Ухвала суду № 65838854, 07.04.2017, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69009 Україна м. Запоріжжя вул. Лізи Чайкіної 65 тел.(061) 236-59-98

Справа № 332/2567/13-ц

Провадження №: 6/332/30/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2017 р. Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючий суддя Шалпегіна О.Л.

за участю:

секретаря Кравець І.В.

державних виконавців: Гайдаш О.С., Шавлукової З.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду у м. Запоріжжі подання державного виконавця Заводського відділу Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, -

в с т а н о в и в:

До суду після скасування судом апеляційної інстанції ухвали Заводського районного суду м. Запоріжжі від 24.11.2014 р. надійшла справа за поданням державного виконавця Заводського відділу Державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України.

В обґрунтування вимог подання державний виконавець зазначив, що боржник ОСОБА_1 має невиконані зобовязання за рішенням суду про стягнення суми на користь ПАТ «Родовід Банк». В результаті вжитих державним виконавцем заходів встановлено, що боржник від сплати суми боргу ухиляється, оскільки на виклики не з'являється, що, на думку державного виконавця, підтверджується відповідними актами. Згідно отриманої в рамках виконавчого провадження інформації за боржником відсутня реєстрація автотранспортних засобів, нерухомого майна, інших доходів, відкритих розрахункових рахунків. Посилаючись на вказані обставини, державний виконавець просив суд обмежити боржника ОСОБА_1 у праві виїзду за кордон, оскільки останній за інформацією УДМС України в Запорізькій області має паспорт громадянина України для виїзду за кордон.

Державні виконавці Заводського відділу Державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_2 та ОСОБА_3, кожна окремо, підтримали вказане подання, мотивуючи тим, що боржник ОСОБА_1 має невиконані зобовязання за рішенням суду. Крім того пояснили, що державний виконавець Якименко Н.В. на теперішній час звільнена з посади, а постановою від 12.12.2014 р. виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» повернутий стягувачу.

Вислухавши пояснення державних виконавців, дослідивши матеріали справи та виконавчого провадження, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення подання з огляду на таке.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно з положеннями п. 2 ч.1 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну", громадянин України може бути обмежений у праві виїзду за кордон, якщо відносно нього діють неврегульовані аліменти, договірні чи інші невиконані зобов'язання, до виконання зобов'язань або розв'язання спору у передбачених законом випадках.

Питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України вирішується при виконанні судових рішень, ухвалених у порядку, передбаченому ст.11 Закону України "Про виконавче провадження" та ст. 377-1 ЦПК України, зокрема в разі доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.

При розгляді питання про наявність підстав для тимчасового обмеження виїзду боржника за кордон, суд враховує роз'яснення Верховного Суду України, викладені в узагальненні судової практики щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України від 01.02.2013 року, де зазначено, що ухилення від виконання зобов'язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)", вжите у п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну" та у п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження", означає з об'єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов'язків. У зв'язку з цим і здійснюється примусове виконання.

Верховний Суд України дійшов висновку, що про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, передбачених ч. 6 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; письмове повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.

В обґрунтування подання, державним виконавцем було зазначено про те, що боржник ОСОБА_1 не виконує законні вимоги державного виконавця, проте взагалі не зазначено, які саме вимоги йому висувались та у який спосіб вони були доведені до відома боржника.

З постанови про відкриття виконавчого провадження від 19.09.2014 р. убачається, що боржнику надано строк для добровільного виконання судового рішення до 26.09.2014 р., але відомості про ознайомлення ОСОБА_1 з вказаним документом у матеріалах виконавчого провадження відсутні.

Жодних відомостей про те, що ОСОБА_1 отримував постанову про відкриття виконавчого провадження, вимоги державного виконавця та не виконував їх, тобто ухилявся від явки до ВДВС, від надання відомостей, які мають значення для примусового стягнення, або іншим чином ухилявся від виконання обов'язків за рішенням суду, надано не було.

Складені одноособово державним виконавцем акти про відсутність боржника за місцем проживання не можуть свідчити про обізнаність останнього про відкрите виконавче провадження.

Згідно п. 11 ч. 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право викликати фізичних та посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ.

Відповідно до ст. 40 Закону України "Про виконавче провадження" у разі відсутності відомостей про місце проживання, перебування чи місцезнаходження боржника - фізичної особи, державний виконавець звертається до суду з поданням про винесення ухвали про розшук боржника.

В матеріалах справи немає доказів того, що боржник належним чином повідомлявся про необхідність з'явитися до державного виконавця, проте ухилявся від отримання кореспонденції про його виклик до виконавчої служби, не зявлявся на виклик без поважних причин. Ці дані не наводить держаний виконавець і у поданні.

Статтею 90 Закону України "Про виконавче провадження" передбачена відповідальність за невиконання законних вимог державного виконавця та порушення вимог цього Закону.

Будь-які санкції за невиконання зазначених у ст. 90 Закону України "Про виконавче провадження" вимог державного виконавця при виконанні судового рішення державний виконавець до боржника не застосовував.

Більш того, постановою державного виконавця від 12.12.2014 р., виконавчий документ про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованості за кредитним договором у сумі 138469,98 грн. та судових витрат 3107,84 грн. був повернутий стягувачу. З вказаного випливає, що на теперішній час в проваджені Заводського ВДВС відсутнє будь-яке виконавче провадження з приводу стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Родовід Банк» заборгованості.

Враховуючи викладене, зробити висновок про умисне ухилення боржника від виконання зобовязань за кредитним договором, покладених на нього судовим рішенням саме в рамках виконавчого провадження, є неможливим.

За таких обставин, суд вважає за необхідне відмовити державному виконавцю Заводського відділу державної виконавчої служби у задоволені подання про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України.

Керуючись ст.377-1 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволені подання державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України до виконання своїх зобовязань громадянина України ОСОБА_1, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О.Л.Шалпегіна