Ухвала суду № 65825918, 04.04.2017, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 203/5843/12 Провадження № 22-ц/772/905/2017Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 59Доповідач Якименко М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2017 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого Якименко М.М.,

суддів: Іващука В.А., Міхасішина І.В.,

при секретарі Кирилюк Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за скаргою публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" про визнання дій неправомірними, скасування постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 про відмову у відкритті виконавчого провадження по виконавчому листу № 203/5843/12 за апеляційними скаргами Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, публічного акціонерного товариства "Західінкомбанк" на ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 17 лютого 2017 року,-

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2016 року ПАТ «Західінкомбанк» звернувся до суду першої інстанції із скаргою про визнання дій державного виконавця неправомірними та зобовязання вчинити дії.

Свої вимоги банк мотивував тим, що 14.08.2013 року Вінницький районний суд Вінницької області ухвалив рішення у цивільній справі за позовом ПАТ «Західінкомбанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ТзОВ „Амід-Альянс", третя особа - СТОВ «Комаргородське» про стягнення заборгованості за кредитним договором №0703/08-3 від 07.03.2008 року в розмірі 1233607,44 грн та 650000,00 доларів США.

27.03.2014 року Вінницьким районним судом Вінницької області видано виконавчий лист у справі № 203/5843/12 про стягнення заборгованості з ОСОБА_4, який був пред'явлений до виконання за місцезнаходженням боржника у відділ примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м. Києві.

23.06.2015 року постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Головного управління юстиції у м.Києві вищевказаний виконавчий лист було повернуто банку без виконання на підставі ст.47 ЗУ «Про виконавче провадження».

В квітні 2016 року ПАТ «Західінкомбанк» повторно пред'явив виконавчий лист до виконання у відділ примусового виконання рішень Головного територіального управління юстиції у м. Києві, проте постановою від 29.04.2016 року, банку відмовлено у відкритті виконавчого провадження, оскільки виконавчий документ предявлено до органу державної виконавчої служби не за підвідомчістю виконання рішення, на підставі п.4 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», так як гривневий еквівалент суми стягнення становив 17 601 213,44 грн.

Зазначає, що в травні 2016 року ПАТ «Західінкомбанк» пред'явив вищевказаний виконавчий лист до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, проте останнім постановою від 07.06.2016 року відмовлено у відкриті виконавчого провадження на підставі п.4 ч.1 ст.26 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки виконавчий лист пред'явлений не за підвідомчістю його виконання, так як сума, яка підлягала стягненню з боржника на момент винесення судового рішення, на виконання якого виданий цей виконавчий лист, складала лише 6 429663,44 грн.

17.06.2016 року року ПАТ „Західінкомбанк" повторно направив заяву №807-19 від 17.06.2016 року до Департаменту ДВС МЮУ з проханням відкрити виконавче провадження для примусового виконання виконавчого листа від 27.03.2014 року про стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_4, що станом на дату подачі заяви становить 16 237000,00 грн + 1 233607,44 грн = 17 470607,44 грн. Вказана заява про відкриття виконавчого провадження отримана Департаментом ДВС 22.06.2016 року.

Посилаючись на положення ч.1 ст. 21 Закону України «Про виконавче провадження» вказує, що саме на Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України покладається виконання рішень, за якими сума зобов'язання становить десять та більше мільйонів гривень або еквівалентну суму в іноземній валюті. Тому вважає, що дії державного виконавця Онопрієнко І.В. про відмову у відкритті виконавчого провадження по виконавчому листі №203/5843/12, є протиправними, у звязку з чим заявник вимушений звернутися до суду із даною скаргою.

Ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області від 17 лютого 2017 року скарга була задоволена частково.

Визнано протиправними дії старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2, що полягали у винесенні постанови від 15.07.2016 року про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 51663008.

Визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_2 від 15.07.2016 року ВП № 51663008.

В решті вимог скарги відмовлено.

З такою ухвалою в частині задоволення вимог не погодився Департамент Державної виконавчої служби міністерства юстиції України та оскаржив її в апеляційному порядку. Вважаючи її необґрунтованою, ухваленою з порушенням норм матеріального та процесуального права, посилаючись на обставини, викладені у скарзі, просив скасувати ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні скарги.

ПАТ «Західінкомбанк» також звернувся з апеляційною скаргою. Вважаючи ухвалу суду незаконною та постановленою з порушенням норм процесуального права в частині відмови у задоволенні вимоги щодо зобовязання державного виконавця вчинити певні дії, просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою задовольнити скаргу.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, дослідивши матеріали та обставини справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг та заявлених вимог, вважає, що скарга Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України задоволенню не підлягає, а скаргу ПАТ «Західінкомбанк» слід задовольнити частково з наступних підстав.

Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, яке ухвалено на основі повно і всебічно зясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, підтверджені тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Таким вимогам рішення суду відповідає частково.

Задовольняючи частково скаргу банку, суд першої інстанції виходив з норм ЦК України, зокрема, ст.ст. 526, 533, 629, якими встановлено вимоги до виконання зобовязання, зокрема, і в іноземній валюті.

Також послався на норму ч. 3 ст. 53 Закону України «Про виконавче провадження» , відповідно до якої в разі обчислення суми боргу в іноземній валюті державний виконавець у результаті виявлення у боржника коштів у відповідній валюті стягує ці кошти на валютний рахунок органу державної виконавчої служби для їх подальшого перерахування стягувачу. У разі виявлення коштів у гривнях чи іншій валюті державний виконавець за правилами, встановленими частинами першою і другою цієї статті, дає доручення про купівлю відповідної валюти та перерахування її на валютний рахунок органу державної виконавчої служби.

Районний суд, беручи до уваги те, що пунктом 3.2.2 додаткового договору від 10.11.2008 року до кредитного договору №0703/08-3 від 07.03.2008 року, встановлено, що позичальник ТОРВ «Амід Альянс» зобовязався повернути отримані кредитні кошти в доларах США, прийшов до висновку, з яким також погоджується колегія суддів, що частина суми заборгованості в доларах США, в розмірі 650000 доларів США підлягає визначенню в гривневому еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України на день здійснення погашення заборгованості, тобто на час виконання рішення суду, яке набрало законної сили.

На це наголошував Апеляційний суд Вінницької області у своїй ухвалі від 05.12.2016 року, постановленою за наслідками розгляду цієї скарги, і направляючи її новий розгляд до суду першої інстанції.

Тому висновок суд про те, що дії старшого державного виконавця Онопрієнко І.В. є протиправними та такими, що не грунтуються на нормі закону є правильним, а тому постанова про відмову у відкритті провадження від 15.07.2016 року є протиправною та підлягає скасуванню, з чим також погоджується колегія суддів.

Відмовляючи у вимозі про зобовязання державного виконавця прийняти до виконання виконавчий лист суд зазначив, що питання прийняття виконавчого документа до виконання є компетенцією виключно державного виконавця, а не суду, а тому в задоволенні такої вимоги слід відмовити.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду з огляду на таке.

Ч.2 ст. 387 ЦПК України передбачено, що у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення , дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного або іншу посадову особу органу виконавчої служби, приватного виконавця задовольнити вимогу заявника та усунути порушення або іншим шляхом поновлює права чи свободи.

Прийшовши до висновку про неправомірність в діях державного виконавця, суд першої інстанції повинен був би у відповідності до приписів ст. 387 ЦПК України задовольнити вимогу заявника та усунути відповідні порушення, однак цього не зробив.

Колегія суддів вважає, що з метою захисту прав Банку, слід частково задовольнити його вимогу та зобовязати державного виконавця розглянути питання про відкриття виконавчого провадження за вказаниим виконавчим листом,оскільки суд не має повноважень зобов`язувати виконавця вчиняти певні дії, які за Законом покладені саме на нього і який при вирішенні питання про відкриття виконавчого провадження має право перевірити і інші обставини, які перешкоджають його відкриттю.

При вирішенні питання про відкриття виконавчого провадження державному виконавцю слід врахувати висновки суду апеляційної інстанції про допущені ним порушення і вирішити питання у відповідності до чинного Законодавства.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 314, 315, 317, 319 ЦПК України,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відхилити.

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк» задовольнити частково.

Ухвалу Вінницького районного суду Вінницької області від 17 лютого 2017 року в частині відмови у задоволенні вимог публічного акціонерного товариства «Західінкомбанк» скасувати.

Постановити нову ухвалу.

Зобов'язати державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту Державної виконавчої службу Міністерства юстиції ОСОБА_2 розглянути питання про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом, виданим Вінницьким районним судом Вінницької області 27.03.2014 року у справі № 203/5843/12 про стягнення кредитної заборгованості з ОСОБА_4.

В решті ухвалу залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді: