Вирок № 65835887, 22.03.2017, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/44907/16-к

Провадження №1-кп/761/714/2017

В И Р О К

іменем України

22 березня 2017 року

Шевченківський районний суд м.Києва

у складі: головуючого судді Хардіної О.П.,

за участю: секретаря судового засідання - Нешви І.О., прокурора Шумигая А.В.,

захисника - Галузинського Є.О.,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Києві кримінальне провадження по обвинуваченню

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Софіївка Золотоніського району Черкаської області, громадянин України, офіційно не працює, зареєстрований та проживає: АДРЕСА_1, раніше не судимий,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.289, ч.2 ст.286 КК України, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12016100100005580 від 30 квітня 2016 року, -

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_2 29 квітня 2016 року, перебуваючи на території складу, який розташований по вул.Василенка, 1 у м.Києві, вирішив незаконно заволодіти автомобілем «ГАЗ 2705», білого кольору, у кузові фургон, д.н.з. НОМЕР_11, який належить володільцю - потерпілому ОСОБА_3, всупереч волі останнього.

На виконання свого злочинного умислу ОСОБА_4 29 квітня 2016 року приблизно о 17 годин 34 хвилин, знаходячись на території складу, розташованого по вул.Василенка, 1 у м.Києві, звернув увагу на автомобіль НОМЕР_1, фургон, білого кольору, який перебував у зачиненому стані, і яким вирішив незаконно заволодіти з метою подальшого використання у власних цілях.

З цією метою ОСОБА_4, перебуваючи у приміщенні зазначеного складу, шляхом вільного доступу, взяв ключі від замка запалювання автомобіля НОМЕР_1 та незаконно, всупереч волі користувача ОСОБА_3, сівши за кермо, мав намір розпочати рух.

В подальшому ОСОБА_4 вжив заходів щодо непривернення уваги працівників складу та охоронців, а також інших дій, які вважав необхідними для доведення свого злочинного наміру до кінця, та виїхав, керуючи автомобілем НОМЕР_2, за межі території складу, розташованого по вул.Василенка, 1 в м.Києві, тим самим незаконно заволодівши транспортним засобом, отримав змогу розпоряджатись ним на власний розсуд.

Після цього ОСОБА_4, незаконно заволодівши транспортним засобом, а саме: автомобілем НОМЕР_3, який належав потерпілому ОСОБА_3, всупереч його волі, завдав останньому майнової шкоди на загальну суму 57008,07 грн. та в подальшому з місця вчинення кримінального правопорушення зник і розпорядився транспортним засобом на власний розсуд.

Згідно висновку експерта №19/111/12-6-284, ринкова вартість автомобіля марки «ГАЗ» моделі 2705 414, тип ТЗ Фургон-С, д.н.з. НОМЕР_11, VIN НОМЕР_12, 2007 року випуску станом на 29.04.2016 року до моменту вчинення кримінального правопорушення становить 57 008,07 грн.

Крім того, ОСОБА_4 29 квітня 2016 року приблизно о 17 годині 54 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем НОМЕР_1, яким незаконно заволодів цього ж дня, рухався по вул.ІЦербаківського зі сторони просп.Перемоги у напрямку вул.Салютної та наближався до ділянки дороги навпроти будинку №14 по вул.ІЦербаківського в м.Києві.

Грубо порушуючи вимоги п.п.2.3 «б», 13.1 Правил дорожнього руху України, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, ОСОБА_4 невірно оцінив дорожню обстановку, проявив неуважність, не обрав безпечної швидкості, не дотримався безпечної дистанції, та не впоравшись з керуванням, навпроти будинку № 14 по вул.ІЦербаківського в м.Києві допустив зіткнення передньою правою частиною керованого ним автомобіля та задньою частиною автомобіля НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_5, який рухався в попутному напрямку по вул.ІЦербаківського зі сторони просп.Перемоги у напрямку вул.Салютної у м.Києві, після чого водій ОСОБА_4 з місця пригоди зник.

Внаслідок проявленої злочинної необережності водієм ОСОБА_4 та порушення ним правил безпеки дорожнього руху визначених ПДР України пасажирці автомобіля НОМЕР_4 ОСОБА_6, відповідно до висновку судово-медичної експертизи №59/Е, заподіяно тяжке тілесне ушкодження.

Відповідно до висновку експерта № 680ат, в ситуації, що склалася на дорозі безпосередньо перед дорожньо-транспортною пригодою, водій автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_4 повинен був керуватися вимогами пункту 13.1 Правил дорожнього руху України. В даній дорожній ситуації водій автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_4 мав технічну можливість уникнути досліджуваної дорожньо- транспортної пригоди шляхом виконання вимог пункту 13.1 ПДР України. В даній дорожній ситуації в діях водія автомобіля НОМЕР_5 ОСОБА_4 експертом, з технічної точки зору, вбачаються невідповідності вимогам пункту 13.1 ПДР України. Причиною виникнення даної дорожньо-транспортної пригоди з технічної точки зору є невідповідність дій водія автомобіля НОМЕР_1 ОСОБА_4 вимогам пункту 13.1 Правил дорожнього руху України.

Під час керування транспортним засобом водій автомобіля НОМЕР_6 ОСОБА_4 порушив п. п. 2.3 «б», 13.1 Правил дорожнього руху України:

-п. 2.3 «б»: Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатись від керування ним засобом у дорозі;

п.13.1: Водій залежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.289, ч.2 ст. 286 КК України, визнав в повному обсязі, щиро розкаявся, не оспорював час, місце, спосіб, мотив, мету, форму вини за кримінальними правопорушеннями. Пояснив, що в період події злочину він працював у потерпілого ОСОБА_7 неофіційно, мав доступ до автомобіля НОМЕР_7, проте керувати ним не мав права, оскільки не має водійського посвідчення, таке право він не отримував, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу йому не передавалося. Проте на власний розсуд він взяв на складі ключі від автомобіля і виїхав за межі території складу. Потім, керуючи автомобілем, попрямував до станції метро Берестейська в м.Києві, щоб здійснити покупки в магазині. Оскільки не знав дороги не зміг розвернути на проїзній частині дороги, став слідкувати по навігатору за дорогою і в той час, коли відволікся від дороги, не впорався з керування автомобіля, не встиг вжити гальмування, внаслідок чого відбулося зіткнення навпроти будинку № 14 по вул. Щербаковського в м.Києві з автомобілем НОМЕР_8 під керування водія ОСОБА_5, внаслідок чого пасажирка автомобіля «Хюндай» отримала тяжкі тілесні ушкодження. Після зіткнення автомобілів всі учасники залишалися на місці, а він злякався і залишив місце ДТП, зайшов в аптеку, щоб отримати медичну допомогу, а потім спустився до метрополітену і поїхав до своїх родичів. Заявлений цивільний позов ОСОБА_3 він визнає у повному обсязі.

З урахуванням думки обвинуваченого, інших учасників кримінального провадження, із застосуванням вимог ч.3 ст.349 КПК України, оскільки проти цього не заперечують учасники кримінального провадження, суд визнав недоцільним дослідження тих обставин, які ніким не оспорюються, щодо часу, місця, способу, мотиву та мети, форми вини, у зв'язку з відсутністю сумнівів в правильності розуміння їх змісту учасниками судового провадження, добровільності їх позицій. При цьому обвинуваченому ОСОБА_2 було роз'яснено, що у випадку визнання таких обставин він буде позбавлений права оскаржувати ці обставини в суді.

Потерпілий ОСОБА_3 заявив в межах кримінального провадження цивільний позов, в якому просить стягнути на його користь зі ОСОБА_2 матеріальну шкоду, заподіяну йому внаслідок пошкодження автомобіля НОМЕР_9 ОСОБА_2, який незаконно заволодів його транспортним засобом та під час незаконного заволодіння автомобілем порушив Правила дорожнього руху, спричинив дорожньо - транспортну пригоду. Просить стягнути зі ОСОБА_2 вартість відновлювального ремонту автомобіля - 14 806 грн.17 коп., а також компенсацію завданої моральної шкоди - 7 000 грн., оскільки внаслідок таких обставин він позбавлений був використовувати автомобіль в своїй підприємницькій діяльності, вимушений був докладати додаткових зусиль для організації свого життя, пов*язаного з користанням автомобіля, через що відчував моральні страждання та переживання.

Потерпіла ОСОБА_6, будучи належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з*явилася, направила заяву про розгляд справи за її відсутності. Заслухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду справи за відсутності потерпілої, суд дійшов висновку про можливість з'ясувати всі обставини справи, розглянути справу за відсутності потерпілої ОСОБА_6 відповідно до ст.325 КПК України.

Заслухавши думку учасників судового провадження, пояснення обвинуваченого ОСОБА_2, який не оспорює обставини щодо часу, місця, способу, мотиву та мети, форми вини, суд дійшов висновку про наявність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.289 КК України за ознаками незаконного заволодіння транспортним засобом, а також передбаченого ч.2 ст.286 КК України за ознаками порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тяжке тілесне ушкодження, за вчинення якого він підлягає кримінальному покаранню.

Вирішуючи питання про покарання, суд враховує положення ст.65 КК України, відповідно до якої особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Призначене покарання за своїм видом та розміром повинно бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.

Обставинами, які пом'якшують покарання, відповідно до ст.66 КК України, є визнання вини та щире розкаяння ОСОБА_2 Обставин, що обтяжують покарання відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні покарання ОСОБА_2 суд враховує обставини, які пом'якшують, та відсутність таких, що обтяжують покарання, дані про особу ОСОБА_2, який вперше вчинив необережний тяжкий злочин та умисний злочин середньої тяжкості, є особою молодого віку, на обліках у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, офіційно не працює, не одружений, за місцем проживання характеризується позитивно, з урахуванням ступеню тяжкості вчинених кримінальних правопорушень, які відповідно до ст.12 КК України відносяться до необережних тяжких злочинів та злочинів середньої тяжкості, при цьому дії ОСОБА_2 потягли тяжкі наслідки у виді тяжких тілесних ушкоджень потерпілої, поведінка ОСОБА_2 після події злочинів, направлену на ухилення від органів досудового розслідування, у зв*язку з чим останній перебував у розшуку, вважає, що необхідним і достатнім буде призначити покарання у виді позбавлення, у межах, установлених у санкції частини ч.2 ст. 286, ч.1 ст.289 КК України. Суд призначає покарання ОСОБА_2 за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, без призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами з огляду на те, що ОСОБА_2 не має такого спеціального права, при цьому виходячи з роз*яснень п.18 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року із змінами, відповідно до яких суд не вправі призначити це покарання особі, яка не має права керувати транспортними засобами.

Остаточне покарання суд визначає ОСОБА_2 за сукупністю злочинів на підставі ч.1 ст.70 КК України, шляхом поглинення менш суворого покарання за злочин, передбачений ч.1 ст.289 КК України, більш суворим за злочин, передбачений ч.2 ст.286 КК України.

Одночасно з урахуванням тих обставин, що ОСОБА_2 в суді вину у вчиненні злочинів визнав в повному обсязі, щиро розкаявся, раніше не судимий,з урахуванням його позитивної характеристики, сімейного стану та наявності міцних сімейних зв*язків, суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_2 та попередження нових злочинів без відбування покарання, у зв*язку з чим ОСОБА_2 необхідно звільнити від відбування основного покарання з випробуванням та покладенням обов*язків відповідно до ч.1 ст. 76 КК України, зобов*язавши ОСОБА_2 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації ; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Згідно вимог ст. 100 КПК України речові докази - мобільний телефон «Соні Експеріа» - повернути власнику. Ключі у кількості 2 штук та брелок, вилучені з автомобіля НОМЕР_10 - залишити у володільця ОСОБА_3, автомобіль НОМЕР_10 білого кольору з пошкодженнями - залишити у володільця ОСОБА_8 Автомобіль «Хюндай» НОМЕР_13 , переданий на зберігання ОСОБА_5, залишити у власника ОСОБА_5

Згідно з ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями, рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, що її заподіяла, за наявності її вини.

Таким чином, враховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди підтверджуються висновком експерта від 15.06.2016 № 19\111\12-6-284, в повному обсязі визнані обвинуваченим, необхідно стягнути зі ОСОБА_2, винними діями якого завдана матеріальна шкода потерпілому - власнику майна ОСОБА_3, в рахунок відшкодування матеріальної шкоди вартість відновлювального ремонту автомобіля - 14 806 грн. 17 коп., а також в рахунок відшкодування моральної шкоди - 7 000 грн.

Підлягають стягненню зі ОСОБА_9 на користь держави судові витрати, понесені у зв*язку з проведенням автотехнічної експертизи - 703,68 грн., дактилоскопічної експертизи - 439,80 грн., трасологічної експертизи - 527,76 грн., автотоварознавчої експертизи - 1650,75 грн., що разом становить - 3321,99 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376, 475 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 289, ч.2 ст. 286 КК України і призначити покарання

за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.289 КК України - у виді позбавлення волі строком на три роки,

за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, - у виді позбавлення волі строком на п*ять років без призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів визначити ОСОБА_2 остаточне покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, у виді позбавлення волі строком на п*ять років без призначення додаткового покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від призначеного основного покарання з випробуванням строком на три роки, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов*язки.

Відповідно до ч.1 ст.76 КК України покласти на ОСОБА_2 обов*язки періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_2, який перебував під вартою з 25 листопада 2016 року по 22 березня 2017 року, - змінити на особисте зобов*язання до набрання вироком законної сили, звільнивши ОСОБА_2 негайно з - під варти в залі суду.

Покласти на підставі ст. 194 КПК України на ОСОБА_2 до набрання вироком законної сили обов*язки не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу суду, повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи.

Речові докази - мобільний телефон «Соні Експеріа» - повернути власнику, ключі у кількості 2 штук та брелок, вилучені з автомобіля НОМЕР_10, - залишити у володільця ОСОБА_3, автомобіль НОМЕР_10 білого кольору з пошкодженнями - залишити у володільця ОСОБА_8, автомобіль НОМЕР_8, переданий на зберігання ОСОБА_5, залишити у власника ОСОБА_5

Стягнути зі ОСОБА_9 на користь держави судові витрати, понесені у зв*язку з проведенням експертиз, - 3321,99 грн.

Цивільний позов ОСОБА_3 - задовольнити. Стягнути зі ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду- 14 806 грн.17 коп., в рахунок відшкодування моральної шкоди - 7 000 грн.

На вирок можуть бути подані учасниками судового провадження апеляційні скарги до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з моменту його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, - в той же строк з моменту отримання копії вироку з урахуванням положень ч.3 ст. 349 КПК України.

Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення, з урахуванням положень ч.3 ст. 349 КПК України.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя О.П. Хардіна