Постанова № 65833005, 06.04.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/10200/16-п Головуючий у І інстанції Мельник О. О.Провадження № 33/780/281/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 441 06.04.2017

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2017 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області ОСОБА_1, з участю представника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 ОСОБА_3 та представників митниці ОСОБА_4, ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 січня 2017 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянку України, працюючу керівником ТОВ «ТК Гіацит» (Київська область, Броварський район, с. Погреби, вул. Папаніна, 3-б), зареєстровану за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.483 Митного кодексу України та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 100% вартості товарів безпосередніх предметів порушення митних правил, що становить 88030,1 гривень з конфіскацією цього товару.

Вразі відсутності такого товару, стягнути з ОСОБА_2 подвійний розмір 100% вартості товару в розмірі 176060,0 гривень, без конфіскації товару.

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до постанови, 22.03.2014р. ОСОБА_2, як керівник ТОВ «ТК Гіацинт», діючи на виконання умов зовнішньоекономічного контракту №UA01/14 від 10.01.14р., укладеного з компанією «Hans Visser Plantenexp. Aalsm B.V.» (Postbus 1047-1430 BA Aalsmeer Holland, Нідерланди) в особі директора Gert Klootwijk, з метою митного оформлення вантажу у вигляді «декоративні рослини», загальною вартістю 6327,51 євро згідно даних митної декларації №125130003/2014/501716 від 22.03.2014р., що за офіційним курсом НБУ в національній валюті складає суму в розмірі 88 030,1 грн., допустила дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю, а саме: подала неправдиві відомості в митній декларації №125130003/2014/501716 від 22.03.2014р. в режимі «ІМ 40 ЕЕ» та в поданому інвойсі №13507642 від 20.03.2014р., що є підставою для переміщення товарів через митний кордон України, в яких не були заявлені точні та достовірні відомості щодо відправника товару, який вказаний як компанія «Hans Visser Plantenexp. Aalsm B.V.», хоча згідно інформації, отриманої від митних органів Королівства Нідерландів, в компанії «Hans Visser Plantenexp. Aalsm B.V.» не були знайдені, подані із запитом митних органів України документи, і які не є автентичними, тобто з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів документів, які містять неправдиві відомості щодо відправника товару.

На вказану постанову суду, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій не погоджується з постановою та вважає її необґрунтованою, оскільки впевнена, що на момент розгляду справи закінчилися строки накладення адміністративного стягнення, так як інформація про те що дії директора ТОВ «ГК Гіацит» можливо є неправомірними стала відома Київській митниці ДФС України 14.07.2016 року. Окрім цього, апелянт вважає, що протокол про порушення митних правил не може бути доказом у справі, оскільки він складений з порушення вимог законодавства, а саме: права особі відносно якої він складений розясненні не були, дані про вручення цій особі другого примірника протоколу, в матеріалах справи відсутні, відмова особи в одержанні примірника не зазначена. Тому просить постанову скасувати, а провадження по справі закрити.

Також, апелянт просить поновити їй строк на подачу зазначеної скарги, пославшись на те, що строк був пропущений з поважних причин, оскільки про час та місце розгляду справи вона повідомлена не була.

У судове засідання особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 не зявилась, повідомлена про час та місце розгляду справи, причин неявки не повідомила.

Представник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 ОСОБА_3 у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав, підтвердив викладені у ній доводи та просив апеляційну скаргу задовольнити.

Представники Київської митниці ДФС ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вказували, що постанова суду першої інстанції правильна та законна.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляція до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ч.2 ст. 294 КУпАП апеляційний суд має право поновити строк для апеляційного оскарження постанови місцевого суду.

Враховуючи доводи апелянта, про причини пропуску строку на оскарження постанови, апеляційний суд визнає їх поважними, а тому клопотання особи, щодо якої складено протокол про адміністративне правопорушення про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду від 06 січня 2017 року підлягає задоволенню.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 483 ч. 1 Митного кодексу України відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами та є обґрунтованим.

Так, ст. 483 ч. 1 МК України передбачає відповідальність за переміщення або дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з поданням органу доходів і зборів як підстави для переміщення товарів документів, що містять неправдиві відомості щодо найменування товарів, їх ваги, або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача, кількості вантажних місць, їх маркування та номерів, визначення коду товару та його митної вартості.

Відповідно до п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 03.06.2005 року «Про судову практику у справах про контробанду та порушення митних правил» документами, що містять неправдиві дані, є такі, в яких відомості щодо суті угоди, найменування, асортименту, ваги, кількості чи вартості товарів, а також відправника чи одержувача, держави, з якої вони вивезені чи в яку переміщуються, не відповідають дійсності.

Суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що вина ОСОБА_2 у вчиненні вказаного правопорушення підтверджується зібраними по справі доказами, а саме: протоколом про порушення митних правил від 11.11.2016 року №0704/125000016/16; службовою запискою головного державного інспектора другого відділу аналітично-пошукової роботи управління боротьби з митними правопорушеннями ОСОБА_6; листом Державної Фіскальної Служби України до Київської митниці від 14.07.2016 року; копією декларації; контрактом №UA01/14 від 10.01.2014 року; іншими доказами по справі.

При цьому, суд враховує, що представник особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 ОСОБА_3 у судовому засіданні не зміг пояснити чому інформація надана при митному оформленні вантажу є недостовірною.

Кваліфікація дій ОСОБА_2 за ст. 483 ч. 1 Митного кодексу України є правильною.

Доводи апеляції про те, що при складанні протоколу про порушення митних правил не були вжиті заходи для забезпечення особи, яка притягується до відповідальності за порушення митних правил, не знайшли свого підтвердження.

З матеріалів справи вбачається, що митними органами на адресу ОСОБА_2 неодноразово були направлені рекомендовані повідомлення про необхідність прибути до митниці за місцем її реєстрації, а також і за місцем знаходження очолюваного нею ТОВ «ТК Гіацинт» (а.с. 50-57).

У подальшому ОСОБА_2 було повідомлено також рекомендованими повідомленнями за вказаними адресами вже про складання щодо неї протоколу про порушення митних правил та надіслано примірники вказаного протоколу (а.с. 58-64).

Відповідно до ст. 494 МК України, протокол підписується посадовою особою, яка його склала. Якщо при складанні протоколу була присутня особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, протокол підписується і цією особою. Протокол вважається врученим навіть у разі, якщо особа, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, не перебувала за повідомленою нею адресою або місце проживання чи фактичного перебування, назване нею, є недостовірним.

Доводи апеляції про те, що на момент розгляду даної справи закінчились строки накладення стягнення, також не знайшли свого підтвердження.

Згідно зі ст. 467 МК України якщо справи про порушення митних правил розглядаються судами (суддями), адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а в разі розгляду справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статтями 469, 477-485 МК України, -- не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

З матеріалів справи вбачається, що інформація про те, що дії ОСОБА_2 є неправомірними стала відома з відповіді митних органів Нідерландів, яка надійшла до ДФС України 14.07.2016 року.

Оскільки оскаржувана постанова суду першої інстанції постановлена 06 січня 2017 року, передбачені Законом строки притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил (шість місяців з дня виявлення цих правопорушень) не сплили.

Не можуть бути взяті до уваги висновки Верховного Суду України, викладені в постановах від 20.06.2011 року та від 09.04.2012 року, а також розяснювальні листи Міністерства юстиції щодо визначення моменту вчинення правопорушення, оскільки вказані висновки стосувались попереднього Митного кодексу України, який на даний момент є недіючим.

Дана справа розглядається щодо дій ОСОБА_2 які були вчиненні у період дії Митного кодексу України від 13.03.2012 року.

Безпідставними є й посилання в додаткових поясненнях про те, що в наданих постановах апеляційного суду, постановлених в аналогічних справах щодо ОСОБА_2 висловлена позиція про закінчення строків накладення адміністративного стягнення у звязку зі спливом шести місяців з дня вчинення правопорушення.

Так, у тих випадках суд першої інстанції прийняв рішення про закриття провадження по справі щодо ОСОБА_2 у звязку з закінченням строків притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Оскільки, на момент розгляду справи апеляційним судом сплили передбачені Законом строки притягнення особи до адміністративної відповідальності, апеляційний суд позбавлений можливості накласти на ОСОБА_2 адміністративне стягнення за порушення митних правил, передбачених ст. 483 ч. 1 МК України, а тому апеляційну скаргу, у якій ставилось питання про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, залишив без задоволення.

За даних обставин, апеляційна скарга не може бути задоволена, а тому оскаржувану постанову Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 січня 2017 року слід залишити без змін.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Поновити строк на апеляційне оскарження постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 січня 2017 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 06 січня 2017 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.М. Слива