Рішення № 65829092, 06.04.2017, Апеляційний суд Сумської області

Справа №592/8859/15-ц Головуючий у суді у 1 інстанції - ОСОБА_1Номер провадження 22-ц/788/658/17 Суддя-доповідач - ОСОБА_2 Категорія - 57

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2017 року м.Суми

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Кононенко О. Ю.,

суддів - Семеній Л. І. , Бойка В. Б.

за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Златобанк»

на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 13 лютого 2017 року

в цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Златобанк» про зобов'язання виконати обов'язок за договорами банківського вкладу,

в с т а н о в и л а:

У вересні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з вказаним позовом, мотивуючи свої уточнені вимоги тим, що 19 листопада 2014 року між нею та ПАТ «Златобанк» в особі заступника відділення «Сумська РД» АТ «Златобанк» ОСОБА_4, який діяв на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим № 1457 від 02 грудня 2010 року, у приміщенні відділення «Сумська РД» на площі Соборна, 10 в м. Суми, було укладено чотири Угоди про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 078025, № 078026, № 078027, № 078028. Згідно з умовами цих угод, ОСОБА_3 здійснила вклад в іноземній валюті у сумі 14000 доларів США на строк до 19.02.2015 р. під 12% річних, у сумі 70000 доларів США на строк до 19.02.2015 р. під 12% річних, у сумі 70000 доларів США на строк до 19.02.2015 р. під 12% річних та у сумі 5300 доларів США на строк до 19.12.2014 р. під 10% річних. Після публікації 21 липня 2015 року оголошення про необхідність звертатись вкладникам ПАТ «Златобанк» з 21.07.2015 року по 31.08.2015 року на гарячу лінію ПАТ «Златобанк», ОСОБА_3 дізналась, що за електронним реєстром договорів банківських вкладів, угоди під № 078025, № 078026, № 078027, № 078028 від 19 листопада 2014 року не обліковуються, а отже, офіційно вони вважаються не укладеними. Посилаючись на те, що між нею та ПАТ «Златобанк» були укладені договори банківського вкладу, що підтверджується угодами про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб та квитанціями про прийняття від неї уповноваженою особою банку готівки, уточнивши свої вимоги (том 2 а.с. 96), просила суд зобовязати ПАТ «Златобанк» виконати обовязок за договором банківського вкладу (депозиту) Угоди про приєднання до Публічної угоди про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 078025 від 19 листопада 2014 року на суму 14000 доларів США; зобовязати ПАТ «Златобанк» виконати обовязок за договором банківського вкладу (депозиту) Угоди про приєднання до Публічної угоди про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 078026 від 19 листопада 2014 року на суму 70000 доларів США; зобовязати ПАТ «Златобанк» виконати обовязок за договором банківського вкладу (депозиту) Угоди про приєднання до Публічної угоди про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 078027 від 19 листопада 2014 року на суму 70000 доларів США; зобовязати ПАТ «Златобанк» виконати обовязок за договором банківського вкладу (депозиту) Угоди про приєднання до Публічної угоди про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 078028 від 19 листопада 2014 року на суму 5300 доларів США.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 13 лютого 2017 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ПАТ «Златобанк» про зобов'язання виконати обов'язок за договором банківського вкладу задоволено.

Зобов'язано ПАТ «Златобанк» виконати обов'язок за договором банківського вкладу (депозиту) Угоди про приєднання до Публічної угоди про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 078025 (Договір банківського вкладу) від 19 листопада 2014 року на суму 14000 доларів США, укладений з ОСОБА_3, реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_1.

Зобов'язано ПАТ «Златобанк» виконати обов'язок за договором банківського вкладу (депозиту) Угоди про приєднання до Публічної угоди про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 078026 (Договір банківського вкладу) від 19 листопада 2014 року на суму 70000 доларів США, укладений з ОСОБА_3, реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_1.

Зобов'язано ПАТ «Златобанк» виконати обов'язок за договором банківського вкладу (депозиту) Угоди про приєднання до Публічної угоди про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 078027 (Договір банківського вкладу) від 19 листопада 2014 року на суму 70000 доларів США, укладений з ОСОБА_3, реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_1.

Зобов'язано ПАТ «Златобанк» виконати обов'язок за договором банківського вкладу (депозиту) Угоди про приєднання до Публічної угоди про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 078028 (Договір банківського вкладу) від 19 листопада 2014 року на суму 5300 доларів США, укладений з ОСОБА_3, реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_1.

Стягнуто з ПАТ «Златобанк» в дохід держави судовий збір в розмірі 2560 грн.

В апеляційній скарзі уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Златобанк», посилаючись на неповне зясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, які суд вважав встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В доводах апеляційної скарги зазначається, що позивачем не надано доказів на підтвердження факту укладення з банком договорів банківського вкладу та передачі грошових коштів, які на зазначені позивачем рахунки не надходили. Дві з наданих позивачем квитанції мають один і той самий номер, хоча створені за різними операціями, крім того, квитанції не відповідають вимогам законодавства. Вказує, що факт вчинення сторонами правочину не може ґрунтуватись на показаннях свідків. Посилається на те, що банківську ліцензію у відповідача відкликано, тому він не може бути зобовязаний виконати обов'язок за договором банківського вкладу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача ОСОБА_3 ОСОБА_6, який заперечував проти скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте, вищевказаним вимогам закону рішення суду не відповідає.

Судом першої інстанції встановлено, що 19 листопада 2014 року між ОСОБА_3 та ПАТ «Златобанк» в особі заступника Відділення «Сумська РД» АТ «Златобанк» ОСОБА_4, який діяв на підставі довіреності, посвідченої приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 за реєстровим № 1457 від 02 грудня 2010 року, у приміщенні Відділення «Сумська РД» на площі Соборна, 10 в м. Суми було укладено договір - «Угода про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 078025 (Договір банківського вкладу). Відповідно до пункту 2 цього договору, ОСОБА_3 здійснила вклад у іноземній валюті у сумі 14000 доларів США на строк до 19 лютого 2015 року під 12% річних (том 1, а.с. 114).

Крім того, 19 листопада 2014 року між цими самими сторонами, у тому ж самому складі, у тому ж самому місці було укладено «Угоду про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 078026 (Договір банківського вкладу). Відповідно до пункту 2 цього договору, позивач здійснила вклад у іноземній валюті у сумі 70000 доларів США на строк до 19 лютого 2015 року під 12% річних (том 1, а.с. 115).

У цей же день, 19 листопада 2014 року, між цими ж самими сторонами, у тому самому складі, у тому ж самому місці було укладено «Угоду про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 078027 (Договір банківського вкладу). Відповідно до пункту 2 цього договору, позивач здійснила вклад у іноземній валюті у сумі 70000 доларів США на строк до 19 лютого 2015 р. під 12% річних (том 1, а.с. 116).

Також, 19 листопада 2014 року між цими ж самими сторонами, у тому самому складі, у тому ж самому місці було укладено «Угоду про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 078028 (Договір банківського вкладу). Відповідно до пункту 2 цього договору, позивач здійснила вклад у іноземній валюті у сумі 5300 доларів США на строк до 19 грудня 2014 року під 10% річних (том 1, а.с. 117).

Згідно з довіреністю ПАТ «Златобанк» від 02 грудня 2010 року, ОСОБА_7 надано повноваження приймати вклади (депозити) від юридичних і фізичних осіб (крім банків) (том 1, а.с. 130).

Відповідно до висновку науково-правової експертизи № 8657 з питань відповідності довіреності вимогам закону від 23 серпня 2016 року встановлено, що нотаріально посвідчена довіреність ПАТ «Златобанк» від 02.12.2010 року, видана на імя ОСОБА_4, яка посвідчена приватним нотаріусом ОСОБА_8, за своїм змістом відповідає вимогам закону. ОСОБА_4 мав право приймати кошти особисто від фізичних осіб на підставі цієї довіреності (том 2, а.с. 5-17).

У автоматичній обліковій системі АТ «ЗЛАТОБАНК» відсутня інформація про відкриті на ім'я ОСОБА_3 рахунки № № 26306505052093, 26306507067521, 26306508067521, 26306509067521 у національній або іноземній валюті, а також про будь-які інші рахунки ОСОБА_3 у національній або іноземній валюті. Крім цього, рахунок № 26306505052093 був відкритий у АТ «ЗЛАТОБАНК» на ім'я іншої особи (том 1, а.с. 73-77).

Постановою правління НБУ № 310 від 12 травня 2015 року відкликано банківську ліцензію та ліквідовано АТ «Златобанк» (том 1, а.с. 87).

Також встановлено, що слідчим відділом СМВ УМВС України в Сумській області порушене кримінальне провадження у відношенні ОСОБА_4 та інших посадових осіб АТ «ЗЛАТОБАНК» за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 190, ч. 2 ст. 191 КК України (том.1, а.с. 78-80, 142-145).

