ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
УХВАЛА
07 квітня 2017 року Справа № 910/15033/16 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Гольцової Л.А.(доповідач), суддів:Іванової Л.Б., Козир Т.П. розглянувши касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осібна рішенняГосподарського суду міста Києва від 26.09.2016та на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 17.01.2017у справі№ 910/15033/16Господарського суду міста Києваза позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "Мелагрейн"до1.Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; 2.Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Авант-Банк",третя особа Публічне акціонерне товариство "Авант-Банк",прозобов'язання перерахувати грошові кошти відповідно до договору банківського рахунку
ВСТАНОВИВ:
Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з наступних підстав.
Згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Відповідно до ст. 44 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Фондом гарантування вкладів фізичних осіб подано касаційну скаргу без доказів сплати судового збору, однак було подано клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачена можливість відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати цього збору з урахуванням майнового стану сторони.
Частиною першою цієї статті встановлено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.
Отже, особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.
При цьому обґрунтування пов'язаних з цим обставин та подання доказів, котрі свідчать про неможливість або ускладнення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на зацікавлену сторону.
Клопотання про відстрочення сплати судового збору скаржником обґрунтовано тим, що, оскільки, Фонд гарантування, відповідно до покладених на нього Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб відшкодовує кошти вкладників всім неплатоспроможних банків в розмірі вкладу, включаючи відсотки, станом на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на цей день, незалежно від кількості вкладів в одному банку у розмірі не більше 200000 грн, а також надає цільову позику банкам для оплати витрат, пов'язаних із здійсненням діяльності банку, передбачених п.2 ч.6 ст.36Ю п.7, 8 ч.2 т.37 та ч. 4 ст. 47 цього Закону, Фонд не змозі наразі оплатити судовий збір у розмірі майже 100000,00 грн при поданні касаційної скарги.
Оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, а наведені Фондом обставини не мають характеру виключних та скаржником не надано жодних доказів на підтвердження вищезазначених доводів, це свідчить про відсутність підстав для задоволення клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору.
Указане зумовлює повернення касаційної скарги на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, відповідно до якого касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Крім того, до касаційної скарги Фонду подано клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2016 та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2017.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши матеріали касаційної скарги, не вбачає підстав для розгляду клопотання про поновлення строку, оскільки касаційна скарга оформлена неналежним чином.
Статтею 1113 ГПК України, встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо не було дотримано форми касаційної скарги.
З огляду на вище сказане, клопотання про поновлення строку не може бути розглянуто до тих пір, поки не буде усунено недоліки оформлення касаційної скарги.
Крім того, касаційна скарга від імені Фонду гарантування вкладів фізичних осіб підписана представником фонду ОСОБА_4
До скарги додана копія довіреності №27-48337/16 від 28.12.2016, за умовами якої Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, в особі директора-розпорядника ОСОБА_5, уповноважує ОСОБА_4 представляти інтереси Фонду та його директора-розпорядника, в тому числі у Вищому господарському суді України.
При цьому, до матеріалів касаційної скарги не додано доказів на підтвердження повноважень директора-розпорядника ОСОБА_5. Матеріали справи також не містять доказів того, що останній дійсно займає зазначену посаду і наділений правом підписувати документи, що мають процесуальне значення
При повторному поданні касаційної скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб слід врахувати те, що довіреність на ОСОБА_4 видана з порушенням вимог ч.3 ст.28 ГПК України..
Виходячи з викладеного, керуючись ст. ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України, ст. 8 Закону України "Про судовий збір", Вищий господарський суд України -
У Х В А Л И В:
Відмовити Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2016 та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2017 у справі №910/15033/16.
Касаційну скаргу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2016 та на постанову Київського апеляційного господарського суду від 17.01.2017 у справі №910/15033/16 повернути скаржнику.
Головуючий суддя Л.А. Гольцова
Судді Л.Б. Іванова
Т.П. Козир
Судове рішення № 65854992, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України) було прийнято 07.04.2017. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 910/15033/16. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: