Постанова № 65830991, 06.04.2017, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 163/409/17 Провадження №33/773/295/17 Суддя в 1 інстанції: Гайдук А. Л. Категорія: ст.ст. 471, 472 МК УкраїниДоповідач: Гапончук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2017 року місто ОСОБА_1

Апеляційний суд Волинської області в складі:

судді - Гапончука В.В.,

з участю

представника митниці ОСОБА_2,

розглянувши апеляційні скарги заступника начальника митниці начальника УПМП Л.М. ОСОБА_1, захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на постанову Любомльського районного суду від 23 лютого 2016 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_4,

В С Т А Н О В И В :

Вказаною постановою суду ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, та накладено на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 1700 гривень з конфіскацією в дохід держави 9339 (девять тисяч триста тридцять девять) доларів США, провадження у справі за ст.472 МК України закрито на підставі п.1 ст.247 КпАП України, у звязку з відсутністю в її діях складу даного адміністративного правопорушення.

ОСОБА_4 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що вона 16.01.2017 року приблизно о 23 год. 24 хв., слідуючи з України в ОСОБА_5 через митний пост Устилуг Волинської митниці ДФС, в якості пасажира автомобіля марки «Мерседес-Бенц», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, порушила порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю «зелений коридор»,переміщуючи у дорожній сумці 20000 доларів США, з яких 9339 доларів США перевищилидопустиму до вивезення за межі України норму готівки без письмового декларування та надання підтверджуючих документів їх зняття з банківських (фінансових) рахунків, чим порушила вимоги пункту 2 розділу 2 Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженої постановою Правління Національного банку України № 148 від 27.05.2008 року, та вчинила правопорушення, передбачене ст.471 МК України.

Крім цього, ОСОБА_4 ставиться у вину те, що вона, за вищевикладених обставин, не задекларувала за встановленою формою точної кількості переміщуваної нею валюти, використавши всупереч вимог ст.ст.366, 374 МК України смугу руху зелений коридор, як форму декларування, шляхом вчинення дій, чим вчинила правопорушення, передбачене ст. 472 МК України.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції в частині закриття провадження за ст.472 МК України заступник начальника митниці в апеляційній скарзі вказує на те, що в діях ОСОБА_4 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким визнати ОСОБА_4 винною у порушенні митних правил за ст.ст.471, 472 МК України та накласти стягнення в межах санкцій даних статей.

В поданій апеляційній скарзі захисник не оспорюючи постанову в частині закриття провадження у справі за ст..472 МК України, вважає що постанова в частині притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, є незаконною та такою, що прийнята із порушенням норм, як матеріального так і процесуального права. Просить постанову в частині притягнення ОСОБА_4 до адміністративної відповідальності за ст..471 МК України скасувати, а провадження в даній справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КпАП України за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення. Вилучену валюту повернути.

Перевіривши доводи скарги, заслухавши представника митниці, який підтримав апеляцію з викладених у ній мотивів, проти задоволення апеляційної скарги захисника заперечив, дослідивши матеріали справи, суддя приходить до висновку, що апеляційні скарги до задоволення не підлягають з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.489 МК України при розгляді справи про порушення митних правил суд зобов'язаний зясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що помякшують та/або обтяжують відповідальність, чи є підстави для звільнення особи, що вчинила правопорушення від адміністративної відповідальності, а також зясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Вказані вимоги закону судом першої інстанції були дотримані в повній мірі при прийнятті рішення.

Відповідно до ст.471 МК України передбаченим у цій статті адміністративним правопорушенням є порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України особою, яка формою проходження митного контролю обрала проходження (проїзд) через "зелений коридор", товарів, переміщення яких через митний кордон України заборонено або обмежено законодавством України, або товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення через митний кордон України.

Таким чином, за переміщення через митний кордон України товарів в обсягах, що перевищують неоподатковувану норму переміщення, особа, яка формою проходження митного контролю обрала смугу спрощеного митного контролю, несе відповідальність за ст.471 МК України.

Відповідно до п.1, 2 розділу 2 Інструкції про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженої постановою Правління НБУ від 27 травня 2008 року №148, фізична особа має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10000 євро, без письмового декларування митному органу. Фізична особа резидент має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі та за наявності документів, що підтверджують зняття готівки з рахунків у банках (фінансових установах), виключно на ту суму, що перевищує в еквіваленті 10000 євро. Строк дії таких документів 30 календарних днів, починаючи з дня видачі.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_4 16.01.2017 року слідуючи з України в ОСОБА_5 через митний пост Устилуг Волинської митниці ДФС, в якості пасажира автомобіля марки «Мерседес-Бенц», реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, порушила порядок проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю «зелений коридор»,переміщуючи у дорожній сумці 20000 доларів США, з яких 9339 доларів США перевищилидопустиму до вивезення за межі України норму готівки без письмового декларування та надання підтверджуючих документів їх зняття з банківських (фінансових) рахунків, тобто вчинила порушення митних правил, передбачених ст. 471 МК України.

Висновки суду про наявність в діях ОСОБА_4 складу вказаного правопорушення є правильними і ґрунтуються на досліджених матеріалах справи та конкретних її обставинах.

Так факт незадекларування виявлених та вилучених товарів підтверджується протоколом про порушення митних правил №0132/205000017/17 від 17.01.2017 року (а.с. 1-3), актом про проведення огляду товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу (а.с.9), контрольним талоном для проходження по «зеленому коридору» (а.с.8).

Окрім того, при наданні пояснень в суді першої інстанції ОСОБА_4 фактично визнала свою винуватість, оскільки підтвердила те, що гроші належали саме їй (а.с.34), однак вона думала, що дану суму валюти перевозила в рівних частках з чоловіком.

Крім того судом першої інстанції дано належна оцінку іншим доказам у справі, зокрема поясненням захисника щодо відсутності умислу не незаконне перевезення волюти в ОСОБА_4

Твердження адвоката про те, що ОСОБА_4 не мала наміру порушувати митне законодавство, а при цьому мало місце непорозуміння з чоловіком, а тому в її діях відсутній умисел на вчинення правопорушення, до уваги не беруться, оскільки з огляду на субєктивну сторону правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, яка може характеризуватись, як умислом, так і необережністю, така причина допущення правопорушення не може слугувати виправданням скоєного та свідчити про відсутність в її діях складу зазначеного порушення митних правил.

Враховуючи вищенаведені та зібрані по справі докази, які суд першої інстанції взяв до уваги, давши їм належну оцінку, суд апеляційної інстанції вважає, що суддя обґрунтовано прийшов до висновку про те, що доводи адвоката щодо відсутності в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, безпідставні, тому визнав останню винною у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення.

У відповідності до вимог ст.472 МК України адміністративним правопорушенням є недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обовязковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України.

Об'єктивна сторона зазначеного правопорушення характеризується дією (недостовірне декларування), або ж бездіяльністю (недекларування). Тобто, це незаявлення за встановленою письмовою, усною, або будь-якою іншою формою відомостей або заявлення недостовірних відомостей про товари, їх митного режиму і інших відомостей для митної мети.

Як убачається із пояснень ОСОБА_4 під час проходження митного контролю по «зеленому коридору» вона повідомила інспектору митниці про переміщувану нею суму валюти в повному обсязі, тобто вчинила усне декларування.

Як встановлено судом, ОСОБА_4 митна декларація для письмового декларування товару співробітниками митниці не надавалась, що обєктивно доводиться відсутністю її у матеріалах справи, як і відсутністю протоколу, у якому зафіксовано факт відмови ОСОБА_4 від заповнення митної декларації і подання її до митного контролю.

Отже суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що переміщення через митний кордон України товарів, які підлягають обовязковому письмовому декларуванню та оподаткуванню, ОСОБА_4, яка за формою проходження митного контролю обрала смугу спрощеного митного контролю «зелений коридор» та під час проходження митного контролю усно заявила про переміщувану нею суму валюти в повному обсязі, вказує лише на порушення останньою порядку проходження спрощеного митного контролю, що в повному обсязі охоплюється складом правопорушення, передбаченого ст.471 МК України, та додаткової кваліфікації за ознаками правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, не потребує.

На підставі наведеного, вважаю, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність в діях ОСОБА_4 складу правопорушення, передбаченого ст.472 МК України,та закриття провадження у справі в цій частині на підставі п.1 ст.247 КпАП України.

З огляду на наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова судді першої інстанції є законною та обґрунтованою, а тому підстави для задоволення апеляційних скарг відсутні.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.294 КпАП України,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги заступника начальника митниці начальника УПМП Л.М. ОСОБА_1, захисника ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову судді Любомльського районного суду від 23 лютого 2017 року щодо ОСОБА_4 без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя В.В. Гапончук