Постанова № 65839977, 05.04.2017, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/1277/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 квітня 2017 року суддя Залізничного районного суду м.Львова Палюх Н.М.,розглянувши у скороченому провадженні в м.Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м.Львова про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити дії,

встановив:

Позивач 17 лютого 2017 року звернувся в суд з позовом, в якому просить визнати протиправними дії Пенсійного фонду України у Залізничному районі м.Львова щодо невиплати пенсії з 11.11.2016р. та зобовязати Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м.Львова відновити виплату призначеної ОСОБА_1 пенсії по інвалідності відповідно до Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування з 11.11.2016р. Свої вимоги позивач мотивує тим, що він працює на посаді головного державного ревізора-інспектора відділу погашення боргу обєднаної державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області та є інвалідом ІІІ групи загального захворювання. З 11.11.2016р. він перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у Залізничному районі м.Львова як працюючий одержувач пенсії по інвалідності ІІІ групи загального захворювання, яку призначено відповідно до Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування. Однак, призначена пенсія йому не виплачується. Відповідачем йому розяснено, що відповідно до ст.47 Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування тимчасово по 31.12.2017р. особам, які займають посаді державної служби, визначені Законом України „Про державну службу, призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються. Вважає такі дії відповідача протиправними, оскільки такі не відповідають п.5 розділу ІІІ Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року№ 213-VІІІ. У звязку з наведеним, просить позов задовольнити.

Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м.Львова 03.04.2017р. подало до суду заперечення проти заявленого позову, в яких зазначило, що позивач перебуває на обліку як працюючий пенсіонер по інвалідності ІІІ групи загального захворювання, яку призначено відповідно до Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування з 11.11.2016р. Розмір пенсії становить 2052,30 грн. Порядок виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) працюючим пенсіонерам встановлений Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення № 213-VІІІ від 02.03.2015 р. Відповідно до вимог Закону України № 213-VІІІ від 02.03.2015р., а саме статтею 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що тимчасово по 31.12.2017р. особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які займають посади державної служби, визначені Законом України „Про державну службу, призначені пенсії не виплачуються. Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цього Закону поновлюються. Оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу Залізничною ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області зазначено код підстави обліку спец стажу ЗДС037А1 (державні службовці, які досягли встановленого законодавством України пенсійного віку в період роботи на державній службі, за наявності загального трудового стажу для чоловіків не менше 25 років, для жінок не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби не менше 10 років), тому відповідно до статті 47 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, виплата пенсії позивачу не може здійснюватися. Просить в позові відмовити.

Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач є інвалідом ІІІ групи загального захворювання та перебуває на обліку в Управлінні пенсійного фонду в Залізничному районі м. Львова як працюючий одержувач пенсії по інвалідності ІІІ групи загального захворювання, яку призначено відповідно до Закону України „Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування з 11.11.2016р. Розмір пенсії становить 2052,30 грн.

Також встановлено, що позивач працює на посаді головного державного ревізора-інспектора відділу погашення боргу обєднаної державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області, яка віднесена до посад державної служби.

З 11.11.2016р. позивачу призначення пенсії не проводиться відповідно до приписівЗакону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02 березня 2015 року №213-VIII.

З приводу не виплати пенсії позивач звернувся до відповідача з відповідною заявою, за результатами розгляду якої листом від 15.02.2017 відповідач відмовив позивачеві у проведенні виплати пенсії з посиланням наЗакон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення» від 02.03.2015 № 213-VIII, згідно якомууперіод роботи особи (крім інвалідів І та ІІ груп, інвалідів війни ІІІ групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1статті 10 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбаченихзаконами України «Про статус народного депутата України», «Про державну службу», «Про прокуратуру», «Про судоустрій та статус суддів», пенсії, призначені відповідно до цього Закону, не виплачуються.

Згідно з ч. 2ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Статтею 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення»передбачено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.

Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 02.03.2015 року№ 213-VІІІ внесено зміни достатті 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі Закон України № 213-VІІІ).

З урахування внесених змін вказана стаття Закону передбачає, що тимчасово, у період з 1 квітня 2015 року по 31 грудня 2015 року у період роботи особи (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту") на посадах, які дають право на призначення пенсії або щомісячного довічного грошового утримання у порядку та на умовах, передбаченихзаконами України "Про статус народного депутата України"; "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", пенсії, призначені відповідно до цьогоЗакону, не виплачуються.

Згідноз Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 24.12.2015 року №911-VІІІ, який набрав чинності з 01.01.2016 року, стаття 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" була викладена у новій редакції, зокрема передбачено, що тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які працюють на посадах та на умовах, передбаченихзаконами України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються.

Відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 06.12.2016 року №1774-VІІІ, який набрав чинності з 01.01.2017 року, стаття 47 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"викладена у новій редакції, зокрема передбачено, що тимчасово, у період з 1 січня 2017 року по 31 грудня 2017 року особам (крім інвалідів I та II груп, інвалідів війни III групи та учасників бойових дій, осіб, на яких поширюється дія пункту 1статті 10 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), які працюють на посадах та на умовах, передбаченихзаконами України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про судоустрій і статус суддів", призначені пенсії/щомісячне довічне грошове утримання не виплачуються.

Після звільнення з роботи виплата пенсії відповідно до цьогоЗаконупоновлюється.

На час звернення позивача про відновлення виплати пенсії та на момент прийняття цього рішення у справі вищевказані законодавчі норми, якими передбачено припинення пенсійних виплат, були чинними та не визнавалися неконституційними.

Таким чином, позивач ОСОБА_1 отримуючи пенсію, призначену відповідно доЗакону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», є посадовою особою органу державної влади, а відтак, діяЗакону України №213-VІІІ від 02.03.2015 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення»в частині встановлення обмеження щодо отримання пенсії особами у період служби в органах державної влади на нього поширюється в повному обсязі.

Враховуючи вищевикладені обставини у їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення даного адміністративного позову.

Керуючись ст.ст.11, 71, 86, 90, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

В позові ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Залізничному районі м.Львова про визнання дій протиправними та зобовязання вчинити дії - відмовити.

Постанова може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Залізничний районний суд м. Львова шляхом подачі в десяти денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги.

Суддя