Постанова № 65848021, 30.03.2017, Любомльський районний суд Волинської області

Справа № 163/606/17

Провадження № 3/163/399/17

ЛЮБОМЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2017 року місто Любомль

Суддя Любомльського районного суду Волинської області Гайдук А.Л., розглянувши матеріали справи, що надійшли з відділу прикордонної служби «Новогрузьке» Луцького прикордонного загону Північного регіонального управління Державної прикордонної служби України, за протоколом серії ПнРУ №301777 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.204-1 КУпАП

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, що проживає ІНФОРМАЦІЯ_2, непрацюючого, РНОКПП НОМЕР_1, паспорт громадянина України серії АЮ №061928, виданий Любомль-

ським РВ УМВС України у Волинській області 03.04.2008 року, -

в с т а н о в и л а:

ОСОБА_1, будучи 16.12.2016 року притягнутим до адміністративної відповідальності за ознаками ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, 04.03.2017 року приблизно о 00 год. 24 хв. на території ОСОБА_2, на напрямку с. Воля Угрузька (ОСОБА_2) - с. Новоугрузьке (Україна), на відстані 500 м. від державного кордону, в районі прикордонного знаку № 1029, був затриманий прикордонним нарядом «Прикордонна Варта» ОСОБА_2 після здійснення незаконного перетину державного кордону України поза пунктом пропуску, з метою переміщення тютюнових виробів з України в ОСОБА_2, чим порушив вимоги ст.ст. 9, 12 ЗУ «Про державний кордон України», та вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.

ОСОБА_1 в суді факт вчинення правопорушення визнав та пояснив, що виявлені прикордонним нарядом РП цигарки йому не належать, а він лише їх перемістив через державний кордон України в ОСОБА_2, зокрема, через річку Західний Буг, за допомогою гумового човна за винагороду, при цьому усвідомлював, що вчиняє протиправні дії. Цигарки переміщував самостійно, без допомоги сторонніх осіб, та дане правопорушення він вчинив, у звязку зі скрутним матеріальним становищем, яке склалося в його сімї, оскільки він ніде не працює та будь-яких джерел доходів не має. У вчиненому щиро розкаявся та просив суд його суворо не карати.

Крім особистого визнання ОСОБА_1 своєї вини в суді, його вина у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 204-1 КУпАП, повністю стверджена зібраними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ПнРУ №301777 від 04.03.2017 року з фото таблицями до протоколу (а.с.1; 9-11); протоколом прийому передачі особи від 04.03.2017 року (а.с.2-3); протоколом робочої зустрічі помічника Прикордонного Уповноваженого по Луцькій ділянці і помічника Прикордонного Уповноваженого ОСОБА_2 по Надбужанській ділянці від 04.03.2017 року (а.с.6-7); схемою обстановки на ділянці відповідальності відділу прикордонної служби «Новогрузьке» від 04.03.2017 року (а.с.8); письмовими поясненнями правопорушника від 04.03.2017 року, відповідно до яких останній свою вину у незаконному перетинанні державного кордону України поза пунктом пропуску визнав (а.с.13).

Таким чином, дослідивши та оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП.

Разом з тим, ОСОБА_1 в суді заперечив вчинення ним вказаного правопорушення в складі групи осіб та дана обставина не знайшла свого підтвердження дослідженими судом доказами, оскільки грунтується виключно на припущеннях, які жодним належним та допустимим доказом не доведені, а тому підлягає виключенню з обсягу висунутого останньому звинувачення.

Вирішуючи питання про вид та розмір адміністративного стягнення, яке б відповідало ст.ст. 23, 33 КУпАП, суд враховує фактичні обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, який ніде не працює та будь-яких джерел доходів не має, ступінь його вини у вчиненому, щире розкаяння, як обставину, що помякшує його відповідальність, при цьому відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, та приходить до висновку, що на останнього слід накласти стягнення у виді штрафу в розмірі, передбаченому санкцією ч.2 ст. 204-1 КУпАП.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 4 Закону України Про судовий збір з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір в розмірі 320 грн.

Керуючись ст.ст. 33, 221, 283, ч.1 п.1 ст. 284 КУпАП, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України Про судовий збір, на підставі ч.2 ст.204-1КУпАП, суддя, -

п о с т а н о в и л а:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 204-1 КУпАП, та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

Штраф в розмірі 3400 (три тисячі чотириста) гривень підлягає стягненню на рахунок 31110106700262 в ГУДКСУ у Волинській області (МФО 803014, код ЄДРПОУ 38031501, одержувач УДКСУ в Любомльському районі, код класифікації доходів бюджету 21081100, призначення платежу адміністративні штрафи).

Стягнути з ОСОБА_1 320 (триста двадцять) гривень судового збору на рахунок 31214206700262 в ГУДКСУ у Волинській області (МФО 803014, код ЄДРПОУ 38031501, отримувач УДКСУ в Любомльському районі, код класифікації доходів бюджету 22030001).

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до апеляційного суду Волинської області через Любомльський районний суд Волинської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя Любомльського районного суду

Волинської області ОСОБА_3