Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 2-492
2009 рік
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 жовтня 2009 року смт. Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого-судді Моніча Б.С.
при секретарі Юрченко Т.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Черняхові справу за позовом Закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про передачу в заклад заставленого майна та звернення стягнення на предмет застави, про виселення відповідача з житлового приміщення із зняттям з реєстраційного обліку, –
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет застави. Вимоги позовної заяви мотивував тим, що 20.09.07р. позивач уклав кредитний договір №WK-20-07 від 20.09.07, згідно якого отримав кредит у розмірі 12 000,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 17.09.10р., та зобов’язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування коштами в строк та в порядку, передбаченому вказаним договором.
З метою забезпечення виконання зобов’язань за кредитним договором, сторони 20.09.07р. уклали договір застави №МK-20-07, згідно якого відповідач надав в заставу належне йому на праві власності майно; а також сторони уклали договір іпотеки №МK-20-07 від 20.09.07р., згідно якого відповідач надав в іпотеку належне йому на праві власності майно, а саме: квартиру №2 в житловому будинку загальною площею 73 кв.м., яка розташована за адресою: Житомирська область, Черняхівський район, смт.Головино, вул.Шевченка, буд. 9. У зв’язку з неналежним виконанням умов кредитного договору станом на 19.06.09р. у відповідача утворилась заборгованість в сумі 6993,92 доларів США, яка складається із заборгованості за кредитом в розмірі 6486,86 доларів США, заборгованості по процентам за користування кредитом в розмірі 138,14 доларів США, пені за несвоєчасність виконання зобов’язання в розмірі 4,59 доларів США, а також штрафів відповідно до умов договору в розмірі 32,85 доларів США та 331,48 доларів США.
«Приватбанк» з метою задоволення своїх вимог просив звернути стягнення на предмет застави, а також стягнути судові витрати з відповідача.
В судове засідання представник позивача не з’явився, звернувся до суду із заявою про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, не заперечував проти винесення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання не з’явився, відповідно до поштового повідомлення судову повістку отримав, заяви про відкладення розгляду справи не подавав.
У відповідності до ст.224 ЦПК України суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних у ній доказів у відсутності сторін та ухвалити заочне рішення, про що постановив ухвалу.
Дослідивши та з’ясувавши на умовах змагальності всі обставини справи, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог та заперечень, суд приходить до висновку, що пред’явлений позов підлягає до задоволення.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 ЦК України). Відповідно до вимог ч.2 ст.1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення, що регулюють правовідносини, що випливають з договору позики.
20.09.07 між позивачем та ОСОБА_1 укладений договір кредиту №WK-20-07, згідно якого останній отримав кредит у розмірі 12 000,00 доларів США зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 16 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 17.09.10, та зобов’язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування коштами в строк та в порядку, передбаченому вказаним договором. Згідно п. 4.3 кредитного договору позичальник за порушення зобов’язань по погашенню кредиту зобов’язаний сплатити 32% річних від суми залишку непогашеної заборгованості, згідно п.6.1 договору – при порушенні позичальником будь-якого із зобов’язань по сплаті відсотків за користування кредитом позичальник сплачує банку за кожний випадок порушення пеню у розмірі 0,2% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більш подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який виплачується пеня. Відповідно до пункту 6.2 договору при порушенні позичальником зобов’язань, передбачених п.п.2.2.7, 2.2.8, 2.2.11 позичальник сплачує банку за кожний випадок порушення штраф у розмірі 2% від суми отриманого кредиту. Відповідно до п.6.6 кредитного договору, при порушенні позичальником будь-якого з грошових зобов’язань, передбачених цим договором, більше ніж на 120 днів, позичальник зобов’язаний сплатити банку штраф у розмірі 250 грн. + 5% від суми позову (а.с.8-9).
З метою забезпечення виконання умов кредитного договору між сторонами було укладено договір застави №МK-20-07 та договір іпотеки № МK-20-07 від 20.09.2007 р.
