Ухвала суду № 65845818, 20.03.2017, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/3892/17

Провадження № 1-кс/638/780/17

У Х В А Л А

І м е н е м У к р а ї н и

20 березня 2017 року Дзержинський районний суд м. Харкова в складі:

слідчого судді Грищенко І.О.

за участю прокурора Зубка В.В.

при секретарі Самогньозд О.І.,

розглянувши клопотання старшого слідчого військової прокуратури Харківського гарнізону старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_1, погоджене першим заступником прокурора Харківського гарнізону ОСОБА_2, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016220370002193 від 21.07.2016 року за ознаками кримінального правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, ч.1 ст. 263 КК України, про накладення арешту на майно,

В С Т А Н О В И В:

10.03.2017 року надійшло клопотання старшого слідчого військової прокуратури Харківського гарнізону старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_1, в якому просив просить з метою забезпечення конфіскації майна, як виду покарання, накласти арешт на банківську платіжну картку АТ «Укрексімбанк» №5167834911019750, якою користується ОСОБА_3

Ухвалою слідчого судді від 14.03.2017 року за заявою першого заступника військового прокурора Харківського гарнізону ОСОБА_2, матеріали клопотання повернуті для належного оформлення.

15.03.2017 року старший слідчий звернувся до суду з клопотанням, в якому просить зобовязати Головний офіс АТ «Укрексімбанк», розташований за адресою: м. Київ, вул. Горького, 127, накласти арешт на грошові кошти у будь-якій валюті підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 (гуртожиток), серія та номер паспорту: АН728791, індивідуальний податковий номер: НОМЕР_1, які розміщені за номером банківської картки: 5167834911019750 (реквізити банку МФО: 322313, ЄДРПОУ: 00032112) із подальшим наданням банківською установою інформації органу досудового розслідування про розмір вкладів (грошових коштів) на який накладено арешт в ході виконання рішення суду.

В обґрунтування доводів клопотання посилається на те, що військовою прокуратурою Харківського гарнізону здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12016220370002193 від 21 липня 2016 року за підозрою старшого оперуповноваженого Управління Служби безпеки України в Харківській області ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що 21.07.2016 близько 11:05 в смт. Купянськ-Вузловий м. Купянська Харківської області, біля магазину «Абсолют» по вул. Центральній (Ленінській), 19, ОСОБА_3 (згідно наказу Управління Служби безпеки України в Харківській області №7ос від 15.01.2016 працює на посаді старшого оперуповноваженого Управління Служби безпеки України в Харківській області), діючи за попередньою змовою у групі осіб з ОСОБА_4 та іншими невстановленими у ході досудового слідства особами, вчинили розбійний напад на водія - інкасатора ПАТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_5, який знаходився в службовому автомобілі «Volkswagen Transporter», реєстраційний номер НОМЕР_2 та, погрожуючи пістолетом системи «Макарова», тобто погрожуючи застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоровя особи, що зазнала нападу, заволоділи належними ПАТ КБ «ПриватБанк» грошовими коштами у сумі 4 678 217 грн., 5350 доларів США та 100 000 російських рублів, після чого з викраденим зникли з місця скоєння злочину, розпорядившись викраденим на власний розсуд, чим спричинили ПАТ КБ «ПриватБанк» матеріальну шкоду на вказану суму, яка в шістсот та більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.

26 липня 2016 року у найманій ОСОБА_3 квартирі в м. Києві за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень затриманий оперуповноважений Купянського міжрайонного відділу УСБ України в Харківській області підполковник ОСОБА_3, якому 27 липня 2016 року слідчим СВ Купянського ВП ГУ НП в Харківській області вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187 та ч. 1 ст. 263 КК України.

Відповідно до ст. 12 КК України кримінальне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 187 КК України відноситься до категорії особливо тяжких, а передбачене ч. 1 ст. 263 КК України - до категорії тяжких.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_3 користується банківською платіжною карткою АТ «Укрексімбанк» №5167834911019750, яка вилучена 26.07.2016 року під час огляду квартири №81, розташованої в будинку №15-Б по проспекту Оболонському в м. Києві.

В своєму клопотанні слідчий вказує на те, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187 та ч. 1 ст. 263 КК України. Санкцією ч. 4 ст. 187 КК України передбачена конфіскація майна як вид покарання. Під час досудового розслідування зібрано докази, які дають достатні підстави вважати, що суд може призначити ОСОБА_3 покарання у виді конфіскації майна. З метою запобігання можливості приховування, пошкодження, знищення, перетворення, відчуження зазначеного майна просить накласти арешт на грошові кошти підозрюваного, які розміщені за номерами вказаних банківських карток.

В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

З метою забезпечення арешту та недопущення відчуження зазначеного в клопотанні майна, слідчий суддя вважає, що виклик особи, у користуванні якої знаходяться матеріальні об'єкти, не потрібен, в звязку з тим, що існує реальна загроза завчасного знищення або переховування інформації, яка має суттєве значення для встановлення істини по справі і може бути використана, як доказ.

Суд, заслухавши думку прокурора, вивчивши доводи, наведені в обґрунтування клопотання, дійшов наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Згідно з положеннями ч. 5 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи те, що санкцією ч.4 ст. 187 КК України передбачена конфіскація майна, враховуючи розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову, є достатні законні підстави вважати, що суд може призначити покарання у виді конфіскації майна та у випадку не накладення арешту, зазначені матеріальні об'єкти можуть бути приховані, пошкоджені, знищенні, перетворенні або відчужені.

Також зазначені матеріальні обєкти можуть бути використані для доказування обставин, передбачених ст. 91 КПК України.

Відповідно до вимог ст.ст. 214, 223 КПК України, після внесення повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, слідчий або прокурор розпочинають досудове розслідування, виконують слідчі (розшукувані) дії спрямовані на отримання (збирання) доказів.

Потреби досудового розслідування, на думку слідчого судді, виправдовують такий ступінь втручання у права власника майна, оскільки без застосування вказаного заходу забезпечення кримінального провадження не можливо виконати завдання кримінального провадження в частині захисту прав та законних інтересів держави і суспільства в цілому.

Арешт майна вважаю розумним та співрозмірним обмеженням права власності, завданням кримінального провадження.

Враховуючи наведене, з метою недопущення пошкодження матеріальних обєктів або настання інших наслідків, які можуть перешкодити всебічному, повному і неупередженому дослідженню обставин даного кримінального провадження, слідчий суддя дійшов висновку, що застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної діяльності громадянина та гарантуватиме охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечить швидке, повне та неупереджене досудове розслідування.

Враховуючи наведене, вважаю, що клопотання обґрунтоване та підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 170-173, 309, 372 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання старшого слідчого військової прокуратури Харківського гарнізону старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_1, погоджене першим заступником прокурора Харківського гарнізону ОСОБА_2, за матеріалами досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12016220370002193 від 21.07.2016 року за ознаками кримінального правопорушень, передбачених ч.4 ст.187, ч.1 ст. 263 КК України, про накладення арешту на майно задовольнити.

Зобовязати Головний офіс АТ «Укрексімбанк», розташований за адресою: м. Київ, вул. Горького, 127, накласти арешт на грошові кошти у будь-якій валюті підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 (гуртожиток), серія та номер паспорту: АН728791, індивідуальний податковий номер: НОМЕР_1, які розміщені за номером банківської картки: 5167834911019750 (реквізити банку МФО: 322313, ЄДРПОУ: 00032112) із подальшим наданням банківською установою інформації органу досудового розслідування про розмір вкладів (грошових коштів) на який накладено арешт в ході виконання рішення суду.

Ухвала слідчого судді про арешт майна підлягає негайному виконанню.

Строк пред"явлення до виконання 1 ( один) рік.

Копію ухвали направити сторонам кримінального провадження.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: І.О.Грищенко