Ухвала суду № 65846188, 06.04.2017, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/814/17

н/п 1-кс/640/2696/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2017 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Колесник С.А.,

при секретарі - Бєліковій В.О.,

за участю прокурора - Жиліна В.А.,

слідчого - Дроботова Д.І.,

захисника - ОСОБА_1,

підозрюваного - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в приміщенні суду клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Дроботова Дениса Ігоровича у кримінальному провадженні № 12016220490007559 від 23.12.2016, про продовження строку тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ростов на Дону РФ, українця, громадянина України, не одруженого, з середньою освітою, студента 3-го курсу Харківської академії фізичної культури, зі слів працюючого тренером з вільної боротьби Куп»янської ЗОШ №2, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично мешкаючого в АДРЕСА_2, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.4 ст.296 КК України, -

встановив:

05.04.2017 до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Дроботова Д.І., погоджене з прокурором відділу прокуратури Харківської області молодшим радником юстиції Моцевим А.С., про продовження відносно підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.4 ст.296 КК України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, строкутримання під вартою на 60 днів, тобто до 30.05.2017.

На обґрунтування клопотання слідчий вказує, що 22.12.2016 близько 21.10 год. в приміщенні кафе «Шафран», розташованого за адресою: м. Харків, вул. Ак. Павлова 303, перебували ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 У цей час у приміщення вказаного кафе зайшов ОСОБА_2 та через деякий час вийшов на паркувальний майданчик, де знаходились автомобілі зазначених осіб. Поведінка ОСОБА_2 здалася ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8 підозрілою, та вказувала на наміри ОСОБА_2 вчинити дії, направлені на незаконне заволодіння транспортними засобами. З метою з'ясування причин підозрілої поведінки ОСОБА_2 громадяни ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 вийшли з приміщення кафе на вулицю та почали наближатися до нього.

ОСОБА_2, побачивши, що до нього наближаються ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8, побоюючись бути викритим у своїх злочинних намірах почав тікати, однак, перечепившись через кучугуру снігу впав, після чого ОСОБА_7 схопив його за одяг. В цей час, знайомі ОСОБА_2 - ОСОБА_9, ОСОБА_10 та невстановлена в ході досудового розслідування особа, які знаходились в автомобілі НОМЕР_1, навпроти кафе «Шафран» за адресою: м. Харків, вул. Ак. Павлова 307, о 21.28 годині, з метою перешкодити діям ОСОБА_7 по затриманню ОСОБА_2 і бажаючи його визволити, підбігли до ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 і, маючи умисел на нанесення тілесних ушкоджень, почали наносити останнім удари руками та ногами по голові і тулубу, при цьому висловлюючись на їх адресу нецензурною лайкою.

Особисто ОСОБА_2 наніс ОСОБА_7 один удар кулаком лівої руки в область лівого ока, в цей час ОСОБА_9 наніс ОСОБА_7 один удар кулаком правої руки в область верхньої губи зліва, а ОСОБА_10 також наніс ОСОБА_7 один удар кулаком лівої руки в область лівого виску. Від вказаних ударів потерпілий ОСОБА_7 впав на землю і не міг чинити опору, однак незважаючи на це ОСОБА_2 спільно з ОСОБА_10 та ОСОБА_9, продовжили наносити удари ногами ОСОБА_7, завдавши йому не менш трьох ударів ногами по тулубу, в той час як останній лежав на землі, чим, згідно висновку судово-медичної експертизи №7614-ая/15 від 23.12.2016 спричинили потерпілому ОСОБА_7 легкі тілесні ушкодження, у вигляді синців на обличчі, садна на тілі та верхній губі, а також в лівій навколо очній ділянці з крововиливом.

Після цього, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_10, та невстановлена слідством особа почали умисно наносити ОСОБА_5 удари по різним частинам тіла. Особисто ОСОБА_10 наніс ОСОБА_5 один удар кулаком правої руки в ділянку голови справа, від якого ОСОБА_5 впав на землю та втратив свідомість, після чого ОСОБА_2, ОСОБА_9 та невстановлена особа продовжили наносити ОСОБА_5 удари, завдавши не менш 5 ударів ногами по тулубу та обличчю, спричинивши згідно висновку судово-медичної експертизи № 7616-ая/15 від 23.12.2016 потерпілому ОСОБА_5 легкі тілесні ушкодження, у вигляді синців на голові.

Після цього, невстановлена слідством особа умисно нанесла потерпілому ОСОБА_11 один удар кулаком руки в спину, від якого останній впав на землю на лівий бік. У подальшому ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та невстановлена особа, маючи умисел на заподіяння ОСОБА_11 тілесних ушкоджень, умисно продовжили наносити потерпілому удари по різним частинам тіла, завдавши не менш 4-х ударів ногами по тулубу та обличчю, спричинивши останньому згідно висновку судово-медичної експертизи №7613-ая/15 від 23.12.2016 легкі тілесні ушкодження, у вигляді крововиливу правого глазного яблука та садно на обличчі.

Після цього, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та невстановлена в ході досудового розслідування особа повернулись до автомобілю НОМЕР_1, який був залишений ними біля будинку № 307 по вул. Ак. Павлова в м. Харкові.

Продовжуючи свою злочинну діяльність, 22.12.2016 о 21.30 годині, ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та невстановлена в ході досудового розслідування особа, знаходячись в автомобілі НОМЕР_1, за адресою вул. Ак. Павлова, №307, м. Харкові виявили відсутність мобільного телефону марки «Iphone 5» та бейсболки синього кольору, що належать ОСОБА_10

Усвідомлюючи, що загублені речі на місці скоєння злочину можуть сприяти встановленню особи ОСОБА_10, а також бути доказами у викритті ОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та невстановленої слідством особи у вчиненні кримінального правопорушення, останні вирішили повернутись на місце скоєння злочину, з метою відшукання мобільного телефону марки «Iphone 5» та бейзболки синього кольору.

Припускаючи, що зазначені речі ними були загублені під час нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_7, ОСОБА_5 та ОСОБА_11, з метою повернення цих речей, ОСОБА_2 спільно із ОСОБА_9 і ОСОБА_10, повернулись на місце скоєння злочину, а саме на паркувальний майданчик, але не знайшовши там розшукуємих речей направились до приміщення кафе «Шафран», розуміючи, що зазначені речі могли бути підібрані ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_12 та ОСОБА_8

Після цього, о 21.58 годині, зайшовши до приміщенні кафе «Шафран», розташованого за адресою: м. Харків, вул. Ак. Павлова 303, ОСОБА_2, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, не побачивши ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_11 та ОСОБА_8, почали самостійно розшукувати мобільний телефон марки «Iphone 5» та бейсболку синього кольору.

У подальшому ОСОБА_10, забрав у працівника вказаного кафе ОСОБА_13 свій мобільний телефон марки «Iphone 5» та бейсболку синього кольору, які раніше до приміщення кафе заніс ОСОБА_5

Після цього, вийшовши із приміщення кафе, через деякий час ОСОБА_2, ОСОБА_9 разом з ОСОБА_10 сіли у автомобіль НОМЕР_1, під керуванням останнього.

Під час руху автомобіля НОМЕР_1 у світло фар потрапив автомобіль НОМЕР_4, який знаходився на паркувальному майданчику біля кафе «Шафран», в салоні якого знаходився його власник ОСОБА_8

Маючи раптово виниклий злочинний умисел, направлений на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, з метою нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_8, що супроводжуються особливою зухвалістю, ОСОБА_2 в групі з ОСОБА_9 та ОСОБА_10, залишили автомобіль НОМЕР_1 і підійшли до автомобілю НОМЕР_4, де погрожуючи ОСОБА_8 застосуванням насильства, а також застосовуючи предмети, заздалегідь заготовлені для нанесення тілесних ушкоджень, а саме: ОСОБА_2, наніс декілька ударів ногами по передній пасажирській двері автомобіля, в цей же час ОСОБА_9 за допомогою ножа, з метою не дати можливості ОСОБА_8 уникнути фізичної розправи, умисно прорізав задню ліву шину вказаного автомобіля, а ОСОБА_10 за допомогою пістолету умисно наніс 3 удари по лобовому склу автомобіля, чим пошкодив його. ОСОБА_8, побоюючись за своє життя та здоров'я, усвідомлюючи реальну небезпеку, почав рухатись на вказаному автомобілі в бік Московського ВП ГУНП в Харківській області по вул. Ак. Павлова.

Після цього ОСОБА_2 разом із ОСОБА_9, ОСОБА_10 та невстановленою в ході досудового розслідування особою, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, направлений на грубе порушення громадського порядку, сіли в автомобіль НОМЕР_1 та почали переслідувати автомобіль НОМЕР_4 під керуванням ОСОБА_8, при цьому здійснюючи постріли з невстановленої в ході досудового розслідування зброї, в сторону вказаного автомобіля.

Свої противоправні діїОСОБА_2, ОСОБА_9, ОСОБА_10 вимушені були припинити, розуміючи, що наздогнати автомобіль НОМЕР_4, під керуванням ОСОБА_8 їм не вдасться.

20 січня 2017 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 4 ст. 296 КК України.

Вказане повідомлення про підозру, відповідно до ст.278 КПК України, 20.01.2017 вручено Куп»янському міському голові ОСОБА_14

З метою вручення та повідомлення підозри ОСОБА_2, слідчим разом з оперуповноваженим УКР ГУНП в Харківській області, здійснювався виїзд за адресою особистого мешкання та реєстрації останнього, під час якого встановлено, що за вказаною адресою - АДРЕСА_1, ОСОБА_2 не мешкає на протязі двох тижнів.

09.02.2017 ОСОБА_2 був затриманий працівниками УКР ГУНП в Харківській області.

10.02.2017 слідчим суддею Київського районного суду м. Харкова відносно підозрюваного ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави.

10.02.2017 допитаний в якості підозрюваного ОСОБА_2 провину свою не визнав та повідомив, що 22.12.2016 перебував у м. Куп'янськ, Харківської області.

28.02.2017 за результатами розгляду апеляційної скарги прокурора колегією суддів апеляційного суду Харківської області відносно підозрюваного ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без внесення застави.

27.03.2017 першим заступником прокурора Харківської області строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено на 2 місяці, тобто до 30.05.2017.

Слідчий вказав, що вина підозрюваного ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.125, ч.4 ст.296 КК України підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, а саме: показаннями потерпілих ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_11; протоколами пред'явлення особи ОСОБА_2 за фотознімками для впізнання потерпілим ОСОБА_8, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_11; показаннями свідків: ОСОБА_13, ОСОБА_15, ОСОБА_16; протоколами проведення слідчого експерименту із потерпілими та свідками; висновками судово-медичних та авто-товарознавчої експертиз.

Слідчий зазначив, що завершити досудове розслідування до 10.04.2017 не виявляється можливим, тому що необхідно додатково провести наступні слідчі дії: провести одночасні допити двох та більше осіб між потерпілим ОСОБА_5 та підозрюваним ОСОБА_2; отримати висновок комплексної судово-комп'ютерної експертизи; провести одночасні допити двох та більше осіб між потерпілим ОСОБА_8 та підозрюваним ОСОБА_2; провести одночасні допити двох та більше осіб між потерпілим ОСОБА_7 та підозрюваним ОСОБА_2; виконати вимоги ст.290, 291 КПК України; скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.

Зміна раніше обраного запобіжного заходу відносно підозрюваного на думку сторони обвинувачення недоцільна, оскільки до цього часу не усунуті ризики, а саме: ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, поєднаного із погрозою застосування насильства щодо потерпілого, при застосуванні більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою у подальшому може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, знаходячись на свободі може незаконно впливати на потерпілих, свідків, шляхом застосування психологічного або фізичного тиску стосовно них, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, що свідчить про наявність ризиків, передбачених п.п. 1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, які не зменшилися та виправдовують тримання підозрюваного ОСОБА_2 під вартою.

У судовому засіданні прокурор та слідчий підтримали подане клопотання.

Захисник підозрюваного просив клопотання задовольнити частково, застосувавши до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 64000 грн., посилаючись при цьому на те, що стороною обвинувачення не надано належних доказів щодо ухилення ОСОБА_2 від явки до слідчого; не надання доказів, які б підтверджували неможливість слідчих дій, зазначених у клопотанні в період з 10.02.2017 по 06.04.2017; недоведеність ризиків, зазначених у клопотанні та недоведеність обгрунтованої підозри. Крім того зазначив, що після звільнення ОСОБА_2 він жодним чином не перешкоджав слідству, проживав і не відлучався з місця постійної реєстрації, був на зв»язку з захисником та належним чином виконував свої процесуальні обов»язки.

Підозрюваний повністю підтримав позицію захисника, та вказав, що кримінальних правопорушень не вчиняв, оскільки 22.12.2016 перебував у м.Куп»янську.

Слідчий суддя, вислухавши думку сторін кримінального провадження, допитавши свідків ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, дослідивши надані докази, встановив, що в провадженні СУ ГУ НП в Харківській області перебувають матеріали досудового розслідування, внесеного до ЄРДР за № 12016220490007559 від 23.12.2016.

20.01.2017 року ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 4 ст. 296 КК України, шляхом вручення повідомлення Куп»янському міському голові, особисто ОСОБА_2 отримав повідомлення про підозру 10.02.2017 о 05 год. 30 хв.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 23.01.2017 надано дозвіл на затримання з метою приводу до Київського районного суду м. Харкова підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_2 фактично був затриманий 09.02.2017 об 22-15 год. на підставі ухвали слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 23.01.2017.

10.02.2017 ОСОБА_2 був допитаний в якості підозрюваного.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 10.02.2017 відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в державній установі «Харківська установа виконання покарань (№27)», в межах строку досудового розслідування строком на 49 (сорок дев'ять) днів - до 29 березня 2017 року, з визначенням застави в розмірі 40 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 64 000 гривень.

Ухвалою судової колегії судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Харківської області від 27.02.2017 року ухвалу слідчого судді Київського районного суду м.Харкова від 10.02.2017 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2, 06.03.1995р.н. скасовано, обрано у відношенні підозрюваного за ч. 1 ст. 125 та ч. 4 ст. 296 КК України ОСОБА_2, 06.03.1995р.н., запобіжний захід у виді тримання під вартою в Харківській установі виконання покарань №27 в межах строку досудового розслідування до 10.04.2017 року, без визначення застави.

27.03.2017 постановою першого заступника прокурора Харківської області старшого радника юстиції Степанова А.Б. строк досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12016220490007559 від 23.12.2016 продовжено до чотирьох місяців, тобто до 30.05.2017.

Наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 4 ст. 296 КК України, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Щодо доводів захисника про необґрунтованість підозри ОСОБА_2 у вчиненні інкримінованих правопорушень, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

У розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання.

Матеріали кримінального провадження, на які посилаються прокурор та слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_2 у вчиненні кримінальних правопорушень обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, як на те посилається сторона захисту, як і показання допитаних в ході розгляду клопотання свідків ОСОБА_17, ОСОБА_18 та ОСОБА_19 щодо алібі підозрюваного, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу.

Слідчий суддя також вважає встановленим та доведеним прокурором та слідчим існування ризиків, передбачених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, а саме того, що ОСОБА_2може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалася можливість щодо не продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2

Однак, враховуючи існування ризиків, передбачених п.п. 1,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а також оцінюючи сукупність обставин, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_2 кримінальних правопорушень; тяжкість покарання, що загрожує йому в разі визнання винним у кримінальних правопорушеннях, у вчиненні яких підозрюється, враховуючи також, що ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні умисних кримінальних правопорушень невеликої тяжкості проти життя та здоров»я особи та тяжкого кримінального правопорушення проти громадського порядку та моральності, суд вважає, що застосування більш м'яких запобіжних заходів є неможливим.

Що стосується доводів захисника щодо відсутності ризиків у кримінальному провадженні, суд зазначає, що фактичні обставини інкримінованих ОСОБА_2 умисних кримінальних правопорушень невеликої тяжкості проти життя та здоров»я особи та тяжкого кримінального правопорушення проти громадського порядку та моральності свідчать про його підвищену суспільну небезпеку.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів». Особлива тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винним, у сукупності із даними про особу підозрюваного, який під час досудового розслідування у даному кримінальному провадженні переховувався від органів слідства, спростовує доводи захисника про відсутність ризиків, передбачених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України та можливість застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.

Висновок суду щодо необхідності продовження строку тримання ОСОБА_2 під вартою ґрунтується на вищевикладених обставинах, що свідчать про продовження існування заявлених ризиків та виправдовують тримання особи під вартою, а наведені в клопотанні обставини перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії ухвали про тримання підозрюваного під вартою.

З вказаних підстав, суд приходить до висновку про необхідність продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2 в межах строку досудового розслідування, на 55 (п»ятдесят п»ять) днів, тобто до 30 травня 2017 року.

Слідчий суддя при постановленні даної ухвали, керуючись ч. 3, п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, про які зазначено вище, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_2 при продовженні запобіжного заходу у вигляді тримання його під вартою, враховуючи тяжкість кримінальних правопорушень, у яких підозрюється ОСОБА_2 та те, що вони скоєні із застосуванням насильства.

Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 206, 211, 213, 372, 395 КПК України, слідчий суддя, -

Ухвалив:

Клопотання старшого слідчого СУ ГУ НП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Дроботова Дениса Ігоровича у кримінальному провадженні № 12016220490007559 від 23.12.2016, про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 125, ч. 4 ст. 296 КК України, - задовольнити.

Продовжити підозрюваному ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк тримання під вартою в державній установі «Харківська установа виконання покарань (№27)» в межах строку досудового розслідування на 55 (п»ятдесят п»ять) днів, тобто до 30 травня 2017 року, без визначення застави.

Зобов'язати старшого слідчого СУ ГУ НП в Харківській області старшого лейтенанта поліції Дроботова Д.І. негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_2 про продовження тримання під вартою останнього.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її проголошення, а ОСОБА_2 - в той же строк, але з моменту вручення йому копії цієї ухвали суду.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Слідчий суддя С.А.Колесник

Копію ухвали отримав "____"____2017р. ___ год. __хв.

_____ (ОСОБА_2.)