Постанова № 65828775, 05.04.2017, Лебединський районний суд Сумської області

Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 580/1156/16-а

Номер провадження 2-а/580/2/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" квітня 2017 р. Лебединський районний суд Сумської області

в складі: судді - Бакланова Р. В.

за участю секретаря - Гладкової С.В.

за участю секретаря - Гладкової С.В., позивача - ОСОБА_1, представника відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Будильської сільської ради Лебединського району Сумської області про визнання протиправним та скасування рішення Будильської сільської ради від 13 липня 2016 року та зобов"язання вчинити певні дії;

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з даною позовною заявою до відповідача в порядку адміністративного судочинства в якій просить визнати протиправним та скасувати рішення Будильської сільської ради Лебединського району Сумської області про відмову надання у приватну власність земельних ділянок для ведення фермерського господарства від 13 липня 2016 року, а також просить зобовязати відповідача надати йому у власність земельну ділянку комунальної власності у розмірі земельної частки (паю), площею 3,2382 га для ведення фермерського господарства, що розташована на території Будильської сільської ради Лебединського району Сумської області.

В судовому засіданні позивач ствердив позовні вимоги в повному обсязі, пояснив, що він є членом фермерського господарства, надана у оренду земельна ділянка повинна бути передана йому у власність відповідно до вимог ст. 13 Закону України «Про фермерське господарство», а за таких обставин відмова Будильської сільської ради є неправомірною. Крім того, ОСОБА_1 пояснив, що вказаними земельними ділянками фактично користується інше підприємство, Фермерське господарство «Смак» має намір обробляти вказані земельні ділянки орендованою технікою та вирощувати зернові. Члени інші члени фермерського господарства, його брати, які працюють в м. Суми менеджерами.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечила проти позовних вимог повністю, пояснила, що зазначена земельні ділянка передана у оренду, крім того в разі оформлення права власності на вказану земельну ділянку буде змінене її цільове призначення.

Суд, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Рішенням Будильської сільської ради Лебединського району від 13.07.2016 року (а.с. 63) вирішено відмовити ОСОБА_1 в наданні у приватну власність для ведення фермерського господарства земельної ділянки комунальної власності у розмірі земельної частки (паю) загальною площею 3,2382 в т.ч. рілля 2,8991 га, сіножаті 0,3391 га, під кадастровими номерами 5922981200:11:001:0063, 5922981200:11:001:0197.

Відповідно до протоколів №4,8 земельних торгів (аукціону) з продажу права оренди на земельну ділянку (а.с. 83,84) фермерське господарство «Смак» виграло торги на отримання у оренду земельних ділянок під кадастровими номерами 5922981200:11:001:0063, 5922981200:11:001:0197.

11 грудня 2015 року між Будильською сільською радою Лебединського району та Фермерським господарством «Смак» в особі голови ОСОБА_3 укладені договори оренди зазначених земельних ділянок (а.с.85-88) строком на 30 років. Вказані договори оренди зареєстровані у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (а.с.89-92)

Таким чином, у судовому засіданні було встановлено, що фермерському господарству «Смак» надані у оренду земельні ділянки загальною площею 3,2382 в т.ч. рілля 2,8991 га, сіножаті 0,3391 га, під кадастровими номерами 5922981200:11:001:0063, 5922981200:11:001:0197. Сторонами не заперечений факт того, що вказані земельні ділянки фермерським господарством «Смак» з моменту укладення договору оренди не використовуються за цільовим призначенням.

Згідно ст. 1 Закону України "Про фермерське господарство" фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Відповідно до ст. 32, ст. 121 Земельного Кодексу України, ст. 13 Закону України "Про фермерське господарство" членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Земельні ділянки, на яких розташовані житлові будинки, господарські будівлі та споруди фермерського господарства, передаються безоплатно у приватну власність у рахунок земельної частки (паю). Дія вищенаведених норм закону не поширюється на громадян, які раніше набули права на земельну частку (пай).

Статтею 3 Закону України "Про фермерське господарство" передбачено, що членами фермерського господарства можуть бути подружжя, їх батьки, діти, які досягли 14-річного віку, інші члени сім'ї, родичі, які об'єднались для спільного ведення фермерського господарства, визнають і дотримуються положень статуту фермерського господарства. Членами фермерського господарства не можуть бути особи, які працюють у ньому за трудовим договором (контрактом).

Таким чином, законом передбачене не лише членство у фермерському господарстві, а і обєднання з метою ведення фермерського господарства з метою виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку.

Ст. 13 Закону України «Про фермерське господарство» передбачено, що члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю). Членам фермерських господарств передаються безоплатно у приватну власність із раніше наданих їм у користування земельні ділянки у розмірі земельної частки (паю) члена сільськогосподарського підприємства, розташованого на території відповідної ради. Земельні ділянки, на яких розташовані житлові будинки, господарські будівлі та споруди фермерського господарства, передаються безоплатно у приватну власність у рахунок земельної частки (паю). 3. Дія частин першої та другої цієї статті не поширюється на громадян, які раніше набули права на земельну частку (пай).

У обґрунтування своїх вимог позивачем не надано доказі того, що він є членом Фермерського господарства «Смак», ним чи іншими членами фермерського господарства раніше не набуто права на земельну частку (пай), а також не доведений факт здійснення статутної діяльності Фермерським господарством на території Будильської сільської ради.

Крім того, з заяви ОСОБА_1 до Будильської сільської ради (а.с.64 зворот) встановлено, що останній не надав відомостей про те, що він раніше не набував права на земельну частку (пай), а також доказів того, що рішення про скасування державної реєстрації змін до установчих документів фермерського господарства "Смак" на час передачі земельних ділянок не приймалося.

За змістом ст. ст. 1, 7, 8 Закону України «Про фермерське господарство» заява громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинна містити комплекс передбачених ч. 1 ст. 7 зазначеного Закону умов і обставин. У свою чергу, розглядаючи заяву громадянина по суті, орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування повинен дати оцінку обставинам і умовам, зазначеним у заяві, перевірити доводи заявника, наведені на обґрунтування розміру земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, в тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів. За наслідками зазначеної перевірки орган державної виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування повинен пересвідчитися в дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого виду - виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства. У протилежному випадку відсутність належної перевірки, формальний підхід до вирішення заяви громадянина створює передумови для невиправданого, штучного використання процедури створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання іншими приватними суб'єктами в користування земель державної чи комунальної власності поза передбаченою законом обов'язковою процедурою - без проведення земельних торгів

За таких обставин, суд вважає за необхідне відмовити у задоволонні позовних вимог ОСОБА_1 у зв'язку з необгрунтованістю.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 13, 20, 22 Закону України "Про фермерське господарство", ст. 18, 19, 20, 22, 23, 31, 32, 96 Земельного Кодексу України, ст.ст. 10, 11, 70, 71, 94, 160-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволонні позовних вимог ОСОБА_1 до Будильської сільської ради Лебединського району Сумської області про визнання протиправним та скасування рішення Будильської сільської ради від 13 липня 2016 року та зобов"язвання вчинити певні дії, відмовити у зв'язку з необгрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Лебединський районний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня її проголошення, а особами, які не були присутні під час проголошення судового рішення, в той же строк після отримання його копії.

Повний зміст постанови виготовлено 7 квітня 2017 року.

Суддя: Р. В. Бакланов