Ухвала суду № 65838677, 28.03.2017, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 308/7607/14-ц

У Х В А Л А

Іменем України

28 березня 2017 року м. Ужгород

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі:

Головуючого - судді Фазикош Г. В.

суддів Кондора Р. Ю., Собослоя Г. Г.

з участю секретаря Шукаль О. Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 березня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И Л А :

В червні 2014 року ОСОБА_3 пред'явила позов до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок пожежі, яка виникла через ремонт, що проводився у квартирі відповідача.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 18 березня 2015 року позов ОСОБА_3 задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 збитки в розмірі 62 620, 10 грн., 5000 грн. моральної шкоди, 2020 грн. витрат на проведення експертного дослідження та 792 грн. сплаченого судового збору. Стягнуто з ОСОБА_3 до спеціального фонду Державного бюджету України 77, 80 грн. судового збору.

На це рішення відповідач ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі просив рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в позові. Зазначає, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необґрунтованим, ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, на думку відповідача, висновок експертного дослідження не містить відомостей про матеріальні ресурси, що були використані при проведенні ремонтно-будівельних робіт та посилання на підтвердження вартості цих матеріальних ресурсів. Крім того, відповідач вважає, що судом було необґрунтовано відмовлено в проведенні пожежно-технічної експертизи. Факт спричинення моральної шкоди не підтверджено належними та допустимими доказами.

В судовому засіданні в апеляційній інстанції представник відповідача скаргу підтримав та просив задовольнити. Представник позивача проти скарги заперечив та просив відхилити.

Заслухавши пояснення присутніх учасників процесу, експерта ОСОБА_4, дослідивши матеріали справи та матеріали по рапорту № 3200/14, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.

У відповідності до ст. 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно з ч.ч. 4, 5 ст. 319 ЦК України власність зобов'язує. Власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян.

Нормами ст.ст. 156, 151, 177 ЖК України встановлено, що громадяни (власники, наймачі, члени їх сімей) зобов'язані забезпечувати схоронність жилих приміщень, бережно ставитися до санітарно-технічного та іншого обладнання, до об'єктів благоустрою, додержувати правил утримання жилого будинку і придомової території, правил пожежної безпеки, додержувати чистоти і порядку в під'їздах, кабінах ліфтів, на сходових клітках і в інших місцях загального користування.

Відповідно до п. 7 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572 із змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2006 року № 45 власники квартир, а також наймачі, орендарі зобов'язані використовувати приміщення житлових будинків згідно їх призначення, зобов'язані дбати про стан санітарно-технічних приладів, утримувати їх у належному стані, не допускати виконання робіт та інших дій, що викликають псування приміщень, приладів та обладнання будинків, порушують умови проживання громадян.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини (ч. 2 ст. 1166 ЦК України).

За правилами ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

З матеріалів справи слідує, що позивачка ОСОБА_3 є власником квартири по АДРЕСА_2 (а.с. 10-12). Власником квартири АДРЕСА_1 є відповідач ОСОБА_1 (а.с. 106-110).

26.04.2014 р., приблизно о 20-й год., у квартирі позивачки, а саме у ванній кімнаті, виникла пожежа (а.с. 94, 233). З акту обстеження комісії у складі головного інженера ТОВ «Підзамок», майстра та сантехніка від 29.04.2014 р. вбачається, що в результаті обстеження квартири по АДРЕСА_2 було встановлено, що внаслідок пожежі у ванній кімнаті даної квартири, яка відбулася 26.04.2014 р., виявлені наступні пошкодження: натяжна стеля - згоріла повністю; ванна-джакузі акрилова - згоріла повністю; двері ванної - зазнали значних пошкоджень; сантехнічне обладнання - вийшло з ладу; стіни разом з покриттям кафельною плиткою - закопчено повністю; стелі і стіни житлових кімнат та коридору і кухні - значно закопчені (а.с. 93).

Квартира АДРЕСА_1, яка належить відповідачеві, знаходиться на четвертому поверсі, тобто над квартирою АДРЕСА_2, яка належить позивачці.

26.04.2014 р. у ванній кімнаті квартири АДРЕСА_1 на прохання ОСОБА_1 проводилися ремонтні роботи ОСОБА_5, що не заперечується сторонами та підтверджено ними.

Висновком спеціаліста № 24-2 від 16.05.2014 р. та ілюстративною таблицею до нього стверджується, що в квартирі по АДРЕСА_2 був присутній один осередок виникнення горіння, а саме у верхньому правому куті ванної кімнати у місці розташування перекриття між третім та четвертим поверхом в якому знаходився отвір, через який проходило основне водопостачання будинку. Вогонь від осередку пожежі поширювався на всі напрямки по ванній кімнаті, а саме від натяжної стелі, яка прогорівши впала в акрилову ванну. Причинною виникнення пожежі квартири по АДРЕСА_2 є виникнення горіння від теплових проявів іскор різного походження, а саме від газозварювального чи різального апарату типу «флекс». Згідно акту про пожежу відомо, що пожежу виявлено о 20.02 год., пожежу ліквідовано о 20.18 год., отже пожежа тривала 16 хвилин (а.с. 157-168).

Згідно висновку спеціаліста встановлено, що причиною пожежі є виникнення горіння від теплових проявів іскор різного походження, які проникали з ванної кімнати квартири АДРЕСА_1, яка розташована поверхом вище безпосередньо над ванною кімнатою квартири АДРЕСА_2.

Дані обставини також встановлені поясненнями свідків: допитаної в якості свідків позивачки ОСОБА_3, свідків ОСОБА_8, ОСОБА_7 та експерта ОСОБА_4, яким було складено висновок № 24-2 від 16.05.2014 р.

Свідок ОСОБА_7, яка проживає у квартирі АДРЕСА_3 в суді першої інстанції пояснила, що 26.04.2014 р. вона чула гуркіт ремонтних робіт у квартирі відповідача, які проводилися з 09.00 год. та закінчилися приблизно о 19.00 год. Приблизно о 19.30. год. нею було виявлено затоплення у ванній кімнаті її квартири гарячою водою, також був наявний дим. Вона зателефонувала позивачці, квартира якої знаходиться поверхом вище та відразу піднялася на четвертий поверх, де проводився ремонт. Двері квартири відповідача їй відчинив майстер, де вона побачила різні металорізальні інструменти та шматки труб.

В суді першої інстанції свідок ОСОБА_8, яка проживає у квартирі АДРЕСА_4 пояснила, що 26.04.2014 р., після 17-ї год., вона чула звуки ремонтних робіт від інструменту, яким ріжуть метал, що доносився з квартири АДРЕСА_1. Після 20-ї год. вона разом з позивачкою зайшла у квартиру останньої, де стояв густий дим та був їдкий запах. Коли вона заходила у ванну кімнату квартири, то побачила, що ванна горіла, натяжна стеля вигоріла та на стелі був наявний конусоподібної форми отвір.

Допитаний в судовому засіданні в апеляційній інстанції експерт ОСОБА_4 пояснив, що 26.04.2014 р. ним проводилося фотографування у ванній кімнаті квартири по АДРЕСА_2, що належить позивачці, безпосередньо після того як було виявлено та усунуто пожежу. У ванній кімнаті позивачки, на стелі чітко було видно отвір скрізь неї, що зафіксовано на зроблених ним фотозображеннях. Осередок пожежі знаходився у ванній кімнаті у правому верхньому куті у місці розташування центрального трубопроводу водопостачання будинку.

Ухвалами апеляційного суду від 18 червня 2015 року та від 14 вересня 2015 року було задоволено клопотання відповідача та його представника про призначення по справі судової пожежно-технічної експертизи (Т.2, а.с.68-69, а.с.90-91). 16 серпня 2016 року на адресу апеляційного суду надійшло повідомлення від експерта про неможливість проведення експертного дослідження (Т.2, а.с.135-136). Провадження у справі було відновлено (Т.2, а.с.155). Належних доказів ухилення позивача від участі в експертизі судом не здобуто. При цьому, колегія враховує, що оскільки після пожежі в квартирі позивача проведено ремонт, можливості провести додаткове дослідження причин виникнення пожежі немає. Це ж підтвердив і експерт ОСОБА_4 в судовому засіданні в апеляційній інстанції. За цих обставин колегія вважає, що підстав для застосування наслідків, передбачених ст. 146 ЦПК України немає.

Відповідно до висновку № 90 експертного дослідження по заяві позивачки ОСОБА_3 від 12.05.2014 р. встановлено, що орієнтовна вартість нанесених матеріальних збитків, які виникли в результаті пожежі в приміщеннях квартири по АДРЕСА_2 становить 53 384.60 грн. (а.с. 170-182).

Висновком експертного дослідження № 93 від 13.01.2015 р. встановлено, що орієнтовна вартість нанесених матеріальних збитків, які виникли в результаті пожежі в приміщеннях квартири по АДРЕСА_2 станом на 12.01.2015 р. з урахуванням індексу інфляції за період з 12.05.2014 р. по 12.01.2015 р. (53384.6 х 1.173) становить 62 620.10 грн. (а.с. 141-143).

Отже, місцевий суд обґрунтовано прийшов до висновку про те, що шкода була заподіяна саме в результаті пожежі та саме з вини відповідача - власника квартири АДРЕСА_1. Доказів, що шкода завдана не з вини відповідача, в матеріалах справи немає.

За цих обставин місцевий суд правильно задовольнив позов про стягнення завданої внаслідок пожежі матеріальної шкоди у розмірі 62 620.10 грн.

Відповідно до положень ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

За змістом ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 р. № 4, обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіяні.

В даному випадку, як було вже встановлено вище, моральна шкода була спричинена внаслідок протиправних дій відповідача ОСОБА_1, з вини останнього, та полягає в душевних стражданнях яких позивач зазнав у зв'язку з ушкодженням його майна. Враховуючи характер правопорушення, глибину душевних страждань, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, місцевий суд правильно визначив розмір також шкоди в сумі 5000 грн.

За таких обставин рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, підстав для його зміни чи скасування немає.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. ст. 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та його представника ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 18 березня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий __

Судді __

__