Рішення № 65837374, 04.04.2017, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 266/925/17

Провадження№ 2/266/516/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

04 квітня 2017 року м. Маріуполь Приморський районний суд м. Маріуполя Донецької області в складі головуючого судді Дяченко Д.О., за участі секретаря Сологуб Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», третя особа без самостійних вимог: ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет» про стягнення грошових коштів та відсотків за неправомірне користування чужими грошовими коштами,суд

В С Т А Н О В И В:

В березні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (далі ПАТ КБ «Приватбанк»), третя особа без самостійних вимог: ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет» про стягнення грошових коштів та відсотків за неправомірне користування чужими грошовими коштами. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що він є користувачем послуг ПАТ КБ «ПриватБанк» за картками 4149 4378 6068 1269 та 5168. 18 та 19 квітня 2016 року третя особа здійснила перерахунок стипендії на рахунок відповідача. Відповідно до відомостей відповідач зарахував належні позивачу кошти на його особистий картковий рахунок, після чого він отримав повідомлення на мобільний телефон про зарахування коштів у вигляді стипендії. 21 червня 2016 року позивач намагався зняти гроші з банкомату, але отримав повідомлення про неможливість здійснення операції через блокування картки. Позивач звернувся до відділення банк та зателефонував на гарячу лінію банку з проханням розблокувати картку та рахунок, але йому у цьому було відмовлено. Позивач листом звернувся до відповідача з проханням розібратися в ситуації, що склалася та повідомити його які дії він мав вчинити для отримання коштів, що є на його рахунку; та з якої причини була заблокована його платіжна картка та рахунок.

У відповідь отримав від відповідача листа, в якому йшлося про те, що він має надати документи, що підтверджують походження грошових коштів, що надійшли на його рахунок. В якості підстав для блокування грошових коштів відповідач послався на необхідність ідентифікації та верифікації клієнта згідно Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення». 12 жовтня 2016 року відповідач повідомив позивача про необхідність надання додаткової довідки від третьої особи: ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет» про підтвердження перерахування йому стипендії. 14 грудня 2016 року позивач отримав додаткову довідку та зателефонував до відповідача, але отримав відповідь про необхідність звернення третьої особи безпосередньо до банку. Позивач просить суд стягнути зПАТ КБ «Приватбанк» на його користь грошову суму у розмірі 950,23 грн. основного боргу, 545,92 грн. плати за прострочення перерахування коштів та моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн.

Позивач ОСОБА_1 не зявився до відкритого судового засідання, надав до суду заяву, згідно якої позовні вимоги підтримав, просив розглянути справу у його відсутність та не заперечував проти винесення судом заочного рішення.

Третя особа без самостійних вимог: ДВНЗ "Приазовський державний технічний університет"не зявився до відкритого судового засідання, надав до суду заяву, згідно якої позовні вимоги підтримав, просив розглянути справу у його відсутність та не заперечував проти винесення судом заочного рішення.

Відповідач до відкритого судового засідання не зявився, відомостей про причини неявки суду не надав, про дату та час судового засідання був повідомлен належним чином, у звязку з чим суд, керуючись ч. 4статтею 169 Цивільного процесуального кодексу України, розглядає справу без його участі та на підставістатті 224 ЦПК України, постановляє заочне рішення.

Не зявившись у судове засідання та не скориставшись своїм процесуальним правом надання доводів або заперечень проти позову, тим самим відповідач ПАТ КБ «Приватбанк» не оспорює позовні вимоги ОСОБА_1

Судом встановлені факти та відповідні їм правовідносини:

матеріалами справи встановлено, що відповідно до довідки № 1341 від 14.12.2016 року виданої головним бухгалтером ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет», ОСОБА_1 отримав стипендію за період з 01.04.2016 року по 30.04.2016 року у розмірі 915,19 грн. та за період з 01.05.2016 року по 31.05.2016 року у розмірі 902,72 грн.(а.с. 17).

З доданих до позовної заяви документів, а саме скриншотів СМС видно що, позивач отримав стипендію у розмірі 949,01 грн.(а.с. 23).

Також позивач надав розрахунок плати за прострочення перерахування коштів згідно ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових забовязань» за період з 21.06.2016 року по 07.03.2017 року, яке становить 200,24 грн. Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, що становить 20,31 грн. Згідно ч.2 ст. 37 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», відповідач має відшкодувати отримувачу 0,1 % суми платежу за кожний день призупинення, що становить 247,06 грн., а також інфляційне збільшення боргу, що становить 78,31 грн, а усього 545,92 грн.

Крім того, згідно зіст. 17 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення»субєкт первинного фінансового моніторингу має право зупинити здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), яка (які) містить (містять) ознаки, передбачені статтями15та/або16цьогоЗакону, та/або фінансові операції із зарахування чи списання коштів, що відбувається в результаті дій, які містять ознаки вчинення злочину, визначеногоКримінальним кодексом України, та зобовязаний зупинити здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), якщо її учасником або вигодоодержувачем за ними є особа, яку включено до переліку осіб, повязаних з провадженням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції (якщо види та умови застосування санкцій передбачають зупинення або заборону фінансових операцій), і в день зупинення повідомити спеціально уповноваженому органу в установленому законодавством порядку про таку (такі) фінансову (фінансові) операцію (операції), її (їх) учасників та про залишок коштів на рахунку (рахунках) клієнта, відкритому (відкритих) субєктом первинного фінансового моніторингу, який зупинив здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), та у разі зарахування коштів на транзитні рахунки субєкта первинного фінансового моніторингу - про залишок коштів на таких рахунках в межах зарахованих сум. Таке зупинення фінансових операцій здійснюється на два робочих дні з дня зупинення (включно).

Спеціально уповноважений орган може прийняти рішення про подальше зупинення фінансової (фінансових) операції (операцій), здійснене відповідно до частини першої цієї статті, на строк до пяти робочих днів, про що зобовязаний негайно повідомити субєкту первинного фінансового моніторингу, а також правоохоронним органам, уповноваженим приймати рішення відповідно доКримінального процесуального кодексу України.

Як вбачається із листа ПАТ КБ «ПриватБанк» від 03.11.2016 року причиною блокування картки ОСОБА_1 стали сумніви щодо проведення платежу за період з 11.04.2016 по 25.05.2016 року та подальша оцінка платежу як шахрайських дій.

Водночас, стороною відповідача жодним чином не обґрунтовано правомірність такого блокування карткового рахунку. Так, представник банку не надав відомостей щодо того чи повідомляв банк правоохоронні органи про шахрайські дії з використанням карткового рахунку ОСОБА_1, яке рішення було прийнято уповноваженими органами щодо вказаного рахунку та чи знайшов факт шахрайства своє підтвердження. Картку було заблоковано без повідомлення та згоди ОСОБА_1

Також позивачем заявлено стягнення моральної шкоди у розмірі 5000 грн., позивач посилається на те що, ця сума є адекватною його душевним та психічним стражданням, його фізичним зусиллям, які він мав докласти останні 10 місяців аби отримати свої гроші. Позивач є інвалідом ІІ групи з дитинства. (а.с. 13).

Згідно розяснень п.9 Пленуму ВСУ №4 від 31.03.1995 року, розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При

цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

У відповідності до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимогЦивільного кодексу.

Відповідно дост. 1074 ЦК Україниобмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.

Згідно п. 10.1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженоїПостановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року за №22, обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходятьсяна його рахунку/ах, відповідно достатті 1074 Цивільного кодексу Українине допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком/ами за рішенням суду або в інших випадках, установлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму, передбачених законом.

Відповідно до ч. 1ст. 1167 ЦК Україниморальна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до ч. 3ст. 23 ЦК Українирозмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

На підставі вищевказаного, керуючись ст.ст.526,527,530,625,629,653,1050,1054 ЦК України,10, 60, 88, 209, 213-215, 224-226ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк», третя особа без самостійних вимог: ДВНЗ «Приазовський державний технічний університет» про стягнення грошових коштів та відсотків за неправомірне користування чужими грошовими коштами задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» ЄДРПОУ: 14360570, на користь ОСОБА_1 950 (девятсот пятдесят) гривень 23 копійки основного боргу, 545 (пятсот сорок пять) гривень 92 копійки за прострочення перерахування коштів.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» ЄДРПОУ: 14360570, на користь ОСОБА_1 5000 (пять тисяч) гривень моральної шкоди.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Донецької області шляхом подачі до Приморського районного суду міста Маріуполя Донецької області апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: Д`яченко Д. О.