного устаткування " (код 14309764, 61102, м. Харків, вул. Достоєвського, 3, п/р 260083073077 в АКБ "Золоті ворота", МФО 351931) 3, 40 грн. судового збору.

На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови виготовлений 25.07.06 р.

Суддя Водолажська Н.С.