Рішення № 65832977, 05.04.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 367/2854/16-ц Головуючий у І інстанції Кухленко Д. С.Провадження № 22-ц/780/1767/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 19 05.04.2017

РІШЕННЯ

Іменем України

5 квітня 2017 року м. Київ

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Ігнатченко Н.В.,

суддів: Кулішенка Ю.М., Яворського М.А.,

за участю секретаря: Волошина В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Ірпінського міського суду Київської області від 24 січня 2017 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» до ОСОБА_2 про розірвання договорів,

у с т а н о в и л а:

У березні 2016 року ТОВ «Аверс-Сіті» звернулося до суду з вказаним позовом до ОСОБА_2, в якому просило розірвати договори купівлі-продажу майнових прав № 1/424_ИП від 25 жовтня 2010 року, укладений між товариством та ОСОБА_3, та договір № 1/444_ИП від 3 грудня 2010 року, укладений між товариством та ОСОБА_4

В обґрунтування своїх вимог зазначило, що 26 грудня 2011 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено договір відступлення права вимоги, згідно якого відповідач набув статусу сторони (покупця) за договором купівлі-продажу майнових прав від 25 жовтня 2010 року. 26 грудня 2011 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 також укладено договір відступлення права вимоги, згідно якого відповідач набув статусу сторони (покупця) за договором купівлі-продажу майнових прав від 3 грудня 2010 року. Відповідно до вказаних договорів позивач продав, а відповідач купив майнові права на обєкти нерухомості квартири № 424 та 444 у будинку по вул. Пономарьова, 26, корпус 1, секція 5 у смт. Коцюбинське Київської області.

Оскільки взяті на себе зобовязання ні відповідач, ні особи, що мали статус покупців до заміни сторони у зобовязанні, не виконали, грошових коштів ТОВ «Аверс-Сіті» за продаж майнових прав не сплатили, відповідно до п. 8.3. договорів та положень цивільного закону це є підставою для їх розірвання.

Рішенням Ірпінського міського суду Київської області від 24 січня 2017 року позов задоволено. Розірвано договори купівлі-продажу майнових прав № 1/424_ИП та № 1/444_ИП, укладені між ТОВ «Аверс-Сіті» та ОСОБА_2 Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, відповідач, через свого представника за довіреністю ОСОБА_5, подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати, з мотивів неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та порушення норм процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення сторін, що зявилися, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Згідно зі ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Таким вимогам закону ухвалене у справі судове рішення не відповідає.

Судом встановлено, що 26 грудня 2011 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено договір відступлення права вимоги, згідно якого відповідач набув статусу сторони (покупця) за договором купівлі-продажу майнових прав від 25 жовтня 2010 року.

У цей же день між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 також укладено договір відступлення права вимоги, згідно якого відповідач набув статусу сторони (покупця) за договором купівлі-продажу майнових прав від 3 грудня 2010 року.

Відповідно до договорів купівлі-продажу майнових прав, (в редакції, яка викладена в договорах про внесення змін та доповнень від 26 грудня 2011 року) позивач продав, а відповідач купив майнові права на обєкти нерухомості квартири № 424 та 444 у будинку по вул. Пономарьова, 26, корпус 1, секція 5 у смт. Коцюбинське Київської області.

Пунктом п. 8.3. вказаних договорів передбачено, що продавець має право розірвати договір в односторонньому порядку, наслідком чого є його припинення, лише у випадку відмови покупця перерахувати та/або несвоєчасного перерахування покупцем коштів.

Задовольняючи позов ТОВ «Аверс-Сіті», суд першої інстанції виходив з того, відповідач не виконав свої зобовязання, а саме не здійснив оплату вартості майнових прав за спірними договорами.

Проте колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Відповідно до ст. 653 ЦК України якщо договір змінений або розірваний у звязку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

У п. 1.5. договорів про відступлення права вимоги зазначено, що до відповідача перейшли всі права та обовязки покупця за договорами купівлі-продажу майнових прав укладених з ТОВ «Аверс-Сіті».

