Ухвала суду № 65849107, 05.04.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 212/764/16-ц Головуючий в 1-й інстанції

Провадження № 22-ц/774/712/К/17 суддя Дехта Р.В.

Категорія - 24 (І) Суддя-доповідач - Зубакова В.П.

У Х В А Л А

Іменем України

05 квітня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі :

головуючого судді: Зубакової В.П.

суддів: Барильської А.П., Бондар Я.М.

за участю секретаря: Гладиш К.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 18 січня 2017 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО» про стягнення грошових коштів.

Особи, які беруть участь у розгляді справи:

представник позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_4,

представник відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО» - Нагорний Андрій Євгенович, -

В С Т А Н О В И Л А:

У лютому 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АВТО ПРОСТО» (надалі - ТОВ «АВТО ПРОСТО») про стягнення грошових коштів, посилаючись на те, що 31 січня 2013 року він уклав з ТОВ «АВТО ПРОСТО» договір №500062 від 31.01.2013 року. Предметом договору було надання фінансової послуги з адміністрування фінансових активів для придбання автомобіля за рахунок об'єднаних періодичних платежів учасників групи через систему АвтоТак. Іншими словами це послуги, які спрямовані на придбання автомобіля через систему придбання автомобілів у групах. Система встановлює відповідні механізми, які забезпечують придбання кожним із учасників автомобіля шляхом сплати його ціни невеликими щомісячними внесками протягом певного періоду часу. Договір укладається шляхом підписання Сторонами Договору та Додатку №1, який є невід'ємною частиною Договору.

Позивач на виконання умов договору, регулярно (кожного місяця) сплачував всі обумовлені правочином періодичні платежі.

На момент укладання договору вартість автомобіля «ZAZ Sens» складала 59 900 гривень 00 копійок. Розмір періодичних платежів та винагорода відповідача має прямий зв'язок, тобто чим більша вартість автомобіля, яка встановлюється кожного місяця, тим більший розмір платежу.

З часу укладання договору та до кінця 2014 року позивачем було сплачено на користь відповідача 43434 гривень 66 копійок, однак, з 2014 року ціна на автомобіль істотно зросла та зростає по сьогоднішній день, що вже є більше ніж трикратний розмір початкової ціни автомобіля. Відповідач почав істотно змінювати періодичні платежі та стало зрозуміло, що автомобіль позивач не отримає, у зв'язку з чим ОСОБА_2 звернувся до ТОВ «АВТО ПРОСТО» із заявою про розірвання договору та повернення сплачених внесків.

Зважаючи на те, що ТОВ «АВТО ПРОСТО» не повернув кошти, уточнивши позовні вимоги, позивач просив суд стягнути з відповідача суму грошових коштів в розмірі 100000,00 грн.

Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 18 січня 2017 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення його позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неврахування того, що рішення суду ухвалено 18 січня 2017 року, тобто через два роки після досягнення згоди про розірвання договору, а тому суд безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог з підстав передчасного звернення до суду з даним позовом.

Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_4, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, представника відповідача ТОВ «АВТО ПРОСТО» - Нагорного А.Є., який заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив її відхилити, залишивши без змін рішення суду першої інстанції, як законне та обґрунтоване, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 31 січня 2013 рокуміж позивачем ОСОБА_2 та ТОВ «Авто Просто» було укладено Договір №500062 про надання фінансової послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товару (Автомобіля) у групі.

Згідно ст. 1 цього Договору, ТОВ «Авто просто» є Товариством, що надає фінансову послугу з адміністрування фінансових активів для придбання автомобілів учасниками через систему придбання у групах АвтоТак. Товариство забезпечує придбання автомобіля за рахунок об'єднаних грошових коштів учасників на умовах договору та у відповідності до внутрішніх правил за умови виконання учасником всіх зобов'язань, передбачених договором про адміністрування. Одним з обов'язків фінансової установи, про який йдеться в ст. 2 Договору, є придбання автомобіля з подальшою передачею його у власність учаснику групи.

Відповідно до п. 19.2, п. 19.3 статті 19 Розділу II цього Договору, підписанням цього Договору та додатків до нього є свідченням факту ознайомлення, розуміння сторонами та згоди сторін з усіма визначеннями, умовами та змістом договору та додатків до нього. Учасник підтверджує, що ТОВ «Авто просто» надало інформацію по суті фінансової послуги, що пропонується за цим договором із зазначенням вартості цієї послуги для учасника групи, повідомило про порядок сплати податків і зборів за рахунок фізичної особи в результаті отримання фінансової послуги за договором, про правові наслідки та порядок здійснення розрахунків внаслідок дострокового припинення надання фінансової послуги, повідомлено про механізм захисту фінансовою установою прав споживачів та порядок урегулювання спірних питань що виникають у процесі надання фінансової послуги, повідомлено Реквізити Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, а також реквізити органів з питань захисту прав споживачів.

У січні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до відповідача ТОВ «АВТО ПРОСТО» із заявою про розірвання Договору №500062 від 31 січня 2013 року.

Станом на 09 січня 2015 року Договір №500062 від 31 січня 2013 року про надання фінансової послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товару (Автомобіля) у групі, що укладений між ОСОБА_2 та ТОВ «Авто Просто» розірвано, що визнається сторонами, а тому, згідно ч. 1 ст. 61 ЦПК України, не підлягає доказуванню.

Спір виник з приводу повернення ТОВ «АВТО ПРОСТО» на користь ОСОБА_2 коштів, сплачених останнім на виконання Договору №500062 від 31 січня 2013 року.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 про стягнення коштів, суд виходив з їх передчасності.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України). Інші випадки визнання договору укладеним зазначені у ст. ст. 642 - 643 ЦК України.

Частина 1 ст. 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Поняття фінансової послуги наведено в п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», згідно з яким, це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Згідно ч.1 ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, п.12.1.2 Договору №500062 від 31 січня 2013 року передбачено, що у разі дострокового розірвання договору на підставі заяви учасника, останньому повертаються лише періодичні платежі, сплачені за договором, за вирахуванням відступного за відмову від договору у розмірі 2 періодичних платежів, розрахованих відповідно до поточної ціни автомобіля, дійсної на дату повернення.

Згідно ж п. 12.1.3 ст. 12 цього Договору максимальний строк повернення періодичних платежів згідно з п. 12.1.2 не може перевищувати двох років з дня отримання ТОВ «Авто просто» заяви про дострокове розірвання Договору. Для здійснення повернення періодичних платежів Учасник повинен надіслати письмову заяву із зазначенням банківських реквізитів, згідно яких повинні буди перераховані грошові кошти.

Такий строк погоджений сторонами і зумовлений тим, що кошти, які підлягають поверненню учаснику, з яким розірвано договір, будуть повертатися із Фонду групи (ст. 4 цього Договору), який наповнюється поступово із внесків, які здійснюють учасники групи.

Договір №500062 від 31 січня 2013 року було розірвано 09 січня 2015 року, тобто ТОВ «Авто просто» був зобов'язаний повернути ОСОБА_2 періодичні платежі у строк по 09 січня 2017 року, про що позивачу було докладно роз'яснено у листі ТОВ «АВТО ПРОСТО» від 12.01.2015 року (а.с. 25).

Позов про стягнення з відповідача ТОВ «АВТО ПРОСТО» зазначених коштів заявлено позивачем у лютому 2016 року, тобто за рік до закінчення строку повернення платежів, узгодженого сторонами при укладенні Договору №500062 від 31 січня 2013 року, а згідно ст. 3 ЦПК України та ст. 15 ЦК України судовому захисту підлягають лише порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи інтереси, звернення ж до суду з метою захистити свої права, які можуть бути порушені в майбутньому, нормами чинного Законодавства України не передбачено.

Доводи апеляційної скарги про те, що на момент ухвалення рішення по справі ТОВ «АВТО ПРОСТО» не виконав взятих на себе зобов'язань спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для задоволення позовних вимог.

Відхиляються колегією суддів й доводи апеляційної скарги про те, що суд невірно послався на відсутність доказів того, що позивач ОСОБА_2 надав ТОВ «АВТО ПРОСТО» власні банківські реквізити, як такі, що не мають правового значення для вирішення даного спору. До того ж, колегія суддів звертає увагу на те, що такі докази дійсно відсутні в матеріалах справи та, посилаючись на необґрунтованість цих висновків суду, позивач ОСОБА_2 не надав до суду апеляційної інстанції належних та допустимих, у відповідності до вимог ст.ст. 57 - 60 ЦПК України, доказів звернення до ТОВ «АВТО ПРОСТО» із заявою із зазначенням власних банківських реквізитів.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі фактично зводяться до переоцінки доказів та незгодою з висновками суду по їх оцінці, проте, відповідно до вимог ст. 212 ЦПК України, оцінка доказів є виключною компетенцією суду, переоцінка доказів діючим законодавством не передбачена. Судом першої інстанції повно та всебічно досліджені обставини справи, перевірені письмові докази та надано їм належну оцінку.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального законодавства, доводи апеляційної скарги правильності висновків суду першої інстанції не спростовують, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 18 січня 2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: