Ухвала суду № 65847891, 07.04.2017, Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпра (до 25.04.2025 - Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська)

Справа № 199/10901/13-к

(1-кс/199/284/17)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2017 року квітня місяця 07 дня м. Дніпро

Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Дяченко І.В.,

секретар судового засідання Войнової В.К.,

номер кримінального провадження у Єдиному реєстрі досудових розслідувань № 12013040650003315, відносно ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч.1 ст. 263, ч. 2 ст. 2631 КК України, ОСОБА_2 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч.1 ст. 263, ч. 2 ст. 2631 КК України, ОСОБА_3 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч.5 ст. 27, ч. 2 ст. 2631 КК України,

за участі:

прокурора Васильєвої М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Дніпро заяву про самовідвід судді Воробйова В.Л.,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Воробйова В.Л. перебуває кримінальне провадження № 12013040650003315 відносно ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч.1 ст. 263, ч. 2 ст. 2631 КК України, ОСОБА_2 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч.1 ст. 263, ч. 2 ст. 2631 КК України, ОСОБА_3 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч.5 ст. 27, ч. 2 ст. 2631 КК України.

03.04.2017 суддя Воробйов В.Л. заявив про самовідвід, мотивуючи тим, що 20.03.2017 після судового засідання з доповідною запискою до нього звернулася секретар судового засідання Коновалова В.В. про те, що обвинувачений ОСОБА_4 повідомив її про його звернення з заявою до прокуратури Дніпропетровської області про внесення відомостей відносно судді Воробйова В.Л. до ЄРДР та проведення досудового розслідування. 03.04.2017 під час судового засідання обвинувачений ОСОБА_4 підтвердив факт свого звернення із заявами «до Генеральної прокуратури України, Національного антикорупційного бюро, а, також, до прокуратури Дніпропетровської області про внесення відомостей щодо судді Воробйова В.Л. до Єдиного реєстру досудового розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.364,374,382,396 КК України з приводу саме судового розгляду кримінального провадження відносно нього, ОСОБА_3, ОСОБА_2, про звернення з поданням про позбавлення судді Воробйова В.Л. суддівської недоторканності як судді, та залучення його до кримінального провадження в якості потерпілого».

Суддя Воробйов В.Л. зазначив, що згідно ч. 1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 p., яка закріплює право на справедливий суд, кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, який встановить обгрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Важливою процесуальною гарантією реалізації права кожної людини на справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом у кримінальному провадженні України є інститут відводів (самовідводів) професійних суддів і присяжних, який являє собою сукупність процесуальних норм, що передбачають ініціювання та вирішення питання про недопущення судді до участі або усунення його від участі в кримінальному провадженні за наявності обставин, що виключають таку участь. При цьому, Законодавець чітко регламентував у ст.75 КПК України, обставини, що виключають участь слідчого судді, судді або присяжного в кримінальному провадженні. У пункті 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів (схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і ОСОБА_5 ООН від 27.07.2006р.) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення обєктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Заявляючи самовідвід, головуючий по справі суддя Воробйов В.Л. врахував можливі, на його думку, в майбутньому наслідки з боку учасників судового розгляду, з приводу остаточного рішення суду - вироку та звинувачення його: якщо виправдувальний вирок, що його нібито було винесено під тиском на суд, з огляду на заяву ОСОБА_1 до прокуратури або обвинувального, що може бути розцінено стороною захисту про його упередженість.

У судовому засіданні прокурор заперечував проти задоволення заяви про самовідвід головуючого по справі судді Воробйова В.Л.

Суд, із урахуванням думки учасників процесу, приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення заяви про самовідвід судді Воробйова В.Л., з огляду на наступне.

У відповідності зі ст.75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст,представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.

Відповідно до ст. 80 КПК України за наявності підстав, передбачених ст.ст.75-79 КПК України, суддя зобовязаний заявити самовідвід, який відповідно до ч.5 даної статті повинен бути вмотивованим.

Статтею 15 Кодексу суддівської етики регламентовано, що неупереджений розгляд справ є основним обов`язком судді. Суддя має право заявити самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законодавством, у разі наявності упередженості щодо одного з учасників процесу, а також у випадку, якщо судді з його власних джерел стали відомі докази чи факти, які можуть вплинути на результат розгляду справи.

У відповідності до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього обвинувачення.

Як вбачається з практики Європейського Суду про захист прав людини найважливішим питанням здійснення правосуддя незалежним, неупередженим та безстороннім судом є довіра, яку суди повинні вселяти в громадськість в демократичному суспільстві.

Під час вирішення Європейським судом з прав людини справи «Білуха проти України» було підкреслено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до п.1 ст.6 повинна визначатися за субєктивними та обєктивними критеріями. Відповідно до субєктивного беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді. Відповідно до обєктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (рішення «Фей проти Австрії» від 24.02.1993 р., «Ветштайн проти Швейцарії»). У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду.

З огляду на вищевказане «правосуддя повинно не тільки чинитися, повинно бути також видно, що воно чиниться.».

У пункті 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених резолюцією 2006/23 Економічної і ОСОБА_5 ООН від 27.07.2006, зазначається, що суддя повинен взяти самовідвід від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.

Однак, суддею Воробйовим В.Л. не було наведено в його заяві про самовідвід в чому саме полягає його прихильність або упередженість безпосередньо до обвинуваченого ОСОБА_1,а також до обвинувачених ОСОБА_3 та ОСОБА_2, як і посилання на інші обставини, які могли б викликати сумніви у його неупередженості.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що правові підстави, з огляду на процесуальне законодавство та Практику Європейського Суду з прав людини, для задоволення заяви про самовідвід судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Воробйова В.Л. відсутні, а зазначені ним обставини в заяві про самовідвід не викликають обґрунтованих сумнівів в його неупередженості у звязку з чим перебування кримінального провадження№ 12013040650003315, відносно ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч.1 ст. 263, ч. 2 ст. 2631 КК України, ОСОБА_2 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч.1 ст. 263, ч. 2 ст. 2631 КК України, ОСОБА_3 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч.5 ст. 27, ч. 2 ст. 2631 КК України у його провадженні, - є правомірним.

Керуючись ст. 75-81 КПК України, п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Судді Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Воробйову В.Л. у задоволенні заяви про самовідвід у кримінальному провадженні № 12013040650003315, відносно ОСОБА_1 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч.1 ст. 263, ч. 2 ст. 2631 КК України, ОСОБА_2 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч.1 ст. 263, ч. 2 ст. 2631 КК України, ОСОБА_3 обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч.5 ст. 27, ч. 2 ст. 2631 КК України - відмовити.

Ухвала набирає чинності негайно і оскарженню не підлягає.

Суддя І.В. Дяченко

07.04.2017