Рішення № 65837893, 24.03.2017, Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/1916/16-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" березня 2017 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області

В особі головуючої судді Даруда І.А.

при секретарі Сатін Н.М.

з участю представника позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Іршава цивільну справу за позовом ОСОБА_4 місцевої прокуратури в інтересах держави в особі відділу освіти Іршавської районної державної адміністації до ОСОБА_5 сільської ради, ОСОБА_6 про визнання недійсним договору оренди індивідуального визначеного нежилого приміщення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_4 місцева прокуратура в інтересах держави в особі відділу освіти Іршавської районної державної адміністаціїзвернулася до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_5 сільської ради, ОСОБА_6 про визнання недійсним договору оренди індивідуального визначеного нежилого приміщення. Свої вимоги мотивує тим, що 22 вересня 2010 року між ОСОБА_5 сільською радою (далі орендодавець) та ФОП ОСОБА_6 (далі орендар) було укладено договір оренди індивідуально визначеного нежилого приміщення, (далі Договір), відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне володіння та користування частину складських приміщень дошкільного навчального закладу № 3, площею 31,6 м кв. під майстерню по наданню послуг населенню по вул. Радянська, 18, с. Ільниця (п.1 Договору).

Згідно з п.9.1 термін дії Договору встановлюється з 22 вересня 2010 року до 22 вересня 2020 року включно. Строк оренди складає 10 років.

Відповідно до п.1 Договору, майно передається в оренду під майстерню по наданню послуг населенню.

ОСОБА_6 20.01.2015 припинено статус фізичної особи підприємця.

Згідно інформації наданої відділом освіти Іршавської РДА за №02-16-1111 від 22.08.2016 випливає, що ОСОБА_6 продовжує використовувати нежитлове приміщення ОСОБА_5 ДНЗ з метою надання послуг населенню по реставрації меблів, яке йому надано в оренду згідно Договору.

Згідно виписки по рахунку 35426291093286 ОСОБА_5 ДНЗ, ОСОБА_6 за оредну складських приміщень 29.07.2016 перерахував 1820 гривень.

Згідно рішення другої сесії 7-го скликання від 24.12.2015 №18 відділу освіти Іршавської районної державної адміністрації строком на 1 (один) рік з 01.01.2016 по 21.12.2016 передано в оперативне управління майно, що належить до комунальної власності територіальної громади с. Ільниця, в тому числі будівлі дошкільного навчального закладу №3 в с.Ільниця, по вул.Радянській, 18.

Відділом освіти Іршавської районної державної адміністрації упродовж тривалого часу не вжито заходи цивільно-правового характеру щодо визнання недійсним договору оренди індивідуально визначеного нежилого приміщення ДНЗ №3, площею 31,6 кв. м., за адресою: с. Ільниця, вул. Радянська, 18, Іршавського району до відповідачів, що призвело до порушень державних та суспільних інтересів у сфері освіти.

Просить визнати недійсним договір оренди індивідуально визначеного нежилого приміщення від 22 вересня 2010 року, укладений між ОСОБА_5 сільською радою та ОСОБА_6 щодо надання в строкове платне користування та володіння частини складських приміщень ДНЗ №3, площею 31,6 кв. м., за адресою: с. Ільниця, вул. Радянська, 18, Іршавського району та зобовязати ОСОБА_6, повернути складське приміщення, площею 31,6 м.кв, розташоване за адресою: с. Ільниця, вул.Радянська, 18, Іршавського району, які є предметом договору оренди від 22 вересня 2010 року його власнику.

В суді представники позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю, просить такі задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, пояснив, що власником вказаного приміщення є сільська рада, і таке знаходиться на балансі ДНЗ, приміщення дошкільного навчального закладу використовується не за цільовим призначенням, що є грубим порушенням ЗУ "Про дошкільну освіту".

Представник відповідача ОСОБА_5 сільської ради в судове засідання не зявився, однак надіслав заяву, в якій просить справу слухати в його відсутності, тому на підставі ст. 169 ЦПК України справу розглянуто в його відсутності.

Відповідач ОСОБА_6 в судове засідання не зявився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, тому на підставі ст.169 ЦПК України справу розглянуто в його відсутності.

Предаставник відповідача ОСОБА_3 в суді позов не визнала, посилаючись на заперечення (а.с. ) вважає такий безпідставним, крім того просить застосувати строкпозовної давності, який на її думку є пропущений.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з слідуючих підстав:

В судовому засіданні належними доказами встановлено, що 22 вересня 2010 року між ОСОБА_5 сільською радою (далі орендодавець) та ФОП ОСОБА_6 (далі орендар) було укладено договір оренди індивідуально визначеного нежилого приміщення, (далі Договір), відповідно до якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне володіння та користування частину складських приміщень дошкільного навчального закладу №3, площею 31,6 м кв. під майстерню по наданню послуг населенню по вул. Радянська, 18, с. Ільниця (а.с.11-13).

Згідно з п. 9.1 термін дії Договору встановлюється з 22 вересня 2010 року до 22 вересня 2020 року включно. Строк оренди складає 10 років.

Відповідно до п.1 Договору, майно передається в оренду під майстерню по наданню послуг населенню.

Відповідачем ОСОБА_6 20.01.2015 припинено статус фізичної особи підприємця. Про дане свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців від 09.08.2016 року (а.с.16-19), а також інформація надана ДПІ в Іршавському районі ГУ ДФС у Закарпатській області від 28.07.2016 за №1/08/0707-08-00 (а.с.15).

Частиною 3 ст. 46 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" передбачено, що фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Відповідно до ст. 52 ЦК України фізична особа підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Фізична особа-підприємець, яка перебуває у шлюбі, відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм особистим майном і часткою у праві спільної сумісної власності подружжя, яка належатиме їй при поділі цього майна.

Таким чином, у разі виключення фізичної особи-підприємця з реєстру її зобовязання не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати.

Така правова позиція вбачається із постанови Верховного Суду України від 04.12.2013 року у справі № 6-125цс13, яка в силу ст. 360-7 ЦПК України є обовязковою для всіх суддів України.

Згідно інформації наданої відділом освіти Іршавської РДА за № 02-16-1111 від 22.08.2016 випливає, що ОСОБА_6 продовжує використовувати нежитлове приміщення ОСОБА_5 ДНЗ з метою надання послуг населенню по реставрації меблів, яке йому надано в оренду згідно Договору (а.с.24).

Крім того, згідно виписки по рахунку 35426291093286 ОСОБА_5 ДНЗ, ОСОБА_6 за оредну складських приміщень 29.07.2016 перерахував 1820 гривень (а.с.28).

Відповідно до ст.11 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» перед укладенням договору оренди проводиться оцінка обєкту оренди.

Згідно ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендна плата встановлюється відповідно до ОСОБА_3 розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786.

Відповідно до п.2.3 передача майна в оренду здійснюється за вартістю визначеною в акті оцінки цього майна, складеного згідно і відповідною методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Згідно інформації від 09.08.2016 №02-29/678 ОСОБА_5 сільської ради оцінка обєкта оренди не проводилася, а акт оцінки майна відсутній (а.с.21).

Крім того, згідно ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» істотними умовами договору оренди є: обєкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); термін, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань, якщо їх нарахування передбачено законодавством ; відновлення орендованого майна та умови його повернення; виконання зобовязань; забезпечення виконання зобовязань - неустойка (штраф, пеня), порука, завдаток, гарантія, тощо; порядок здійснення орендодавцем контролю за станом обєкта оренди; відповідальність сторін; страхування орендарем взятого ним в оренду майна; обовязки сторін щодо забезпечення пожежної безпеки орендованого майна.

Даний договір не відповідає вказаній нормі законодавства, а саме, не зазначено місце знаходження обєкту оренди, його балансова вартість, а також, п. 9.10 Договору зазначає, що у разі не виконання п.4.6. договір вважається автоматично розірваним, однак такий пункт у договорі оренди індивідуально визначеного майна відсутній.

Разом з тим, договір оренди індивідуально визначеного нежилого приміщення від 22 вересня 2010 року не відповідає вимогам ст.63 Закону України «Про освіту», ст.ст. 11, 16 Закону України «Про дошкільну освіту» та підлягає визнанню недійсним.

Згідно з приписами ст.ст. 28, 29 Закону України «Про освіту» система освіти складається із навчальних закладів, наукових, науково-методичних і методичних установ, науково-виробничих підприємств, державних і місцевих органів управління освітою та самоврядування в галузі освіти. Структура освіти включає: дошкільну освіту, загальну середню освіту, позашкільну освіту, професійно-технічну освіту, вищу освіту, післядипломну освіту та самоосвіту.

Відповідно до п. 5 ст. 63 Закону України «Про освіту», обєкти освіти і науки, що фінансуються з бюджету, а також підрозділи, технологічно повязані з навчальним та науковим процесом не підлягають приватизації, перепрофілюванню або використанню не за призначенням.

