Постанова № 65827632, 28.03.2017, Приморський районний суд м. Одеси

28.03.2017

Справа № 522/814/16-а

Провадження № 2-а/522/941/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2017 року Приморський районний суд міста Одеси в складі:

головуючого судді Свяченої Ю.Б.

при секретарі Шеян І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з адміністративним позовом, в подальшому уточнивши його, до УПФУ у Приморському районі м. Одеси та просить визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси щодо прийняття рішення №279 від 24 вересня 2016 року про відмову у здійсненні їй перерахунку пенсії державного службовця з врахуванням інших виплат; зобовязати Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси здійснити їй перерахунок пенсії з розрахунку 82% заробітної плати державного службовця згідно ст. 37 Закону України «Про державну службу», з урахуванням інших виплат матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації, та провести відповідні виплати з 14 лютого 2011 року, з урахуванням раніше проведеної виплати без зміни базового місяця індексації пенсії.

При цьому позивачка посилається на те, що вона перебувала на державній службі в Управлінні пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси. Управлінням ПФУ у Приморському районі м. Одеси з 22 грудня 2010 року їй була призначена пенсія за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» у розмірі 82% від заробітної плати. Проте при розрахунку пенсії позивачки Управлінням ПФУ у Приморському районі м. Одеси не були враховані інші виплати матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, матеріальна допомога на оздоровлення, індексація. ОСОБА_1 22 вересня 2016 року звернулася до Управління ПФУ у Приморському районі м. Одеси з письмовою заявою про перерахунок пенсії із врахуванням усіх вищевказаних виплат, проте рішенням №279 від 24 вересня 2016 року, у вказаному перерахунку позивачці було відмовлено. Такі дії відповідача вона вважає неправомірними, тому звернулась до суду з дійсним позовом.

Представник ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача - Управління ПФУ у Приморському районі м. Одеси в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, просив розглядати справу за його відсутності. До суду надійшли заперечення проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1, в яких зазначено, що на підставі постанови КМУ «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09.12.2015 р. №1013 внесено зміни до постанови КМУ «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» від 31.05.2000 №865, вилучено п.4 постанови КМУ «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» від 31.05.2000 №865. Тому, відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII раніше призначені пенсії не перераховуються.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши думки сторін, суд дійшов до висновку що вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і Законами України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала на державній службі в Управлінні пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси.

Позивачка є особою пенсійного віку, перебуває з 22 грудня 2010 року на пенсійному обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про державну службу» в розмірі 82% від заробітної плати. Проте, при розрахунку її пенсії відповідачем не були враховані інші виплати, до яких входять матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, матеріальна допомога на оздоровлення, індексація.

ОСОБА_1 22 червня 2016 року звернулася до Управління ПФУ у Приморському районі м. Одеси з письмовою заявою про перерахунок пенсії із врахуванням вищевказаних виплат. Проте, рішенням №279 від 24 вересня 2016 року у вказаному перерахунку позивачці було відмовлено.

З Довідки Управління ПФУ у Приморському районі м. Одеси від 19 вересня 2016 року №8932/07 про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» вбачається, що до складу заробітної плати ОСОБА_1 за останні 24 календарні місяці входять, у тому числі, «інші виплати», в які включаються матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, матеріальна допомога на оздоровлення, індексація. На всі виплати, включені в довідку, в тому числі і на «інші виплати», нараховано страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а з 01 січня 2011 року - єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Суд вважає дії відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії позивачки неправомірними, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції, чинній на момент призначення пенсії), пенсія державним службовцям призначалась в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховані страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.

Стаж державної служби ОСОБА_1 складає 12 років 7 місяці 12 дні. Тому, пенсію необхідно розрахувати в розмірі 82% від заробітної плати.

Частиною 2 статті 37-1 вказаного Закону перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Водночас ч. 2 ст. 33 Закону України «Про державну службу» встановлено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань. Умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про оплату праці», який є загальним законом та розповсюджує свою дію в тому числі на визначення заробітної плати державних службовців, структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не містить визначення заробітної плати, на підставі якої здійснюється розрахунок пенсії. Із змісту статті 40 вказаного Закону вбачається, що з середньої заробітної плати (доходу) повинні бути сплачені страхові внески.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 р. № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» установлено, що розмір виплат (крім посадових окладів, надбавок за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальні звання, вислугу років), що включаються в заробіток для обчислення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу», визначається за вибором того, хто звернувся за пенсією, за останні 24 календарні місяці роботи, яка дає право на даний вид пенсії, підряд перед зверненням за пенсією або за будь-які 60 календарних місяців такої роботи підряд перед зверненням за пенсією незалежно від наявності перерв протягом цього періоду на даній роботі. Середньомісячна сума зазначених виплат за 24 або 60 календарних місяців визначається шляхом ділення загальної суми цих виплат за 24 календарні місяці роботи підряд перед зверненням за пенсією чи за 60 календарних місяців роботи підряд відповідно на 24 або на 60.

Отже, чинне законодавство як загальне, так і спеціальне, відносить до складу заробітної плати також інші виплати. При цьому слід врахувати, що надбавки, запроваджені нормативно-правовими актами, та матеріальна допомога належать до додаткових видів грошового забезпечення й приймаються в розрахунок при нарахуванні пенсії лише особам, які отримували такі надбавки під час перебування на державній службі та були звільнені зі служби після їх запровадження.

Матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, матеріальна допомога на оздоровлення, індексація належить до додаткових видів грошового забезпечення і мають прийматися в розрахунок при нарахуванні пенсії позивачці, оскільки були запроваджені із вступом в силу Закону України «Про державну службу», тобто з 28 грудня 1993 року.

Тому, неврахування відповідачем складових заробітної плати, на підставі якої встановлюється пенсія, здійснюється перерахунок пенсії, запроваджених нормативно-правовими актами, які фактично виплачувались державним службовцям під час проходження ними державної служби, не відповідає правовим актам вищої юридичної сили - Закону України «Про державну службу», Закону України «Про оплату праці», а також Постанові Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 р. № 865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії», на яку посилається відповідач в обґрунтування відмови.

Згідно зі статтею 41 Закону «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обовязкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обовязкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати, що спростовує доводи представника відповідача щодо не включення інших виплат до структури заробітної плати.

Аналогічну правову позицію викладено у постановах Верховного Суду України від 20 лютого 2012 року та від 28 травня 2013 року, яка відповідно до ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими вимоги позивачки щодо включення відповідачем в перерахунок пенсії матеріальної допомоги на соціально-побутові потреби, допомоги на оздоровлення, індексації.

Крім того, правові основи проведення індексації, а також обєкти індексації визначено Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою КМУ №1078 від 17.07.2003 року.

Відповідно до пункту 1-1 Порядку, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 року № 491-ІV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.

Так, пунктом 2 Порядку визначено, що індексації підлягає, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, державної допомоги та компенсаційних виплат, крім тих, які зазначені у пункті 3 цього Порядку), щомісячне довічне грошове утримання, що виплачується замість пенсії.

Пунктом 10-1 Порядку встановлено, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації пенсій особам, які набули право на її призначення, щомісячного довічного грошового утримання, що виплачуються замість пенсії, здійснюється починаючи з місяця, в якому їх призначено. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації матеріального забезпечення безробітних здійснюється з місяця, в якому розпочата така виплата.

Враховуючи зазначене суд вважає, що базовий місяць індексації пенсії позивачки повинен бути незмінним, адже перерахунок пенсії за рішенням суду по своїй правовій природі не є збільшенням грошових доходів населення, а є поновленням її порушеного права на отримання пенсії з урахуванням всіх отримуваних сум доходів з яких були сплачені страхові внески.

За таких обставин, суд вважає протиправною відмову Управління ПФУ у Приморському районі м. Одеси щодо включення до складу пенсії позивачки інших виплат.

Зматеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звернулась до відповідача з заявою про здійснення перерахунку пенсії 22 вересня 2016 року, а тому враховуючи шестимісячний строк звернення до суду, суд приходить до висновку, що позивачка має право на проведення перерахунку пенсії починаючи з 22 березня 2016 року, оскільки це відповідає вимогам ч. 1 та ч. 2 ст. 99 КАС України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів у межах суми стягнення за один місяць.

Згідно ч. 1 ст. 87 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Крім того, суд вважає за можливе стягнути з Управління пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси на користь позивачкиуму судового збору у розмірі 551, 20 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню частково.

Таким чином, керуючись п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України №865 від 31 травня 2000 року «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії», Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1078 від 17 липня 2003 року, Законом України «Про індексацію грошових доходів населення», ст. ст. 33, 37, 37-1 Закону України «Про державну службу», ст. 2 Закону України «Про оплату праці», ст. 36, 37 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», ст.ст. 2, 8, 9, 10, 11, 17, 18, 49, 51, 70, 71, 99, 100, 160-163, 256 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси про визнання дій неправомірними та зобовязання вчинити певні дії, - задовольнити частково.

Визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси щодо прийняття рішення №279 від 24 вересня 2016 року про відмову у здійсненні ОСОБА_1 перерахунку пенсії державного службовця з врахуванням інших виплат.

Зобовязати Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії з розрахунку 82% заробітної плати державного службовця згідно ст. 37 Закону України «Про державну службу», з урахуванням інших виплат матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації, та провести відповідні виплати з 22 березня 2016 року, з урахуванням раніше проведеної виплати без зміни базового місяця індексації пенсії.

Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Приморському районі м. Одеси на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 551 (пятсот пятдесят одна) грн. 20 коп.

Звернути постанову суду до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання через Приморський районний суд м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Ю.Б.Свячена