Рішення № 65834364, 05.04.2017, Апеляційний суд Рівненської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2017 року м. Рівне

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Рівненської області в складі: головуючого судді - Боймиструка С.В., суддів: Гордійчук С.О., Шеремет А.М.,

секретар судового засідання - Демчук Ю.Ю.

з участю ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 24 січня 2017 року в справі за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Кузнецовського міського суду Рівненської області від 24 січня 2017 року позовні вимоги задоволено частково. Розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, що зареєстрований 02.12.2014 року у відділі ДРАЦС Кузнецовського МУЮ у Рівненській області, актовий запис.

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишено проживати з матір'ю ОСОБА_2 до досягнення дитиною чотирнадцяти років.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 2000 гривень щомісячно, починаючи з 29.11.2016 року до досягнення дитиною повноліття.

Допущено негайне виконання рішення в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені витрати по сплаті судового збору в розмірі 551 гривня 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави витрати по сплаті судового збору в розмірі 551 гривня 20 копійок.

У поданій на вказане рішення апеляційній скарзі ОСОБА_1 покликався на його незаконність та необґрунтованість через порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Вказував, що не оспорює рішення суду першої інстанції в частині стягнення аліментів на утримання доньки, але вважає вказане рішення підлягає зміні через невідповідність висновків суду обставинам справи в частині розміру щомісячної суми, яка підлягає сплаті.

Звертав увагу на те, що він не має постійного місця роботи, заробляє гроші нанесенням татуювань, тому доходи має дуже нерегулярні.

Доводив, що стягнення з нього 2000 грн. аліментів щомісячно ставить його у важке матеріальне становище і він не має змоги сплачувати таку суму про що неодноразово наголошував в ході судових засідань в суді першої інстанції.

З цих підстав просив рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 24 січня 2017 року змінити в частині стягнутого з нього розміру аліментів на утримання дитини змінивши такий розмір з 2000 грн. на 500 грн., а в іншому рішення залишити без змін.

ОСОБА_1 в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

ОСОБА_2 у встановленому законом порядку, завчасно була повідомлена про час і місце розгляду справи, однак до суду не з'явилася і причин неявки суду не повідомила, а тому колегія суддів прийшла до висновку про можливість розгляду справи за її відсутності.

За результатами апеляційного розгляду колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 щодо стягнення із відповідача аліментів на утримання неповнолітньої дитини, в розмірі 2000 грн., щомісяця, суд першої інстанції виходив з того, що в ході судового розгляду справи було встановлено факт ухилення відповідача від виконання обов'язку по утриманню своєї дитини, в зв'язку із чим останній має сплачувати аліменти на утримання своєї дитини, відповідно до положень ст.ст. 84, 180, 182, 184 СК України, саме у такому розмірі.

Проте, із визначеним судом першої інстанції розміром аліментів колегія суддів не погоджується та вважає, що в цій частині оскаржуване рішення підлягає зміні.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції під час розгляду справи, сторони перебували у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб. Подружжя ОСОБА_1 має спільну дитину ОСОБА_3, 2015 року народження, що підтверджується свідоцтвом про народження дитини. Позивачка проживає разом з дочкою ОСОБА_3. Після фактичного припинення сторонами шлюбних відносин відповідач проживає окремо від сім'ї, не надає кошти на утримання дочки та дружини, хоча має нерегулярний заробіток. Відповідач доводи позивача щодо неможливості збереження шлюбу підтримав. Також відповідач не спростував доводів позивачки про те, що він має можливість працювати і отримувати грошові кошти та надавати частину коштів, зокрема, для забезпечення дочки.

Статтею 180 СК України визначено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 3 статті 181 СК України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно із ч. 1 ст. 184 СК України, якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших підстав, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідно до чч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Наполягаючи на стягненні аліментів у твердій грошовій сумі, в розмірі 2000 грн., щомісяця, ОСОБА_2 не подала доказів про відповідні доходи відповідача та можливість сплати ним заявленої суми, не навела переконливих обґрунтувань з приводу того, чому із відповідача мають стягуватись аліменти саме у такому розмірі, з чого складаються і чим підтверджуються її щомісячні витрати на утримання дитини, виходячи із того, що позивачка також має рівний з відповідачем обов'язок утримувати свою дитину та чи надає вона таке утримання дитині і в такому розмірі.

Суд першої інстанції з даного приводу також ніякого обґрунтування не навів, обмежившись загальними посиланнями на правові норми.

Вказавши на те, що відповідач не має постійного місця роботи, суд першої інстанції взагалі не звернув уваги на те, що позивач наполягає на стягненні аліментів, розмір яких майже в двічі перевищує встановлений для відповідного віку дитини прожитковий мінімум.

Крім того, стягнення із відповідача аліментів саме в такому розмірі, який визначив суд першої інстанції, призведе до того, що останній опиниться в гіршому положенні ніж його неповнолітня дитина, яка має право на таке ж саме утримання і з боку своєї матері, оскільки відповідно до статті 141 СК України батьки мають рівні права та обов'язки щодо своєї дитини.

Враховуючи передбачений чинним законодавством України прожитковий мінімум для дитини, віком до 6 років, який із 01 січня 2017 року становить 1355 грн. на місяць, враховуючи стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів, який немає постійного доходу, а також інші обставини справи, колегія суддів вважає за необхідне змінити оскаржуване рішення, шляхом зменшення розміру аліментів, які підлягають щомісячному стягненню із ОСОБА_1 на користь позивачки, з 2000 грн. до 700 грн., що становить половину прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що він погоджуються сплачувати аліменти на утримання своєї дитини, в розмірі 500 грн., щомісяця, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки такий розмір аліментів є заниженим.

В іншій частині рішення місцевого суду не оскаржувалось, а тому не було предметом апеляційного перегляду.

Враховуючи наведене та встановлену законом рівність обов'язків матері і батька щодо утримання дитини, колегія суддів вважає, що місцевий суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги, які відповідач визнав частково та стягнув з нього на користь позивачки аліменти на утримання доньки, однак щодо їх розміру припустився помилки, яку слід усунути змінивши в цій частині рішення зменшивши розмір стягнутих аліментів.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 303, п.3 ч.1 ст.307, 309, 313-314, 316, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів

В И Р І Ш И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Кузнецовського міського суду Рівненської області від 24 січня 2017 року змінити, зменшивши розмір аліментів, які підлягають щомісячному стягненню із відповідача на користь позивача на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі, починаючи з 29.11.2016 року і до досягнення дитиною повноліття, з 2000 грн. до 700 грн.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Судді: С.В. Боймиструк

С.О. Гордійчук

А.М. Шеремет