Ухвала суду № 65835636, 06.05.2016, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження № 2/760/1079/17

Справа №760/1677/16-ц

У Х В А Л А

/про залишення позовної заяви без руху/

06 травня 2016 року суддя Солом'янського районного суду м. Києва Лазаренко В.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дол-Ватер» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

28.01.2016 позивач звернувся до суду з позовом і просить:

- стягнути з відповідача на користь позивача 7 500,00 грн. авансового платежу, сплаченого за договором від 30.06.2014 року;

- стягнути з відповідача на користь позивача 102 150,00 грн. пені за прострочення поставки товару;

- стягнути з відповідача на користь позивача 70 000, 00 грн. моральної шкоди;

- стягнути з відповідача на користь позивача 8 000,00 грн. вартість юридичних послуг.

Ухвалою суду від 10 лютого 2016 року позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дол-Ватер» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - повернуто позивачеві з усіма додатками.

Ухвалою Апеляціного суду м. Києва від 14 квітня 2016 ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 10 лютого 2016 року скасовано, питання про відкриття провадження у справі передано до суду першої інстанції на новий розгляд.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі виявлено, що позовна заява не відповідає вимогам ст. ст. 119, 120 ЦПК України.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 119 ЦПК України до позовної заяви додається документ, що підтверджує сплату судового збору.

При зверненні до суду такий документ позивачем до позову доданий не був.

При цьому позивач посилається на ч. 3 ст. 22 Закону України № 1023-XII від 12 травня 1991 року «Про захист прав споживачів» згідно якого, споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Разом з цим, суд вважає, що таке посилання є безпідставним, з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України № 1023-XII від 12 травня 1991 року «Про захист прав споживачів» споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, що пов'язані з порушенням їх прав.

Однак, з 01.09.2015 року набув чинності Закону України № 484-VIII від 22 травня 2015 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» щодо об'єктів справляння судового збору.

Так, відповідно до ст. 5 даного Закону в редакції від 01.09.2015 року споживачі при зверненні до суду від сплати судового збору не звільняються.

Конституційний Суд України у рішенні від 09.02.1999 року у справі № 1-рп/99 зазначив, що принцип, закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення в цивільній справі» у разі наявності суперечності між нормами законів (кодексів), що мають однакову юридичну силу, застосуванню підлягає той з них, який прийнято пізніше.

Виходячи з цього, двох законів, що мають однакову юридичну силу / Закон України «Про захист прав споживачів» та Закон України «Про судовий збір» / вимоги Закону України «Про судовий збір» у редакції від 01.09.2015 року є пріорітетнішими.

Позивач звертається до суду з вимогами як майнового характеру (стягнення коштів), так і немайнового характеру (відшкодування моральної шкоди).

За ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно абз. 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Частиною 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Відповідно ч. 2 ст. 4 Закону / в редакції від 01.09.2015 року/ за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, розмір судового збору становить 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (551,20 грн.), а за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, розмір судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати, тобто не менше 551, 20 гр. та не більше 6 890, 00 гр.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору, не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві або залишення заяви без розгляду.

Виходячи з того, що позивачем одночасно пред`явлено вимоги немайнового характеру (про стягнення моральної шкоди) з цих вимог позивачем має бути сплачено 551 грн. 20 коп. судового збору, та позовні вимоги майнового характеру в загальному розмірі на 109 650,00 грн. з яких має бути оплачено судовий збір в сумі 1096, 50 грн.

Оплата судового збору повинна бути здійснена на р/р отримувача 312 122 067 000 10, утримувач коштів УДКСУ у Солом`янському районі м.Києва, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 380 50 812, Банк отримувача ГУ ДКУ у м. Києві, Код банку отримувача (МФО) 82 00 19 Код класифікації доходів бюджету 220 300 01, призначення платежу: 220 300 01; 050, «судовий збір», Солом`янський р.с., 02896762, із представленням суду оригіналів відповідних квитанцій.

Суд також звертає увагу позивача на аналогічну позицію суду апеляційної інстанції з приводу оплати судового збору з позовних вимог заявлених позивачем.

Так, ухвалою судді Апеляційного суду м. Києва від 04.03.2016 в даній справі (а.с. 19) позивачеві було надано строк на усунення недоліків в зв`язку з неоплатою судового збору. Вказаною ухвалою суд апеляційної інстанції зобов`язав позивача оплатити судовй збір, зазначивши, що новою редакцією Закону України "Про судовий збір" не передбачено звільнення споживачів від сплати судового збору.

До того ж, в ухвалі апеляційного суду м. Києва від 14.06.2016, якою була скасована ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви позивачеві в зв`язку з неусуненням недоліків, не було жодного посилання на те, що ухвала суду першої інстанції в частині надання строку на усунення недоліків в зв`язку з неоплатою судового збору не відповідає вимогам чинного законодавства.

Таким чином, з огляду на викладене суддя вважає, що позивач має оплатити судовий збір та подати суду оригінали відповідних квитанцій.

Згідно ст. 120 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документі, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Разом з цим, позивачем зазначені вимоги не виконані. Тому, з урахуванням того, що відповідно до ухвали суду від 10 лютого 2016 року позовну заяву повернуто позивачеві з усіма додатками, позивач має подати суду позовну заяву з додатками, а також додати до своєї позовної заяви її копії з копіями всіх додатків відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання позивачем ухвали.

Керуючись ст. ст. 119, 121 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху, надавши строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання ухвали.

Повідомити позивача про необхідність усунення недоліків, шляхом подання позовної заяви з додатками, копії позовної заяви з усіма додатками відповідно до кількості відповідачів, оплати судового збору та надання суду оригіналу відповідної квитанції.

Роз`яснити, що у разі не виправлення недоліків в зазначений строк позовна заява вважатиметься не поданою та буде йому повернута.

Ухвала в частині визначення розміру судового збору може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення чи протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали, постановленої без участі особи, яка її оскаржує.

В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: