Ухвала суду № 65830763, 07.04.2017, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/1773/15-к

Провадження № 1-кп/161/136/17

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 07 квітня 2017 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області у складі:

головуючого-судді Ковальчука В.О.,

при секретарі Камінському Ю.В.,

номер кримінального провадження у Єдиному реєстрі досудових розслідувань за №12013020130000615 від 5 серпня 2013 року, про обвинуваченняОСОБА_1 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, ОСОБА_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,

з участю прокурора Свириденко З.В.,

представника цивільного відповідача ОСОБА_3,

захисника Тарашевського С.В.,

потерпілого, обвинуваченого ОСОБА_2,

захисника Куденьчук О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань вказане кримінальне провадження,-

В С Т А Н О В И В :

07 квітня 2017 року, до початку судового засідання обвинувачений (потерпілий ) ОСОБА_2 подав через канцелярію Луцького міськрайонного суду для розгляду в даному судовому засіданні заяву про відвід прокурору Свириденко З.В., мотивуючи тим, що, оскільки в даному кримінальному провадженні він є одночасно і потерпілим і обвинуваченим, то користуючись правами потерпілого, 24 лютого2015 року пред'явив до ОСОБА_6, як роботодавця ОСОБА_1 і особи яка несе матеріальну відповідальність за шкоду завдану його працівником, і ПАТ "СК "Уніка" цивільний позов про відшкодування шкоди завданої вчиненням злочину.

Також, ОСОБА_2 зазначив, що під час судового розгляду було встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 захворів та медико-соціальною експертною комісією №244926, ОСОБА_1 визнаний інвалідом 1Б групи внаслідок загального захворювання з потребою у постійному сторонньому догляді.

Відповідно до висновку судово-психіатричної експертизи №147 від 7 червня 2016 року комісія експертів, встановила:

1)ОСОБА_1 з часу перенесеного інсульту 21.05.2015 року страждає на психічний розлад у формі астенічного варіанту психоорганічного синдрому з повною моторною та частковою сенсорною афазією.

3.)… ОСОБА_1 не здатний в повній мірі розуміти характер та фактичний зміст власних дій, керувати ними та передбачати їх наслідки.

4.)… ОСОБА_1 не може давати правильні покази та розуміти їх зміст.

6.)ОСОБА_1 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді амбулаторної психіатричної допомоги у примусовому порядку до виходу із хворобливого стану.»

Разом з тим, ОСОБА_2 зазначив, що в судовому засіданні експерт ОСОБА_7 дав роз'яснення висновку експертів, пояснивши, що зазначений в висновку термін психічний розлад є тотожніми за змістом та поняттям терміну психічне захворювання.

Окрім того, ОСОБА_2 зазначив, що експерт ОСОБА_7 роз'яснив висновок експертизи, що ОСОБА_1 страждаючи психічним розладом, може створити пасивний тип суспільної небезпеки, сам може не продовжувати лікування, що для цього необхідна стороння ініціатива та необхідність застосування примусових заходів медичного характеру.

Однак, захисник обвинуваченого ОСОБА_1 - Куденьчук О.А на підставі ст.335 КПК України 10 листопада 2016 року заявив необґрунтоване клопотання про зупинення кримінального провадження відносно ОСОБА_1, що суперечить вимогам ст.ст.335, 362, 503, 512 КПК України і ст.ст.19, 93 КК України.

Не дивлячись на необгрунтованість, надуманість та обсурдність клопотання заявленого Куденьчуком, прокурор в кримінальному провадженні Свириденко З. В. в судовому засіданні підтримала та заявила про необхідність зупинення провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_1.

Разом з тим, ОСОБА_2 зазначив, що позиція прокурора Свириденко З.Я. спрямована на свідоме затягування судового розгляду кримінального провадження і може призвести до фактичного ухилення обвинуваченим ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, оскільки ОСОБА_1 з власної ініціативи, або з ініціативи його сім'ї може відмовитися від добровільного лікування і за відсутності відповідного судового рішення не підлягатиме примусовим заходам медичного характеру - тобто не підлягатиме примусовому лікуванню, а зупинення кримінального провадження відносно ОСОБА_1 призведе до неможливості вирішення заявлених цивільних позовів про відшкодування завданої ним шкоди.

Також, ОСОБА_2 зазначив, що фактичне порушення прокурором Свириденко З.Я. норм кримінально-процесуального права підтверджується ухвалою Луцького міськрайонного суду від 14 лютого 2017 року, якою в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 - Куденьчка О.А. про зупинення судового провадження у кримінальному провадженні №12013020130000615 до його видужання, та продовження судового провадження щодо обвинуваченого ОСОБА_2, відмовлено за безпідставністю.

Окрім того, ОСОБА_2 зазначив, що прокурор Свириденко З.В. неодноразово нез'являлась в судові засідання - день та час проведення яких завчасно погоджувався з нею. При цьому поважність причин нез'явлення в судове засідання прокурор Свириденко З.Я. не повідомляла.

Свідоме порушення прокурором Свириденко З.Я. норм процесуального закону, що могло призвести до фактичного ухилення обвинуваченим ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності, уникнення цивільними відповідачами обов'язку по відшкодуванню шкоди завданої ОСОБА_1 призвело і продовжує призводити до необґрунтованого і протиправного затягування в розгляді кримінального провадження відносно ОСОБА_1 - викликають розумний сумнів в неупередженості такого прокурора.

