Ухвала суду № 65825084, 06.04.2017, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/480/17

УХВАЛА

Іменем України

06 квітня 2017 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області

в складі:

головуючого судді Бондаренко О.І.,

секретаря судового засідання Шеванюк О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Верніка Володимира Михайловича, за участю третьої особи Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди , -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Вінницького районного суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Верніка Володимира Михайловича, за участю третьої особи Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 свою позовну заяву підтримав, мотивуючи тим, що, на його думку, суддею Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Верніком В.М. 15.02.2017 року було винесено ухвалу, в якій він в порушення вимог ст. 33 ЦПК України вимагав від нього зазначити найменування відповідача та його місце проживання або місцезнаходження, а також послався на те, що заява про залучення співвідповідачем повинна містити вимоги ст. 120 ЦПК України. Дані обставини позивач вважає такими, що створюють йому перешкоди в максимальному доступі його до правосуддя та суперечать вимогам ст. 1 ЦПК України. Оскільки вищезазначена ухвала суду оскарженню не підлягає в окремому порядку, позивач позбавлений можливості реалізувати своє право при розгляді цивільної справи за його позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 з участю третьої особи Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди. З огляду на викладене, позивач просить стягнути з відповідача судді Верніка В.М. моральну шкоду на його користь в сумі 3000 грн.

Відповідач суддя Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Вернік В.М. в судове засідання не зявився, будучи належним чином та в установленому законом порядку повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомивши.

Представник третьої особи - Державної казначейської служби України в судове засідання не зявився, будучи належним чином та в установленому законом порядку повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомивши.

Суд, заслухавши пояснення позивача, оглянувши матеріали справи, приходить до висновку, що провадження по справі слід закрити на підставі п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України, так як дана заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.

Як вбачається з позовної заяви, позивач ОСОБА_1 відповідачем зазначив суддю Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Верніка В.М.

Відповідно до ч.1 ст. 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права.

Частиною першою ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що судове рішення, яким закінчується розгляд справи в суді, ухвалюється іменем України. Таким чином, суддя виступає як посадова особа, уповноважена на виконання функцій держави, а не як приватна особа, до якої можна звернутися з позовом.

Відповідно до ч.2 ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Згідно ст. ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист в суді свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та захист свого інтересу, які не суперечать загальним засадам цивільного законодавства, зокрема, шляхом відшкодування моральної шкоди. Проте, у справі між позивачем та суддею зазначені правовідносини не виникли, тому такі справи не можуть бути підсудні судам загальної юрисдикції.

Особи мають право оскаржити судове рішення до суддів вищої інстанції в порядку та з підстав, визначених у процесуальному законодавстві. Отже, чинне законодавство дає можливість особі повною мірою реалізувати своє право на оскарження судового рішення. Аналогічну позицію висловлено в п. 57 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських судів, де зазначено, що зміст конкретних судових рішень контролюється, насамперед, за допомогою процедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогою права на звернення до Європейського суду з прав людини.

У Висновку №3 (2002) Консультативної ради європейських судів зазначено, що судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду, у визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень, повинні вирішуватися за допомогою апеляції; інші суддівські порушення, які неможливо виправити в такий спосіб, повинні вирішуватися щонайбільше поданням позову незадоволеної сторони проти держави.

За таких обставин можна дійти висновку, що належним відповідачем у таких спорах може бути лише держава, а не суди (судді), які діють від імені держави та виконують покладені на них державою функції правосуддя.

Керуючись ст. ст. 124, 125 Конституції України, ст. ст. 6, 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», п. 1, ч. 1, ст.205ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Закрити провадження по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до судді Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області Верніка Володимира Михайловича, за участю третьої особи Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Вінницької області протягом п`яти днів з дня її проголошення.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: