Постанова № 65826, 27.07.2006, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м.Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" липня 2006 р. Справа № 11/292-АП-06

Господарський суд Херсонської області у складі судді Чернявського В.В. при секретарі Борхаленко О.А. за участю представників сторін:

відпозивача: Гордєєва А.А.- уповн. предст., дов. № 1/796 від 18.10.2004р.

від відповідача: Шевченка О.А.- ст. держ. подат. інсп., дов № 6/9/10-139 від 10.01.2006р., Стешенко К.М.- гол. держ. подат. інсп., дов. № 9642/9/10-039 від 24.07.2006р.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Механічний завод", м. Херсон

до Державної податкової інспекції у м.Херсоні, м. Херсон

про скасування податкового повідомлення-рішення № 0002152301/0 від 30.03.2006р.

Провадження у справі відкрито за позовом про скасування податкового повідомлення-рішення № 0002152301/0 від 30.03.2006р., яким позивачеві зменшено на 715090грн. суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог позивач стверджує, що правомірно визначав базу оподаткування податком на додану вартість, добросовісно сплачував податок на додану вартість у ціні придбання товару, як це і передбачено чинним законодавством, та отримував від продавця податкову накладну з податку на додану вартість.

Позивач вказує, що законодавцем передбачені вичерпні підстави, за наявності яких платнику податків - покупцю забороняється включати до податкового кредиту витрати зі сплати податку, - це непідтвердження таких витрат податковими або митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом приймання робіт (послуг) або банківським документом, що засвідчує перерахування коштів в оплату вартості робіт (послів).

Невстановлення контролюючим органом підтвердження сплати постачальниками позивача третьої ланки ланцюжка відносин не позбавляє ТОВ "Механічний завод" підставності формування податкового кредиту.

Наведені за протилежною позицією відповідача твердження про ненадходження ПДВ до бюджету від особи - третьої ланки ланцюга відносин не доведені ДПІ у м. Херсоні. Ці твердження контролюючого органу ґрунтуються на невстановленні на час перевірки місця знаходження таких осіб та наявності у засновників цих суб'єктів господарської діяльності тимчасових посвідчень громадян України. Органом державної податкової служби фактично не встановлено фактів недекларування та невиконання податкових зобов'язань з ПДВ цими особами. Твердження про ненадходження ПДВ до бюджету є недоведеним припущенням ДПІ у м. Херсоні.

ТОВ "Механічний завод" не мало безпосередніх відносин з ТОВ "Адлер-Миколаїв", ТОВ "Вєрона-Миколаїв", ПП "Алектро-Миколаїв", за принципу індивідуальності відповідальності не може нести економічну відповідальність замість цих осіб.

Сума, на яку зменшено відшкодування товариству податку на додану вартість, фактично є вилученою з обігових коштів товариства, необхідних йому для технологічного процесу, що негативно впливає на підприємницьку діяльність товариства.

Відповідач позов не визнав, надав письмові заперечення проти позовних вимог, посилаючись на такі твердження й міркування.

ТОВ "Механічний завод" придбавало товар у ТОВ "Южспецсплав", а це товариство придбавало товар у ТОВ "Девіта", якому поставки товару здійснювали ТОВ "Адлер-Миколаїв", ТОВ "Вєрона-Миколаїв" та ПП "Алектро-Миколаїв". Товаром був брухт металу.

Перевірками органів державної податкової служби встановлено, що ТОВ "Адлер-Миколаїв" та ТОВ "Вєрона-Миколаїв" за юридичними адресами не знаходяться, їх засновники - фізичні особи не значаться серед мешканців Миколаївської області, ліцензії на заготівлю і переробку брухту металів ці підприємства не отримували.

Щодо ПП "Алектро-Миколаїв" з відповіді № 555/7/23-718 від 15.03.2006р. заступника начальника ДПІ у Заводівському районі м. Миколаєва слідує, що зустрічну перевірку щодо питання про сплату цим підприємством податку на додану вартість не проведено у зв'язку з неможливістю її проведення, оскільки підприємство має ознаки фіктивності.

Посилаючись на п.1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість", за яким бюджетним відшкодуванням є сума, що підлягає поверненню платнику податків з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом, відповідач вказує, що у спірних випадках надмірного надходження ПДВ до бюджету не відбулося, тому повертати позивачеві з Державного бюджету України нічого. Право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку, а не із самого факту існування, декларування платником податку на додану вартість. Законом України "Про податок на додану вартість" встановлено прямий зв'язок між сплатою податку, надходженням його до бюджету, а вже потім - відшкодуванням з бюджету від'ємного значення податку на додану вартість.

С у д в с т а н о в и в:

Податковим повідомленням-рішенням № 0002152301/0 від 30.03.2006р. Державна податкова інспекція в м. Херсоні зменшила товариству з обмеженою відповідальністю "Механічний завод" на 715090,23грн. суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість (ПДВ).

Це податкове повідомлення-рішення мотивоване застосуванням п.п."б", п.п.4.2.2 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (Закон № 2181), п.1.3, 1.8 ст.1, п.п.7.4.1, 7.7.5 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" (Закон про ПДВ) та посиланням на обставини, встановлені за актом перевірки № 1055/23-7/30667065 від 24.03.2006р.

