Ухвала суду № 65839587, 05.04.2017, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Єдиний унікальний номер 337/4186/15-ц Головуючий у 1 інстанції Мурашова Н.А.

Номер провадження 22-ц/778/1381/17 Суддя-доповідач ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

5 квітня 2017 року місто Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі:

Головуючого, суддіОСОБА_1суддів:ОСОБА_2 ОСОБА_3секретарОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ПАТ КБ «ПриватБанк» на ухвалу Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 01 лютого 2017 року у справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_5, третя особа - ЗАТ «СК «ІНГОССТРАХ», про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И Л А:

3.08.2015 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, третя особа - ЗАТ «СК «ІНГОССТРАХ», про стягнення заборгованості за кредитним договором у загальній сумі на час подачі позову 628616,24 грн.

Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 01 лютого 2017 року позовну заяву залишено без розгляду в звязку з повторною неявкою представника позивача до суду.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, представник ПАТ КБ «ПриватБанк» подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, справу направити до суду першої інстанції для розгляду.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України ухвала суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, з підстав порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Залишаючи без розгляду позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач двічі 20.01.2017 року і 01.02.2017 року, будучи повідомленим про день слухання справи, не зявився в судове засідання, причини неявки не повідомив, однак при цьому подав окремо у кожне з зазначених засідань заяву про розгляд справи за його відсутність.

З такими висновками суду першої інстанції не погоджується колегія суддів та вважає, що вони зроблені з порушенням норм процесуального права.

Так, за положеннями п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 158 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Судом першої інстанції не взято до уваги вказані два письмові клопотання ПАТ КБ «ПриватБанк», в яких представник позивача просив розгляд справи провести без присутності представника позивача (т. 2 а.с. 214, т. 2 а.с. 230), з посиланням в оскаржуваній ухвалі на те, що ці заяви подані представником, повноваження якого належним чином не підтверджені.

Однак, відповідно до положень ч. 1 та ч. 3 ст. 42 ЦПК України повноваження представників сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, мають бути посвідчені втому числі довіреністю юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, статутом або положенням, з прикладенням печатки юридичної особи (за наявності).

За ст. 246 ЦК України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами.

Відповідно до ч.ч. 1-4 ст. 44 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, може вчиняти від імені особи, яку він представляє, усі процесуальні дії, що їх має право вчиняти ця особа. Обмеження повноважень представника на вчинення певної процесуальної дії мають бути застережені у виданій йому довіреності. Підстави і порядок припинення представництва за довіреністю визначається статтями 248-250 Цивільного кодексу України. Про припинення представництва або обмеження повноважень представника за довіреністю має бути повідомлено суд шляхом подання письмової заяви або усної заяви, зробленої у судовому засіданні.

Виходячи з приписів ст. 248 ЦК України представництво за довіреністю припиняється у разі:

1) закінчення строку довіреності;

2) скасування довіреності особою, яка її видала;

3) відмови представника від вчинення дій, що були визначені довіреністю;

4) припинення юридичної особи, яка видала довіреність;

5) припинення юридичної особи, якій видана довіреність;

6) смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності.

За ст. 249 ЦК України особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної довіреності, може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення. Відмова від цього права є нікчемною. Особа, яка видала довіреність і згодом скасувала її, повинна негайно повідомити про це представника, а також відомих їй третіх осіб, для представництва перед якими була видана довіреність.

Відповідно до ч. 1 ст. 250 ЦК України представник має право відмовитися від вчинення дій, які були визначені довіреністю .

Таким чином, вказане посилання судом в оскаржуваній ухвалі на те, що заяви про розгляд справи за відсутності представника позивача подані представником, повноваження якого належним чином не підтверджені є безпідставним, оскільки зазначені заяви були підписані представником позивача ОСОБА_6, який до цього неодноразово брав участь у судових засіданнях як представник банку у цій справі, до свого клопотання він надав завірену копію довіреності від імені банку №7108-К-О від 26.12.2016 року, відповідно до якої останньому надано право в тому числі і подавати та підписувати від імені банку заяви та інші процесуальні документи (т. 2 а.с. 215), до довіреності додані копія виписки з статуту банку, щодо повноважень Голови Правління банку на видачу довіреностей (т. 2 а.с. 216-221), та копія рішення Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про призначення ОСОБА_7 який видав зазначену довіреність Головою Правління ПАТ КБ «ПриватБанк».

Матеріали справи не містять, зазначених передбачених в законі підстав припинення представництва за вказаною довіреністю.

Окрім цього, якщо у суду виникли сумніви щодо повноважень представника, він повинен був надати строк позивачу для належного оформлення вказаної заяви, і при цьому суд у такому випадку не вияснив у повноважної на його думку особи банку бажання брати чи не брати участь у судовому засіданні, що є процесуальним правом юридичної особи.

Фактично суд попередньої інстанції в оскаржуваній ухвалі зосередився на оцінці повноважень керівництва банку в тому числі Голови правління, вірності реєстрації статутних документів банку, що не є предметом цього спору і може мати правові наслідки не тільки при розгляді даної справи. При цьому суд попередньої інстанції не взяв до уваги, те, що зміна як власника банку так і його керівництва, відповідно до приписів ст. 248 ЦК України не припиняє представництва особи.

Отже, районний суд зазначених вище правових норм не врахував, необґрунтовано залишив позовну заяву без розгляду та спір на підставі наявних у справі доказів не вирішив.

За вказаних обставин, у суду першої інстанції не було підстав передбачених п. 3 ч. 1 ст. 207 ЦПК України для залишення позовної заяви без розгляду.

Виходячи з наведеного, з урахуванням ч. 2 ст. 158, ч. 3 ст. 169 ЦПК України ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 307, 311, 313, 314, 315 ЦПК України,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ПАТ КБ «ПриватБанк» задовольнити.

Ухвалу Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 01 лютого 2017 року у даній справі скасувати, справу направити до того ж суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, і оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: