Рішення № 65849826, 09.03.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 370/2811/15-ц Головуючий у І інстанції Устимчук М. Ю.Провадження № 22-ц/780/223/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 26 09.03.2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 березня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Журби С.О.,

суддів Мельника Я.С., Коцюрби О.П.,

за участю секретаря Топольського В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» на рішення Макарівського районного суду Київської області від 07 липня 2016 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості і збитків та зустрічним позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» про визнання недійсним кредитного договору,

В С Т А Н О В И Л А:

У жовтні 2015 року ТОВ «Порше Мобіліті» звернулося до суду із вказаним позовом, який мотивувало наступним:

26 вересня 2012 року між ним та ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 50006041, згідно умов якого останній отримав кредит у сумі 167340,69 гривень, що еквівалентно 20532,60 доларів США, строком на 60 місяців зі змінною процентною ставкою за кредитом для придбання автомобіля марки VW Polo А 05 Cross.

05 вересня 2014 року між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_2 був укладений договір про внесення змін/додаткова угода № 1 до кредитного договору № 50006041, згідно умов якого останній отримав додатковий кредит у сумі 52151,19 гривень, що еквівалентно 4036,47 доларів США.

05 жовтня 2012 року між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_2 був укладений договір застави транспортного засобу з метою забезпечення виконання кредитного договору № 50006041, згідно умов якого останній передав у заставу транспортний засіб VW Polo А 05 Cross, 2012 року випуску.

Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав, чергові платежі з січня 2015 року сплачувати припинив, у зв'язку з чим станом на 24 вересня 2015 року за кредитом утворилася заборгованість у розмірі 353017,98 грн. Зважаючи на наведене, позивач просив суд стягнути з відповідача на його користь вказану заборгованість, а також сплачений судовий збір.

У січні 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду із зустрічним позовом, який мотивував наступним:

26 вересня 2012 року між сторонами був укладений кредитний договір № 50006041, який за його думкою є удаваним договором з тих підстав, що згідно до ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з 2011 року надання споживчих кредитів в іноземній валюті заборонено. Крім того ТОВ «Порше Мобіліті» не було надано інформації щодо сукупності вартості кредиту. У звязку з наведеним просив суд визнати укладений 26 вересня 2012 року кредитний договір № 50006041 недійсним.

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 07 липня 2016 року позовні вимоги як за первісним, так і за зустрічним позовами, було залишено без задоволення.

Частково не погоджуючись із вказаним рішення суду, позивач ТОВ «Порше Мобіліті» подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, неповноту та неправильність встановлення обставин, що мають значення для справи, просив рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні первісного позову скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог. Апеляційну скаргу обґрунтував тим, що судом першої інстанції не взято до уваги доводів його позовної заяви. Зазначає, що ним надано детальний розрахунок заборгованості за кредитним договом № 50006041. За таких умов слід стягнути з відповідача на користь ТОВ «Порше Мобіліті» суму заборгованості, збитків, штрафу, пені, 3 % річних та інфляційних втрат у розмірі 353017,98 грн.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до наступних висновків:

У відповідності до положень ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. В той же час наведеним вимогам оскаржуване рішення в повному обсязі не відповідає.

Відмовляючи у задоволенні вимог ТОВ «Порше Мобіліті» про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом, суд першої інстанції такі свої висновки обґрунтовував відсутністю в матеріалах справи належного розрахунку заборгованості за кредитом, що з його точки зору свідчить про недоведеність позовних вимог. З наведеними висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може, вважаючи їх безпідставними. Хоча позивачем й не було надано розрахунку заборгованості за кредитом в якості окремого документу, тим не менш, розмір заборгованості, період та порядок її обрахування за кожним видом нарахувань за кредитом було зазначено в тексті позовної заяви. Таким чином, зважаючи на те, що чинне процесуальне законодавство не містить вимоги щодо представлення такого розрахунку саме у вигляді окремого документа, підстави для неприйняття розрахунку, викладеного в позовній заяві, відсутні, відтак висновки суду першої інстанції щодо необґрунтованості вимог позивача не відповідають дійсним обставинам. Відображаються проведені за кредитом відповідача операції й у представленій до суду виписці з рахунку ОСОБА_3 Зважаючи на наведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що позивачем було належним чином обґрунтовано розмір заборгованості за кредитом, який станомна 24 вересня 2015 року складав 353017,98 грн.

Не може погодитися колегія суддів апеляційного суду й з посиланнями суду першої інстанції щодо непредставлення позивачем доказів фактичного перерахування кредитних коштів на адресу ТОВ «Автомир», оскільки факт отримання таких коштів визнавався самим відповідачем, про що він зазначив у своєму зустрічному позові. Згідно ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Додатково даний факт підтверджується й відповідним платіжним дорученням № 50000826 від 09.10.2012 року з відміткою банку про його виконання. За таких умов колегія суддів приходить до висновку про підтвердження даної обставини в ході розгляду справи.

Не може погодитися колегія суддів й з висновками суду першої інстанції в частині того, що позивачем не було доведено свого статусу фінансової установи, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, дане питання взагалі в ході розгляду справи не піднімалося та не було предметом розгляду суду першої інстанції. Натомість, враховуючи такі твердження суду в оскаржуваному рішенні, апелянт надав до апеляційного суду копію свідоцтва про його реєстрацію в якості фінансової установи.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

На підставі наведеного колегія суддів приходить до висновку про те, що рішення суду першої інстанції в частині вирішення первісного позову ухвалене з порушенням вимог закону та не відповідає обставинам справи, відтак підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення позовних вимог ТОВ «Порше Мобіліті». В той же час колегія суддів в повній мірі погоджується з висновками суду першої інстанції в частині вирішення ним зустрічного позову, вважаючи його висновки в цій частині законними та обґрунтованими.

Відповідно до положень ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» задовольнити.

Рішення Макарівського районного суду Київської області від 07 липня 2016 року в частині відмови у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості і збитків задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» заборгованість за кредитним договором № 50006041 від 26 вересня 2012 року в розмірі 353017 (триста п'ятдесят три тисячі сімнадцять) гривень 98 копійок та судові витрати в розмірі 11120 (одинадцять тисяч сто двадцять) гривень 04 копійки. В решті рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів.

Головуючий С.О. Журба

Судді: Я.С. Мельник

ОСОБА_4