Задовольняючи позов ОСОБА_3, місцевий суд виходив з того, що між сторонами виникли правовідносини банку та вкладника за рахунками, на які внесені вклади, що підтверджується договорами та квитанціями, тому ПАТ «Златобанк» зобовязаний виконати свої обов'язки за договорами банківського вкладу.

Проте, з таким висновком суду погодитись не можна з огляду на наступні обставини.

Згідно з ч. 1 ст. 1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1059 ЦК України, договір банківського вкладу укладається в письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Пунктом 1.4 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 03 грудня 2003 року № 516 (далі - Положення), передбачено, що залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується: договором банківського рахунку; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадної книжки; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощадного(депозитного) сертифіката; договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого документа, що підтверджує внесення грошової суми або банківських металів і відповідає вимогам, установленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Згідно із пунктом 2.1 Положення, грошові кошти в національній та іноземній валюті або банківські метали, залучені від юридичних і фізичних осіб, обліковуються банками на відповідних рахунках, відкриття яких здійснюється банком на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу (депозиту) або договору банківського рахунку та інших документів відповідно до законодавства України, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України з питань відкриття банками рахунків у національній та іноземній валюті.

Відповідно до п.1.1 Розділу IV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 01 червня 2011 року № 174 (далі - Інструкція), до касових документів, які оформляються згідно з касовими операціями, визначеними цією Інструкцією, належать: заява на переказ готівки , прибутково-видатковий касовий ордер, заява на видачу готівки, прибутковий касовий ордер, видатковий касовий ордер, грошовий чек, квитанція про прийняття на інкасо банкнот іноземних держав, квитанція про приймання до сплати на інкасо чеків в іноземній валюті, рахунки на сплату платежів, а також сліп, квитанція, чек банкомата, що формуються платіжними пристроями, та документи для відправлення переказу готівки та отримання його в готівковій формі, установлені відповідною платіжною системою.

Згідно з п. 1.3 Розділу IV Інструкції, касові документи мають містити такі обов'язкові реквізити: найменування банку, який здійснює касову операцію, дату здійснення операції, зазначення платника та отримувача, суму касової операції, призначення платежу, підписи платника або отримувача та працівників банку, уповноважених здійснювати касову операцію.

Пунктом 2.3 Розділу IV Інструкції встановлено, що банк (філія, відділення) здійснює приймання готівки іноземної валюти від клієнтів за такими прибутковими касовими документами, зокрема, за заявою на переказ готівки - від юридичних осіб - резидентів, фізичних осіб - підприємців та представництв-нерезидентів для зарахування на власні поточні рахунки; від уповноваженого представника нерезидента - суб'єкта господарювання для зарахування на розподільчий рахунок в іноземній валюті, відкритий цим банком (філією, відділенням) резиденту - суб'єкту господарювання; від фізичних осіб - на поточні, вкладні (депозитні) рахунки, погашення кредиту та переказ без відкриття рахунку.

Пунктом 2.9 глави 2 розділу IV Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 1 червня 2011 року № 174 (далі - Інструкція), передбачено, що банк (філія, відділення) зобов'язаний видати клієнту після завершення приймання готівки квитанцію (другий примірник прибуткового касового ордера) або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі. Квитанція або інший документ, що є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі, має містити найменування банку (філії, відділення), який здійснив касову операцію, дату здійснення касової операції (у разі здійснення касової операції в післяопераційний час - час виконання операції або напис чи штамп «вечірні» чи «післяопераційний час»), а також підпис працівника банку (філії, відділення), який прийняв готівку, відбиток печатки (штампа) або електронний підпис працівника банку (філії, відділення), засвідчений електронним підписом САБ.

Виходячи з вищевказаних положень закону, письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківського вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншого документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, іншими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяльності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. При цьому, квитанція (другий примірник прибуткового касового документа) або інший документ, є підтвердженням про внесення готівки у відповідній платіжній системі.

З матеріалів справи вбачається, що 19 листопада 2014 року між ПАТ «Златобанк» та ОСОБА_3 було підписано чотири Угоди про приєднання до Публічної пропозиції про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб № 078025, № 078026, № 078027, № 078028. Згідно з умовами цих угод, ОСОБА_3 здійснила вклад в іноземній валюті у сумі 14000 доларів США на строк до 19.02.2015 р. під 12% річних, у сумі 70000 доларів США на строк до 19.02.2015 р. під 12% річних, у сумі 70000 доларів США на строк до 19.02.2015 р. під 12% річних та у сумі 5300 доларів США на строк до 19.12.2014 р. під 10% річних. Відповідно до умов вказаних угод, банк відкриває ОСОБА_3 вкладні (депозитні) рахунки № № 26306505052093, 26306507067521, 26306508067521, 26306509067521.

На підтвердження внесення позивачем до каси банку зазначених у договорах грошових коштів, нею було надано суду квитанції від 19 листопада 2014 року (том 2, а.с. 107-110). Зі змісту квитанцій вбачається, що ОСОБА_3 залучила на депозит кошти у розмірах 14000 доларів США, 70000 доларів США, 70000 доларів США, 5300 доларів США на виконання угод № 078025, № 078026, № 078027, № 078028.

Договори містять підписи сторін та печатку банку. Те, що ОСОБА_4 на підставі нотаріально посвідченої довіреності мав право укладати договори банківського вкладу і приймати кошти особисто від фізичних осіб, підтверджується висновком науково-правової експертизи № 8657 від 23 серпня 2016 року (том 2, а.с. 5-17).

Доводи апеляційної скарги про те, що приймання готівки та оформлення касових документів відноситься лише до посадових обовязків касира, суперечать висновку вищевказаної експертизи, який відповідачем не спростований.

Отримані позивачем в касі банку квитанції на підтвердження внесення готівки, містять відбитки штампу банку, а також підпис працівника, який прийняв готівку, тобто відповідають вимогам Інструкції про ведення касових операцій банками в Україні, а отже є належними та допустимими доказами у розумінні ст. ст. 58, 59 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_3 не надала доказів внесення коштів на зазначені в договорах рахунки, а також, що надані нею квитанції є фіктивними, колегія суддів вважає безпідставними. Доказів підроблення позивачем ОСОБА_3 договорів та квитанцій відповідач суду не надав. Співпадіння номерів квитанцій не свідчить, що це сталося з вини позивача.

Посилаючись у скарзі на те, що судом не вирішено клопотання відповідача про призначення експертизи підпису у квитанціях, заявник не просив призначити таку експертизу в суді апеляційної інстанції. Вирішення цього питання знаходиться поза межами розгляду справи апеляційним судом.

Тому, справжність таких підписів відповідачем не спростована.

Згідно із ч. 3 ст. 1058, ч. 2 ст. 1068 ЦК України, п. 2.1 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами, відкриття відповідних рахунків та облік на них грошових коштів у національній та іноземній валюті, залучених від юридичних і фізичних осіб на підставі укладеного в письмовій формі договору банківського вкладу (депозиту), є обов'язком банку, відповідно до якого банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта у день надходження до банку відповідного розрахункового документа.

Посилання відповідача на те, що спірні договори не обліковуються у документах ПАТ «ЗЛАТОБАНК», відсутня інформація про відкриті на виконання зазначених угод на ім'я ОСОБА_3 рахунки у національній або іноземній валюті і, як наслідок, необлікування на рахунку банку грошових коштів, залучених від позивача на підставі укладених в письмовій формі договорів банківського вкладу, не можна вважати недодержанням письмової форми договору банківського вкладу, за наявності квитанції, яка підтверджує внесення готівки у відповідній платіжній системі. Відповідні юридичні факти слід кваліфікувати як невиконання банком своїх обов'язків за договором банківського вкладу.

До такого висновку дійшов і Верховний Суд України у постанові від 06 червня 2012 року, справа № 6-17цс12.

Проте, колегія суддів не вбачає підстав для покладення зобовязань щодо виконання обов'язків за договором банківського вкладу на відповідача, виходячи з наступного.

Згідно з п. 3.2. укладених між сторонами угод, повернення вкладів гарантується Фондом гарантування вкладів фізичних осіб у розмірі, визначеному чинним законодавством України на дату недоступності вкладів (том 1, а.с. 114-116).

На підставі постанови Правління Національного банку України від 12 травня 2015 року № 310 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Златобанк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 13 травня 2015 року № 99 Про початок процедури ліквідації АТ «Златобанк» та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку, згідно з яким з 13 травня 2015 року з 18 год. 00 хв. розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Златобанк» з відшкодуванням з боку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами фізичних осіб, відповідно до Плану врегулювання та призначено уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ «Златобанк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_9 Наказом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 13 травня 2015 року № 156, на підставі вищевказаного рішення, призначено ОСОБА_9 уповноваженою особою Фонду на ліквідацію АТ «Златобанк» строком на 1 рік з 13 травня 2015 року по 12 травня 2016 року включно (том 1, а.с. 24-26).

Згідно з ч. 1 ст. 1074 ЦК України, обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.

Тобто випадки обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, можуть бути передбачені в спеціальному законі.

Процедура щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку врегульована Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним законом, що регулює ці правовідносини.

Згідно з п. 16 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», тимчасова адміністрація - процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом.

У п. 6 ст. 2 цього Закону визначено, що ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

Таким чином, у спорах, пов'язаних з виконанням банком, у якому введена тимчасова адміністрація та/або запроваджена процедура ліквідації, своїх зобов'язань перед його кредиторами, норми Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» є спеціальними, і цей Закон є пріоритетним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

З матеріалів справи вбачається, що ПАТ «Златобанк» з 13 травня 2015 року здійснює свою діяльність на підставі Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», оскільки в ньому запроваджена процедура ліквідації. Постановою Правління Національного банку України від 12 травня 2015 року № 310, відкликано банківську ліцензію ПАТ «Златобанк».

Статтею 36 вказаного закону врегульовано наслідки запровадження тимчасової адміністрації.

Зокрема, згідно з п. 1 ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», під час тимчасової адміністрації не здійснюється: задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Обмеження, встановлене п. 1 ч. 5 цієї статті, не поширюється на зобов'язання банку щодо: виплати коштів за вкладами вкладників за договорами, строк яких закінчився, та за договорами банківського рахунка вкладників. Зазначені виплати здійснюються в межах суми відшкодування, що гарантується Фондом, в національній валюті України. Вклади в іноземній валюті перераховуються в національну валюту України за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком України до іноземних валют на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації відповідно до цієї статті (ч. 6 ст. 36 Закону).

Відповідно до ч. 2 ст. 46 цього Закону, з дня призначення уповноваженої особи Фонду банківська діяльність завершується закінченням технологічного циклу конкретних операцій у разі, якщо це сприятиме збереженню чи збільшенню ліквідаційної маси.

Виходячи з викладеного, суд першої інстанції не врахував, що не підлягають задоволенню вимоги позивача про зобов'язання ПАТ «Златобанк» виконати обов'язок за договором банківського вкладу, оскільки відносно банку запроваджена процедура ліквідації та призначено уповноважену особу Фонду на ліквідацію, тому вимоги позивача мають задовольнятися в порядку, передбаченому Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» і чинним законодавством не передбачено задоволення вимог окремих кредиторів банку поза межами процедури ліквідації банку.

У звязку з цим, рішення суду підлягає скасуванню, на підставі п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, у звязку з неповним зясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, неправильним застосуванням норм матеріального права, з ухваленням нового рішення про відмову ОСОБА_3 у задоволенні позовних вимог.

Крім того, слід зазначити, що доказів явки представника відповідача 13 лютого 2017 року в судове засідання в режимі відеоконференції, апеляційному суду не було надано, тому колегія суддів вважає безпідставними доводи скарги про порушення судом першої інстанції права відповідача на участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Необґрунтованими є також доводи апеляційної скарги про порушення місцевим судом положень ст. ст. 10, 27, 31 ЦПК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 79 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.

Таким спеціальним законом є Закон України від 8 липня 2011 року № 3674-VІ «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 3 ст. 2 ЦПК України, провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

З матеріалів справи вбачається, що на час звернення до суду з позовною заявою (07 вересня 2015 року), позивач не була звільнена від сплати судового збору, оскільки на цей час діяла нова редакція ст. 5 Закону України «Про судовий збір», за якою «споживачі - за позовами, що повязані з порушенням їхніх прав», було виключено з категорії пільгових.

Тому, відповідно до ст. 88 ЦПК України, необхідно стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в розмірі 2560 грн. за розгляд справи в суді першої інстанції та на користь ПАТ «Златобанк» 2816 грн. компенсації судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Керуючись ст. ст. 303, 304, п. 2 ч. 1 ст. 307, п. п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 314, ст. ст. 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Златобанк» задовольнити частково.

Скасувати рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 13 лютого 2017 року та ухвалити нове рішення.

Відмовити ОСОБА_3 у задоволенні позову до Публічного акціонерного товариства «Златобанк» про зобовязання виконати обов'язок за договорами банківського вкладу.

Стягнути з ОСОБА_3 в дохід держави судовий збір в розмірі 2560 грн. за розгляд справи в суді першої інстанції та на користь Публічного акціонерного товариства «Златобанк» 2816 грн. компенсації судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції.

Рішення набрало законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий :

Судді