Ухвала суду № 65824982, 05.04.2017, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2017 р.м.ОдесаСправа № 815/4985/16

Категорія: 6.1 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Джабурія О.В.

суддів - Вербицької Н.В.

- Крусяна А.В.

при секретарі - Філімович І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬТА ВІЛМАР СНД» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грейн Агро Інвест» до Лиманської районної державної адміністрації Одеської області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору, на боці відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬТА ВІЛМАР СНД», про визнання протиправним та скасування розпоряджень голови Комінтернівської РДА, визнання протиправними дій голови Комінтернівської РДА,

ВСТАНОВИВ :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Грейн АГРО Інвест» звернулось до суду з позовом до Лиманської районної державної адміністрації Одеської області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на боці відповідача ТОВ «ДЕЛЬТА ВІЛМАР СНД» про визнання протиправним та скасування розпорядження голови Комінтернівської РДА від 26.08.2016 року №344/А-2016 «Про розроблення детального плану території розміщення гідротехнічних споруд (причалів) та тилових споруд для обслуговування причалів на земельній ділянці площею 8,4186 га, розташованій на території Новобілярської селищної ради Лиманського району Одеської області (поза межами населених пунктів)», визнання протиправними дії голови Комінтернівської РДА при розгляді клопотання ТОВ «Грейн АГРО Інвест» від 15.08.2016 року про видачу розпорядження щодо розроблення детального плану території розміщення об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури морського транспорту на земельній ділянці площею 5,90 га, розташованій на території Новобілярської селищної ради Лиманського району Одеської області.

В судовому засіданні 08.11.2016 року представником позивача та представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача - ТОВ «ДЕЛЬТА ВІЛМАР СНД» не було заявлено клопотань про витребування додаткових письмових доказів чи допиту свідків і експертів.

Представник відповідача Лиманської районної державної адміністрації був сповіщений належним чином про день, час та місце слухання справи (а.с.88-89), але в судове засідання не прибув без поважних причин.

Ухвалою суду від 17.11.2016 року була прийнята заява представника позивача про збільшення розміру заявлених позовних вимог, направлена копія заяви на адресу відповідача та третьої особи та зупинений розгляд справи до 29.11.2016 року.

Ухвалою суду від 29.11.2016 року був поновлений розгляд справи згідно положень ч.5 ст.156 КАС України зі стадії, на якій він був зупинений.

Справа розглянута в порядку письмового провадження.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 29.11.2016 року позовні вимоги задоволені частково. Визнано протиправним та скасовано розпорядження голови Лиманської районної державної адміністрації від 26.08.2016 року №344/А-2016 «Про розроблення детального плану території розміщення гідротехнічних споруд (причалів) та тилових споруд для обслуговування причалів на земельній ділянці площею 8,4186 га, розташованій на території Новобілярської селищної ради Лиманського району Одеської області (поза межами населених пунктів)». Визнано протиправним та скасовано розпорядження голови Лиманської районної державної адміністрації від 17.10.2016 року №431/А-2016 «Про розроблення детального плану території будівництва та обслуговування об'єктів транспортної інфраструктури, у тому числі гідротехнічних споруд (причалів) та тилових споруд для обслуговування причалів на території Новобілярської селищної ради Лиманського району Одеської області (поза межами населених пунктів) загальною площею до 9 га». Визнано протиправними дії Лиманської районної державної адміністрації Одеської області в частині розгляду клопотання ТОВ «Грейн АГРО Інвест» від 15.08.2016 року про видачу розпорядження щодо розроблення детального плану території розміщення об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури морського транспорту на земельній ділянці площею 5,90 га, розташованій на території Новобілярської селищної ради Лиманського району Одеської області. В задоволені решти позовних вимог відмовлено.

На вказану постанову третьою особою по справі ТОВ «ДЕЛЬТА ВІЛМАР СНД» подано апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29.11.2016 року та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що відповідач - Лиманська РДА Одеської області (як правонаступник реорганізованої Комінтернівської РДА в Одеській області), згідно ст.1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» є регіональним органом виконавчої влади, якому ст.ст.17,124 ЗК України та ст.13 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» надані певні повноваження щодо розпорядження земельними ділянками, які знаходяться у державній власності та знаходяться за межами населених пунктів. Відповідач - Фонтанська сільська рада, згідно положень ст.10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» є представницьким органом місцевого самоврядування. Відповідно до рішення Конституційного суду України № 10-рп/2010 від 01.04.2010 року по справі № 1-6/2010 положення пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України стосовно поширення компетенції адміністративних судів на «спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності» слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування як суб'єктом владних повноважень, пов'язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності, а тому спори щодо оскарження його рішень, дій або бездіяльності з цього питання, відповідно до положень ст.55 Конституції України п.1 ч.2 ст.17,ст.104 КАС України підвідомчі адміністративним судам та повинні розглядатись у порядку адміністративного судочинства.

Позивач 30.05.2016 року листом за вих. №03 звернувся до Комінтернівської районної державної адміністрації Одеської області з клопотанням, (дата вхідної реєстрації 30.05.2016 року), про видачу розпорядження щодо розроблення детального плану території розміщення об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури морського транспорту на земельній ділянці площею 10,13 га, розташованій на території Новобілярської селищної ради Комінтернівського району Одеської області.

До клопотання позивач додав планово-картографічний матеріал з позначенням земельної ділянки, на яку буде розроблено детальний план території розміщення об'єктів.

На протязі 30 днів, відповідачем не була надана відповідь на звернення позивача, що суперечить вимогам п.192 Типової інструкції з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 року № 1242, у зв'язку з чим 01.07.2016 року ТОВ «Грейн АГРО Інвест» звернулось до відповідача із заявою щодо роз'яснення підстав тривалого розгляду звернення, яка зареєстрована Відповідачем.

Після цього, відповідач, своїм листом від 04.07.2016 року № 722/02-16/24/01/1105 відмовив ТОВ «Грейн агро інцест» у видачі розпорядження про надання дозволу на розроблення детального плану території розміщення об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури морського транспорту на земельній ділянці площею 10,13 га, розташованій на території Новобілярської селищної ради Комінтернівського району Одеської області.

Підставою для відмови слугувала необхідність звернення позивача до Южненської філії ДП «АМПУ» для отримання рекомендацій, оцінки пропозиції та її конкурентоспроможності. Тривалий час розгляду клопотання ТОВ «Грейн АГРО Інвест» від 30.05.2016 року вих. №03, пояснений тим, що на розгляді райдержадміністрації знаходилось декілька клопотань щодо розроблення ДПТ з різними варіантами розвитку територій, що накладаються одна на одну та необхідності більшого часу для детального розгляду клопотання та підготування необхідних документів.

Зазначена позиція викладена у листі-відповіді відповідача від 29.07.2016 року № 903/02-28/24/01/1266 та долученому до неї листі в.о. начальника відділу містобудування та архітектури райдержадміністрації Тєтюхіна В.А. (без дати), завізований головою райдержадміністрації 27.06.2016 року, які міститься в матеріалах справи.

Перебування на розгляді у відповідача клопотань інших товариств щодо розроблення ДПТ з різними варіантами розвитку територій, що накладаються одна на одну підтверджується листом Лиманської РДА від 13.07.2016 року №118/07-2016 з якого вбачається, що до райдержадміністрації 19.05.2016 року надійшло клопотання щодо розроблення детального плану території цієї земельної ділянки від ТОВ «Дельта Вільмар СНД», яке розглянуто та відмовлено в його задоволенні 14.06.2016 року та клопотання ТОВ «Грінтермінал», яке надійшло 27.05.2016 року, було розглянуто та відмовлено в його задоволенні 24.06.2016 року. Станом на 27.06.2016 року, відповідачем були розглянуті клопотання ТОВ «Дельта Вільмар СНД» та ТОВ «Грінтермінал» та прийняті рішення щодо відмови у їх задоволенні, а рішення по клопотанню позивача не було прийнято, а тому підстави для продовження строку розгляду клопотання ТОВ «Грейн АГРО Інвест» від 30.05.2016 року вих. №03 були відсутні.

Підстава для відмови в задоволенні клопотань ТОВ «Дельта Вільмар СНД» та ТОВ «Грінтермінал» збігається із підставою для відмови у клопотанні ТОВ «Грейн АГРО Інвест» від 30.05.2016 року, а саме необхідність звернення до Южненської філії ДП «АМПУ» для отримання рекомендацій, оцінки пропозиції та її конкурентоспроможності.

Вважаючи необхідність звернення до Южненської філії ДП «АМПУ» для отримання рекомендацій, оцінки пропозиції та її конкурентоспроможності безпідставною, ТОВ «Грейн АГРО Інвест» 15.08.2016 року знов звернулось до відповідача з аналогічним клопотанням щодо видачі розпорядження про розроблення ДПТ, із площею 5,90 га.

В ході розгляду справи відповідачем не надано доказів щодо належного, своєчасного розгляду вказаного клопотання ТОВ «Грейн АГРО Інвест» від 15.08.2016 року.

Листом від 08.09.2016 року №151/09-2016 відповідач повідомив позивача про існування двох розпоряджень від 11.08.2016 року та 26.08.2016 року №№ 311/А-2016 та 344/А-2016 відповідно.

11.08.2016 року відповідачем видане розпорядження №311/А-2016 про розроблення ДПТ на земельну ділянку площею 13 га видано на підставі клопотання ТОВ «Грінтермінал», до якого було долучено лише копія витягу з ЄДРПОУ та викопіювання з графічного матеріалу.

Розпорядження від 26.08.2016 року №344/А-2016 про розроблення ДПТ на земельну ділянку площею 8,4186 га видано на підставі клопотання ТОВ «Дельта Вільмар СНД», до якого було долучено лише схему земельної ділянки.

Місцезнаходження земельної ділянки зазначеної у додатку до клопотання ТОВ «Дельта Вільмар СНД», щодо якої вирішено розробити ДПТ, співпадає з земельною ділянкою, зазначеною у клопотання ТОВ «Грейн АГРО Інвест» від 15.08.2016 року.

Клопотання ТОВ «Грінтермінал» та ТОВ «Дельта Вільмар СНД» не містять рекомендацій Южненської філії ДП «АМПУ» та будь-яких інших додаткових документів, за своїм змістом повністю аналогічні попередньо поданим клопотанням цих господарюючих суб'єктів.

Таким чином, відповідачем видано розпорядження на користь ТОВ «Дельта Вільмар СНД» без урахування наявності на розгляді клопотання позивача та без долучення будь-яких рекомендацій від Южненської філії ДП «АМПУ».

17.10.2016 року Лиманською РДА було видано розпорядження №431/А-2016 «Про розроблення детального плану території будівництва та обслуговування об'єктів транспортної інфраструктури, у тому числі гідротехнічних споруд (причалів) та тилових споруд для обслуговування причалів на території Новобілярської селищної ради Лиманського району Одеської області (поза межами населених пунктів) загальною площею до 9 га», яким було фактично скасовано дію попереднього розпорядження від 26.08.2016 року №344/А-2016 «Про розроблення детального плану території розміщення гідротехнічних споруд (причалів) та тилових споруд для обслуговування причалів на земельній ділянці площею 8,4186 га, розташованій на території Новобілярської селищної ради Лиманського району Одеської області (поза межами населених пунктів)» та повторно надана згода на розробку Детального плану території для будівництва та обслуговування об'єктів транспортної інфраструктури на території Новобілярської селищної ради Лиманського району Одеської області (поза межами населених пунктів) загальною площею до 9 га.

Позивач не погодився а ні з тривалістю розгляду його заяв а ні з підставами відмов та звернувся з позовом до суду. З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази на їх підтвердження, суд першої інстанції дійшов до висновку про задоволення позовних вимог частково.

Відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій, чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед Законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. Згідно з вимогами ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст.7 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» передбачено, що місцеві державні адміністрації у своїй діяльності керуються Конституцією України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, органів виконавчої влади вищого рівня, а районні державні адміністрації в Автономній Республіці Крим - також рішеннями та постановами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їх повноважень.

Відповідно до вимог ч.1 ст.16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів територій, їх оновлення та внесення змін до них.

Згідно до вимог ч.2 ст.48 Закону України «Про охорону земель» розміщення і будівництво об'єктів житлово-комунального, промислового, транспортного, іншого призначення здійснюється відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об'єктів.

Частиною 4 ст.48 Закону України «Про охорону земель» передбачено, що визначення територій і вибір земель для містобудівних потреб та спорудження конкретних об'єктів здійснюється на підставі затвердженої містобудівної документації, документації із землеустрою, схем планування територій переважно на землях несільськогосподарського призначення.

Відповідно до вимог ст.19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» детальний план території за межами населених пунктів розробляється відповідно до схеми планування території (частини території) району та/або області з урахуванням державних і регіональних інтересів.

Розроблення детального плану території за межами населених пунктів та внесення змін до нього здійснюються на підставі розпорядження відповідної районної державної адміністрації.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.

Отже, повноваження щодо видачі розпорядження про розроблення детального плану території за межами населених пунктів належить до виключної компетенції відповідної районної державної адміністрації.

Із цим погоджується і відповідач, зазначивши про це у своїх запереченнях.

Відповідно до вимог ч.2. ст.1 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» місцева державна адміністрація є місцевим органом виконавчої влади і входить до системи органів виконавчої влади.

Згідно до вимог ч.1 ст.2 цього Закону - місцеві державні адміністрації в межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці забезпечують: виконання Конституції, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади вищого рівня; законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадян.

Серед принципів діяльності місцевих державних адміністрації ст.3 Закону передбачено зокрема - верховенство права, законність.

У відповідності до вимог ч.1 ст.7 Закону місцеві державні адміністрації у своїй діяльності керуються Конституцією України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, органів виконавчої влади вищого рівня, а районні державні адміністрації в Автономній Республіці Крим - також рішеннями та постановами Верховної Ради Автономної Республіки Крим, рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їх повноважень.

Статтею ст.42 Конституції України - держава забезпечує захист конкуренції у підприємницькій діяльності.

Згідно до вимог ч.1 ст.3 Закону України «Про розвиток та державну підтримку малого і середнього підприємництва в Україні», який визначає правові та економічні засади державної політики у сфері підтримки та розвитку малого і середнього підприємництва, метою державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва в Україні є, зокрема, створення сприятливих умов для розвитку малого і середнього підприємництва, забезпечення розвитку суб'єктів малого і середнього підприємництва з метою формування конкурентного середовища та підвищення рівня їх конкурентоспроможності.

Частиною 2 ст.4 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що суб'єкти господарювання, органи влади, органи місцевого

самоврядування, а також органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов'язані сприяти розвитку конкуренції та не вчиняти будь-яких неправомірних дій, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.

Згідно до вимог частин 1,2 ст.15 цього Закону - антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю є прийняття будь-яких актів (рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо), надання письмових чи усних вказівок, укладення угод або будь-які інші дії чи бездіяльність органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (колегіального органу чи посадової особи), які призвели або можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції.

Антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, зокрема, визнаються дія, внаслідок якої окремим суб'єктам господарювання або групам суб'єктів господарювання створюються несприятливі чи дискримінаційні умови діяльності порівняно з конкурентами.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що надання відповідачем незаконних переваг ТОВ «Дельта Вільмар СНД» при розгляді двох аналогічних клопотань суб'єктів господарювання про розроблення ДПТ однієї і тієї ж саме земельної ділянки свідчить про антиконкурентні дії відповідача, що є прямим порушенням положень Закону України «Про захист економічної конкуренції», а отже і Закону України «Про місцеві державні адміністрації», оскільки розробленням містобудівної документації фактично розпочинається процес надання певному господарюючому суб'єкту земельної ділянки у користування для реалізації інвестиційних проектів.

Антиконкурентні дії відповідача полягають у тому, що останній, не маючи на те правових підстав, продовжив строк розгляду першого клопотання позивача, після цього, в період розгляду другого клопотання позивача, надав іншому господарюючому суб'єкту - ТОВ «Дельта Вільмар СНД» переваги у вигляді видачі на користь останнього розпорядження про розроблення ДПТ.

При цьому, ТОВ «Дельта Вільмар СНД» та ТОВ «Грейн АГРО Інвест», згідно матеріалів справи та пояснень сторін, знаходились в рівних умовах, що свідчить про несприятливе, дискримінаційне становище позивача утворене протиправними діями відповідача.

Доказом того, що спір стосується однієї і той самої земельної ділянки є протокол Архітектурно-містобудівної ради від 14.11.2016 року, згідно до якого, на порядку денному-засідання містобудівної ради розглядався проект - детальний план території для будівництва та обслуговування об'єктів транспортної інфраструктури, у тому числі: гідротехнічних споруд (причалів) та тилових споруд для обслуговування причалів на території Новобілярської селищної ради, Лиманського району Одеської області (за межами населеного пункту), загальною площею до 9 га.

Відповідно основних техніко-економічних показників, територія, на яку розробляється детальний план території у оскаржуваному розпорядженні від 17.10.2016 року №431/А-2016 складає 8,4186 га - тобто на таку ж саму площу, як і площу зазначену в оскаржуваному розпорядженні №344/А-2016 від 26.08.2016 року.

Окрім того, оскаржуваним розпорядженням відповідача від 17.10.2016 року №431/А-2016 було фактично скасована дія попередньо прийнятого розпорядження Лиманської РДА від 26.08.2016 року №344/А-2016, що є незаконним з огляду на наступне.

Статтею ст.6 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» передбачено, що актами місцевих державних адміністрацій є розпорядження.

Відповідно до вимог ч.8 ст.118 Конституції України та ч.2 ст.43 цього Закону України «Про місцеві державні адміністрації» розпорядження місцевих державних адміністрації з мотивів їхньої невідповідності Конституції та законам України, а також з приводу їх недоцільності, неекономічності, неефективності скасовуються лише Президентом України, Кабінетом Міністрів України або головою вищестоящої державної адміністрації.

Таким чином, Лиманська РДА не входить до переліку органів державної влади, яким Конституцією та законами України надано повноваження щодо скасування власних розпоряджень з підстав їхньої невідповідності Конституції чи законам України.

Оскільки при винесені оскаржених рішень суб'єкт владних повноважень діяв не порядком та у спосіб, визначені Конституцією та законами України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно дійшов висновку щодо задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування оскаржених розпоряджень Лиманської РДА в частині порушення прав та інтересів позивачів.

Разом з тим, позивач просить визнати протиправними дії Голови Лиманської РДА в частині розгляду клопотання ТОВ «Грейн АГРО Інвест» від 15.08.2016 року про видачу розпорядження щодо розроблення детального плану території розміщення об'єктів інженерно-транспортної інфраструктури морського транспорту на земельній ділянці площею 5,90 га, розташованій на території Новобілярської селищної ради Лиманського району Одеської області, тоді як, вказана посадова особа не має власних владних повноважень у спірних правовідносинах, а виступає головою органу державної влади, наділеного специфічними владними повноваженнями. З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що згідно положень ч.1, ч.2 ст.162 КАС України, вказані позовні вимоги підлягають задоволенню частково, саме у формі визнання протиправними дій Лиманської РДА, як органу державної влади при розгляді звернення позивача, а в задоволенні позовних вимог відносно голови цього органу слід відмовити.

За таких обставин колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що постанова підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення та надання відповідних доказів покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 195; 196; 198; 200; 205; 206; 254 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕЛЬТА ВІЛМАР СНД» залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2016 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності негайно після її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів.

Повний текст судового рішення виготовлений 07.04.2017 року.

Головуючий: О.В.Джабурія

Суддя: Н.В.Вербицька

Суддя: А.В.Крусян