Згідно ч.1, 2 ст.11 Закону України «Про дошкільну освіту» дошкільний навчальний заклад - навчальний заклад, що забезпечує реалізацію права дитини на здобуття дошкільної освіти, її фізичний, розумовий і духовний розвиток, соціальну адаптацію та готовність продовжувати освіту. Дошкільний навчальний заклад задовольняє потреби громадян відповідної території в здобутті дошкільної освіти.

У відповідності до абзацу 2 ч. 5 ст. 16 Закону України «Про дошкільну освіту» майно, яке є державною або комунальною власністю (земельні ділянки,будівлі,споруди,обладнаннятощо), придбання чи відокремлення якого призначене для здобуття дітьми дошкільної освіти, використовується виключно із зазначеною метою.

В п.5 ст.16 Закону України «Про дошкільну освіту» зазначено, що вивільнені приміщення ліквідованих державних та комунальних дошкільних навчальних закладів використовуються виключно для роботи з дітьми.

Відповідно до ст.215ЦК України- підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, пятою та шостоюстатті 203 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до ч.1 ст.216 ЦК України у разі недійсності правочину кожна із сторін зобовязана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Зі змісту п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 06.11.2009 «Про практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим законам України, які приймаються відповідно до Конституції України та Цивільного кодексу України, міжнародним договорам, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, актам Президента України, постановам Кабінету Міністрів України, актам інших органів державної влади України, органів влади АР Крим, у випадках і в межах, встановлених Конституцією України та законом, а також моральним засадам суспільства.

У даному випадку наявні підстави для визнання оспорюваного правочину недійсним, оскільки його зміст суперечить Законам України «Про освіту», «Про дошкільну освіту», а також інтересам держави і суспільства.

Зі змісту Розділу І Статуту (загальні положення), випливає, що головною метою дошкільного закладу є забезпечення реалізації права громадян на здобуття дошкільної освіти, задоволенні потреб громадян у нагляді, догляді та оздоровленні дітей, створення умов для їх фізичного, розумового і духовного розвитку.

Поряд з цим, у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців зазначено, що ОСОБА_6 займався виробництвом інших виробів з деревини; виготовлення виробів з корка, соломки та рослинних матеріалів для плетіння (код КВЕД 16.29), що прямо суперечить вимогам ч. 6 ст. 16 Закону України «Про дошкільну освіту», оскільки частина приміщення дошкільного навчального закладу №3, в с.Ільниця, загальною площею 31,6 кв.м., розташованого за адресою: с.Ільниця, вул.Радянська, 18, Іршавського району становить матеріально-технічну базу даного дошкільного дитячого закладу і прийняття рішення про передачу в оренду частини цих приміщень перешкоджає реалізації прав дітей на доступну дошкільну освіту, повну реалізацію їх здібностей, таланту, всебічного розвитку, суперечить Закону України «Про дошкільну освіту» та інтересам держави, оскільки цільовим призначенням даних приміщень є безкоштовне здобуття дітьми дошкільної освіти.

З наведеного випливає, що цільовим призначенням орендованого приміщення є використання його не для навчально-виховного процесу, освітньої діяльності.

А тому правові підстави для надання відповідачу в користування приміщень, розташованих за адресою: с. Ільниця, вул. Радянська, 18 - відсутні, договір оренди не відповідає приписам законодавства і наявні всі підстави для визнання його недійсним із зобовязанням відповідача звільнити приміщення і повернути власнику.

Дошкільний навчальний заклад є юридичною особою і діє на підставі статуту (ч. 1 ст. 13 Закону України «Про дошкільну освіту»).

Відповідно до п. 1.1. Статуту ОСОБА_5 дошкільного навчального закладу №3 (ясла-садок) загального розвитку (далі Статут), засновником ОСОБА_5 дошкільного навчального закладу №3 (ясла-садок) загального розвитку є ОСОБА_5 сільська рада, що здійснює фінансування та матеріально-технічне забезпечення ДНЗ, надає необхідні будівлі з обладнанням і матеріалами, організовує будівництво і ремонт приміщень їх господарське обслуговування.

Згідно рішення другої сесії 7-го скликання від 24.12.2015 №18 відділу освіти Іршавської районної державної адміністрації строком на 1 (один) рік з 01.01.2016 по 21.12.2016 передано в оперативне управління майно, що належить до комунальної власності територіальної громади с. Ільниця, в тому числі будівлі дошкільного навчального закладу № 3 в с.Ільниця, по вул.Радянській, 18 (а.с.22).

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Обґрунтовуючи порушення або загрозу порушень інтересів держави, слід зазначити, що використання вказаного приміщення не за цільовим призначенням призводить до зменшення потужностей навчального закладу, позбавлення можливостей реалізації конституційного права дітей на отримання освіти, розвиток їх здібностей та обдарувань, забезпечення всебічного розвитку особистості шляхом навчання та виховання.

Відділом освіти Іршавської районної державної адміністрації упродовж тривалого часу не вжито заходи цивільно-правового характеру щодо визнання недійсним договору оренди індивідуально визначеного нежилого приміщення ДНЗ № 3, площею 31,6 кв. м., за адресою: с. Ільниця, вул. Радянська, 18, Іршавського району до відповідачів, що призвело до порушень державних та суспільних інтересів у сфері освіти.

Виходячи з наведеного, прокурором предявлено даний позов з метою захисту державних та суспільних інтересів у сфері освіти.

На підставі ч. 2 ст. 53 Конституції України держава забезпечує доступність і безоплатність дошкільної, повної загальної середньої, професійно-технічної, вищої освіти в державних і комунальних навчальних закладах; розвиток дошкільної, повної загальної середньої, позашкільної, професійно-технічної, вищої і післядипломної освіти, різних форм навчання; надання державних стипендій та пільг учням і студентам.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону України «Про дошкільну освіту» держава визнає пріоритетну роль дошкільної освіти та створює належні умови для її здобуття.

Відповідно до ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

У разі недійсності правочину кожна із сторін зобовязана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Відповідно до правової позиції Вищого Господарського суду України використання майна навчальних закладів всупереч цільовому призначенню визнається незаконним. Так, у постановах Вищого Господарського суду України від 15 жовтня 2014 року у справі № 910/17883/13, від 8 жовтня 2014 року у справі № 906/213/14, від 4 вересня 2014 року у справі № 910/4113/14 з урахуванням особливостей правового режиму майна установ освіти визнається законодавча заборона на зміну цільового призначення приміщень системи освіти. З наведених постанов вбачається, що судова практика щодо визнання договорів оренди майна навчальних закладів недійсними є однозначною та відновлює порушені державні та суспільні інтереси.

Представником відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні заявлено клопотання про застосування строку позовної давності, так як договір оренди був укладений у 2010 році.

Відповідно дост. 256 ЦК Українипозовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого права або інтересу. Тобто протягом часу дії позовної давності особа може розраховувати на примусовий захист свого цивільного права чи інтересу судом.

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну. Загальна позовна давність встановлюється у три роки (ст. 257 ЦК України).

Відповідно дост. 261 ЦК Українипочаток перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Враховуючи вище викладене, заслухавши думку представника позивача ОСОБА_2, який вважає, що строк позовної давності не пропущено позивачем, так як строк дії договору встановлено до 2020 року, суд вважає, що позивачем не пропущено строк звернення до суду, так як договір оренди укладено між сторонами 22.09.2010 року строком на 10 років, тобто до 2020 року, тож перебіг строку позовної давностіобчислюється з 2020 року.

Керуючись ст.ст 3, 10,11,15, 118,119,120 212-214 ЦПК України, ст.ст. 203, 204, 205, 206, 215, 216 210, 215 Цивільного кодексу України, ст. 17 Закону України «Про освіту», ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» суд,-

Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди індивідуально визначеного нежилого приміщення від 22 вересня 2010 року, укладений між ОСОБА_5 сільською радою та ОСОБА_6 щодо надання в строкове платне користування та володіння частини складських приміщень ДНЗ № 3, площею 31,6 кв. М., за адресою: с. Ільниця, вул. Радянська, 18, Іршавського району Закарпатської області.

Зобовязати ОСОБА_6, повернути складське приміщення, площею 31,6 м.кв, розташоване за адресою: с. Ільниця, вул. Радянська, 18, Іршавського району Закарпатської області, які є предметом договору оренди від 22 вересня 2010 року його власнику ОСОБА_5 сільській раді Іршавського району Закарпатської області.

Стягнути з ОСОБА_6 мешканця ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_4 місцевої прокуратури 3200,00 (три тисячі двісті) гривень в повернення витрат по оплаті судового збору.

На рішення може бути подана апеляція протягом 10 днів з дня проголошення рішення до апеляційного суду Закарпатської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя : І. А. Даруда