Ухвала суду № 65849329, 08.04.2017, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/1837/17

1-кс/405/668/17

УХВАЛА

"08" квітня 2017 р. м. Кропивницький

слідчий суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда Загреба А.В., секретар Гаркуша І.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні №12017120000000051, клопотання слідчого СУ ГУ Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 (40-років Жовтня) будинок № 3, за ч.3 ст.368 КК України, за участю прокурора Черевка Є.М., захисника ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ:

слідчий за погодженням із прокурором звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування запобіжного заходу тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2

Органом досудового розслідування ОСОБА_2 повідомлено про підозру за ч.3 ст.368 КК України, а саме одержання службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди для себе за вчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

Так, 05.04.2017 до СУ ГУНП в Кіровоградській області надійшли матеріали УСБ України в Кіровоградській області за заявою ОСОБА_4 про те, що службові особи органів влади вимагають неправомірну вигоду в сумі 6000,00 гривень за вчинення відповідних дій що входить до їх компетенції за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

05.04.2016 СУ ГУНП в Кіровоградській області відомості про дане кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017120000000051.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, займає посаду заступника начальника Знамянського міськрайонного відділу ДВС Управління ДВС ГТУЮ в Кіровоградській області, відповідно до примітки 1 до ст. 364, примітки 2 до ст. 368, ч. 3 ст. 18 КК України, п.1 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», постійно здійснює функцію представника влади, тобто являється службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Проте, ОСОБА_2 займаючи вказану посаду, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, спонукаємий жадобою до наживи, незаконного збагачення, вирішив умисно вчинити одержання неправомірної вигоди.

Так, наприкінці березня 2017 року, точної дати слідством не встановлено, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 дізналась від сусідів про те, що до кв. 14, будинку № 4а, по вул. Примакова, м. Знамянка, Кіровоградської області за місцем мешкання останньої приходив державний виконавець Знамянського міськрайонного відділу ДВС який мав намір провести опис квартири та майна яке в ній знаходиться, та в звязку з тим що вдома нікого не було виконавчі дії проведені не були.

Так, 04.04.2017 ОСОБА_4 прибула до робочого кабінету ОСОБА_2, під № 27 що знаходиться на першому поверсі в адміністративному приміщенні Знамянського міськрайонного відділу ДВС за адресою: Кіровоградська область, м. Знамянка, вул. Жовтнева, будинок №27, де зясувала що ОСОБА_2 відкрите виконавче провадження відносно ОСОБА_4 У ході бесіди ОСОБА_2, повідомив що має намір провести опис квартири кв. 14, будинку № 4а, по вул. Примакова, м.Знамянка, Кіровоградської області та описати майно яке в ній знаходиться яке в подальшому буде примусово реалізоване на торгах.

Та не зважаючи на це ОСОБА_2 зазначив, що ситуацію можна вирішити по іншому, лише за умови передачі йому грошових коштів в сумі 6000,00 гривень у якості неправомірної вигоди. Після цього, ОСОБА_2 в продовж двох трьох місяців зможе забути про ОСОБА_4 та не проводити виконавчі дії щодо опису належного їй майна. Тоді ж ОСОБА_2 наказав щоб ОСОБА_4 збирала грошові кошти в сумі 6000,00 гривень та залишивши свій телефон № 066-370-22-77 з якого він зателефонує в найкоротший час та повідомить місце куди ОСОБА_4 повинна принести грошові кошти у якості неправомірної вигоди.

Таким чином ОСОБА_4 усвідомлюючи, що у разі, якщо не передати ОСОБА_2 вказані грошові кошти у якості неправомірної вигоди, тоді будуть проведені виконавчі дії щодо опису та арешті майна, тому погодилась на вимогу останнього та домовилась про наступну зустріч.

07.04.2017 близько 12 год. 35 хв., ОСОБА_4 за попередньою домовленістю із ОСОБА_2 прибула до кабінету останнього, розташованого у приміщенні Знамянського міськрайонного відділу ДВС Управління ДВС ГТУЮ в Кіровоградській області розташованого за адресою: Кіровоградська область, м. Знамянка, вул. Жовтнева № 27, де за вказівкою останнього передала половину від визначеної суми, грошові кошти в розмірі3000,00 гривень, за не проведення виконавчих дій щодо опису та арешту її майна.

Після отримання грошових коштів, ОСОБА_2 затримано працівниками поліції на місці злочину та проведено огляд місця події, під час якого на першому поверсі адміністративного приміщення Знамянського міськрайонного відділу ДВС Управління ДВС ГТУЮ в Кіровоградській області розташованого за адресою: Кіровоградська область, м. Знамянка, вул.Жовтнева № 27, в присутності ОСОБА_2 виявлено та вилучено заздалегідь ідентифіковані грошові кошти в сумі 3000,00 гривень.

Таким чином, ОСОБА_2 підозрюється у одержанні від ОСОБА_4 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в сумі 3000,00 гривень.

07.04.2017 о 14 год. 23 хв. слідчим відділу СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_1, проведено огляд місця події у службовому кабінеті ОСОБА_2 розташованого на першому поверсі адміністративного приміщення Знамянського міськрайонного відділу ДВС Управління ДВС ГТУЮ в Кіровоградській області розташованого за адресою: Кіровоградська область, м. Знамянка, вул. Жовтнева № 27,в ході якого на столі за яким сидів ОСОБА_2, виявлено та виучлено виконавче провадження відносно ОСОБА_4, та два паспорти: громадянина України та закордонний на імя ОСОБА_2

Під час розгляду клопотання прокурор зазначив про обґрунтованість підозри, наявність ризиків, та неможливість їх запобігання шляхом застосування більш мяких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою.

У судовому засіданні захисник просив відмовити у задоволенні клопотання, вказавши, що матеріали клопотання не містять доказів на обґрунтування оголошеної підозри та заявлених ризиків, крім того, прокурором висловлюються загальні твердження, без належної правової аргументації, щодо неможливості запобіганню заявленим ризикам, шляхом застосуванню більш мякого запобіжного заходу, послався на соціальні звязки підозрюваного, наявність у нього на утриманні неповнолітньої дитини та позитивні характеристики. Також просив застосувати до свого підзахисного більш мякий запобіжний захід, а саме домашній арешт.

Підозрюваний підтримав позицію захисника, спростувавши оголошену підозру, зазначив, що зобовязується виконувати усі вказівки слідства та суду та не буде перешкоджати досудовому розслідуванню.

Заслухавши учасників, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.

07.04.2017 о 12:30 ОСОБА_2 затримано слідчим відділу СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_1 в порядку ст.208 КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, про що складено відповідний протокол.

07.04.2017 ОСОБА_2 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років.

Крім того, згідно ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Вирішуючи питання щодо наявності обґрунтованої підозри, слідчий суддя зазначає, що термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини (далі-ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011 року, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати обєктивного спостерігача у тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

Водночас, практика ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.

Так, у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 року ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.

Наявні матеріали на думку слідчого судді свідчать, що існують факти та інформація, які можуть переконати обєктивного спостерігача, що ОСОБА_2 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч.3 ст.368 КК України.

Причетність ОСОБА_2 до оголошеної підозри, підтверджується протоколом допиту свідка, протоколом огляду місця події у невідкладних випадках, під час якого вилучені грошові кошти, що використовувалися під час контролю за вчиненням злочину (а.к. 10-12, 31-33, 14-17, 19-20).

Інші доводи сторони захисту про існування обґрунтованої підозри, про належність та допустимість доказів, повинні оцінюватися виключно під час розгляду справи по суті у сукупності із іншими доказами.

Також, слідчий суддя встановив наявність наступних ризиків передбачених:

- п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість підозрюваним ухилятися від кримінальної відповідальності, оскільки через тяжкість кримінального правопорушення по якому оголошено про підозру, зібраних у справі доказів та можливе покарання у разі доведення його провини, свідчить про те, що останній може вчинити спробу направлену на ухилення від кримінальної відповідальності та суду.

-п.2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваним знищити, сховати або спотворити будь яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки не всі документи вилучені та досліджені.

- п.3 ч.1 ст.177 КПК України, а саме можливість підозрюваним впливати на свідків, а також інших учасників кримінального провадження, які ще в судовому засіданні не допитувалися.

Разом з тим, прокурором не доведено існування інших ризиків.

Вказане свідчить, що більш м'які запобіжні заходи, зазначені у ст.176 КПК України, не зможуть забезпечити належне виконання підозрюваним процесуальних обов'язків, а також запобігти встановленим ризикам, а тому не буде забезпечено виконання завдань кримінального судочинства.

Отже, застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за вказаних обставин справи та серйозністю висунутої проти нього підозри, з урахуванням встановлених ризиків, на думку слідчого судді, не є надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Усі наведені обставини у їх сукупності, навіть із урахуванням позитивних даних про особу, соціальні звязки підозрюваного, не дають достатніх підстав застосувати відносно нього більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою строком на 60 днів.

Згідно ч.3 ст.183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зобовязаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обовязків, передбачених цим кодексом.

З урахуванням встановлених обставин кримінального правопорушення, особи підозрюваного, наявність соціальних звязків та утриманців, позитивних характеристик та положень ч.5 ст.182 КПК України, слідчий суддя вважає можливим заставу визначити у 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з покладенням на підозрюваного обовязків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України.

Керуючись ст.ст.176-197 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ :

клопотання слідчого СУ ГУ Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_2 задовольнити.

Застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, а саме з 12 години 30 хвилин 07.04.2017 р. до 12 години 30 хвилин 05.06.2017 р.

Визначити розмір застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 128 000 грн., які необхідно внести на депозитний рахунок: рахунок отримувача №37312037002505, отримувач коштів ТУ ДСА України в Кіровоградській області, ЄДРПОУ 26241445, банк отримувача ГУ ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача МФО 820172. Призначення платежу: забезпечення виконання рішення згідно статті 182 КПК України по справі № 12017120000000051 від 05.04.2017 року.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_2 - з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_2 наступні обов'язки:

- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду;

- не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора або суду із населеного пункту, в якому він зареєстрований і проживає;

- утримуватись від спілкування зі свідками по кримінальному провадженню, крім участі у процесуальних діях.

Розяснити ОСОБА_2, що відповідно до ч.ч.8, 9 ст.182 КПК України у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не зявився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обовязки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Дата закінчення дії ухвали 05.06.2017 р.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Кіровоградської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя А.В. Загреба