Оскільки, підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду, а саме після судового засідання від 10 листопада 2016 року, в якому прокурор Свириденко З.Я. підтримала клопотання про зупинення судового провадження відносно ОСОБА_1, після оголошення ухвали суду від 14 лютого 2017 року, та після чергового нез'явлення в судове від 22 березня 2017 року, а тому заява про відвід поданий в найкоротший строк - до наступного судового розгляду даного кримінального провадження.

На підставі викладеного, ОСОБА_2 посилаючись на п.3 ч.1 ст.77, 80 КПК України, просить суд:

Відвести прокурора Луцької місцевої прокуратури Свириденко Зою Віталіївну від участі в кримінальному провадженні №161/1773/15-к (№12013020130000615) про обвинувачення ОСОБА_2, ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.286 КК України.

В судовому засіданні обвинувачений (потерпілий) ОСОБА_2, оголосивши заяву про відвід прокурору Свириденко З.В., дав пояснення, аналогічно тим, що зазначив в заяві про відвід.

В судовому засіданні захисник Тарашевський С.В. підтримав свого підзахисного та просив заявлений відвід прокурору Свириденко З.В. задовольнити з підстав, що зазначив ОСОБА_9.

Разом з тим, захисник Тарашевський С.В. просив задовольнити заяву ОСОБА_2 про відвід прокурору Свириденко З.В., оскільки порушення прокурором Свириденко З.В. норм процесуального закону, може привести до ухилення обвинуваченого ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності та обов'язку відшкодувати завдану шкоду.

Представник цивільного відповідача ОСОБА_3 просив суд відмовити в задоволенні заявленого відводу прокурору, мотивуючи відсутністю для цього підстав, що зазначені в ст.77 КПК України.

Захисник ОСОБА_1-адвокат Куденьчук О.А. заперечив проти задоволення заяви про відвід прокурору Свириденко З.В., мотивуючи відсутністю для цього передбачених ст.77 КПК України підстав.

Разом з тим, захисник Куденьчук О.А. зазначив, що оскільки він по поважній причині не прибув в судове засідання 22 березня 2017 року, то неявка прокурора Свириденко З.В. в це засідання, не може бути причиною відкладання судового засідання з підстав неявки прокурора, оскільки, засідання не відбулося би, без його участі.

Прокурор Свириденко З.В. заперечила проти заявленого відводу, мотивуючи тим, що позиція прокурора в судовому засіданні не може бути підставою для відводу прокурора, та відсутністю інших підстав для її відводу.

Разом з тим, прокурор Свириденко З.В. заявила, що судові засідання відкладались і з інших підстав, не прибуття в судові засідання інших учасників судового розгляду, з ініціативи суду та інших учасників судового розгляду.

Суд, заслухавши заяву про відвід, з'ясувавши думку прокурора та учасників судового розгляду встановив, що заявлений відвід прокурору слід задовольнити, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до постанови від 12 січня 2016 року заступника керівника Луцької місцевої прокуратури Урин С.З., на прокурора Свириденко З.В. покладені повноваження керівника у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_1, ОСОБА_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України.

В судових засіданнях 10 листопада 2016 року та 14 лютого 2017 року прокурор Свириденко З.В. підтримала заявлене клопотання захисником Куденьчук О.А., та просила суд зупинити кримінальне провадження відносно ОСОБА_1 до його видуження, а справу розглядати лише відносно одного обвинуваченого ОСОБА_2.

14 лютого 2017 року суд ухвалою відмовив в задоволенні заявленного клопотання захисника Куденьчук О.А. за відсутністю для цього підстав.

Зазначена позиція прокурора Свириденко З.В.,викликала сумнів в неупередженості прокурора в учасників судового розгляду, а саме: обвинуваченого (потерпілого) ОСОБА_2 та захисника Тарашевського С.В., оскільки суперечить вимогам закону, а саме ст.ст.335,503,512 КПК України.

Згідно п.3 ч.1 ст.77 КПК України, прокурор підлягає відводу, якщо існують обгрунтовані сумніви в його неупередженості.

З врахуванням зазначеного, суд, встановив, що заява ОСОБА_2 про відвід підлягає до задоволенню.

Окрім того, суд, встановив, що неприбуття прокурора Свириденко З.В. в судове засідання 22 березня 2017 року, не містить підстав для відводу прокурору.

Разом з тим, суд встановив, що доводи прокурора Свириденко З.В., представника цивільного відповідача ОСОБА_3, захисника Куденьчук О.А. не містять підстав для відмови в задоволенні заявленного відводу прокурору.

На підставі вказаного, керуючись ст.ст. 77,81,372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Заявлений обвинуваченим (потерпілим) ОСОБА_2 відвід прокурору Свириденко Зої Віталіївни задовільнити.

Відвести прокурора Свириденко Зою Віталіївну від участі в кримінальному провадженні №12013020130000615 від 5 серпня 2013 року,по обвинуваченню ОСОБА_1, ОСОБА_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, про що повідомити прокурора Луцької місцевої прокуратури Волинської області для призначення іншого прокурора.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ковальчук В.О.