Позов за заявленим предметом і підставами підлягає задоволенню, а оспорюване податкове повідомлення-рішення - скасуванню у зв'язку з наступним.

Зменшення від'ємного значення ПДВ контролюючим органом платнику податків вчинено за липень, серпень, вересень, жовтень 2005р.

ДПІ у м. Херсоні встановлено, що ТОВ "Механічний завод" протягом цих періодів придбавало товар у ТОВ "Южспецсплав", а це товариство придбавало товар у ТОВ "Девіта", якому поставки товару здійснювали ПП "Адлер-Миколаїв", ТОВ "Вєрона-Миколаїв" та ПП "Алектро-Миколаїв". Товаром був брухт металу.

Перевірками інших органів державної податкової служби встановлено, що ТОВ "Адлер-Миколаїв" та ТОВ "Вєрона-Миколаїв" за юридичними адресами не знаходиться, їх засновники - фізичні особи не значаться серед мешканців Миколаївської області, ліцензії на заготівлю і переробку брухту металів ці підприємства не отримували.

Щодо ПП "Алектро-Миколаїв" відповідач вказує, що з відповіді № 555/7/23-718 від 15.03.2006р. заступника начальника ДПІ у Заводівському районі м. Миколаєва слідує, що зустрічну перевірку щодо питання про сплату цим підприємством податку на додану вартість не проведено у зв'язку з неможливістю її проведення, оскільки підприємство має ознаки фіктивності.

Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тут слід зауважити, що сторони мають різні погляди на те, що ж саме є підставами для відшкодування від'ємного значення ПДВ з Державного бюджету України: позивач вважає, що такими підставами є належно сформований податковий кредит з ПДВ, який перевищує податкові зобов'язання, сплата цього ПДВ контрагенту у господарських відносинах, отримання податкової накладної з ПДВ від цього контрагента; відповідач вважає, що такими підставами буде лише надмірне надходження ПДВ до Державного бюджету України, тобто надходження ПДВ до бюджету від одного з суб'єктів-ланок опосередкованих відносин позивача за ланцюгом відносин з набуття товару через первісного постачальника.

Відповідач - суб'єкт владних повноважень, який заперечує проти позову, не довів відсутності підстав (про яку - відсутність - стверджує як про встановлений факт за актом перевірки) для відшкодування ПДВ позивачу ні в одному, ні в іншому з наведених розумінь цих підстав.

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ визначено, що податковий кредит звітного періоду складається із усіх сум податків нарахованих (сплачених) платником податку по ставках, встановлених Законом про ПДВ у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податків, що й було встановлено відповідачем.

Законодавець також у підпункті 7.7.1 та підпункті 7.7.2 ст.7 Закону про ПДВ визначив суму податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, яка визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ передбачені вичерпні підстави, при наявності яких платником податку - покупцем товару, заборонено включення в податковий кредит будь-яких витрат по сплаті податку, а саме є витрати, не підтверджені податковими накладними або митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом приймання робіт (послуг) або банківським документом, що засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Позивачем доведено, зокрема і копіями наданих суду платіжних доручень, оплату на користь ТОВ "Южспецсплав" податку на додану вартість в загальній сумі 715090,23грн. у складі ціни придбання товарів, отримання від цього товариства податкових накладних з ПДВ. Ці фактичні дані не оспорюються відповідачем - контролюючим органом.

У ситуації, що оцінюється судом, орган державної податкової служби, не знайшовши суб'єкта, що є третьою ланкою у ланцюжку відносин, не встановивши несплати цим суб'єктом ПДВ до бюджету чи у ціні придбання іншому суб'єкту, - четвертій ланці відносин йде шляхом найменшої затрати сил:

- не встановивши несплати ПДВ, не спростувавши дані позивача про таку сплату ПДВ, використовує тезу, за якою у випадку, коли контролюючий орган не зміг прослідкувати за добросовісністю такого платника податків як суб'єкта з третьої ланки відносин, то має презюмуватися недобросовісність такого платника, несплата ним ПДВ; а результатом такої стверджуваної недобросовісності ТОВ "Адлер-Миколаїв", ТОВ "Вєрона-Миколаїв", ПП "Алектро-Миколаїв" є висновок про покладення на позивача зайвих податкових зобов'язань у вигляді неможливості формування податкового кредиту з ПДВ, від'ємного значення ПДВ за реально сплаченими сумами у ціні придбання та неможливості бюджетного відшкодування.

Така точка зору представників ДПІ у м. Херсоні судом оцінюється як хибна, фактично такі обставини як:

а) безпорадність дій органів державної податкової служби стосовно контролю за дотриманням податкового законодавства ТОВ "Адлер-Миколаїв", ТОВ "Вєрона-Миколаїв", ПП "Алектро-Миколаїв";

б) стверджувана ДПІ у м. Херсоні та недоведена доказами недобросовісність ТОВ "Адлер-Миколаїв", ТОВ "Вєрона-Миколаїв", ПП "Алектро-Миколаїв" як платників податку

- контролюючим органом безпідставно ставляться в вину ТОВ "Механічний завод".