Відповідно до п. 3.2. договорів відступлення права вимоги від 26 грудня 2011 року, укладених між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, і між ОСОБА_4 та ОСОБА_2, сторони підтвердили, що розрахунки за цим договором здійснені до моменту укладання цього договору.

Факт повного розрахунку ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перед ТОВ «Аверс-Сіті» за придбані майнові права на квартири підтверджується довідками позивача від 25 жовтня 2010 року та 3 грудня 2010 року відповідно (а.с. 42, 43), постановою старшого прокурора Генеральної прокуратури України від 26 грудня 2012 року (а.с. 41), а також договорами № 29/10/10 та № 444-3 про зарахування зустрічних однорідних вимог (а. с. 98, 119).

Згідно з договором про зарахування зустрічних однорідних вимог ОСОБА_3 та ТОВ «Аверс-Сіті», які мали один до одного зустрічні грошові вимоги, строк виконання яких настав 27 жовтня 2010 року дійшли згоди, на підставі ст. 601 ЦК України про зарахування таких зустрічних однорідних вимог, що випливають з договорів, укладених між сторонами, а саме за договором купівлі-продажу майнових прав № 1/424_ИП, згідно з якими ОСОБА_3 має виконати грошові зобовязання перед ТОВ «Аверс-Сіті».

Аналогічної згоди дійшли ОСОБА_4 та ТОВ «Аверс-Сіті» у договорі з договором про зарахування зустрічних однорідних вимог від 6 грудня 2010 року.

Таким чином, зобовязання відповідача, до якого перейшло відступлення права вимоги за договорами, перед позивачем припинилося на підставі ч. 1 ст. 601 ЦК України, тому суд першої інстанції безпідставно задовольнив позов.

Крім того, як вбачається з актів приймання передачі майнових прав від 30 грудня 2011 року до спірних договорів купівлі-продажу майнових прав, які є невідємною частиною цих договорів (а.с. 54, 55), ТОВ «Аверс-Сіті» передало, а ОСОБА_2 прийняв у власність майнові права на обєкти нерухомості (квартири № 424 та 444).

При цьому, як передбачено п. 3.1. договорів, майнові права на обєкти нерухомості передаються шляхом підписання акту не пізніше десяти робочих днів за дати настання останньої з таких подій: здійснення покупцем оплати 100 % вартості майнових прав, введення відповідної частини обєкту капітального будівництва, складовою та невідємною частиною якої є обєкт нерухомості в експлуатації та здійснення розрахунків.

Отже, підстави для розірвання договорів купівлі-продажу майнових прав відсутні.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Статтею 33 ЦПК України встановлено, що суд за клопотанням позивача, не припиняючи розгляду справи, замінює первісного відповідача належним відповідачем, якщо позов пред'явлено не до тієї особи, яка має відповідати за позовом, або залучає до участі у справі іншу особу як співвідповідача.

За змістом вказаних процесуальних норм, якщо позов предявлено до неналежного відповідача, суд має розяснити позивачеві право на подачу заяви про заміну відповідача або залучення до участі у справі співвідповідача. У випадку коли позивач після відповідних розяснень не подав вказану заяву, суд відповідно до ч. 5 ст. 36 ЦПК України має вирішити питання про залучення цих осіб до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог.

Суд першої інстанції не виконав зазначених вимог закону та не встановивши всі фактичні обставини справи, які необхідні для правильного вирішення справи, не вирішив питання про залучення до участі у справі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з огляду на те, що вони були сторонами спірних договорів.

Викладене свідчить, що при вирішені спору судом неповно встановлено фактичні обставин справи, рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, що в силу ст. 309 ЦПК України є підставою для його скасування та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з позивача стягуються документально підтвердженні судові витрати, понесені відповідачем, а саме 1 515,80 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 303, 304, ч. 1 п. 2 ст. 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити

Рішення Ірпінського міського суду Київської області від 24 січня 2017 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Аверс-Сіті» на користь ОСОБА_2 1 515,80 грн. (одна тисяча пятсот п'ятнадцять гривень вісімдесят копійок) судового збору за подання апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий Н.В. Ігнатченко

Судді: Ю.М. Кулішенко

ОСОБА_6