Рішення № 65841516, 05.04.2017, Городоцький районний суд Хмельницької області

Справа №672/39/17

Провадження №2/672/156/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.04.2017 року Городоцький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючого Сакенова Ю.К.

секретаря Ратушняк Л.В.

прокурора Вільчинської В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Городок справу за позовом керівника Городоцької місцевої прокуратури Хмельницької області в інтересах держави в особі Управління охорони здоровя Хмельницької міської ради до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину

ВСТАНОВИВ:

Позивач в інтересах держави в особі Управління охорони здоров'я Хмельницької міської ради звернувся до суду з позовом до відповідача про відшкодування витрат на лікування особи, яка потерпіла від злочину, мотивуючи свої вимоги тим, що вироком Городоцького районного суду від 15.12.2015 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді трьох років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами, згідно ст.75 КК України звільнено від відбування покаранння у виді позбавлення волі з випробуванням та встановлено іспитовий строк на один рік.

В результаті вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, ОСОБА_2 спричинено тілесні ушкодження, які відносяться до ступеня тяжких.

Згідно наданих довідок Хмельницької міської дитячої лікарні №781 від 20.10.2015, № 826, 827 від 03.11.2015 та №837 від 11.11.2015 ОСОБА_2 перебувала на лікуванні у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії Хмельницької міської дитячої лікарні з 31.07.2015 по 10.08.2015 - проведено 11 ліжко-днів, в ортопедо - травматологічному відділенні з 11.08.2015 по 21.08.2015 - проведено 10 ліжко-днів, та з 21.09.2015 по 16.10.2015 - проведено 25 ліжко-днів. Затрати лікарні на лікування потерпілої ОСОБА_2 станвить 20 174 грн. 24 коп.

Відповідно до ст. 1206 Цивільного кодексу України, особа, яка вчинила

злочин, зобовязана відшкодувати витрати закладові охорони здоровя на лікування потерпілого від цього злочину. На підставі наведеного просить задовольнити позов.

Відповідач визнав позов частково. Пояснив суду, що кошти, які були необхідні для придбання ліків ОСОБА_2, він надавав тітці потерпілої ОСОБА_3 , а тому визнає позов лише в частині вартості ліжко-днів без вартості медикаментів.

Ознайомившись з матеріалами справи, оцінивши докази в їх сукупності суд вважає, що даний позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.

Судом встановлено, що вироком Городоцького районного суду від 15.12.2015 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначено покарання у виді трьох років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами, згідно ст.75 КК України звільнено від відбування покаранння у виді позбавлення волі з випробуванням та встановлено іспитовий строк на один рік.

В результаті вчинення ОСОБА_1 кримінального правопорушення, ОСОБА_2 спричинено тілесні ушкодження, які відносяться до ступеня тяжких.

Згідно наданих довідок Хмельницької міської дитячої лікарні №781 від 20.10.2015, № 826, 827 від 03.11.2015 та №837 від 11.11.2015 ОСОБА_2 перебувала на лікуванні у відділенні анестезіології та інтенсивної терапії Хмельницької міської дитячої лікарні з 31.07.2015 по 10.08.2015 - проведено 11 ліжко-днів, в ортопедо - травматологічному відділенні з 11.08.2015 по 21.08.2015 - проведено 10 ліжко-днів, та з 21.09.2015 по 16.10.2015 - проведено 25 ліжко-днів. Затрати лікарні на лікування потерпілої ОСОБА_2 становить 20 174 грн. 24 коп. - з них 11155,17 грн. вартість ліжко-днів та 9019,07 грн. - вартість медикаментів.

Оскільки відповідач стверджує, що кошти, які були необхідні для придбання ліків ОСОБА_2, він надавав тітці потерпілої ОСОБА_3 , а ОСОБА_3 підтвердила даний факт і пояснила, що всі чеки, від придбання ліків були направлені нею в страхову компанію "Княжа Вієнна ОСОБА_4" і компанією виплачено страхове відшкодування за шкоду, заподіяну здоров'ю в сумі 10525 грн. 32 коп., то позов в частині стягнення вартості медикаментів в сумі 9019,07 грн. задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до ст. 1206 Цивільного кодексу України, особа, яка вчинила

злочин, зобовязана відшкодувати витрати закладові охорони здоровя на лікування потерпілого від цього злочину.

Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету (ч.З ст.1206 ЦК України).

Відповідно до розяснень, даних у п.З Постанови Пленуму Верховного суду України від 07.07.1995 року №11 «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат» питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується згідно з «Порядком обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоровя на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнення з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №545 від 16.07.1993 (далі Порядок).

Згідно п.4 вказаного Порядку стягнені в установленому порядку кошти залежно від джерела фінансування закладу охорони здоровя, у якому перебував на стаціонарному лікуванні потерпілий, зараховуються до відповідного бюджету або на користь юридичної особи (відомства), якій належить заклад охорони здоровя.

Відповідно до ст. 18 Закону України «Основи Законодавства України про охорону здоровя» фінансування охорони здоров'я здійснюється за рахунок Державного бюджету України та місцевих бюджетів, фондів медичного страхування, благодійних фондів та будь-яких інших джерел, не заборонених законодавством.

Окільки, вказаний орган не вжив жодних заходів щодо захисту інтересів держави з питань стягнення зазначених коштів з ОСОБА_1, тому з даним позовом звертається прокурор, який набуває статусу позивача.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» статтю 5 Закону України «Про судовий збір» викладено в новій редакції, відповідно до якої органи прокуратури повинні сплачувати судовий збір при здійсненні представницьких повноважень.

Разом з тим, відповідно до п. 6 ст. 5 Закону України Про судовий збір, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про відшкодування матеріальних збитків, завданих внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Однак такий збір, відповідно до ст.88 ЦПК України, у разі задоволення позову підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Таким чином з відповідача слід стягнути витрати закладу охорони здоровя на лікування потерпілого від злочину в сумі 11155,17 грн. та судові витрати в сумі 884,64 грн.

Керуючись ст.209, 213, 214, 215,294 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління охорони здоровя Хмельницької міської ради для зарахування в міський бюджет на рахунок №35416001153301 в ГУДКСУ у Хмельницькій області, МФО 815013, код платежу 02004674 витрати на лікування потерпілого від злочину в сумі 11155,17 грн.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 884,64 грн. на користь держави.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя