Ухвала суду № 65855546, 06.04.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

06.04.2017 Справа № 904/11885/16

За позовом Компанії Хотікс Менеджмент ЛТД, Род-Таун, Тортола, Британські Віргінські Острови

до Публічного акціонерного товариства "ХОРОЛЬСЬКИЙ МОЛОКОКОНСЕРВНИЙ КОМБІНАТ ДИТЯЧИХ ПРОДУКТІВ", м. Дніпро

про визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів акціонерів

Суддя Ліпинський О.В.

СУТЬ СПОРУ:

Компанії Хотікс Менеджмент ЛТД (далі Позивач), яка створена та існує за законодавством Британських Віргінських Островів, звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про визнання недійсними та скасування рішень загальних зборів акціонерів ПАТ «Хорольський молококонсервний комбінат дитячих продуктів» (далі Відповідач), що зафіксовані протоколами зборів акціонерів від 17.08.2016 та 16.11.2016.

Ухвалою суду від 15.02.2017 року встановлено, що підписання позовної заяви від імені Компанії Хотікс Менеджмент ЛТД, а також представництво її інтересів в господарському суді, здійснили особи, повноваження яких не підтверджені належними доказами, які можуть бути прийняті на території України.

З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку, про неможливість повідомлення іноземного учасника судового процесу (Позивача) про час і місце розгляду справи шляхом направлення судових документів безпосередньо зазначеним представникам, що зумовлювало необхідність здійснення такого повідомлення з дотриманням порядку, передбаченого Конвенцією про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних та комерційних справах від 15.11.1965 (далі Конвенція).

Враховуючи зазначені обставини, суд призначив дату наступних судових засідань (19.09.2017 та 05.10.2017), склав судове доручення, адресоване Реєстратору Верховного Суду Британських Віргінських Островів, стосовно вручення ухвали суду від 15.02.2017 року іноземному учаснику судового процесу - Компанії Хотікс Менеджмент ЛТД, та з метою дотримання вимог ст. 5 Конвенції, зобов'язав Відповідача в строк до 03.03.17 надати нотаріально завірені копії перекладу на англійську мову ухвали господарського суду від 15.02.17 по справі №904/11885/16, прохання про вручення за кордоном судових та позасудових документів (судового доручення), а також підтвердження та короткий виклад документа, виклик (повідомлення).

Крім того, відповідно до приписів ч. 1 ст. 79 ГПК України, суд зупинив провадження у справі в зв'язку зі зверненням із судовим дорученням про надання правової допомоги до компетентного органу іноземної держави.

20.02.2017 року представником Відповідача отримано ухвалу від 15.02.17, та складені судом документи, зокрема, прохання про вручення за кордоном судових та позасудових документів (судове доручення), підтвердження та короткий виклад документа, виклик (повідомлення), для здійснення їх перекладу англійською мовою.

22.02.2017 року Позивач подав апеляційну скаргу на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2017 року. 27.02.2017 року матеріали справи разом з апеляційною скаргою направлені до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Після направлення матеріалів справи до суду апеляційної інстанції, до канцелярії господарського суду надійшли документи, зокрема, ухвала суду від 15.02.17, а також судове доручення, підтвердження та короткий виклад документа, виклик (повідомлення), переклад яких англійською мовою, здійснено на вимогу суду.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 21.03.2017 року, ухвалу суду першої інстанції від 15.02.2017 року скасовано в частині зупинення провадження у справі.

Мотивувавши своє рішення, суд апеляційної інстанції зазначив, що місцевий господарський суд в оскаржуваній ухвалі не визначив Орган іноземної держави, до якого суд звертається (а не має намір звернутися), а також те, що резолютивна частина ухвали не визначає саму обставину звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги. Таким чином, апеляційний господарський суд вбачав підстави вважати необґрунтованим зупинення провадження у справі, оскільки виправити вказаний недолік ухвали під час зупинення провадження у справі неможливо.

При цьому, суд апеляційної інстанції вказав, що господарський суд першої інстанції зупинив провадження у справі у зв'язку із наміром в подальшому вручити судові документи нерезиденту шляхом направлення судового доручення, для чого зобов'язав сторін вчинити певні дії з оформлення та надання суду нотаріально засвідчених перекладів процесуальних документів, але, в силу вимог частини першої ст. 79 ГПК України, звернення з судовим дорученням про надання правової допомоги до компетентного органу іноземної держави повинно відбуватись одночасно із зупиненням провадження у справі у разі такого звернення та повинно слугувати підставою для такого зупинення.

Таким чином, апеляційний суд дійшов висновку, що оскільки суд першої інстанції не звертався до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави із судовим дорученням (виходячи з резолютивної частини ухвали суду), то в нього були відсутні підстави для зупинення провадження у справі.

Крім того, суд апеляційної інстанції звернув увагу на зміст 10 Конвенції 1965 року, якою передбачено, що в разі відсутності заперечень запитуваної Держави, ця Конвенція не обмежує: a) можливості надсилати судові документи безпосередньо поштою особам, які перебувають за кордоном, b) можливості для судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуючої Держави здійснювати вручення судових документів безпосередньо через судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуваної Держави, c) можливості для будь-якої заінтересованої в судовому процесі особи здійснювати вручення судових документів безпосередньо через судових працівників, службовців або інших компетентних осіб запитуваної Держави.

За змістом інформації, яка міститься на інтернет-сторінці https://www.hcch.net/index_en.php?act=authorities.details&aid=278, Великобританія (до складу якої входять Британські Віргінські острови) не заперечує проти застосування ст. 10 (а) Конвенції.

Таким чином, як зазначив суд апеляційної інстанції, виходячи з вимог статті 10 Конвенції, господарський суд не був обмежений у виборі способу передачі судових документів, що підлягають врученню за кордоном, з переліку способів, визначених Конвенцією (у тому числі не обмежений у можливості надсилати судові документи позивачу - нерезиденту у порядку, визначеному у пункті "а" статті 10 Конвенції, а саме надсилати судові документи безпосередньо поштою на адресу позивача).

Приймаючи до уваги доводи, з яких виходив суд апеляційної інстанції під час прийняття постанови від 21.03.2017 року, та враховуючи необхідність повідомлення іноземного учасника судового процесу (Позивача) про час і місце розгляду даної справи, яке за встановленими судом обставинами (ухвала від 15.02.2017 року) не може бути здійснено шляхом направлення судових документів безпосередньо представникам зазначеної особи, повноваження яких не підтверджені належними доказами, керуючись приписами ст. 10, та ч. 2 ст. 15, Конвенції 1965 року, суд вважає за можливе надсилати судові документи (ухвалу суду від 15.02.2017 року) безпосередньо поштою на адресу позивача - нерезидента у порядку, визначеному у пункті "а" статті 10 Конвенції.

При цьому, беручи до уваги рекомендації Практичного керівництва по застосуванню Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів до статті 15 Конвенції, та враховуючи приписи ч. 3 ст. 4 ГПК України, і статті 3 Закону України «Про міжнародне приватне право», суд вважає, що призначені в ухвалі суду від 15.02.2017 року дати наступних судових засідань (19.09.2017 та 05.10.2017), є такими, що визначені з урахуванням строків, передбачених п. b) ч. 2 ст. 15 Конвенції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 86, 87 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Надіслати ухвалу суду від 15.02.2017 року Компанії Хотікс Менеджмент ЛТД безпосередньо поштою на адресу: ОСОБА_1, Уотерфронт Драйв, реєстраційний номер а/с 3469, Род-Таун, Тортола, Британські Віргінські Острови.

Суддя ОСОБА_2