При цьому ДПІ у м. Херсоні не враховує, що юридична відповідальність має індивідуальний характер. Недоведені для відповідальності ТОВ "Адлер-Миколаїв", ТОВ "Вєрона-Миколаїв", ПП "Алектро-Миколаїв" підстави органом державної податкової служби використовуються для фактичного притягнення позивача до відповідальності шляхом зменшення належного йому від'ємного значення ПДВ за добросовісно сплаченими ним сумами ПДВ.

Підстав вслід за контролюючим органом автоматично приймати презумцію недобросовісності ТОВ "Адлер-Миколаїв", ТОВ "Вєрона-Миколаїв", ПП "Алектро-Миколаїв" суд не вбачає.

У цьому спорі контролюючим органом не спростовується правомірність складання ТОВ "Южспецсплав" - контрагентом позивача податкових накладних, за якими останній відносив певні суми до податкового кредиту. Ці податкові накладні не мають вад, видані у встановленому порядку особою, яка мала право їх складати й видавати. Майно, за яке позивач сплачував кошти, в тому числі й ПДВ на користь ТОВ "Южспецсплав", ним дійсно набувалося, отримувалося, використовувалось в подальшому в його виробничий статутній діяльності. Наведена відповідачем теза про те, що незнаходження ТОВ "Адлер-Миколаїв", ТОВ "Вєрона-Миколаїв" та ПП "Алектро-Миколаїв" на час зустрічної перевірки за місцем держреєстрації, відсутність у цих суб'єктів ліцензій на операції з брухтом металів, та відсутність реєстрації засновників товариств у Миколаївській області, приводять до висновку про відсутність сплати ПДВ до бюджету цими суб'єктами, не може бути підставою для зменшення позивачу від'ємного значення ПДВ, оскільки вказані обставини не є підставою для визнання вчинених позивачем та його контрагентами юридичний дій недійсними, оскільки кожна з осіб - учасників відносин може притягуватися до відповідальності, в тому числі економічної, лише за наявності вини.

Розуміючи формальну відсутність прецедентного права на Україні, та все ж приймаючи до уваги, що різна судова практика застосування одних і тих же нормативних актів у аналогічних справах є підставою за ст.237 Кодексу адміністративного судочинства України для перегляду Верховним Судом України постанов Вищого адміністративного суду України, суд дійшов висновку про те, що застосування одних і тих же нормативних актів у аналогічних справах має бути однаковим - правильним. При цьому суд лише констатує, що розуміння у цій справі змісту нормативних актів щодо підставності бюджетного відшкодування ПДВ співпадає з таким же їх застосуванням при вирішенні аналогічних питань у Постанові Верховного Суду України від 10.06.2003р. у справі за позовом ТОВ "Фірма "Турінвест" до Наддвірнянської ОДПІ в Івано-Франковській області про визнання недійсним рішення.

Поряд з недоведеністю органом владних повноважень відсутності надмірності сплати позивачем ПДВ у розумінні такої сплати у ціні придбання на користь ТОВ "Южспецсплав", не доведено відповідачем і ненадходження цих коштів в якості ПДВ від ТОВ "Адлер-Миколаїв", ТОВ "Вєрона-Миколаїв", ПП "Алектро-Миколаїв" до бюджету, а чи у ціні придбання певним суб'єктам господарювання четвертої можливої ланки господарських відносин.

Питання декларування та сплати ПДВ ПП "Алектро-Миколаїв" взагалі залишилось поза межами зустрічних перевірок органами державної податкової служби при невстановленні цього суб'єкта на час перевірки за місцем державної реєстрації. Ствердження представника органу державної податкової служби за листом про "фіктивність" підприємства та про збирання документів щодо цього ніяким чином не посилюють позицію відповідача у спорі, не доведену за ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України.

Наводячи дані про відсутність у ТОВ "Адлер-Миколаїв" та ТОВ "Вєрона-Миколаїв" ліцензії на операції з брухтом металів, відповідач не довів нечинності угод з реалізації металобрухту цими суб'єктами товариству "Девіта" - контрагенту ТОВ "Южспецсплав", ці угоди недійсними не визнані, реальність господарських операцій за ними як об'єктів для оподаткування ПДВ не спростована.

Задовольняючи позов, суд відносить витрати з судового збору у справі на Державний бюджету України.

Керуючись ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

1. Позов задовольнити.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення № 0002152301/0 від 30.03.2006р. про зменшення Державною податковою інспекцією у м. Херсоні товариству з обмеженою відповідальністю "Механічний завод" бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на суму 715090грн. 23коп.

3. Стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "Механічний завод" (код ЄДРПОУ 30667065, м. Херсон, Миколаївське шосе, 5км, р/р 26002301000509, філія Херсон-Трансбанк, МФО 352822) 3грн. 40коп. витрат зі сплати судового збору.

Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили за заявою позивача.

4. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня складення постанови у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

5. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження, якщо такої заяви не буде подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження буде подано, але апеляційної скарги у визначений строк подано не буде, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя В.В. Чернявський

У повному обсязі постанову

складено 01.08.2006р.

4 прим. об