Відповідно до умов договору застави у випадку порушення заставодавцем/позичальником зобов’язань за кредитним договором, або за договором застави, заставодавець зобов’язаний передати предмет застави заставодержателю в заклад (а.с.13-14). Відповідно до договору іпотеки іпотекодержатель має право в разі невиконання іпотекодавцем зобов’язань, забезпечених іпотекою та (або) невиконання іпотекодавцем зобов’язань за цим договором, одержати задоволення за рахунок переданого в іпотеку майна – квартири №2 в житловому будинку загальною площею 73 кв.м., яка розташована за адресою: Житомирська область, Черняхівський район, смт.Головино, вул.Шевченка, буд. 9, переважно перед іншими кредиторами іпотекодавця (а.с. 10-12).
Відповідач не здійснював погашення кредиту, чим порушив умови кредитного договору. Відповідно до розрахунку, наданого позивачем заборгованість за кредитним договором становить 6486,86 доларів США і складається з сум, що зазначені позивачем в позові і вже наведені в рішенні (а.с.2).
З наведених вище доказів випливає, що позичальник порушив умови кредитного договору і зобов’язання за ним у встановлені терміни виконані не були, а тому відповідно до умов кредитного договору, договору застави та договору іпотеки у позивача виникло право задовольнити свої вимоги за рахунок майна, переданого в заставу та в іпотеку.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про заставу», за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначаються на момент фактичного задоволення необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.
Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано (ч.1 ст.20 Закону). Звернення стягнення на заставлене майно здійснюється за рішенням суду або третейського суду, на підставі виконавчого напису нотаріуса, якщо інше не передбачене законом або договором застави.
Згідно з договором застави, звернення стягнення та реалізація предмету застави здійснюється відповідного до чинного законодавства та договору застави, у тому числі шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладання заставодержателем договору купівлі-продажу предмету застави від імені заставодавця.
Відповідно до ст.16 ЦК України, одним із способів захисту судом цивільних прав та інтересів є примусове виконання зобов’язання в натурі. Відповідно до ч.2 ст.28 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» зі змінами та доповненнями я кщо протягом 30 днів з моменту реєстрації в Державному реєстрі відомостей про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження зобов'язання боржника, виконання якого забезпечене обтяженням, залишається невиконаним і в разі якщо предмет забезпечувального обтяження знаходиться у володінні боржника, останній зобов'язаний на вимогу обтяжувача негайно передати предмет обтяження у володіння обтяжувача.
Статтею 25 цього закону визначено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду серед іншого зазначається спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням однієї з процедур, передбачених статтею 26 цього Закону
З умов договору застави вбачається, що предмет застави – майно, що зазначено в договорі застави, знаходиться у власності відповідача ОСОБА_1, умовами договору передбачено можливість звернення стягнення на майно у спосіб, який просить застосувати позивач в позові.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне визначити спосіб реалізації предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу між позивачем та іншою особою.
Відповідно до ч.1 ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання боржником основного зобов’язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов’язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Відповідно до ч.1 ст.39 Закону України «Про іпотеку» у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються і спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення публічних торгів або із застосуванням процедури продажу, встановленого ч.1 ст.38 цього Закону, яка передбачає право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки будь-якій особі-покупцеві.
Згідно умов договору іпотеки предметом іпотеки є квартира №2 в житловому будинку загальною площею 73 кв.м., яка розташована за адресою: Житомирська область, Черняхівський район, смт.Головино, вул.Шевченка, буд. 9, що належить на праві приватної власності ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 20.09.2008 р., посвідченого Черняхівською державною нотаріальною конторою Житомирської області за реєстровим №2174.
На підставі викладеного, суд вважає за необхідне визначити спосіб реалізації предмета застави шляхом укладення договору купівлі-продажу між позивачем та іншою особою.
Згідно з ч.2 ст.39 Закону України «Про іпотеку» одночасно з рішенням про звернення стягнення на предмет іпотеки суд за заявою іпотекодержателя вправі винести рішення про виселення мешканців, якщо предметом іпотеки є житловий будинок або житлове приміщення, а також згідно з ч.1 ст.40 Закону України «Про іпотеку» та ст.109 ЖК України – звернення стягнення на передані в іпотеку житловий будинок чи житлове приміщення є підставою для виселення всіх мешканців. Відповідач підлягає виселенню з житла, яке є предметом іпотеки розташованого за адресою: Житомирська обл., Черняхівський р-н, смт.Головино, вул Шевченка, буд. 9..
