Постанова № 65849658, 06.04.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/465/17 Головуючий у І інстанції Гончаров О.М.Провадження № 33/780/260/17 Доповідач у 2 інстанції ДаніловКатегорія 429 06.04.2017

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 квітня 2017 року м. Київ

Суддя Апеляційного суду Київської області Данілов О.М., за участю:

представника митниці: Павленка С.А.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 січня 2017 року, якою:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, місце роботи: генеральний директор ТОВ «Ера Апп», проживає за адресою: АДРЕСА_1;

визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн., з конфіскацією вилученої валюти у розмірі 2350 доларів США,-

В С Т А Н О В И В:

06 грудня 2016 року о 13 год. 10 хв. під час проходження митного контролю в зоні митного контролю залу «Відліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль», громадянин України ОСОБА_2, який відлітав з України до Польщі, м. Варшава, літаком авіакомпанії «LOT», рейсом № 752, обрав за формою проходження митного контролю проходження (проїзд) через «зелений коридор». Після перетину ним «білої лінії» було виявлено 13 050 доларів США. За протоколом вилучено 2350 доларів США, решту грошових коштів у сумі 10 700 доларів США, пропущено пасажирові.

Зазначені дії, що полягають у переміщенні через митний кордон України громадянином України ОСОБА_2, який формою проходження митного контролю обрав проходження через «зелений коридор», готівки в обсязі, що підлягає обов'язковому письмовому декларуванню відповідно до Постанови Правління НБУ від 27.05.2008 №148, мають ознаки порушення митних правил, передбаченого ст. 471 МК України.

Постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 січня 2017 року, громадянина України ОСОБА_2, визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн., з конфіскацією вилученої валюти у розмірі 2350 доларів США.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27.01.2017 року про визнання винним ОСОБА_2 у порушенні митних правил за ст. 471 МК України і накладення на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу з конфіскацією валюти та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України.

Належним чином сповіщенні про розгляд апеляційної скарги про що свідчать рекомендовані повідомлення (а.с. 46-47) про судовий розгляди 21 березня 2017 року та 06 квітня 2017 року (а.с. 51-52), ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_3 не з`явилися. Заяви про відкладення розгляду справи не надали, підстав для перенесення розгляду справи судом не встановлено.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Оцінюючи на правовій підставі докази, суддя першої інстанції виходив із того, що громадянин України ОСОБА_2 своїми діями, які полягали у проходженні митного контролю «зеленим коридором», де передбачено наявність у громадян готівки в сумі, що не перевищує 10 000 євро, або еквівалент цієї суми в іншій валюті, порушив встановлений ст. 366 МК України порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, оскільки на момент проходження митного контролю належним чином оформленої митної декларації не надав, до моменту перетину ним «білої лінії» з приводу декларування до інспекторів митниці не звертався.

Загальна вимога про декларування, яка розповсюджується на будь-яку особу, що перетинає кордон держави, попереджує прихований ввіз і вивіз грошових коштів з країни і конфіскаційна міра, яку тягне недекларування грошових коштів митному органу, є частиною загальної регулятивної системи, передбаченої для боротьби з подібними правопорушеннями.

На підставі ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Суд першої інстанції врахував всі обставини справи, характер скоєного, особу правопорушника, відсутність пом'якшуючих обставини, прийшов до правильного висновку про те, що на правопорушника може бути накладено стягнення у вигляді адміністративного штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією вилученої валюти, яка являється безпосереднім предметом правопорушення, товаром, переміщення якого через митний кордон України обмежено.

Апеляційний суд в повній мірі погоджується з висновком суду першої інстанції щодо не встановлення факту законності природи походження валютних коштів, які являються предметом порушення митних правил, а саме про те, що валюта, яку мав при собі громадянин України ОСОБА_2 під час проходження митного контролю має легальне походження, та не підтверджуються матеріалами справи.

Таким чином, відсутність вищевказаних банківських документів позбавляють суд можливості встановити належність та законність отримання громадянином України ОСОБА_2 на території України грошових коштів, які він вивозив за межі України.

Відповідно до протоколу опитування № 0767/125120101/16 від 06 грудня 2016 року (а.с. 6-8), ОСОБА_2 зазначив, що має при собі банківські документи, які підтверджують законність походження переміщуваних ним валютних коштів, однак ні в суді першої інстанції ні під час розгляду апеляційної скарги вищевказані документи надані не були. Митний кордон України, правопорушник перетинає кожні два тижні, митну декларацію 06.12.2016 року - не заповнював. Свою вину у вчиненні порушення митних правил не визнає.

Окрім того в протоколі про порушення митних правил № 0717/125120104/16 від 06.12.2016, а саме в графі пояснень та зауважень ОСОБА_2 зазначив, що самостійно перейшов за «білу лінію» щоб запитати в працівників митниці, як задекларувати валютні кошти (а.с. 5), однак відповідно до протоколу опитування № 0767/125120101/16 від 06 грудня 2016 року (а.с. 8), правопорушник вказав, що з митними правилами України ознайомлений, на митну консультацію або до інспектора митниці не звертався.

При розгляді апеляційної скарги пом`якшуючих та виключних обставин відповідальності особи відповідно до вимог ст.ст. 33, 247 КУпАП, апеляційним судом не встановлено.

Вина правопорушника стверджується, зокрема протоколом про порушення митних правил від № 0717/125120104/16 від 06.12.2016 (а.с.2-5), який складено на місці виявлення правопорушення відповідно до норм чинного законодавства України та засвідчено підписом ОСОБА_2 щодо відсутності зауважень до змісту вищезазначеного процесуального документу, протоколом опитування від 06.12.2016 (а.с.6-8).

Апеляційним судом не встановлено підстав для застосування положень ст.1 Протоколу №1 до Європейської Конвенції "Про захист прав людини і основоположних свобод", оскільки, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про виключні обставини справи, а також про покладання на громадянина України ОСОБА_2 "індивідуального надмірного тягаря", або про те, що конфіскація вилучених у нього коштів, ставить під загрозу його гідне людське існування.

Відповідно до вимог ст. 471 МК України валютні кошти у розмірі 2350 доларів США є предметом порушення митних правил та підлягають конфіскації в дохід держави.

Оцінивши докази в їх сукупності, приймаючи до уваги вищевказані обставини та дані, на які послався суд при визначенні стягнення для громадянина України ОСОБА_2, апеляційний суд вважає за можливе погодитись з постановою суду першої інстанції.

Доводи, які зазначені в апеляційній скарзі ОСОБА_2, апеляційний суд вважає такими, що не впливають на правильність висновків суду першої інстанції та законність прийнятої постанови.

На підставі наведеного та керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 січня 2017 року щодо ОСОБА_2 без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

СУДДЯ