Рішення № 6583040, 03.11.2009, Виноградівський районний суд Закарпатської області

                                                        №2-1302\09

                               РІШЕННЯ

                              ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

                            (заочне)

03.11.2009р.                                                 м.Виноградів

    Виноградівський районий суд Закарпатської області у особі головуючого- судді А.А.Надопта, при секретарі І.О.Чейпеш, за участю представника позивача по довіреності ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судому засіданні в залі суду м.Виноградів цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Виноградівтеплокомуненерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожите тепло,

                        В С Т А Н О В И В :

    Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачці по справі, згідно із Договором №0922 від 01.01.2006р. надаються комунальні послуги з теплопостачання та горячого водопостачання, а відповідачка зобов"язана проводити оплату за опалення за діючими тарифами регулярно до 5-го числа наступного місяця.

Позивач відповідно до укладеного Договору та Постанов КМ України №1198 від 03.10.2007р. «Про затвердження правил користування тепловою енергією» та №630 від 21.07.2005р. «Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про  надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення» регулярно надавав відповідачці послуги з теплопостачання, яка ними користувалася в повному обсязі і наміру відмовитися від даних послуг не виявляла. З боку відповідачки претензій з представленням відповідних актів щодо ненадання  чи неякісного надання послуг  на адресу позивача не надходило.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги позивач зазначає, що відповідачка взяті на себе зобов"язання не виконує, за наданні послуги з січня 2006р. по серпень 2009р.  відповідачка заборгувала 9.386,69 грн., на усні та письмові попередження позивача про необхідність сплати боргу відповідачка не реагує.

Позивач також просить, крім основного  боргу, стягнути з відповідачки і 1.896,75 грн. його витрати від інфляції та 306,18 грн. відшкодування відсотків за користування чужими коштами, а також судові витрати по справі: 250,00 грн. за надану правову допомогу та 30,00 грн. по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

    Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсягу, посилаючись на підстави, викладенні в позовній заяві та просив суд їх задоволити  в повному обсягу.

Відповідачка в судове засідання   повторно не з"явилася,  хоча про час і місце судового засідання повідомлялася судом належним чином, про що свідчать розписки про одержання нею судових повісток \а.с.12,16\, причину своєї неявки до суду не повідомила, у зв»язку з чим суд, зі згоди представника позивача, якому суд роз»яснив порядок і умови заочного  розгляду справи, ухвалює рішення у справі при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України.

    Вислухавши пояснення сторін та вивчивши матеріали справи, суд вважає   заявлений позов підлягаючим до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.ст.10,11,59,60 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається в обгрунтування своїх вимог чи заперечень, доказування не може ґрунтуватись на припущеннях, а обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

    Розглядаючи дану цивільну справу на підставі наведених і встановлених у судовому засіданні фактів суд вважає, що правовідносини між сторонами врегульовані нормами ЦК та ЖК України, а також нормами Законів України «Про житлово-комунальні послуги» та «Про теплопостачання».

    Зокрема, споживання фізичними особами комунальних послуг, в даному випадку послуг з теплопостачання, регулюється нормами Постанов КМ України №630 від 21.07.2005р "Про правила надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення" та №1198 від 01.10.2007р. «Про затвердження правил користування тепловою енергією» та Законів України «Про житлово-комунальні послуги» та «Про теплопостачання», при чому основою виникнення правовідносин є договори між постачальником та споживачем.

    Так, відповідно до ст.3 Правил надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення вимоги щодо кількісних та якісних показників послуг визначаються договором.

Як вбачається із Договору за №0922 від 01.01.2006р. \а.с.7\, укладеного між сторонами, відповідачка відповідно до п.17.1 зазначеної угоди зобов"язалася перед позивачем проводити оплату за опалення та гаряче водопостачання згідно до діючих тарифів у встановлені договором строки.

Відповідно до ст.ст.526,527,530 ЦК України зобов'язання повинно виконуватись  належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору і вимог закону.

    Згідно до ч.1 ст.903 ЦК України якщо за договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов"язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

    Відповідно до чинного житлового законодавства, зокрема ст.ст.67-68 ЖК України,  відповідач зобов"язанний своєчасно вносити плату і за комунальні послуги.

З пояснень представника позивача та наявних у справі матеріалів не встановлено, що позивач припиняв надання відповідачці відповідних послуг. Не подавала і відповідачка відповідних заяв позивачу про припинення надання послуг, або неякісне їх надання, а відтак суд приходить до висновку, що саме відповідачка не виконує взяті на себе зобов"язання.  Згідно проведених розрахунків заборгованість відповідачки становить 9.099,28 грн.

    Оскільки відповідачка борг в добровільному порядку  не відшкодовує, то вона зобов"язана це зробити примусово.

Крім цього суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки 1.896,75 грн. витрат позивача від інфляції та 306,18 грн. за користування чужими коштами, оскільки відповідно до вимог ст.714 ч.2 ЦК України та ст.1 ч.22 Закону України «Про теплопостачання» до зобов»язань постачання енергетичних та інших ресурсів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж.

Отже, як достовірно встановлено у суді, позивач виробив і продав, а відповідачка прийняла теплову енергію і взяла на себе зобов»язання провести оплату за затвердженими міською радою тарифами, а неналежне виконання відповідачкою своїх  обов»язків по оплаті дає право позивачу вимагати погашення боргу із врахуванням рівня інфляції за весь час прострочення та сплати 3% річних від простроченої суми відповідно до вимог ст.625 ЦК України.

Позивач, посилаючись на умови Договору-доручення №18\т про надання консультацій, юридичних послуг, просить суд також стягнути з відповідачки і його витрати за надання правової допомоги в розмірі 250,00 грн., які він сплатив відповідно до видаткового касового ордеру юристу Д.І.Гонтару \а.с.5\.

    Суд виходить з того, що відповідно до вимог ч.ч.1-2 ст.84 ЦПК України витрати, пов»язані з оплатою правової допомоги адвоката або іншого фахівця в галузі права, несуть сторони, крім випадків надання безоплатної правової допомоги. Граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.

    Стороні (ч.1 ст.88 ЦПК України), на користь якої ухвалене рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Суд вважає, що зазначена позивачем сума за надання йому правової допомоги адвокатом грунтується на чинному законодавстві, а відтак підлягає також до задоволення.

Отже, стягненню підлягає, оскільки, як вбачається з документально підтверджених матеріалів справи, позивач поніс наступні судові витрати по даній справі: 250,00 грн. - вартість складання позовної заяви та послуг адвоката та 30,00 грн. за інформаціійно-технічне забезпечення розгляду справи \а.с.1\, а всього- 280,00 грн., то суд вважає, що їх необхідно стягнути з відповідачки.

    Крім цього, з відповідачки підлягає стягненню і 51,00 грн. судового збору в доход держави, оскільки позивач  ОСОБА_3 23 сесії Виноградівської міської ради 5 скликання від 06.07.2009р. звільнений від сплати державного мита \а.с.3\.

    За таких обставин, оцінюючи докази в їх сукупності, суд вважає, що  позов грунтовний і такий підлягає до задоволення в повному обсягу.

    Відповідно до вимог ст. ст.526,527,530,625,714,903 ЦК України, ст.ст.67-68 Житлового кодексу України,  ст.3 Постанов КМ України №630 від 21.07.2005р "Про правила надання населенню послуг з водо-, теплопостачання та водовідведення" та №1198 від 01.10.2007р. «Про затвердження правил користування тепловою енергією», Законів України «Про житлово-комунальні послуги», «Про теплопостачання» та керуючись ст.ст.3,10,11,59,60,130,174,212,213-215,224-226 ЦПК України, суд-

                            В И Р І Ш И В :

Позов Комунального підприємства «Виноградівтеплокомуненерго» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожите тепло задовольнити повністю.

    Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканки ІНФОРМАЦІЯ_2 в користь  Комунального підприємства «Виноградівтеплокомуненерго» м.Виноградів, вул.Вакарова-18 (р\р26002000006418 в ВАТ «Фольксбанк» м.Львів, МФО 325213, ЄДРПОУ 33689364) - основний борг в розмірі 9.099,28 грн., 1.896,75 грн. витрат позивача від інфляції та 306,18 грн. відшкодування за користування чужими коштами, а також судові витрати по справі: 30,00 грн. сплачених витрат позивача на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 250,00 грн. за надання правової допомоги.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 51,00 грн. в доход держави.

Заочне рішення може бути переглянуте Виноградівським районним судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 10-ти днів з дня отримання його копії.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. На рішення може бути подана апеляція до апеляційного суду Закарпатської області через Виноградівський районний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційного суду або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.

    Головуючий:                                     А.А.Надопта