Вирок № 65845061, 07.04.2017, Кремінський районний суд Луганської області

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2017 р. м. Кремінна Справа № 414/626/17 Провадження № 1-кп/414/124/2017

Кремінський районний суд Луганської області у складі:

головуючий суддя Панчук М.В.,

секретар судового засідання Горбаньова Ю.М.,

з участю:

прокурора Вінярського В.О.,

представника потерпілого ОСОБА_1,

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_2, який народився 11.06.1973 року в місті Кремінна Луганської області, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_1, не одруженого, не працюючого, інваліда 3-ї групи, зареєстрованого та жителя: м.Кремінна, вул.Мічуріна, 29 Луганської області, раніше не судимого,

у вчинені злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України,

встановив:

відповідно до обвинувального акту від 30.03.2017 року, ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що 28 березня 2017 року, близько 15 години, перебуваючи у районі вул.Піддубної в м.Кремінна Луганської області, у звязку із раптово виникнувшим умислом, направленим на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), реалізуючи свій злочинний намір, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом пошкодження опори, на яку був закріплений дорожній знак №329 (обмеження максимальної швидкості), що належить комунальному підприємству «Кремінна-Комунсервіс», вийняв його та погрузив на свій велосипед, після чого зник з місця події, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

В результаті злочинних дій ОСОБА_2, згідно довідки від 29.03.2017 року, завдав потерпілому КП «Кремінна-Комунсервіс» матеріальної шкоди на загальну суму 525 гривень 17 копійок, яка відшкодована потерпілому у повному обсязі.

Вказані дії органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст.185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

30 березня 2017 року під час досудового розслідування між потерпілим комунальним підприємством «Кремінна-Комунсервіс» (пр.Бульварний, 4а у м.Кремінна Луганської області, код ЄДРПОУ 37796267, р/р 2600162397100, МФО 351005), в особі уповноваженого представника інтересів за довіреністю ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_2 було досягнуто угоди про примирення.

Згідно з умовами вказаної угоди обвинувачений ОСОБА_2 зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри в судовому провадженні.

Сторони угоди за взаємною згодою визначили вид та міру покарання, яке повинен понести обвинувачений у разі затвердження такої угоди, а саме 80 (вісімдесят) годин громадських робіт. В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, встановлені ст. 473 КПК України та наслідки її невиконання.

Вирішуючи питання щодо наявності підстав для затвердження угоди про примирення суд виходить з наступного.

Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.468, ст.469 КПК України, у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення може бути укладена угода між потерпілим та обвинуваченим.

Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні угоди про примирення дотримані вимоги КК України та КПК України, сама угода сторонами виконана, просить угоду затвердити і призначити обвинуваченому ОСОБА_2 узгоджене в угоді покарання.

Представник потерпілого ОСОБА_3 та обвинувачений ОСОБА_2 в судовому засіданні також просили зазначену угоду затвердити та призначити узгоджене ними покарання для ОСОБА_2 та при цьому останній беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185 КК України в обсязі обвинувачення та дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання.

Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_2 визнав себе винуватим, відповідно до ст.12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості. Покарання, узгоджене сторонами угоди, відповідає санкції, яка передбачена ч.1 ст.185 КК України.

Судом встановлено, що укладення угоди сторонами кримінального провадження є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При цьому, судом зясовано, що обвинувачений та представник потерпілого повністю усвідомлюють зміст укладеної угоди про примирення, характер обвинувачення, цілком розуміють свої права, визначені п.1 ч.5 ст.474 КПК України, а також наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені ч.1 ст.473 КПК України, а також наслідки невиконання угоди, передбачені ст.476 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди відповідають вимогам КПК України, КК України та інтересам суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, суд, враховуючи заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов до висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про примирення.

За таких обставин суд вважає доведеним в підготовчому судовому засіданні те, що ОСОБА_2 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), а тому кваліфікує його дії за ч.1 ст.185 КК України, за якою належить призначити ОСОБА_2 узгоджене сторонами угоди про примирення покарання.

Вирішуючи питання про речові докази суд виходить з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що речовими доказами у кримінальному провадженні є дорожній знак «обмеження дорожньої швидкості 40», який переданий для зберігання потерпілому під розписку та велосипед «Аист», який переданий на зберігання до камери зберігання речових доказів Кремінського ВП ГУНП в Луганській області.

Відповідно до п.5 ч.9 ст.100 КПК України, при вирішенні питання про долю речових доказів і документів, гроші, цінності та інше майно, які були об'єктом кримінального правопорушення, повертаються законним володільцям.

В судовому засіданні встановлено, що дорожній знак «обмеження дорожньої швидкості 40» належить комунальному підприємству «Кремінна-Комунсервіс» та переданий йому на зберігання, а тому його слід вважати таким, що повернутий законному володільцю. Разом з тим, велосипед «Аист» належить ОСОБА_2, та враховуючи, що останній не працює, є інвалідом 3-ї групи та такий велосипед потрібен йому для підсобного господарювання, та конфіскація останнього може ускладнити матеріальне становище ОСОБА_2, суд вирішив повернути такий велосипед «Аист» законному власнику ОСОБА_2 після набрання вироком законної сили.

У відповідності до ч.5 ст.174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації. А відтак, з урахуванням не застосування конфіскації велосипеда «Аист», арешт даного майна необхідно скасувати по набранню вироком законної сили.

Витрати, повязані із виконанням експертиз у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст. ст.100, 174, 314, 373, 374, 377, 475, КПК України,

засудив:

затвердити угоду від 30 березня 2017 року про примирення, укладену між представником потерпілого комунального підприємства «Кремінна-Комунсервіс» та обвинуваченим ОСОБА_2.

ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити узгоджене сторонами угоди про примирення покарання у виді громадських робіт, строком 80 (вісімдесят) годин.

Розяснити ОСОБА_2, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності, встановленої законом.

Речовий доказ у справі:

дорожній знак «обмеження дорожньої швидкості 40», вважати повернутим комунальному підприємству «Кремінна-Комунсервіс» відповідно до збережної розписки.

велосипед «Аист», після набрання вироком законної сили, повернути ОСОБА_2.

Накладений арешт ухвалою Кремінського районного суду Луганської області від 30.03.2017 року №414/612/17 на майно, а саме на велосипед «Аист», скасувати по набранню вироком законної сили.

Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до Апеляційного суду Луганської області через Кремінський районний суд Луганської області шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення.

Суддя

Кремінського районного суду ОСОБА_4