Рішення № 65845759, 05.04.2017, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/15751/16-ц

Провадження № 2/638/1697/17

05.04.2017

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Дзержинський районний суд м. Харкова

в складі: головуючого судді Хайкіна В.М.

при секретарі Козодой К. І.

з участю судового розпорядника ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей,-

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2016 року позивач звернулася до Дзержинського районного суду м. Харкова із позовом до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 06.09.2006 року між сторонами у Міськвідділі реєстрації актів громадянського стану м. Рівне був зареєстрований шлюб, від якого є двоє дітей: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, які проживають з позивачем та перебувають на її утриманні. Спільне життя з відповідачем не склалось та шлюбні відносини розірвано. Відповідач в утриманні дітей участь приймав, але враховуючи той факт, що останнім часом почав ухилятись від допомоги дітям, позивач змушена звертатися до суду із даним позовом. Просить суд позов задовольнити, стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітніх дітей у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку(доходу), але не менше 30 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дітьми повноліття, починаючи з дня предявлення позову до суду.

Позивач в судове засідання не зявилася, надала до суду заяву щодо розгляду справи за її відсутністю, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить суд їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не зявився, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутністю, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

Суд, дослідивши доводи сторін, оцінивши докази, представлені в матеріалах справи, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Як встановлено матеріалами справи, між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 06.09.2006 року у Міськвідділі реєстрації актів громадянського стану м. Рівне зареєстрований шлюб (а. с. 6).

Від шлюбу у подружжя є син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, батьками якого у свідоцтві про народження серії 1-ГЮ, виданого відділом реєстрації актів громадянського стану м. Рівне 22.02.2001 року є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а. с. 5); та дочка - ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьками якої у свідоцтві про народження серії 1-ВЛ №159535, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану по м. Харкову Харківського міського управління юстиції 29.04.2009 року є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а. с. 4);

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 19.08.2016 року шлюб між сторонами розірваний (а. с. 7).

Відповідно до частини 2 статті 51 Конституції України, батьки зобовязані утримувати дітей до їх повноліття.

Згідно статті 180 Сімейного кодексу України батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно статті 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоровя та матеріальне становище дитини, стан здоровя та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина, інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до статті 183 Сімейного Кодексу України, частина заробітної плати/доходу/ матері, батька,що буде утримуватися як аліменти, визначається судом.

Згідно з частиною 2 статті 182 Сімейного Кодексу України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбаченихстаттею 184 Сімейного Кодексу України.

Відповідно до п.п. 15, 17 Постанови Пленуму «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15.05.2006 року, у відповідності із статтею 180 СК України, батьки зобовязані утримувати дитину до досягнення нею повноліття, а у випадках, передбачених ст. 198, 199 СК України, і своїх повнолітніх дочку, сина. За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом. Згідно з ч. 3 ст. 181 СК України аліменти на дитину присуджуються в частці від заробітку (доходу) її матері, батька (статті 183 цього кодексу) або в твердій грошовій сумі (стаття 184 СК) і виплачуються щомісячно.

Відповідно до частини 1 статті 191 Сімейного кодексу України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.

Згідно статі 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимогаОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, вважає її такою, що підлягає задоволенню.

Так, відповідач перебуває на військовій службі, даних про наявність у нього нерухомого майна та інших джерел доходу матеріли справи не містять. Разом з тим, суд враховує і ту обставину, що відповідач є здоровою, працездатною молодою особою, даних про наявність обмежень за станом здоровя не має, дані про наявність на його утриманні інших непрацездатних осіб також відсутні.

Отже, приймаючи до уваги як рівень прожиткового мінімуму дітей, на утримання яких стягуються аліменти, матеріальне становище дітей, та стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, зважаючи на батьківський обов'язок відповідача по утриманню дітей до їх повноліття, враховуючи інтереси останніх, суд вважає за можливе стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання дітей у розмірі 1/3частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дітьми повноліття, починаючи з дня предявлення позову до суду.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 367 ЦПК України, суд допускає негайне виконання судового рішення про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Відповідно до частини 1 статті 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до частини 2, 3 статті 10 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 11 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними позовних вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до частини 1, 3, 4 статті 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до вимог частини 3 статті 88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.

Так, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів (пункт 3 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір»).

Оскільки позовна вимога ОСОБА_2 про стягнення аліментів задоволена у повному обсязі, з ОСОБА_3 в дохід держави підлягає стягненню 640 грн. 00 коп.

Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до висновку, що позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей підлягає задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.10, 11, ч. 3 ст. 88, 209, 212, 214-215, ч. 1 ст. 367 ЦПК України, ст.ст. 180-184, 191 СК України, ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства», суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей задовольнити.

Стягнути зОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, аліменти на утримання ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, та ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частини від усіх видів заробітку (доходу), але не менше 30 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно до досягнення дітьми повноліття, починаючи з дня предявлення позову до суду, тобто з 29.09.2016 року.

Рішення суду допустити до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, на користь держави судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Харківської області через Дзержинський районний суд м. Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Головуючий: