Вирок № 65848426, 07.04.2017, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

Провадження № 1-кп/200/81/17

Справа № 200/16842/16-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2017 року Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

у складі:

головуючого судді Татарчук Л.О.,

суддів Марущак С.Л. та Леонова А.А.,

при секретарі судового засідання Плевако Ю.Д.,

за участю:

прокурора Михайлова О.М.,

захисника ОСОБА_1,

законного представника потерпілого ОСОБА_2,

обвинуваченої ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпро кримінальне провадження, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під №12016040640003390, за обвинуваченням:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, офіційно не працевлаштованої, не заміжньої, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, мешкає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

15 серпня 2016 року приблизно о 16.00 годині, ОСОБА_3 знаходячись за місцем свого мешкання, ІНФОРМАЦІЯ_5, будучи в стані алкогольного спяніння, у ході сварки з раніш знайомим ОСОБА_4, виниклої на ґрунті особистих неприязних стосунків, реалізуючи раптово виниклий умисел, спрямований на протиправне спричиненні смерті іншій людині, утримуючи в правій руці кухонний ніж, який вона взяла зі столу на кухні у вищевказаній квартирі та визнала його знаряддям злочину, умисно завдала потерпілому ОСОБА_4 один удар вищевказаним ножем в область спини, чим заподіяла потерпілому ОСОБА_4 тілесне ушкодження у вигляді: проникаючого колото-різаного поранення задньої поверхні грудної клітини ліворуч, з ушкодженням лівої легені, серця, яке ускладнилося розвитком гострої крововтрати, що знаходиться в прямому причинному звязку з настанням смерті потерпілого ОСОБА_4

Вищезазначені умисні дії ОСОБА_3, які виразилися у вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, кваліфіковані за ч.1 ст.115 КК України.

Колегія суддів вважає доведеним дане обвинувачення, оскільки встановлені судом обставини повністю підтверджено доказами, дослідженими та перевіреними під час судового розгляду.

Показами представника потерпілого ОСОБА_2, яка в суді пояснила про те, що потерпілий ОСОБА_4 її батько. Обвинувачену ОСОБА_3 вона знає приблизно з 2009-2010 років, підстав обмовляти її в неї немає.

15.08.2016 року десь о 17.00 год. їй зателефонували працівники поліції, які повідомили, що її батьку ОСОБА_4 спричинене ножове поранення. Потім її брат ОСОБА_4 розповів, що 15.08.2016 року батько та ОСОБА_3 сварились, потім він пішов на вулицю, а коли повертався додому, то на східцях зустрів ОСОБА_3, яка сказала йому, щоб він не йшов додому, що вона щось зробила, прохала його не підніматись та до квартири не ходити. Однак брат таки зайшов до помешкання, де побачив батька з ножем в спині.

Вказала, що після смерті її матері в 2003 році, батько ОСОБА_4 став пити, зійшовся зі ОСОБА_3 з 2009 року, вони разом пропивали всі гроші, часто сварилися та билися, кричали на її брата ОСОБА_4. Іноді через вживання алкогольних напоїв, батько виганяв ОСОБА_3 із квартири. Її брат часто говорив їй, що ОСОБА_3 казала йому, що вбє його батька.

Їй невідомо про те, що ОСОБА_3 перебувала в лікарні через те, що батько начебто облив її кипятком, також її нічого не відомо з приводу тілесних ушкоджень начебто спричинених її батьком.

Показами свідка ОСОБА_5, який в присутності опікуна ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що 15.08.2016 року його батько ОСОБА_4 та ОСОБА_3 сварились. Потім після 14 години він пішов гуляти в двір свого будинку. Дома залишились батько та ОСОБА_3, а коли повертався, на східцях в підїзді зустрів ОСОБА_3, яка перебувала в стані алкогольного сп»яніння і йому сказала, щоб він додому не ходив, вона щось зробила погане, прохала його не підніматись та до квартири не ходити. Що саме вона зробила, вона йому не повідомила. Але він її не послухався і відразу піднявся в квартиру, де побачив батька, який лежав на ліжку боком, в його спині був ніж. Після чого він пішов до сусіда ОСОБА_6 та попрохав його викликати швидку допомогу.

Вказав, що батько ОСОБА_4 не ображав його, а ОСОБА_3 могла його вдарити, ображала, докоряла йому грошима та погрожувала.

А також дослідженими матеріали кримінального провадження:

Лікарським свідоцтвом про смерть ОСОБА_4 №1524 від 18.08.2016 року (а.с.7), де причиною смерті вказана гостра крововтрата, відкрита рана задньої стінки грудної клітки, сліпе проникаюче колото-різане поранення грудної клітини, напад з використанням гострого предмету з метою вбивства .

Довідками від 15.08.2016 року щодо надходження ОСОБА_4 до КЗ Дніпропетровська міська клінічна лікарня №16 з діагнозом: проникаюче ножове колото-різане поранення лівої половини грудної клітини, наскрізного поранення лівої легені, лівого передсердя, лівого шлуночка, гемоторакс зліва, міокард серця, геморагічний шок 3-4 ступеня. Сторонній предмет ( ніж) в грудній клітині зліва. Під час ушивання серця, наступила зупинка серцевої діяльності, в 16.50 констатована біологічна смерть ( том 1 а.с.9-10).