Крім того, відповідно до ст.6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадяни України, іноземці та особи без громадянства реєструють своє місце проживання. В статті 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» встановлено, що реєстрація – це внесення відомостей до паспортного документа про місце проживання або місце перебування із зазначенням адреси житла особи та внесенням цих даних до реєстраційного обліку відповідного органу. Таким чином, реєстрація фіксує офіційне місце проживання особи. За цією адресою особа має право проживати, на неї надсилаються усі офіційні документи, відповідно до даних про реєстрацію нараховуються усі комунальні послуги і таке інше. Наявність осіб, зареєстрованих по квартирі, на яку звертається, негативно відобразиться на її ціні, а також буде перешкоджати реалізації цього предмета іпотеки.
Згідно ч.1 ст.7 цього ж закону зняття з реєстрації місця проживання здійснюється на підставі остаточного рішення суду про позбавлення права власності або права користування житловим приміщенням.
За таких обставин позовна вимога про виселення відповідача зі зняттям з реєстраційного обліку теж підлягає задоволенню.
Також, відповідно до вимог ст.88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею та документально підтверджені судові витрати. На користь позивача підлягають стягненню витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, оплачені при зверненні до суду – 250 грн. та судовий збір у розмірі 540,74 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.3, 88, 209, 212-215, 224, 226 ЦПК України, ст.ст.11, 15-16, 509-510, 525-526, 590, 1046-1056 ЦК України, ст.ст.19-20 Закону України «Про заставу», ст.ст.38, 39 Закону України «Про іпотеку», Законом України « Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», ст.ст.25-28, 124 Конституції України, суд, –
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Передати в заклад Закритого акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», 49094, м. Дніпропетровськ, вул.Набережна Перемоги, 50, код ЄДРПОУ 14360570, МФО №305299, шляхом вилучення у ОСОБА_1 (Житомирська область, Черняхівський район смт.Головино, вул.Адміністративна, буд.1, ІПН: НОМЕР_1) належного йому на праві власності заставленого майна, яке зазначено в договорі застави №МK-20-07, від 20.09.10, а саме: фрезерний станок ФС-003 (Житомирська область, Черняхівський район, смт.Головино, вул.Щорса 29/а).
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №WK-20-07, від 20.09.07 в сумі 6993,92 доларів США, укладеного між ЗАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1, звернути стягнення на майно, яке зазначено в договорі застави №МK-20-07 від 20.09.07 та зазначеного вище, шляхом безпосереднього продажу конкретному покупцю з правом укладення заставодержателем (ЗАТ КБ «Приватбанк») договору купівлі-продажу предмету застави від імені заставодавця (ОСОБА_1В.)
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №WK-20-07, від 20.09.07 в сумі 6993,92 доларів США, укладеного між ЗАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_1, звернути стягнення на майно, яке зазначено в договорі іпотеки №МК-20-07, від 20.09.07, а саме: квартиру №2 в житловому будинку загальною площею 73 кв.м., яка розташована за адресою: Житомирська область, Черняхівський район, смт.Головино, вул.Шевченка, буд. 9, що належить ОСОБА_1 шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ЗАТ КБ «ПриватБанк» з укладенням від імені відповідача договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПриватБанку всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
Виселити ОСОБА_1, який зареєстрований і проживає у квартирі, розташованій за адресою: Житомирська область, Черняхівський район, смт.Головино, вул.Шевченка, буд. 9 та зняти з реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України смт.Черняхів.
Стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача судові витрати: судовий збір в розмірі 540,74 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 250,00 грн.
Копію рішення направити відповідачу рекомендованим листом із повідомленням протягом 5-ти днів із дня його проголошення.
Рішення може бути переглянуте Черняхівським районним судом за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана до Черняхівського райсуду протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Позивачем рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Житомирської області шляхом подачі апеляційної скарги через Черняхівський районний суд протягом 20 днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження, яка подається протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Головуючий – суддя: (підпис) ОСОБА_2
Копія вірно:
Суддя:
Судове рішення № 6582408, Черняхівський районний суд Житомирської області було прийнято 13.10.2009. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-492/2009. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: