Ухвала суду № 65855169, 04.04.2017, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

04.04.2017 Справа № 904/11709/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Супутник-Октан", смт Безлюдівка Харківського району Харківської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль Д", м. Дніпро

про стягнення 415834,51 грн

Головуючий колегії - суддя Воронько В.Д.

Члени колегії - судді: Васильєв О.Ю.

ОСОБА_1

Представники:

від позивача: представник ОСОБА_2, довіреність № 14 від 20.11.2016;

від відповідача: представник ОСОБА_3, довіреність № 1082/1 від 20.10.2016.

СУТЬ СПОРУ:

14.12.2016 Товариство з обмеженою відповідальністю "Супутник-Октан" (позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стиль Д" (відповідач) про стягнення 200364,18 грн боргу за поставлений товар, 8475,72 грн 3% річних, 90897,48 грн інфляційних нарахувань на суму боргу та 116097,13 грн пені, нарахованих позивачем з посиланням на неналежне виконання відповідачем умов договору поставки № 331 від 07.03.2014.

16.12.2016 ухвалою суду було порушено провадження у справі № 904/11709/16 та призначено її до розгляду у засіданні суду на 27.12.2016. Однак розгляд цієї справи ухвалою суду від 27.12.2016 було відкладено у зв'язку з відсутністю представника позивача у призначеному судовому засіданні на підставі поданого ним клопотання, а також усного клопотання відповідача про відкладення справи та надання йому можливості ознайомлення з нею.

19.01.2017 відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Стиль Д" подав до суду зустрічну позовну заяву до Товариства з обмеженою відповідальністю "Супутник-Октан" з вимогою про стягнення з останнього штрафу у сумі 13183,16 грн, посилаючись на порушення ним договірних умов поставки, зокрема щодо кількості товару.

19.01.2017 позивач подав до суду пояснення, у яких останній вказав, що ним вірно здійснені розрахунки позовних вимог, відзиву та контррозрахунку від відповідача останній не отримував, а тому заперечень надати не має змоги.

Того ж дня відповідач подав відзив на позов, у якому частково не визнав позовні вимоги, а саме щодо нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат, вважає їх безпідставними та недоведеними.

На підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 19.01.2017 оголошено перерву до 23.01.2017 з метою об'єктивного вирішення питання щодо прийняття зустрічної позовної заяви.

Ухвалою від 23.01.2017 суд відмовив у прийнятті зустрічної позовної заяви.

03.02.2017 позивач подав пояснення, у яких доводи відповідача щодо необгрунтованого нарахування позивачем пені вважає безпідставними. Крім того, у своїх поясненнях виклав клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату з метою надання йому можливості уточнити позовні вимоги, а також просив витребувати у відповідача наступні документи:

-копії касових чеків (в паперовому або в електронному вигляді), що підтверджують реалізацію товарів постачальника-позивача за період з 07.03.2014 по 04.01.2016;

-звіти з продажу товарів постачальника - позивача, сформованих відповідачем у його бухгалтерській програмі, з початку дії договору поставки від 07.03.2014 - за кожні 30 днів протягом дії договору, до 04.01.2016;

- звіти про залишки товарів постачальника - позивача, сформованих відповідачем у його бухгалтерській програмі, на початок дії договору поставки від 07.03.2014, та станом через кожні 30 днів протягом дії договору, а також за станом на 04.01.2016.

Суд, розглянувши в судовому засіданні клопотання про витребування доказів, вважає за необхідне витребувати від відповідача у порядку ст.38 ГПК України для всебічного, повного та об'єктивного розгляду цієї справи вищевказані документи.

Відповідач 07.02.2017 подав до суду клопотання про:

зобов'язання позивача надати правомірний розрахунок пені у відповідності до норм чинного законодавства України;

зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили рішенням господарського суду Харківської області у справі № 922/400/17 за позовом ТОВ "Спутник-Октан" до ТОВ "Стиль Д" про стягнення 13183,16 грн.

Суд, розглянувши клопотання відповідача про зупинення провадження у цій справі, дійшов висновку про його недоцільність, оскільки виключається взаємопов'язаність цих справ (№ 904/11709/16 та № 922/400/17) між собою. З огляду на що заявлене відповідачем клопотання відхилено ухвалою суду від 07.02.2017 за необгрунтованістю. Інше клопотання відповідача про надання позивачем правомірного розрахунку пені суд задовольнив.

Крім того, ухвалою від 07.02.2017 суд продовжив строк розгляду справи на 15 днів - до 01.03.2017 включно.

На підставі ст. 77 ГПК України у засіданні суду 27.02.2017 було оголошено перерву до 01.03.2017.

01.03.2017 відповідач подав заперечення на заяву про збільшення позовних вимог, вважає вимоги позивача необгрунтованими, незаконними та не підтвердженими доказами.

Крім того, відповідач подав до суду заяву, у якій вказав, що на додатковій угоді від 04.01.2016 до договору між сторонами підпис директора виконаний шляхом факсимільного відтворення підпису, тому заявив клопотання про призначення почеркознавчої експертизи щодо підпису директора ТОВ "Стиль Д" та про зупинення провадження у справі в результаті призначення відповідної експертизи.

Представник позивача, заперечуючи проти заявлених відповідачем клопотань, подав до суду клопотання про накладення на відповідача штрафу у розумінні ст.83 ГПК України, посилаючись на затягування відповідачем судового процесу та неподання останнім витребуваної судом інформації. Представник позивача вважає, що відповідач подав неправдиві свідчення у засіданні суду щодо відсутності у нього касових чеків та інших документів на підтвердження реалізації товару позивача, а тому просить суд витребувати повторно у відповідача такі докази.

Суд відкладає вирішення заявлених клопотань до наступного судового засідання.

Ухвалою суду від 01.03.2017 у зв'язку зі складністю спору було призначено розгляд справи у колегіальному складі.

Відповідно до п. 4 ст. 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та п. 2.3.23 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, на підставі розпорядження керівника апарату суду №162 від 03.03.2017, здійснено повторний автоматизований розподіл справи для визначення складу колегії суддів, за результатами якого призначено: головуючий колегії суддя - Воронько В.Д., судді Васильєв О.Ю. та Петренко Н.Е.

Ухвалою від 06.03.2017 визначена судова колегія прийняла справу до свого провадження та призначила її розгляд у засіданні суду на 04.04.2017.

09.03.2017 від позивача до суду надійшло клопотання про відвід судді Воронько В.Д.

В обґрунтування заяви про відвід судді позивач посилається на те, що на його думку, суддя В.Д. Воронько за відсутності законних підстав не прийняв рішення по справі № 904/11709/16 у судовому засіданні 01.03.2017, тим самим ухилившись від вирішення спору по суті заявленого ТОВ "Спутник-Октан" позову, надавши при цьому можливість відповідачу тривалий час не виконувати свої фінансові зобов'язання перед позивачем за фактично отриману та використану у власній господарській діяльності продукцію; допустив затягування судового процесу, що призвело до неможливості вирішення спору по суті протягом встановленого ГПК процесуального строку. За таких обставин позивач вважає, що з урахуванням ст. 20 ГПК України суддя Воронько В.Д. не може брати участь у подальшому розгляді цієї справи. Крім того, у позивача викликають сумніви у неупередженості судді й інші обставини, такі як не вирішення питання щодо застосування до відповідача заходів, передбачених п.5 ст. 83 ГПК України, а також факт призначення судової колегії для розгляду цієї справи.

Розглянувши у судовому засіданні 04.04.2017 подану позивачем заяву судова колегія дійшла висновку про те, що позивач дійшов хибного висновку про упередженість головуючого судді Воронько В.Д., оскільки норми ГПК не передбачають заборону судді у разі неможливості об'єктивного вирішення спору по суті в судовому засіданні відкласти розгляд цієї справи в межах строків, передбачених ст.69 ГПК України, чи призначати її подальший розгляд колегією суддів на будь-якій стадії судового процесу, що також визначено ст. 46 ГПК України.

Таким чином, посилання позивача на ухиляння судді Воронько В.Д. від вирішення позову по суті не відповідає дійсності, оскільки наразі в матеріалах справи не достатньо доказів для повного, об'єктивного та всебічного розгляду спору по суті через нові доводи відповідача щодо факсимільного підпису від імені директора товариства на додатковій угоді до договору між сторонами, якою встановлено порядок оплати товару і це є суттєвим для вирішення спору, на які, до речі, позивач не надав чітких пояснень. З огляду на що розгляд справи на даний час триває та ще не завершений, а тому посилання останнього на затягування суддею Воронько В.Д. судового процесу є безпідставним та необгрунтованим. Натомість саме для об'єктивного вирішення спору по суті та законного прийняття рішення у цій справі суддя неодноразово відкладав розгляд цієї справи для отримання додаткових документальних доказів та призначив її розгляд у колегіальному складі.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 20 ГПК України, суддя не може брати участі в розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він є родичем осіб, які беруть участь у судовому процесі, якщо було порушено порядок визначення судді для розгляду справи, встановлений частиною третьою статті 21 цього Кодексу, або якщо буде встановлено інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості.

Частиною 2 п. 1.2.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" встановлено, що не є підставами для відводу суддів заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтвердженими належними і допустимими доказами, а також наявність скарг, поданих на суддю (суддів) у зв'язку з розглядом даної чи іншої справи, обставини, пов'язані з прийняттям суддями рішень з інших справ.

Суд вважає, що обставини стосовно неодноразового відкладення розгляду справи та призначення в подальшому колегіального її розгляду не свідчать про упередженість судді при розгляді цієї справи, а висновки до яких доходить заявник, аналізуючи викладені обставини є лише його припущеннями.

Враховуючи викладене і приймаючи до уваги те, що заява про відвід не містить посилань на належні і допустимі докази, які б підтверджували обставини, що викликають сумнів щодо неупередженості головуючого судді Воронько В.Д. при розгляді даної справи, судова колегія не знаходить підстав для задоволення клопотання позивача про відвід судді Воронько В.Д. від розгляду справи № 904/11709/16.

Керуючись ст. ст. 20, 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви про відвід судді Воронько В.Д. - відмовити.

Головуючий колегії ОСОБА_4

Суддя О.Ю. Васильєв

Суддя Н.Е. Петренко