Протоколом огляду від 15.08.2016 року, відповідно до якого обєктом огляду є виявлений та вилучений ніж на столі в прихожій хірургічного відділення Міської клінічної лікарні №16 по пр.Богдана Хмельницького (ОСОБА_7) в м.Дніпро. Оглядом встановлено, що даний ніж складається із рукоятки довжиною 120 мм з металу сірого кольору та клинка довжиною 320 мм. На клинку з одного боку мається лезо, по всій площі ножу виявлені сліди речовини бурого кольору ( том 1 а.с.11).

Протоколом огляду від 15.08.2016 року з фототаблицею, згідно до якого оглянуто місце скоєння злочину - квартира №131, розташована в будинку №29 по вул.Данила Нечая в м.Дніпро, під час огляду виявлено та вилучено 5 слідів пальців рук та частина тканини ліжка зі слідами речовини бурого кольору ( том 1 а.с.12-15).

Протоколом огляду від 15.08.2016 року, яким оглянуті добровільно видані ОСОБА_3 речі, а саме: халат синього кольору з капюшоном жовтого кольору, нічна сорочка білого кольору з квітами, тапки резинові рожевого кольору, а також з обох рух ОСОБА_3 взяті піднігтьовий вміст та змиви з долоней рук (том 1 а.с.16).

Протоколом огляду від 15.08.2016 року з фототаблицею, яким оглянутий труп ОСОБА_4 в приміщенні моргу лікарні №16, розташованої за адресою: м.Дніпро, пр.Богдана Хмельницького ( вул.ОСОБА_7), який перевернутий на бік, з лівого боку виявлено рану зашиту чорною ниткою, позаду отвір. Вилучені зрізки піднігтьової пластини з лівої та правої рук, мікрообєкти з долоні правої та лівої рук, три посмертні дактилокартки ( том 1а.с.17-20).

Висновком судово-медичного експерта №1524-е від 20.09.2016 року, яким смерть ОСОБА_4 настала від проникаючого колото-різаного поранення задньої поверхні грудної клітини ліворуч, з ушкодженням лівої легені, серця, яке ускладнилося розвитком гострої крововтрати, що підтверджується даними судово-медичного дослідження трупа, додаткових методів дослідження, наданої медичної документації.

При експертизі трупа виявлено проникаюче колото-різане поранення задньої поверхні грудної клітини ліворуч по лопатковій лінії, у 8-му міжреберному проміжку, раньовий канал якого проходить через міжреберні мязи 8-го міжреберя, перієнтальну плевру, проникає у ліву плевральну порожнину, пронизує нижню долю лівої легені, серцеву сорочку, ліве передсердя та лівий шлуночок, де закінчується.

Раньовий канал направлений ззаду-наперед, зверху-вниз, зліва-направо. Загальна довжина раньового каналу складає близько 12 см. Більш детально визначити локалізацію раньового каналу не є можливим, оскільки згідно даних медичної картки стаціонарного хворого №8504/500 КЗ «ДМКЛ №16» ДОР», в області раньового каналу було проведено оперативне втручання: торакотомія ліворуч, ушивання лівого шлуночка, лівого передсердя, серцевої сорочки.

Дане ушкодження виникло незадовго до настання смерті, є тяжким тілесним ушкодженням, згідно даних судово-медико-криміналістичних досліджень заподіяне предметом, який мав колюче-ріжучі властивості, слідоутворююча частина якого було пласка ( типа клинка ножа), шириною не більше 24 мм, мала вістря, один гостро заточений край (лезовий), та протилежний не заточений край (обуховий), товщиною близько 1 мм, з чітко вираженими ребрами, прогнозовано, з більш загостреним правим ребром обуха.

При судово-рентген-флуорисцентному дослідження шматка шкіри з раною з області грудної клітини в області рани виявлено незначно підвищений у порівнянні з контролем вміст заліза та кремнію.

Тілесні ушкодження у вигляді синця на передній поверхні грудної клітини, в проекції нижньої та середньої третин грудини, кровавилися у товщі мязів передньої поверхні грудної клітини, крововиливу у товщі жирової клітковини переднього середостіння виникли прижиттєво, незадовго до настання смерті від дії тупого твердого предмету чи при ударі об такий, мають ознаки легких тілесних ушкоджень.

При судово-токсикологічному дослідженні крові з трупа виявлений етиловий спирт у концентрації 2,67 проміле, що по відношенню до живих осіб може відповідати тяжкому алкогольному спянінню. Не виявлені: метиловий, ізопропіловий, пропіловий, ізобутиловий, бутиловий, ізоаміловий, аміловий спирти ( том 1 а.с.62-66).

Висновком експерта №1524/433-Е від 26.09.2016 року, відповідно до якого, згідно даних медичної картки стаціонарного хворого №8504/500 КЗ «ДМКЛ №16» ДОР», смерть ОСОБА_4 настала о 16.50 год. 15.08.2016 року.

Проникаюче колото-різане поранення задньої поверхні грудної клітини ліворуч могло утворитися не менш як від однієї дії предмету, який мав колюче-ріжучі властивості, слідоутворююча частина якого було пласка ( типа клинка ножа), шириною не більше 24 мм, мала вістря, один гостро заточений край (лезовий), та протилежний не заточений край (обуховий), товщиною близько 1 мм, з чітко вираженими ребрами, прогнозовано, з більш загостреним правим ребром обуха.

Тілесні ушкодження у вигляді синця на передній поверхні грудної клітини, в проекції нижньої та середньої третин грудини, крововиливу у товщі мязів передньої поверхні грудної клітини, крововиливу у товщі жирової клітковини переднього середостіння виникли не менш як від дії тупого твердого предмету чи при ударі об такий в область передньої поверхні грудної клітини. Морфологічні особливості предмету у пошкодженнях не відобразилися.

Проникаюче колото-різане поранення задньої поверхні грудної клітини ліворуч знаходиться в прямому-причинному звязку з настанням смерті.

Враховуючи характер та локалізацію тілесних ушкоджень на тілі потерпілого, не виключено, що після їх отримання він міг робити самостійні дії. Судово-медичні дані для визначення їх характеру, обєму та тривалості відсутні.

Всі тілесні ушкодження, виявлені при експертизі трупа прижиттєві.

Тілесні ушкодження у вигляді синця на передній поверхні грудної клітини, в проекції нижньої та середньої третин грудини, крововиливу у товщі мязів передньої поверхні грудної клітини, крововиливу у товщі жирової клітковини переднього середостіння, не виключено, що могли утворитися при падінні потерпілого з висоти власного зросту без наданого прискорення.

При судово-імунологічному дослідженні крові з трупа встановлена група 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0 ( том 1 а.с.70-74).

Висновком експерта №11/4.6-805 від 01.09.2016 року, відповідно до якого пять слідів пальців рук, розмірами 17х13 мм, 16х24 мм, 20х12 мм, 24х17 мм, 15х12 мм, відкопійовані на чотири липкі стрічки розмірами 57х46 мм, 57х50 мм, 57х51 мм, 57х48 мм, вилучені 15.08.2016 року у ході огляду місці події, а саме в квартирі АДРЕСА_2, придатні для ідентифікації особи.

Сліди пальців рук розмірами 17х13 мм, 16х24 мм, 20х12 мм, 24х17 мм, 15х12 мм, залишені не особою зразки відбитків (відтисків) пальців рук якої заповнені на імя ОСОБА_4, а іншою особою (особами) ( том 1 а.с.95-101).

Даними судово-медичної цитологічної експертизи №925 від 05.09.2016 року, відповідно до якого в піднігтьовому вмісті обох рук трупа ОСОБА_4 наявність крові не встановлена, клітини з ядрами та мікрочастки тканин людини не знайдені ( том 1 а.с.117-118).

Висновком експерта №1599 від 12.09.2016 року, відповідно до якого при судово-імунологічному дослідженні зразка крові ОСОБА_4 встановлена група 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0 ( том 1 а.с.70-74).

На фрагменті тканини встановлена наявність крові людини групи крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В.

Оскільки, при серологічному дослідженні, на фрагменті тканин встановлена група крові 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В, походження її можливо від ОСОБА_4 Даних у відношенні походження крові у зазначеному обєкті від іншої особи, не отримано ( том 1 а.с.134-136).

Висновком експерта №1597 від 12.09.2016 року, відповідно до якого на марлевому тампоні зі змивом з місця події встановлена наявність крові людини. При серологічному дослідженні у зазначеному обєкті виявлений антиген Н, що не виключає можливості походження крові на марлевому тампоні від особи з групою крові 0 і ізогемаглютинінами анти-А і анти-В.

Отриманий результат серологічного дослідження не виключає можливості походження крові на марлевому тампоні зі змивом з місця події від ОСОБА_4, оскільки виявлений антиген Н, характерний його груповій характеристиці крові. Даних у відношенні походження крові у зазначеному обєкті від іншої особи, не отримано ( том 1 а.с. 145-147).

Висновком експерта №344 від 30.08.2016 року, яким встановлено, що кров ОСОБА_3 належить до групи А з ізогемаглютинінами анти-В за ізосерологічною системою АВ0 ( том 1 а.с.153).

Висновком судово-психіатричної експертизи №197 від 16.08.2016 року, відповідно до якого ОСОБА_3 в період часу, який відноситься до скоєння інкримінованого їй злочину, хронічними психічними захворюваннями, слабоумством, тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності або іншим хворобливим станом, не страждала й в теперішній час не страждає.

За своїм психічним станом під час інкримінованого їй діяння, вона могла віддавати звіт своїм діям (бездіям) та керувати ними.

На теперішній час ОСОБА_3 будь-якими психічними захворюваннями також не страждає.

За своїм психічним станом на теперішній час вона може віддавати звіт своїм діям (бездіям) та керувати ними.

В застосування примусових заходів медичного характеру не потребує ( том 1 а.с.160-162).

Протоколом слідчого експерименту від 23 серпня 2016 року, відповідно до якого ОСОБА_3 на місці скоєння злочину розповіла про обставини виниклого конфлікту з ОСОБА_4 та вказала, що коли побачила, як останній пішов до ліжка, щоб взяти під матрацом биту, вона штовхнула його в спину. Від цього ОСОБА_4 впав на ліжко обличчям вниз, а вона тим часом побачила ніж, який лежав на тумбочці, схопила його й нанесла один удар в спину потерпілого ( том 1 а.с.164-171).

Речовими доказами - посмертною дактилокарткою ОСОБА_4, ножем, мікрочастками на темній дактилоплівці, 5 слідами пальців рук, марлевим тампоном з речовиною бурого кольору, частинами тканин з матрацу, змивами обох рук та зразками крові ОСОБА_3, зрізами нігтьових пластин ОСОБА_4 та ОСОБА_3, парою капців ОСОБА_3, нічною сорочкою ОСОБА_3, халатом ОСОБА_3, (том 1 а.с.102-104, а.с.113, а.с.88-90, а.с.119-122, а.с.128-130, а.с.157, а.с.175).

Висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15.08.2016 року, яким встановлено алкогольне спяніння ОСОБА_3 ( том 1 а.с.182).

Колегія суддів вважає вину ОСОБА_3 у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, повністю встановленою та доведеною, оскільки досліджені вищевказані докази отримані у передбаченому кримінально-процесуальному порядку, є допустимими, належними та достовірними, взаємно узгодженими, підтверджуючими один одного, які мають значення для кримінального провадження та такими, що відповідають фактичним обставинам справи.

Обвинувачена ОСОБА_3 провину у скоєнні даного злочину визнала частково та пояснила, що з січня 2009 вона стала проживати разом із ОСОБА_4 по вул.Данила Нечая, 31/69 в м.Дніпро. Спочатку їх відносини складалися добре, однак потім ОСОБА_4 став її бити, постійно ображав її, не випускав із квартири, й неодноразово бив її резиновим кийком. З приводу побоїв вона телефонували до поліції, однак як тільки чули прізвище ОСОБА_4, на її виклик ніхто не приїздив, рішення про притягнення ОСОБА_4 до адміністративної чи кримінальної відповідальності відсутні. ОСОБА_4 також звертався до поліції. В 2012 році він облив її кипятком, від чого вона лежала в опіковому центрі. ОСОБА_4 попрохав її, не писати заяву, й вона його пробачила.

15 серпня 2016 року біля 09.00 год. ОСОБА_4 пішов до магазину придбати хліб. Десь о 10.00 год. він повернувся додому із жінкою ОСОБА_2, яку вона бачила вперше, й двома пляшками горілки. Вони втрьох стали на кухні випивати, випили десь 600-700 грам горілки. Приблизно об 11.00 год. ця жінка пішла, й вони залишилися з ОСОБА_4 вдвох, взяли до кімнати табуретки, на яких розмістили горілку, ковбасу та поклали ніж. Після чого вони вдвох випили ще десь 200 грам горілки та дивилися телевізор.

Через деякий час вони стали сваритися через борги з оплати квартири, ОСОБА_4 сказав віднести горілку на кухню, щоб залишилася йому на вечір. Вона віднесла до кухні табуретки та чарки, а ніж та ковбаса залишилися в кімнаті. Вони продовжили сваритись між собою, вона сказала ОСОБА_4, щоб той просив гроші у своїх дітей, якщо не вистачає на кварплату. Після чого, ОСОБА_4 штовхнув її на диван й став бити її кулаком по спині та голові. Потім відпустив її, в цей час вона побачила, як ОСОБА_4 потягнувся за ліжко, де була схована резинова палиця та почав казати, що зараз вбє її, навіть мати їй не допоможе. Коли вона це побачила, схопила ніж і нанесла ним удар ОСОБА_4 в спину, він впав на ліжко обличчям донизу. Вона вибігла з квартири. Коли відчинила вхідні двері, не зрозуміла, чому за нею не біжить ОСОБА_4, коли обернулася то побачила, що в його спині ніж. Вона стала до нього звертатися, однак той мовчав. Вона зрозуміла, що вбила ОСОБА_4, так як у нього був ніж в спині й він не відповідав їй.

Пояснила, що в той момент коли вона побачила як ОСОБА_4 тягнеться за палицею, вона за цей час не могла втекти з квартири, оскільки був зламаний замок.

Вона хотіла викликати швидку та поліцію, однак за декілька днів ОСОБА_4 заклав її мобільний телефон до ломбарду. Далі вона вийшла із квартири та пішла до матері, однак двері ніхто не відчинив. Потім стала дзвонити у двері до сусідів, відчинив дверцята хлопчик 13-ти років, вона запитала, чи є батьки вдома, останній відповів, що немає. Коли вона спускалася вниз, зустріла сина ОСОБА_4 ОСОБА_4, якому сказала викликати швидку та поліцію, так як вона зарізала його батька. Далі вона зустріла співробітників поліції, які відвезли її до відділку.

Вказала, що шкодує що так сталося.

В ході досудового розслідування з боку робітників поліції заходи фізичного та психологічного примусу до неї не застосовувалися.

Позицію обвинуваченої ОСОБА_3 щодо часткового визнання вини, судова колегія розцінює як спосіб захисту, оскільки її вина повністю знайшла своє підтвердження й спростовуються дослідженими та перевіреними під час судового розгляду доказами щодо встановлених судом фактичних обставин скоєння кримінального правопорушення.

