Постанова № 65854189, 07.04.2017, Одеський окружний адміністративний суд

справа № 815/53/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2017 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Стеценко О.О.

розглянувши в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Білгород-Дністровського обєднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування,-

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулось Білгород-Дністровське обєднане управління Пенсійного фонду України Одеської області (далі Позивач, або Б.-Дністровське ОУПФУ Одеської області) з адміністративним позовом до ОСОБА_1 (далі Відповідач, або ОСОБА_1Д.) про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування в розмірі 10013,35 гривень.

В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначив, що ОСОБА_1 перебував на обліку в органах Пенсійного фонду України як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та згідно картки особового рахунку має заборгованість по страховим внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування в розмірі 1515,60 гривень та єдиному внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування в розмірі 8497,75 гривень. В добровільному порядку заборгованість Відповідачем погашена не була, у звязку із чим Позивач звернувся до суду.

В судове засідання, призначене на 29.03.2017 року, представник Позивача не зявився, подав до канцелярії суду клопотання про розгляд справи у відсутність представника Позивача (а.с. 50).

В судове засідання, призначене на 29.03.2017 року, Відповідач не з'явився. Відповідно до довідки Укрпошти, повістка повернута відправнику з поштовою відміткою «за закінченням терміну зберігання» (а.с.52). Згідно ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що причина неявки Відповідача в судове засідання, належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання, є не поважною та керуючись приписами ч. 4 ст. 128 КАС України ухвалив про розгляд справи у його відсутність.

Частиною 6 статті 128 КАС України передбачено, що якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справ, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи неприбуття представника Позивача, представника Відповідача в судове засідання та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд ухвалив про розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів.

У звязку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, згідно приписів ч. 6 ст. 12, ч.1 ст. 41 КАС України, не здійснювалося.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 31.07.2002 року зареєстрований, як фізична особа-підприємець, про що 11.12.2005 року зроблено запис за № 25520170000002265 та перебуває на обліку в Б.-Дністровському ОУПФУ Одеської області з 20.08.2002 року за № НОМЕР_1, як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, а з 01.01.2011 року як платник єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування (а.с.9-10).

Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року (далі Закон України №1058-IV) та Законом України від 08.07.2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі Закон України № 2464-VI).

Згідно приписів пункту 1 «Положення про Пенсійний фонд України», затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 № 121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збирання, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України.

Згідно до покладених на нього завдань, управління контролює надходження страхових внесків та інших платежів до фонду від підприємств, установ, організацій та громадян, збирає у встановленому порядку відповідну звітність, проводить планові та позапланові перевірки фінансово-бухгалтерських документів, звітів та інших документів щодо правильності обчислення та сплати страхових внесків, цільового використання коштів фонду в організаціях, що здійснюють виплату і доставку пенсій.

Порядок сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування передбачено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 року та Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003 року та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 16.01.2004 року за № 64/8663, відповідно до яких на Відповідача покладено обов'язки по нарахуванню, обчисленню і сплати в установлені строки та в повному обсязі внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно п.11.11 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», платники страхових внесків щомісяця складають у двох примірниках розрахунок сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків за формою згідно з додатком 23 цієї Інструкції.

Частиною 6 ст. 20 Закону України №1058-IV, визначено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше, ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом для страхувальників є календарний місяць.

Відповідно до ч.2 ст. 106 Закону України №1058, суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.

Положеннями ч. 3 цієї ж статті передбачено, що Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій.

У разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки.

Відповідно до п. 5 ч. 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 2464-VI на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціальною страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Судом встановлено, що станом на 26.12.2016 року ОСОБА_1 має заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за 2010 рік в розмірі 1515,60 гривень та єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за період з 20.01.2012 року по 20.04.2013 року в розмірі 8497,75 гривень, що підтверджується карткою особового рахунку страхувальника (а.с.15-16).

Пунктом 7 ч.1 ст.64 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» передбачено, що територіальні органі Пенсійного фонду мають право стягувати з платників страхових внесків несплачені суми страхових внесків.

З метою стягнення зазначеної суми заборгованості територіальним управлінням Пенсійного фонду сформовані та направлені на адресу Відповідача вимоги про сплату боргу № Ф-733-У від 03.05.2012 року в розмірі 1515,60 гривень (а.с.19), № Ф-734-У від 03.05.2012 року в розмірі 4010,30 гривень (а.с.23), № Ф-388-У від 20.03.2013 року в розмірі 4572,42 гривень (а.с.26), № Ф-1415-У від 18.06.2013 року в розмірі 1194,03 гривень (а.с.30).

Відповідно до абз. 8 ч.3 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби.

Вимоги про сплату боргу № Ф-733-У від 03.05.2012 року, № Ф-734-У від 03.05.2012 року, № Ф-388-У від 20.03.2013 року, № Ф-1415-У від 18.06.2013 року являються виконавчими документами, які не були виконані Відповідачем, у зв'язку з чим були направлені до відділу державної виконавчої служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції.

26.06.2015 року постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції ВП № 47971369 відкрито виконавче провадження про примусове виконання вимоги № Ф-733-У від 03.05.2012 року (а.с.17). 13.11.2015 року постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції ВП № 47971369 закінчено виконавче провадження про примусове виконання вимоги № Ф-733-У від 03.05.2012 року у зв'язку з ліквідацією боржника, як суб'єкта господарювання (на підставі реєстрації припинення підприємницької діяльності державним реєстратором) (а.с.18).

25.06.2015 року постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції ВП № 47968363 відкрито виконавче провадження про примусове виконання вимоги № Ф-734-У від 03.05.2012 року (а.с.20). 13.11.2015 року постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції ВП № 47968363 закінчено виконавче провадження про примусове виконання вимоги № Ф-734-У від 03.05.2012 року у зв'язку з ліквідацією боржника, як суб'єкта господарювання (на підставі реєстрації припинення підприємницької діяльності державним реєстратором) (а.с.21-22).

26.06.2015 року постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції ВП № 47971379 відкрито виконавче провадження про примусове виконання вимоги № Ф-388-У від 20.03.2013 року (а.с.24). 13.11.2015 року постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції ВП № 47971379 закінчено виконавче провадження про примусове виконання вимоги № Ф-388-У від 20.03.2013 року у зв'язку з ліквідацією боржника, як суб'єкта господарювання (на підставі реєстрації припинення підприємницької діяльності державним реєстратором) (а.с.25).

25.06.2015 року постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції ВП № 47968452 відкрито виконавче провадження про примусове виконання вимоги № Ф-1415-У від 18.06.2013 року (а.с.27). 13.11.2015 року постановою державного виконавця відділу державної виконавчої служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції ВП № 47968452 закінчено виконавче провадження про примусове виконання вимоги № Ф-1415-У від 18.06.2013 року у зв'язку з ліквідацією боржника, як суб'єкта господарювання (на підставі реєстрації припинення підприємницької діяльності державним реєстратором) (а.с.28-29).

Судом також встановлено, що стосовно ФОП ОСОБА_1 04.09.2014 було внесено запис за № 25520060003002265 про припинення підприємницької діяльності (а.с.9-10).

Відповідно до ч. 1 ст. 52 Цивільного кодексу України фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Крім цього, в постанові Верховного суду України від 4 грудня 2013 у справі № 6-125цс 13 зроблено висновок про те, що з огляду на положення статей 51, 52, 598 - 609 ЦК України, статей 47 - 49 Закону України від 14 травня 1992 р. № 2343-Х1І «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" однією із особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи - підприємця є те, що у разі припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа - підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Згідно з ч. 1 ст. 69 та ч. 1 ст. 70 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 1 Положення про Пенсійний фонду України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 року № 121/2001, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що, зокрема, здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків.

Враховуючи те, що судом не встановлено обставин які б звільняли Відповідача від сплати заборгованості, а також відсутність доказів повної сплати суми боргу на час розгляду справи, суд на підставі положень ст. 67 Конституції України, вважає, що позов Б.-Дністровського ОУПФУ Одеської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування в розмірі 10013,35 гривень, є законним, обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 12, 41, 86, 128, 159-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Білгород-Дністровського обєднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування в розмірі 10013,35 гривень задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (ідентифікаційний код НОМЕР_2, 67700, Одеська область, м. Білгород-Дністровський, вул. Чапаєва, буд. 54-А) на користь Білгород-Дністровського обєднаного управління Пенсійного фонду України Одеської області (код ЄДРПОУ 37893980) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування в розмірі 10013,35 гривень (десять тисяч тринадцять гривень 35 копійок).

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо субєкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Стеценко О.О.