Судова колегія вважає, що дії обвинуваченої ОСОБА_3 носили цілеспрямований характер, направлений на умисне позбавлення життя ОСОБА_4

Обвинувачена ОСОБА_3 вказувала, що на місці скоєння злочину в квартирі, крім неї та ОСОБА_4 нікого не було та зазначила, що саме нею був нанесений удар ножем в спину ОСОБА_4

Дані обставини підтвердив і свідок ОСОБА_5, який як в ході досудового розслідування, так і під час судового розгляду в присутності свого опікуна стверджував, що коли він пішов у двір свого будинку прогулятись, в квартирі АДРЕСА_3, крім обвинуваченої ОСОБА_3 та його батька ОСОБА_5, нікого не було. А потім, коли повертався, не зважаючи на вимогу обвинуваченої не йти до квартири, він відразу піднявся, де побачив батька на дивані з ножем в спині, після чого відразу викликав швидку допомогу.

Ці покази не викликають у судової колегії будь-яких сумнівів, оскільки підтверджуються і узгоджуються з довідками від 15.08.2016 року щодо надходження ОСОБА_4 до КЗ Дніпропетровська міська клінічна лікарня №16 з ножем в спині, з діагнозом: проникаюче ножове колото-різане поранення лівої половини грудної клітини, лікарським свідоцтвом про причину смерті ОСОБА_4, також підтверджуються протоколом огляду від 15 серпня 2016 року, під час якого був оглянутий ніж на столі в прихожій хірургічного відділення міської клінічної лікарні №16 зі слідами речовини бурого кольору, протоколом огляду трупа ОСОБА_4 в моргу лікарні №16, де з лівого боку виявлено рану зашиту чорною ниткою, позаду отвір.

Крім того, щодо характеру та локалізації ножового поранення, то дані обставини підтверджуються і узгоджуються з висновками судово-медичних експертиз №1524-Е від 20.09.2016 року та №1524/433-Е від 26.09.2016 року про характер і локалізацію виявленого ушкодження на тілі потерпілого ОСОБА_4 саме в області задньої поверхні грудної клітини ліворуч, з ушкодженням лівої легені, серця, яке ускладнилось розвитком гострої крововтрати та про те, що смертьОСОБА_4 настала саме від цього проникаючого колото-різаного поранення задньої поверхні грудної клітини й було спричинено внаслідок не менш як від однієї дії предмету, який мав колюче-ріжучі властивості.

ОСОБА_8, під час огляду місця скоєння злочину від 15 серпня 2016 року, була виявлена та вилучена частина тканини з ліжка зі слідами речовини бурого кольору, зроблені змиви. При цьому, згідно висновків експерта №1599 від 12.09.2016 року та №1597 від 12.09.2016 року, на фрагменті тканини та на марлевому тампоні зі змивом з місця події встановлена наявність крові людини, походження якої можливо від ОСОБА_4 Даних у відношенні походження крові у зазначеному обєкті від іншої особи, не отримано.

Тобто, вищезазначені докази беззаперечно вказують на те, що 15 серпня 2016 року в квартирі АДРЕСА_4 саме ОСОБА_3 завдане ножове поранення, внаслідок якого настала смерть ОСОБА_4

Водночас, судова колегія вважає безпідставними доводи обвинуваченої ОСОБА_3 про те, що вона вдарила ОСОБА_4 ножем, обороняючись від його дій, оскільки він в процесі сварки штовхнув її на диван, бив її кулаком по спині та голові, а потім став брати палицю, погрожуючи, що вбє.

Так, за змістомстатті 36 КК Українинеобхідна оборона - це правомірний захист охоронюваних законом прав та інтересів особи, суспільства або держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, необхідної і достатньої в даній обстановці шкоди, що відповідає небезпеці посягання й обстановці захисту.

Право на необхідну оборону виникає лише за наявності для цього певних умов, визначених законом. ОСОБА_8, відповідно до частини першоїстатті 36 КК, є будь-які дії особи, які безпосередньо спрямовані на заподіяння негайної і невідворотної істотної шкоди охоронюваним законом правам та інтересам особи, яка захищається, та у зв'язку з цим вимагають свого негайного відвернення або припинення. А така необхідність виникає лише тоді, коли зволікання з боку того, хто обороняється, в заподіянні шкоди тому, хто посягає, загрожує негайною і невідворотною шкодою для охоронюваних законом прав та інтересів і викликаний мотивом захисту винною особою охоронюваних законом прав та інтересів від суспільно небезпечного посягання.

Встановлені судом фактичні обставини справи свідчать, що дії потерпілого ОСОБА_4 за своїми об'єктивними ознаками не могли створити реальну та безпосередню загрозу заподіяння шкоди обвинуваченій ОСОБА_3, яка мала можливість залишити помешкання та запобігти продовженню даного конфлікту.

Так, під час судового розгляду ОСОБА_3 заявляла що на неї не здійснювалось будь-якого тиску під час досудового розслідування.

В той же час, при проведенні слідчого експерименту в присутності захисника, обвинувачена іншим чином описувала обставини вчиненого правопорушення та зазначала, що коли побачила, як ОСОБА_4 пішов до ліжка, щоб взяти під матрацом биту, вона штовхнула його в спину, він впав на ліжко обличчям вниз, а вона, тим часом, взяла ніж, який лежав на тумбочці і нанесла один удар в спину ОСОБА_4

Крім того, посилання обвинуваченої ОСОБА_3 щодо побиття її 15.08.2016 року ОСОБА_4 кулаком в голову та спину, колегія суддів вважає надуманими, такими, що спростовуються матеріалами кримінального провадження, так як відповідно до проведеного судово-медичного дослідження ОСОБА_3, одразу після вбивства 16.08.2016 року, у останньої в ході проведення даного дослідження виявлений лише синець на задній поверхні правого плеча в середній третині, який не відображає на собі характерологічні особливості та розміри травмуючого предмету, яким було нанесено, можливо лише вказати, що воно спричинено від однієї механічної дії тупого твердого предмету, що діяв в область правого плеча, й отриманий біля 1-1,5 доби до моменту огляду.

ОСОБА_8, згідно з висновами судово- медичної цитологічної експертизи №925 від 05.09.2016 року, в піднігтьовому вмісті обох рук трупа ОСОБА_4 наявність крові не встановлена, клітини з ядрами та мікрочастки тканини людини не знайдені. ( том 1 а.с. 117-118)

Тобто, вищезазначене виявлене у обвинуваченої ОСОБА_3 тілесне ушкодження - синець на задній поверхні правого плеча в середній третині, не відповідає тим тілесним ушкодженням, про які остання заявила під час судового розгляду, та які нібито були завдані їй потерпілим ОСОБА_4 під час сварки 15.08.2016 року.

Про відсутність в діях обвинуваченої необхідної оборони або перевищення її меж, також свідчить той факт, що при обстановці, яка склалася, ОСОБА_3 завдала потерпілому удар ножем в той момент, як потерпілий ОСОБА_4 був повернутий до неї спиною і в руках у ОСОБА_4 не було ніякої зброї, тобто реальної загрози для обвинуваченої з боку ОСОБА_4 та необхідності захисту не було. Обвинувачена могла покинути квартиру, її ніхто не утримував, згідно протоколу огляду місця події, замок на вхідних дверях пошкоджень не мав. А тому необхідності в застосуванні ножа для захисту від ОСОБА_4 у обвинуваченої ОСОБА_3 не встановлено, у зв»язку з чим позицію обвинуваченої про те, що під час подій 15 серпня 2016 року в неї не було виходу, це була її боротьба за життя, замок на вхідних дверях був зламаний, колегія суддів вважає надуманою.

Доводи обвинуваченої ОСОБА_3 про те, що нею був спричинений потерпілому удар ножем, в той час, коли вона побачила, що потерпілий ОСОБА_4 став тягнутися за палицею, яка знаходилась за ліжком, при цьому казав, що зараз вбє її, колегіє суддів вважає надуманими, оскільки вказані обставини є лише припущенням ОСОБА_3 щодо можливих дій потерпілого. Крім того, дані обставини не заперечує й сама обвинувачена, яка суду пояснювала, що в той час як вона взяла ніж, щоб нанести ОСОБА_4 удар, останній не тримав в цей час перед нею палицю й не погрожував нею ОСОБА_3, а мав, на її думку тільки намір її взяти.

Доводи обвинуваченої та захисника про те, що обвинувачена не бажала смерті ОСОБА_4 й не мала наміру вбивати, судом не приймаються, з наступних підстав.

Так, вирішуючи питання про спрямованість умислу ОСОБА_3 колегія суддів виходить з усіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, враховуючи засіб, за допомогою якого було нанесено смертельне поранення ОСОБА_4, цілеспрямованість дій обвинуваченої - удар ножем в життєво важливий орган, поведінку обвинуваченої і загиблого ОСОБА_4, яка передувала кримінальному правопорушенню, їх взаємовідносини.

Колегія суддів вважає, що сукупність зібраних у кримінальному провадженні доказів, а саме: показання обвинуваченої та свідка ОСОБА_5 , представника потерпілого ОСОБА_2 про те, що між обвинуваченим та ОСОБА_4 протягом тривалого часу на грунті вживання алкогольних напоїв виникали побутові сварки, підтверджують наявність між обвинуваченою ОСОБА_3 та потерпілим конфліктної ситуації, яка передувала позбавленню життя ОСОБА_4 Тобто, про мотив скоєння умисного вбивства на ґрунті раптово виниклих неприязних стосунків свідчить чергова побутова сварка, яка виникла між обвинуваченою та ОСОБА_4 15 серпня 2016 року в процесі вживання алкогольних напоїв, чого не заперечувала й обвинувачената підтвердила під час судового розгляду.

ОСОБА_8, колегія суддів вважає, що удар ножем був прицільним і спрямованим саме у життєво важливий орган, що підтверджується висновками судово-медичних експертиз №1524 від 20.09.2016 року та №1524/433 е від 26.09.2016 року. Так, зі змісту цих висновків вбачається , що раньовий канал направлений ззаду-наперед, зверху-вниз, зліва-направо. Загальна довжина раньового каналу складає близько 12 см. Дане поранення є проникаючим колото-різаним поранення задньої поверхні грудної клітини ліворуч по лопатковій лінії, у 8-му міжреберному проміжку, раньовий канал якого проходить через міжреберні мязи 8-го міжреберя, перієнтальну плевру, проникає у ліву плевральну порожнину, пронизує нижню долю лівої легені, серцеву сорочку, ліве передсердя та лівий шлуночок, де закінчується.

Вищевказаний комплекс тілесних ушкоджень носить прижиттєвий характер, утворився від не менш чим однієї дії предметом, який мав колюче-ріжучі властивості, слідоутворююча частина якого було пласка ( тип клинка ножа), шириною не більше 24 мм, мала вістря, один гостро заточений край (лезовий), та протилежний не заточений край (обуховий), товщиною близько 1 мм, з чітко вираженими ребрами, прогнозовано, з більш загостреним правим ребром обуха.

Тобто, за висновками судово-медичних експертиз всі внутрішні органи, розташовані в ділянці нанесення удару ножем, є життєво важливими. Напрямок раньового каналу та його глибина вказує на нанесення обвинуваченою удару ножем із достатньою силою, в задню поверхню грудної клітини ліворуч, тобто в життєво важливий орган.

За таких обставин, характер застосованої зброї - ножа, локалізація, механізм спричинення тілесних ушкоджень одним ударом з достатньою силою в спину ОСОБА_4, свідчать про наявність умислу у обвинуваченої ОСОБА_3 саме на умисне вбивство, й спростовують доводи обвинуваченої в цій частині.

ОСОБА_8, у судовому засіданні ОСОБА_3 пояснювала, що після нанесення ОСОБА_4 удару ножем, вона вибігла з квартири, а коли відчинила двері, не зрозуміла, чому за нею не біжить ОСОБА_4 Обернувшись побачила, що в його спині ніж. Вона стала до нього звертатися, однак той мовчав й вона зрозуміла, що вбила ОСОБА_4

Вона хотіла викликати швидку та поліцію, однак за декілька днів ОСОБА_4 заклав її мобільний телефон до ломбарду. Далі вона вийшла із квартири та пішла до матері, однак двері ніхто не відчинив, а вдома у сусіднього хлопчика батьків не було вдома. Коли вона спускалася вниз, зустріла сина ОСОБА_4 ОСОБА_4, якому сказала викликати швидку та поліцію, так як вона зарізала його батька.

Дані доводи обвинуваченої не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки спростовуються показами свідка ОСОБА_5, який суду повідомив, що 15.08.2016 року зустрівши ОСОБА_3, остання сказала йому не йти додому. Однак він таки пішов до батька, де побачив його на ліжку з ножем в спині.

Водночас, як встановлено проведеним судово-медичним дослідженням, всі виявлені у потерпілого ОСОБА_4 тілесні ушкодження прижиттєві й не виключено, що після утворення у потерпілого тілесних ушкоджень, він був здатен здійснювати самостійні дії.

А вищезазначені дії ОСОБА_3 після скоєння злочину, а саме не надання першої необхідної допомоги та не виклик швидкої допомоги, свідчать лише про її про намагання ухилитися від покарання за скоєне.

ОСОБА_8, судом під час розгляду допитані свідки сторони захисту. Так, свідок ОСОБА_9 в суді пояснила, що обвинувачену ОСОБА_3 знає, однак з нею не спілкувалася, потерпілого ОСОБА_4 також знала, однак теж з ним не спілкувався.

Вона чула сварки між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 кожен день, випивали, однак з цього приводу зі ОСОБА_3 вона не спілкувалася. ОСОБА_3 ходила по сусідами та прохала про допомогу. В день вбивства ОСОБА_3 до неї за допомогою не зверталася.

Свідок ОСОБА_10 пояснила, що ОСОБА_3В, та ОСОБА_4 проживали разом та часто випивали, про їх відносини їй відомо зі слів матері ОСОБА_3 Вони дуже часто сварилися, ОСОБА_4 погрожував ОСОБА_3, облив її кипятком. До неї за допомогою ОСОБА_3 не зверталася.

Свідок ОСОБА_11 вказала, що ОСОБА_3 є її дочкою. Остання проживала із ОСОБА_4, який зловживав спиртними напоями, а після того як донька стала з ним проживати, то стали разом випивати. ОСОБА_4 бив її дочку, колись вилив на неї кипяток, а також й на неї піднімав руку. Її донька прибігала до неї від ОСОБА_4 в синцях, однак потім до нього поверталася.

Про те, що її донька вдарила ножем ОСОБА_4 вона дізналася в день вбивства від сусідки. ОСОБА_8 , який є сином ОСОБА_4 сказав їй, що ОСОБА_3 вийшла з дому розгубленою та сказала, щоб він не ходив додому, оскільки вона щось там зробила.

Свідок ОСОБА_12 пояснив, що обвинувачена ОСОБА_12 І,В. його мати, з ОСОБА_4 в нього складалися погані стосунки, так як останній влаштовував вдома сварки, бив мати та колись приблизно в 2012 році облив її кипятком. Мати дзвонила йому та прохала про допомогу, так як ОСОБА_4 бив її. ОСОБА_8, у ОСОБА_4 була резинова бита, якою він також бив його матір.

Сам він не бачив як ОСОБА_4 бив його матір, йому про це говорила матір.

Свідок ОСОБА_13 пояснила, що працювала разом із ОСОБА_3, охарактеризувала її з позитивної сторони. Загиблого ОСОБА_4 бачила один раз в травні 2012 року на день народження ОСОБА_14, й коли горілка закінчилася, ОСОБА_4 став просити ОСОБА_3 сходити до магазину, а на відмову, став її бити. Вона після побаченого поїхала додому.

Зазначила, що ОСОБА_3 неодноразово залишала ОСОБА_4, однак потім поверталася.

ОСОБА_8, вона дійсно їздила до ОСОБА_3 і лікарню після отримання нею опіків.

ОСОБА_8, стороною захисту адвокатом та обвинуваченою ОСОБА_3 була надана виписка з історії №7411 про те, що ОСОБА_3 перебувала в Дніпропетровському центрі термічної травми та пластичної хірургії в період часу з 08.11.2011 року по 12.01.2012 року з діагнозом термічний опік 1-2 ступеня животу, стегон, гомілок, сідниць.

Однак, твердження обвинуваченої ОСОБА_3 та вказаних допитаних свідків про те, що ОСОБА_4 облив її кипятком, в результаті чого вона лежала в лікарні, наносив тілесні ушкодження, колегією не приймаються як доказ її невинуватості в умисному вбивстві, так як дані обставини нічим крім усних заяв не підтверджені, обвинувачена з даного приводу до поліції із заявами не зверталася й таких даних суду під час розгляду справи не надала.

При цьому, матеріали кримінального провадження також не містять доказів щодо можливого притягнення ОСОБА_4 як до кримінальної відповідальності з приводу спричинення тілесних ушкоджень обвинуваченій ОСОБА_3, так і до адміністративної відповідальності з цього приводу.

А надана суду виписка з історії №7411 щодо перебуванні ОСОБА_3 в лікарні з приводу опіків з 08.11.2011 року по 12.01.2012 рік, містить в собі дані, що зазначена у ОСОБА_3 травма -побутова, будь -які посилання на спричинення даних ушкоджень ОСОБА_4, відсутні.

ОСОБА_8, враховуючи покази допитаних у суді свідків ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13, з приводу поведінки в житті потерпілого ОСОБА_4, його зловживання алкоголем, побиття ОСОБА_3, дає суду підстави вважати, що саме така поведінка потерпілого слугувала мотивом для вчинення обвинуваченої ОСОБА_3 умисного вбивства.

Враховуючи наведене, колегія суддів визнає обвинувачену ОСОБА_3 винною у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення, а її умисні дії, які виразилися у вбивстві, тобто в умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, вірно кваліфіковані за ч.1 ст.115 КК України.

При призначенні обвинуваченій ОСОБА_3 покарання, колегія суддів враховує тяжкість вчиненого злочину, який відповідно до вимог ст.12 КК України відносяться до особливо тяжкого ступеню тяжкості, обставини його вчинення, дані про особу обвинуваченої, яка раніше не судима, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, позитивно характеризується за місцем мешкання.

У відповідності до ст.66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченій, колегія суддів визнає сприяння розкриттю злочину.

До обставин, які обтяжують покарання обвинуваченій колегія суддів відносить скоєння злочину в стані алкогольного спяніння.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає за необхідне призначити обвинуваченій ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі із відбуттям покарання у кримінально-виконавчому закладі закритого типу, яке буде необхідним й достатнім для її виправлення та попередження нових злочинів.

Підстав для застосування до обвинуваченої ст. 69 КК України та статті 75 КК України суд не вбачає, оскільки її покази у суді щодо обставин вчинення злочину не можуть розцінюватись як щире каяття обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненому правопорушенні.

Керуючись ст. ст. 369 371, 373-376 КПК України, колегія суддів

ЗАСУДИЛА:

ОСОБА_3 визнати винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України та призначити їй покарання у видіпозбавлення волі строком на 8 (вісім) років з відбуттям покарання в кримінально-виконавчому закладі закритого типу.

Запобіжний захід, обраний ОСОБА_3 тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Строк покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту затримання, тобто з 15 серпня 2016 року.

Відповідно до ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_3 в строк відбуття покарання термін перебування в Дніпропетровському слідчому ізоляторі з 15.08. 2016 року до 06.04.2017 року із розрахунку один день попереднього увязнення за два дні позбавлення волі.

Речові докази мікрочастки на темній дактилоплівці, 5 слідів пальців рук, посмертну дактилокартку ОСОБА_4, зрізи нігтьових пластин ОСОБА_4 та ОСОБА_3 (том 1 а.с.88-90, а.с.102-104, а.с.119-122, а.с.128-130 ) зберігати в матеріалах кримінального провадження, марлевий тампон з речовиною бурого кольору, частину тканини з матрацу, змиви обох рук та зразок крові ОСОБА_3, пару капців ОСОБА_3, нічну сорочку ОСОБА_3, халат ОСОБА_3, ніж ( том 1 а.с.157, 113), гумовий кийок (том 1 а.с. 175) знищити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави документально підтверджені витрати за проведення експертиз у розмірі 2 287,76 грн. перерахувавши вказану суму на розрахунковий рахунок 31118115700004, МФО 805012, код ЄДРПОУ 37989274, отримувач УДКСУ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Дніпропетровської області, призначення платежу за експертизи №1/8.3/2205 від 09.09.2016 року та №11/4.6-805 від 01.09.2016 року та 11/4.6-806 від 06.09.2016 року (том 1 а.с.84, том 1 а.с.94, том 1 а.с.108).

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Дніпропетровської області, через Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копії вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченій та прокурору.

Головуючий суддя Л.О. Татарчук

Судді С.Л.Марущак

ОСОБА_6